Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №420/12157/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/12157/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною відмови відповідача від 16.02.2026 року щодо внесення даних невійськовозобов`язаного позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», зобов`язання відповідача внести дані до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення позивача з військового обліку на підставі визнання його непридатним до військової служби від 18.09.2017 року відповідно до ст. 2-А графи ІІ наказу Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008 року.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.

Позов обґрунтований позивачем тим, що його ще в 2017 році виключено з військового обліку за станом здоров`я, однак такі дані відсутні в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Позивач звернувся до відповідача із зверненням про внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо виключення його з військового обліку, однак відповідач відмовив позивачу у внесенні таких даних.

З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач позов не визнає, оскільки дані про проходження позивачем ВЛК у 2017 році відсутні.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

З наданих до суду доказів, зокрема, військового квитка НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 та 18.09.2017 року його виключено з військового обліку в зв`язку з непридатністю до військової служби відповідно до ст. 2-А графи ІІ наказу Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008 року.

Таким чином, на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» позивача виключено з військового обліку, про що внесено відповідні дані до військового квитка позивача.

Позивач 20.05.2025 року звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про виключення позивача з військового обліку, однак відповіді на своє звернення позивач не отримав, а тому звернувся до суду з вимогами про визнання такої бездіяльності відповідача протиправною та зобов`язання відповідача внести такі дані.

За результатами розгляду позовної заяви ОСОБА_1 його позов задоволений частково 06.10.2025 року, визнана протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви та зобов`язано відповідача розглянути заяву позивача по суті (справа 420/19746/25).

На виконання рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_5 розглянута заява позивача та йому надана відповідь від 16.02.2026 року №2332 про те, що у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відсутня інформація про проходження позивачем ВЛК, а тому підстав для внесення таких даних не має.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Відповідно до п. 1, 8, 9, 11 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є, зокрема, забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; забезпечують захист цілісності бази Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних відповідно до Законів України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», «Про захист персональних даних» та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки також забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони; надають громадянам України інформацію відповідно до статті 9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» шляхом взаємодії (обміну інформацією) через інформаційні (інформаційно-телекомунікаційні) системи Мінцифри в порядку, визначеному спільним наказом Мінцифри з Міноборони.

Відповідно до ст. 1, ч. 1, 5, 8, 9 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Держателем Реєстру є Міністерство оборони України, розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України, а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

Органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Таким чином, відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_6 є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 7, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

До персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать, зокрема: відомості про встановлення, зміну групи інвалідності; відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.

Призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Призовник, військовозобов`язаний та резервіст зобов`язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» до Реєстру вносяться відомості, одержані від призовників, військовозобов`язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами; тощо.

Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою від 20.05.2025 року про внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про непридатність його до військової служби з виключенням з військового обліку з наданням доказів, зокрема, військового квитка НОМЕР_1 , з якого вбачається, що ОСОБА_1 18.09.2017 року виключений з військового обліку в зв`язку з непридатністю до військової служби відповідно до ст. 2-А графи ІІ наказу Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008 року.

Однак відповідач відмовив позивачу в внесенні даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про непридатність його до військової служби з виключенням з військового обліку з підстав відсутності таких даних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано до суду жодного доказу, який би свідчить про протиправність виключення позивача з військового обліку за станом здоров`я, допущення позивачем будь-яких порушень при проходженні лікарської комісії, надання позивачем підроблених документів під час визнання його непридатним до військової служби.

При цьому, процедура виключення позивача з військового обліку фактично відбулася в минулому, тобто, ще в 2017 році, ніким не оскаржена, незаконною не визнавалася, а процедура повторного взяття на військовий облік раніше виключених з військового обліку осіб не передбачена.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, до компетенції та обов`язків якого належить внесення змін до персональних та службових даних військовозобов`язаних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, після отримання від позивача заяви та документів, був зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

В даному випадку позивач виконав усі необхідні та залежні від нього дії (письмово звернувся до відповідача із заявою про внесення актуальних даних до Реєстру) та очікував від відповідача вчинення всіх необхідних і передбачених законодавством дій.

Проте, всупереч наведеним вище законодавчим приписам відомості про непридатність позивача до військової служби з виключенням з військового обліку, що зазначені у військовому квитку в паперовій формі, відповідачем не внесено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Оскільки відповідачем надана позивачу відмова від 16.02.2026 року щодо внесення даних невійськовозобов`язаного позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», така відмова є протиправною.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Разом з цим, відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17.12.2004 року у справі «Педерсен і Бодсгор проти Данії» зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовним органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 02.06.2006 року у справі «Волохи проти України» (заява № 23543/02) при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є «передбачуваною», якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. «…надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання».

Тобто, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб`єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.

З урахуванням вищевикладеного, вимога позивача про зобов`язання відповідача внести дані до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення позивача з військового обліку на підставі визнання його непридатним до військової служби від 18.09.2017 року відповідно до ст. 2-А графи ІІ наказу Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008 року не підлягає задоволенню, оскільки в такому разі відбудеться втручання суду у виключні (дискреційні) повноваження ІНФОРМАЦІЯ_1 , що є неприпустимим.

Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов`язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов`язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.

Відповідно до положень ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У разі якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, з метою належного захисту порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про виключення позивача з військового обліку на підставі визнання його непридатним до військової служби від 18.09.2017 року відповідно до ст. 2-А графи ІІ наказу Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008 року з врахуванням висновків суду по цій справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в частині визнання протиправною відмови відповідача від 16.02.2026 року щодо внесення даних невійськовозобов`язаного позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про виключення позивача з військового обліку на підставі визнання його непридатним до військової служби від 18.09.2017 року відповідно до ст. 2-А графи ІІ наказу Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008 року з врахуванням висновків суду по цій справі, а в іншій частині позов задоволенню не підлягає.

Щодо судових витрат, зокрема, сплаченого судового збору, він підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань у відповідності до приписів ст. 139 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір за подання позову у розмірі2662,30 грн. згідно платіжної інструкції від 21.04.2026 року.

В прохальній частині позову (який подано через електронний суд) позивачем заявлено 1 вимогу немайнового характеру та похідну від неї, у зв`язку із чим сума сплати судового збору за подання позову складає 1331,20 грн.

Враховуючи те, що позивачем надмірно сплачено судовий збір за подачу позовної заяви, ОСОБА_1 має право на звернення до суду із заявою про повернення надмірно сплаченого судового збору у відповідності до ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. 6, 9, 14, 90, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною відмови відповідача від 16.02.2026 року щодо внесення даних невійськовозобов`язаного позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», зобов`язання відповідача внести дані до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення позивача з військового обліку на підставі визнання його непридатним до військової служби від 18.09.2017 року відповідно до ст. 2-А графи ІІ наказу Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008 року – задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.02.2026 року щодо внесення даних невійськовозобов`язаного ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі визнання його непридатним до військової служби від 18.09.2017 року відповідно до ст. 2-А графи ІІ наказу Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008 року з врахуванням висновків суду по цій справі.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 – відмовити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Леонід СВИДА