Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №420/6415/23 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6415/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2023 року ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (далі – відповідач, ДВБ НП України), у якому просив:

- визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень – ДВБ НП України протиправною, що полягає у невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 30.11.2017 (включно);

- зобов`язати ДВБ НП України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 30.11.2017 включно;

- визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень – ДВБ НП України протиправною, що полягає у невиплаті ОСОБА_1 надбавки за службу в умовах режимних обмежень за період з 07.11.2015 по 10.02.2021 (включно);

- зобов`язати ДВБ НП України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за службу в умовах режимних обмежень за період з 07.11.2015 по 10.02.2021 (включно) у розмірі 28 350 грн;

- визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень – ДВБ НП України протиправною, що полягає у невиплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації та надбавки за службу в умовах режимних обмежень;

- зобов`язати ДВБ НП України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні з урахуванням індексації та надбавки за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 30 332,25 грн;

- визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень – ДВБ НП України протиправною, що полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації за невикористані частини чергових оплачуваних відпусток у кількості 139 діб за 2015, 2018-2020 роки;

- зобов`язати ДВБ НП України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані частини чергових оплачуваних відпусток у кількості 139 діб за 2015, 2018-2020 роки в розмірі 88 648,64 грн;

- зобов`язати ДВБ НП України направити до ГУПФ України в Одеській області грошовий атестат та довідку про грошове забезпечення за 24 місяці, що передували звільненню ОСОБА_1 з урахуванням індексації грошового забезпечення, надбавки за службу в умовах режимних обмежень для перерахунку пенсії з 11.02.2021;

- визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень – ДВБ НП України протиправною, що полягає у нездійсненні остаточного розрахунку у день звільнення ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ДВБ НП України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з 10.02.2021 по 10.08.2021 включно в розмірі 116 391,20 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність ДВБ НП України, що полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 30.11.2017 (включно).

Зобов`язано ДВБ НП України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 30.11.2017 включно.

Визнано протиправною бездіяльність ДВБ НП України щодо не урахування показників індексації грошового забезпечення при розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 .

Зобов`язано ДВБ НП України здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 з урахуванням отриманих ним сум індексації грошового забезпечення за останні 24 місяця, що передували звільненню.

Зобов`язано ДВБ НП України направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області грошовий атестат та довідку про грошове забезпечення за останні 24 місяці роботи, що передували звільненню ОСОБА_1 з урахуванням індексації грошового забезпечення.

Визнано протиправною бездіяльність ДВБ НП України, що полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації за невикористані частини щорічних чергових оплачуваних відпусток у кількості 139 діб за 2015, 2018-2020 роки.

Зобов`язано ДВБ НП України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані частини щорічних чергових оплачуваних відпусток у кількості 139 діб за 2015, 2018-2020 роки. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2023 змінено резолютивну частину рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 шляхом виключення з неї 6 (шостого) абзацу щодо зобов`язання ДВБ НП України направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області грошовий атестат та довідку про грошове забезпечення за останні 24 місяці роботи, що передували звільненню ОСОБА_1 з урахуванням індексації грошового забезпечення. У іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 30.12.2025 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2023 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень – Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України протиправною, що полягає у невиплаті ОСОБА_1 надбавки за службу в умовах режимних обмежень за період з 07.11.2015 по 10.02.2021 (включно) та зобов`язання Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за службу в умовах режимних обмежень за період з 07.11.2015 по 10.02.2021 (включно) скасовано, а справу в цій частині вимог направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2023 залишено без змін.

14.01.2026 року дана адміністративна справа надійшла до Одеського окружного адміністративного суду та після проведення автоматичного розподілу справу призначено до розгляду судді Андрухіву В.В.

В обґрунтування позовних вимог у тій частині, в якій справа направлена на новий розгляд, позивач зазначив, що Наказом Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 08.02.2021 № 38 о/с позивач звільнений через хворобу з 10.02.2021 року. З 07.11.2015 позивачу було надано 2 форму допуску до державної таємниці та весь цей час він працював в умовах режимних обмежень, проте надбавка за службу в умовах режимних обмежень не встановлювалась та не виплачувалась в зв`язку з відсутністю мотивованого рапорту керівника Одеського управління Департаменту, погодженого з режимно-секретним органом Департаменту. Позивач вказує, якщо особа отримала у встановленому порядку допуск до державної таємниці, працює, зокрема, в державному органі, і характер умов її праці, з огляду на займану посаду, передбачає режимні обмеження, пов`язані з доступом до державної таємниці, керівник відповідного органу зобов`язаний призначити їй надбавку у розмірі, визначеному Положенням № 414, про що видати відповідний розпорядчий документ. Факт невиплати надбавки за роботу в умовах режимних обмежень не є і не може бути свідченням невиконання роботи, пов`язаної з доступом до державної таємниці. Відповідачем по справі не заперечується факт того, що позивач мав допуск і доступ до державної таємниці та працював з таємними документами, які вимагають наявність такого допуску, а складання рапортів та погодження їх знаходиться поза компетенцією позивача. Позивач також зазначає, що відповідачем по справі протиправно не видавався наказ (накази) про встановлення і виплату позивачу надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, але це не може бути свідченням невиконання позивачем роботи, пов`язаної з доступом до державної таємниці і як наслідок невиплати цієї надбавки. Тому позивач вважає протиправною бездіяльність Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України щодо ненарахування та невиплати йому доплати в розмірі 15% до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень за період з 07.11.2015 по 10.02.2021. Посадовий оклад позивача складав 3000 грн, відповідно позивач мав право на отримання надбавки в розмірі 450 грн, а саме протягом 5 років 3 місяців та 3 днів або 63 місяців та 3 днів (63х450-28350 грн).

Відповідач подав до суду відзив, в якому заперечував проти задоволення позову.

Ухвалою від 19.01.2026 року прийнято до провадження вказану позовну заяву. Ухвалено розгляд справи розпочати спочатку в частині позовних вимог, рішення за якими скасовано судом касаційної інстанції, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 10.07.2026 року витребувано від Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України належним чином засвідчені копії посадових інструкцій (функціональних обов`язків) за посадами, які займав позивач у період з 07.11.2015 по 10.02.2021. Відповідачу встановлено 10-денний строк з дня отримання ухвали для надання витребуваних відомостей та доказів.

На виконання ухвали суду від 10.07.2026 року відповідач подав до суду заяву від 15.07.2026 року (вхідний від 16.07.2026), в якій зазначив, що відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, у зв`язку з тривалою широкомасштабною збройною агресією російської федерації, з метою посилення охорони державної таємниці на суб`єктах режимно-секретної діяльності, насамперед спрямованих на забезпечення режиму секретності в умовах особливого періоду або правового режиму надзвичайного стану, проведено знищення службової документації (акт Одеського управління ДВБ НПУ від 24.02.2022 № 129 дск), у зв`язку з чим, надати засвідчені копії посадових інструкцій (функціональних обов`язків) ОСОБА_1 , не надається можливим.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що наказом начальника Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України «По особовому складу» № 38 о/с від 08.02.2021 полковника поліції ОСОБА_1 , заступника начальника відділу моніторингу та зонального контролю Одеського управління, з 10 лютого 2021 року звільнено зі служби в поліції відповідно до п.2 (через хворобу) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», з виплатою компенсації за 3 доби невикористаної щорічної чергової оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час у 2021 році (том 1, а.с.85).

Згідно з наказом Національної поліції України № 13 о/с від 07.11.2015 відповідно до пунктів 9 та 12 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» та згідно з наказом Національної поліції від 06.11.2015 № 13 «Про затвердження тимчасового штату Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції» призначено прибулих з Міністерства внутрішніх справ з присвоєнням спеціальних звань поліції в порядку переатестування та встановлення посадових окладів відповідно до штатного розпису з 07 листопада 2015 року, зокрема, по управлінню внутрішньої безпеки в Одеській області ОСОБА_1 , який мав спеціальне звання «полковник міліції», старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах, присвоївши йому спеціальне звання «полковник поліції» (том 1, а.с.82).

Наказом Департаменту внутрішньої безпеки № 81 о/с від 10.04.2017 року «По особовому складу» відповідно до наказу Національної поліції України від 13.03.2017 № 220 призначено по Одеському управлінню полковника поліції ОСОБА_1 заступником начальника відділу моніторингу та зонального контролю (том 1 , а.с.83).

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 07.11.2015 року по 10.02.2021 року мав допуск до державної таємниці за формою 2 (для роботи з інформацією, що має ступені секретності «Цілком таємно» та «Таємно») ? ? 45 12.02.2010 25 24.02.2020.

?, весь цей час (з 07.11.2015 року по 10.02.2021 року) він працював в умовах режимних обмежень, проте надбавка за службу в умовах режимних обмежень не встановлювалась та не виплачувалась в зв`язку з відсутністю мотивованого рапорту керівника Одеського управління Департаменту, погодженого з режимно-секретним органом Департаменту.

Відповідач не заперечує та визнає твердження позивача щодо того, що в період з 07.11.2015 до 10.02.2021 ОСОБА_1 не було встановлено надбавку за службу в умовах режимних обмежень наказом керівника ДВБ НПУ, у зв`язку з відсутністю мотивованого рапорту керівника Одеського управління ДВБ НПУ, погодженого з режимно-секретним підрозділом ДВБ НПУ.

Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, Верховний Суд у постанові від 30.12.2025 року у цій справі, зокрема, зазначив, що обставин стосовно обсягу функціональних обов`язків за посадою, яку займав позивач, відповідно й пов`язаних з ними режимних обмежень (якщо з`ясується, що такі є) у цій справі судами попередніх інстанцій не з`ясовано, зокрема, чи вимагає посада позивача доступу до державної таємниці з умовою призначення (перебування) на цю посаду наявності/необхідності оформлення допуску до державної таємниці.

Розглядаючи даний спір в частині позовних вимог, за якими справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, суд виходить з наступного.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 4 частини 10 статті 62 Закону України “Про Національну поліцію” визначено, що поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 та 5 ст. 94 Закону України “Про Національну поліцію”, поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України. Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Також спірні правовідносини між сторонами регулюються Законом України “Про державну таємницю”, Положенням про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року №414 (далі за текстом - Положення №414), Порядком та умовами виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.04.2016 № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799 (далі за текстом - Порядок №260).

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України “Про державну таємницю”, залежно від ступеня секретності інформації встановлюються такі форми допуску до державної таємниці: форма 1 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності “особливої важливості”, “цілком таємно” та “таємно”; форма 2 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності “цілком таємно” та “таємно”; форма 3 - для роботи з секретною інформацією, що має ступінь секретності “таємно”, а також такі терміни дії допусків: для форми 1 - 5 років; для форми 2 - 7 років; для форми 3 - 10 років.

Згідно з частиною другою статті 22 Закону України “Про державну таємницю”, допуск до державної таємниці надається дієздатним громадянам України віком від 18 років, які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-технічної діяльності або навчання, органами Служби безпеки України після проведення їх перевірки. Порядок надання допуску до державної таємниці визначається Кабінетом Міністрів України.

Частиною сьомою статті 22 Закону України “Про державну таємницю” визначено, що надання допуску передбачає: визначення необхідності роботи громадянина із секретною інформацією; перевірку громадянина у зв`язку з допуском до державної таємниці; взяття громадянином на себе письмового зобов`язання щодо збереження державної таємниці, яка буде йому довірена; одержання у письмовій формі згоди громадянина на передбачені законом обмеження прав у зв`язку з його допуском до державної таємниці; ознайомлення громадянина з мірою відповідальності за порушення законодавства про державну таємницю.

Відповідно до статті 30 Закону України “Про державну таємницю”, у разі коли за умовами своєї професійної діяльності громадянин постійно працює з відомостями, що становлять державну таємницю, йому повинна надаватися відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень, види, розміри та порядок надання якої встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Положення № 414 визначає види, розміри і порядок надання компенсації працівникам органів законодавчої, виконавчої та судової влади, органів прокуратури, інших державних органів, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, які за умовами своєї професійної діяльності постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю (далі - особи, які працюють в умовах режимних обмежень) (пункт 1 Положення №414).

За змістом пункту 2 Положення № 414 компенсація надається у виді надбавок до посадових окладів (тарифних ставок) у відсотковому відношенні, розмір якого залежить від ступеня секретності інформації, до якої оформлено допуск. Зокрема, за допуск до відомостей та їх носіїв, що мають ступінь секретності «Цілком таємно» встановлюється 15 відсоткова надбавка, що мають ступінь секретності «Таємно» встановлюється 10 відсоткова надбавка.

Відповідно до пункту 5 Положення № 414 такими, що постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю, вважаються особи, які за своїми функціональними обов`язками або на час виконання робіт згідно з укладеними договорами займаються розробленням, виготовленням, обліком, зберіганням, використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв державної таємниці, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом захисту державної таємниці.

Аналіз наведених норм вказує на те, що надання доступу до державної таємниці не є підставою для встановлення відповідної надбавки, оскільки надбавка за роботу в умовах режимних обмежень встановлюється лише особам, які постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю.

Відповідно до наказу Національної поліції України від 06.11.2015 № 1 “Про затвердження структури Національної поліції України”, Одеське управління є територіальним (відокремленим) підрозділом ДВБ НПУ, а відтак, самостійно здійснює секретне діловодство та заходи щодо охорони державної таємниці.

Абзацами дев`ятим, десятим пункту 7 розділу II Порядку №260, у редакції, що була чинною з 27.05.2016 до 06.06.2017, було врегульовано, що установлення надбавки поліцейським за службу в умовах режимних обмежень здійснюється на підставі затверджених керівниками органів поліції номенклатур посад поліцейських, що підлягають оформленню на допуск до державної таємниці. Надбавка за службу в умовах режимних обмежень установлюється поліцейським за займаною посадою наказом по особовому складу на підставі мотивованих рапортів керівників структурних підрозділів відповідного органу поліції, погоджених з режимно-секретним підрозділом цього органу.

Відповідно до абзацу дев`ятого пункту 7 розділу II Порядку №260, у редакції, що була чинною з 06.06.2017 до 23.03.2018, установлення поліцейським надбавки за службу в умовах режимних обмежень здійснюється наказом керівника органу (міжрегіонального органу) поліції на підставі мотивованих рапортів керівників структурних або відокремлених підрозділів органу поліції, погоджених з режимно-секретним підрозділом цього органу, за умови їх призначення на посаду, яку включено до номенклатури посад відповідного органу поліції, перебування на яких потребує оформлення допуску та надання доступу до державної таємниці, надання йому доступу до державної таємниці та постійної роботи із секретною інформацією або її носіями.

Відповідно до абзацу дев`ятого пункту 7 розділу II Порядку № 260, у редакції, що була чинною з 23.03.2018 до 20.08.2020, установлення поліцейським надбавки за службу в умовах режимних обмежень здійснюється наказом керівника органу (міжрегіонального органу) поліції на підставі мотивованих рапортів керівників структурних або відокремлених підрозділів органу поліції, погоджених з режимно-секретним підрозділом цього органу, за умови надання йому допуску та доступу до державної таємниці та постійної роботи з відомостями, що становлять державну таємницю.

Відповідно до абзацу тринадцятого пункту 7 розділу II Порядку № 260, у редакції чинній з 21.08.2020, установлення поліцейським надбавки за службу в умовах режимних обмежень здійснюється наказом керівника органу (міжрегіонального органу) поліції на підставі мотивованих рапортів заступників керівника органу - керівникам структурних або відокремлених підрозділів органу поліції, керівників структурних або відокремлених підрозділів органу поліції - іншим поліцейським, погоджених з режимно-секретним органом, за умови надання допуску таким поліцейським та доступу до державної таємниці та постійної роботи з відомостями, що становлять державну таємницю.

Отже, протягом 2016-2021 років (у період з дати набрання чинності до дати звільнення позивача) пункт 7 розділу II Порядку № 260 неодноразово зазнавав змін, однак в усіх редакціях підставою призначення надбавки за службу в умовах режимних обмежень є наявність мотивованих рапортів керівників структурних або відокремлених підрозділів органу поліції, а умовою виникнення права на встановлення особі з відповідним допуском надбавки є постійна робота з відомостями, що становлять державну таємницю.

Верховний Суд у постанові від 25.04.2018 у справі № 802/74/15-а висловив правовий висновок, на неврахування якого судом апеляційної інстанції посилається скаржник у касаційній скарзі, що положення статті 30 Закону № 3855-XII, пункти 2, 5 Положення № 414 необхідно розуміти так, що необхідною умовою отримання компенсації у зв`язку з виконанням робіт, які передбачають доступ до державної таємниці, є наявність в особи допуску до державної таємниці (на підставі якого надається доступ до державної таємниці), а також виконання робіт/завдань та/або посадових обов`язків, які вимагають доступу до державної таємниці чи з огляду на поставлені завдання передбачають виникнення необхідності у такому доступі.

Щодо останнього, то для вирішення питання про те, чи умови праці особи передбачають роботу з відомостями та їх носіями, які становлять державну таємницю, необхідно насамперед з`ясувати обсяг функціональних обов`язків цієї особи за посадою та умови (вимоги, критерії), яким повинна відповідати особа для того, щоб бути призначеною на цю посаду та/або виконувати роботу/завдання, пов`язані з доступом до документів, інших матеріальних носіїв інформації, що становить державну таємницю. Це можна встановити, зокрема, на підставі посадових інструкцій, внутрішніх відомчих документів та/або підзаконних нормативних актів, які містять вимоги для зайняття певної посади у відповідному органі або регламентують порядок виконання робіт/завдань, що вимагають доступу до державної таємниці, у тому числі за поданням для отримання допуску до державної таємниці.

Якщо особа отримала у встановленому порядку допуск до державної таємниці, працює, зокрема, в державному органі, і характер умов її праці, з огляду на займану посаду, передбачає режимні обмеження, пов`язані з доступом до державної таємниці, керівник відповідного органу зобов`язаний призначити їй надбавку у розмірі, визначеному Положенням, про що видати відповідний розпорядчий документ.

Факт невиплати надбавки за роботу в умовах режимних обмежень не є і не може бути свідченням невиконання роботи, пов`язаної з доступом до державної таємниці.

Верховний Суд у постанові від 28.09.2023 у справі № 520/18808/21 уважав необґрунтованими доводи скаржника про відсутність правових підстав для нарахування позивачу надбавки за роботу в умовах режимних обмежень за відсутності наказів про встановлення такої надбавки за займаною посадою, оскільки матеріалами справи підтверджується той факт, що позивач мав допуск до державної таємниці, а характер його роботи передбачав роботу по забезпеченню режиму таємності, а також роботу з документами, справами, матеріальними носіями інформації, які вимагають наявність доступу до державної таємниці, а отже є підставою для отримання позивачем надбавки за роботу в умовах режимних обмежень за період проходження служби на вказаних посадах.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 28.09.2023 у справі № 520/18808/21 уважав безпідставними доводи скаржника про відсутність факту постійної праці позивача з відомостями, що становлять державну таємницю, оскільки у даному випадку поняття «постійно» не залежить від кількості виготовлених такою особою документів або часу витраченого на роботу з такими документами, інформацією, а головним критерієм в даному випадку є наявність відповідного допуску до державної таємниці та практична реалізація права на такий допуск відповідно до функціональних обов`язків посадовою особою. При цьому обсяг функціональних обов`язків позивача, пов`язаних з доступом до державної таємниці не може виконуватися періодично та в незначній кількості.

Отже, виходячи з таких висновків Верховного Суду у наведених вище справах, а також висновків Верховного Суду у постанові від 30.12.2025 року у цій справі, суд ухвалою від 10.07.2026 року витребував від Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України належним чином засвідчені копії посадових інструкцій (функціональних обов`язків) за посадами, які займав позивач у період з 07.11.2015 по 10.02.2021. Відповідачу встановлено 10-денний строк з дня отримання ухвали для надання витребуваних відомостей та доказів.

На виконання ухвали суду від 10.07.2026 року відповідач подав до суду заяву від 15.07.2026 року (вхідний від 16.07.2026), в якій зазначив, що з метою посилення охорони державної таємниці на суб`єктах режимно-секретної діяльності, насамперед спрямованих на забезпечення режиму секретності в умовах особливого періоду або правового режиму надзвичайного стану, проведено знищення службової документації (акт Одеського управління ДВБ НПУ від 24.02.2022 № 129 дск), у зв`язку з чим, надати засвідчені копії посадових інструкцій (функціональних обов`язків) ОСОБА_1 , не надається можливим.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що відповідач не вжив усіх належних заходів для з`ясування спірного питання щодо виконання позивачем у період з 07.11.2015 по 10.02.2021 роботи, яка за своїм характером передбачала роботу по забезпеченню режиму таємності, а також роботу з документами, справами, матеріальними носіями інформації, які вимагають наявність доступу до державної таємниці.

Отже, враховуючи приписи ч.2 ст.77 КАС України, які передбачають, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, останній не довів суду, що виконувана позивачем робота за посадами, які він обіймав у період з 07.11.2015 по 10.02.2021, не вимагала наявності в нього допуску до державної таємниці за формою № 2.

Крім того, згідно довідки відповідача № 79 від 28.04.2023 (том 1 , а.с.86-87), у період з 07.11.2015 по 10.02.2021 ОСОБА_1 не було встановлено надбавку за службу в умовах режимних обмежень наказом керівника ДВБ НПУ, у зв`язку з відсутністю мотивованого рапорту керівника Одеського управління ДВБ НПУ, погодженого з режимно-секретним підрозділом ДВБ НПУ.

Тобто, зазначена довідка підтверджує невстановлення надбавки через відсутність рапорту керівника Одеського управління ДВБ НПУ, але не підтверджує тих обставин, що позивач у зазначений період не виконував роботу (функціональні обов`язки), виконання яких вимагає наявність допуску до роботи з таємними документами за відповідною формою.

Крім того, суд бере до уваги доводи представника позивача про те, що під час своєї служби в спірний період позивач багаторазово ініціював та реалізовував НСРД з грифом таємності, в тому числі в ЄРДР № 12016160330002076 від 11.12.2016 за ч.1 ст.396, ч.3 ст.382 КК України; № 62018150000000021 від 21.12.2018 ч.3 ст.382 КК України; № 42019160000000640 від 06.11.2019 ч.1 ст.364, ч.1 ст.365, ч.1 ст.371 КК України тощо; в період з 07.11.2015 по момент звільнення 31.01.2021 позивач постійно здійснював оперативно-розшукову та негласну роботу, яка не можлива без допуску до роботи з таємними документами, в тому числі перевіряв роботу власного негласного апарату та своїх підлеглих щодо дотримання режиму таємності; входив до складу комісій ГУНП в Одеській області, які перевіряли дотримання режиму секретності, досліджував таємні матеріали тощо.

Так, згідно наявної у справі відповіді Управління режиму та технічного захисту інформації ГУ НП в Одеській області від 27.06.2023 року № 7/2/112 на адвокатський запит від 22.06.2023 № 22/06, повідомлено, що у 2018-2019 роках під час проведення службових розслідувань за фактами порушень режиму секретності працівниками підрозділу ГУ НП в Одеській області до складу дисциплінарних комісій ГУ НП в області було включено колишнього заступника начальника відділу Одеського управління ДВБ Національної поліції України ОСОБА_1 . Під час проведення службових розслідувань членами дисциплінарних комісій за участю ОСОБА_1 досліджувались матеріали з грифом секретності «Таємно» (том 1 , а.с.198).

За викладених обставин, беручи також до уваги, що у період проходження служби в Департаменті внутрішньої безпеки Національної поліції з 07.11.2015 по 10.02.2021 позивач обіймав посади старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах Одеського управління та заступника начальника відділу моніторингу та зонального контролю Одеського управління, і відповідач не спростував доводи позивача про те, що робота на цих посадах була пов`язана з роботою з документами з грифом «Таємно» та «Цілком таємно», у зв`язку з чим позивачу і було оформлено відповідний допуск за формою № 2, суд доходить висновку про наявність у позивача права на отримання надбавки за службу в умовах режимних обмежень за період з 07.11.2015 по 10.02.2021 (включно) у розмірі 15% від посадового окладу, а отже вимоги позивача щодо нарахування і виплати цієї надбавки є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Проте, згідно наявних у справі довідок про розмір грошового забезпечення позивача у спірному періоді посадовий оклад не був однаковим, змінювався протягом 2015-2016 років та у розмірі 3000 грн був встановлений з січня 2017 року. Тому обчислення загальної суми вказаної надбавки, що підлягала виплаті позивачу, має здійснити відповідач, до дискреційних повноважень якого належить нарахування та виплата грошового забезпечення.

При цьому суд, на підставі ч.2 ст.9 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача, зазначає відсотковий розмір цієї надбавки від посадового окладу, що передбачений законодавством – 15% від посадового окладу за роботу з документами, що мають гриф секретності «Таємно» або «Цілком таємно».

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити частково.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат на його користь не здійснюється. Доказів понесення інших судових витрат позивачем не надано.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (адреса: 01601, м. Київ, вул. Ак. Богомольця, буд.10, код ЄДРПОУ 40116086) про визнання бездіяльності протиправною щодо невиплати надбавки за службу в умовах режимних обмежень та зобов`язання нарахувати та виплатити вказану надбавку – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, що полягає у невиплаті ОСОБА_1 надбавки за службу в умовах режимних обмежень за період з 07.11.2015 по 10.02.2021 (включно).

Зобов`язати Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за службу в умовах режимних обмежень за період з 07.11.2015 по 10.02.2021 (включно) у розмірі 15% від посадового окладу.

У решті позову – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Андрухів