Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №420/39176/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/39176/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 17.10.2025 р. № 2485 "Про заходи дисциплінарного впливу" відносно старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 4 Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_1 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що наказом ГУНП в Одеській області від 17.10.2025 р. № 2485 до нього застосовано дисциплінарне стягнення у виді суворої догани за безпідставне зняття ОСОБА_2 з превентивного обліку. Між тим, відповідачем не взято до уваги, що ухвалою Южного міського суду Одеської області від 25.10.2024 р. у справі № 519/1557/24, яка набрала законної сили 04.11.2024 р., відносно ОСОБА_2 застосовано адміністративний нагляд строком на 6 місяців, а згідно відповіді тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 за вих. № 3/750 від 04.03.2025 р., наданої ВП № 4 Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області за їх запитом № 61.5/-1676, ОСОБА_2 призваний на військову службу по мобілізації 21.01.2025 р. до військової частини НОМЕР_1 . Відтак, станом на день проведення службового розслідування у липні-серпні 2025 року адміннаглядний ОСОБА_2 відповідно до п."а" ч.3 ст.8 Закону України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі", правомірно знятий з превентивного обліку, у зв`язку з чим притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є протиправним.

Ухвалою від 27.11.2025 р. у справі відкрито спрощене провадження та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

17.12.2025 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що до ГУНП в Одеській області з Національної поліції України надійшла доповідна записка Департаменту превентивної діяльності НПУ від 04.08.2025 р. № 73712-2025 "Про стан службової діяльності ГУНП в Одеській області щодо взяття на облік осіб, стосовно яких здійснюється превентивна робота" за фактом виявлення працівниками ДПД НПУ низки прорахунків у діяльності окремих територіальних підрозділів ГУНП в Одеській області щодо превентивної роботи з раніше судимими особами. В ході вивчення Доповідної записки встановлено, що відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу ІІ Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад, затвердженої наказом МВС України від 28.07.2017 р. № 650, одним із завдань, основних напрямків діяльності та повноважень ДОП і ПОГ є вжиття заходів для взяття на превентивний облік осіб, щодо яких здійснюється превентивна (профілактична) діяльність та внесення відповідної інформації до інформаційних підсистем ІКС "ІПНП" України. За результатами аналізу поіменних списків осіб, які перебувають на превентивному (профілактичному) обліку в кожному районному управлінні поліції, районному відділі поліції, виявлено низку прорахунків превентивної роботи з раніше судимими особами. З метою перевірки виявлених фактів та надання їм належної правової оцінки наказом ГУНП від 19.08.2025 р. № 1968 призначено службове розслідування, під час якого встановлено безпідставне зняття з профілактичного обліку адміннаглядного без підтвердження його постановки на новому місці проживання. Так, адміннаглядного ОСОБА_2 позивачем знято з обліку з відміткою "у зв`язку з зміною місця проживання" та за відомостями системи ІПНП станом на 29.07.2025 р. останній на профілактичному обліку не перебував. Зважаючи на вимоги пункту 1 розділу VII Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 р. № 893, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 28.11.2018 р. за № 1355/32807, та керуючись ст.ст.13, 14, 19, 20, 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (зі змінами), дисциплінарна комісія підготувала на подала на затвердження начальнику Головного управління висновок службового розслідування, який був затверджений 17.09.2025 р. На виконання вказаного висновку Головним управлінням видано наказ від 17.10.2025 р. № 2485, яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді суворої догани. Відповідач не погоджується з наведеними доводами позивача та вважає їх необґрунтованими, так як згідно даних бази даних Національної поліції, яка є складовою ЄІС МВС, ОСОБА_2 знятий з профілактичного обліку в органі Національної поліції як адміннаглядний не через зняття (припинення) адміністративного нагляду, а через "зміну місця проживання". Отже, ОСОБА_2 знятий з профілактичного обліку до моменту припинення адміністративного нагляду. Щодо призову ОСОБА_2 на військову службу, зауважив, що така відповідь під час проведення службового розслідування не надавалась комісії.

22.12.2025 р. від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій вказує на безпідставність викладених у ньому обставин та порушення строку притягнення до дисциплінарної відповідальності.

29.12.2025 р. відповідач подав заперечення на відповідь позивача та зазначив, що у відповіді на відзив позивач виклав свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення. Отже у відповіді на відзив позивач не має права змінювати підстави або предмет позову. Між тим ОСОБА_3 у своїй відповіді на відзив виклав абсолютно нові правові підстави, якими він обґрунтовує позовні вимоги.

12.01.2026 р. представник позивача подав до суду додаткові пояснення у справі та зазначив доводи, наведені у відповіді на відзив відповідача.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працює на посаді старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 4 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області капітана поліції.

На підставі доповідної записки Департаменту превентивної діяльності НПУ від 04.08.2025 р. № 73712-2025 "Про стан службової діяльності ГУНП в Одеській області щодо взяття на облік осіб, стосовно яких здійснюється превентивна робота" за фактом виявлення працівниками ДПД НПУ низки прорахунків у діяльності окремих територіальних підрозділів ГУНП в Одеській області щодо превентивної роботи з раніше судимими особами винесено наказ ГУНП від 19.08.2025 № 1968 "Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії".

Наказом ГУНП в Одеській області від 02.09.2025 р. № 2092 продовжено строк проведення службового розслідування жл 17.09.2025 р..

17.09.2025 р. начальником ГУНП в Одеській області затверджено висновок службового розслідування за відомостями, викладеними у доповідній записці ДПД НПУ від 04.08.2025 р. №73712-2025 СЕД.

Згідно витягу з наказу ГУНП в Одеській області від 17.10.2025 р. № 2485 "Про заходи дисциплінарного впливу" встановлено: "до ГУНП в області з Національної поліції України надійшла доповідна записка ДПД НПУ від 04.08.2025 "Про стан службової діяльності ГУНП в Одеській області щодо взяття на облік осіб, стосовно яких здійснюється превентивна робота", стосовно виявлення порушень у діяльності окремих територіальних підрозділів ГУНП в області щодо превентивної роботи з раніше судимими особами. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу 11 Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад, затвердженої наказом МВС України від 28.07.2017 № 650 (за змінами), одним із основних напрямів роботи та повноважень ДОП і ПОГ є вжиття заходів для взяття на превентивний облік осіб, щодо яких здійснюється превентивна (профілактична) діяльність, та внесення відповідної інформації до інформаційних підсистем ІКС "ІПНП" України. Констатовано й наявність допущення прорахунків у роботі з категорією "адміннаглядний" стосовно неналежного виконання вимог статей 8 та 9 Закону України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі" (далі Закон), щодо безпідставного зняття упродовж 2025 року адміннаглядних з профілактичного обліку та незабезпечення належного контролю за дотриманням ними обов`язків та установлених судом обмежень. Зокрема установлено, що в порушення вимог абзацу одинадцятого, пункту 7 розділу Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад, затвердженою наказом МВС України від 28.07.2017 № 650 забороняється зняття з обліку особи, яка перебуває на превентивному (профілактичному) обліку та переїхала на нове місце проживання, без надходження з відповідного ТВП підтвердної інформації про поставлення її на профілактичний облік у зазначеному місці після переїзду на нове місце проживання адміннаглядних знято з профілактичного обліку без підтвердження їх постановки на новому місці проживання. Так, за відомостями системи ІПНП станом на 29.07.2025 профілактичному обліку останні не перебували. Такі факти мали місце у ВНПМ ОРУП №1, ВП № 1, ВНП № 4 ОРУП № 2, Березівському РВП та Болградсько РВП ГУНП в області. Наказано: За вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 2, 9 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, п.1, 2 частини першої статті 18 Закону України від 02.07.2015 №580 "Про Національну поліцію", статті 8 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», абзацу одинадцятого, пункту 7 розділу V Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад, затвердженою наказом МВС України від 28.07.2017 р. №650, зокрема безпідставному зняттю особи з превентивного обліку, до старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 4 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_1 (0042657) застосувати дисциплінарне стягнення у виді суворої догани.".

04.11.2025 р. представник позивача звернувся до ГУНП в Одеській області щодо надання інформації про проведення службових розслідувань стосовно позивача продовж 2025 року, за результатами яких до зазначеного поліцейського вживалися заходи дисциплінарного впливу.

Листом від 10.11.2025 р. ГУНП в Одеській області повідомило, що наказом ГУНП в Одеській області від 19.08.2025 р. № 1698 було проведено службове розслідування за фактом виявлених працівниками Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України низки прорахунків у діяльності окремих територіальних підрозділів ГУНП в Одеській області щодо превентивної роботи з раніше судимими особами. За результатами розслідування, наказом ГУНП в Одеській області від 17.10.2025 р. № 2485 "Про заходи дисциплінарного впливу" до старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 4 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді "суворої догани". Також зазначив, що з огляду на перебування ОСОБА_4 з 12.09.2025 р. на лікарняному ознайомити його з наказом ГУНП в Одеській області від 17.10.2025 р. № 2485 "Про заходи дисциплінарного впливу" під особистий підпис не представилось телефонному режимі останнього було повідомлено можливим. Про застосування дисциплінарного стягнення та запропоновано прибути до підрозділу для ознайомлення, від чого він відмовився, посилаючись на тимчасову непрацездатність.

Вважаючи оскаржуваний наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон №580-VIII.

Згідно ч.1 ст.1 Закону № 580-VIII Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами (ч.1 ст.3 Закону № 580-VIII).

Частиною 3 статті 11 Закону № 580-VIII передбачено, що рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Приписам ч.ч.1, 2 ст.19 Закону № 580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 р. № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).

За визначенням, що міститься у ч.1 ст.1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Частиною 3 статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Відповідно до ч.1 ст.11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст.12 Дисциплінарного статуту).

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Частинами 1-4 статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану визначено у розділі V Дисциплінарного статуту.

За ч.1 ст.19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Відповідно до ч.1 ст.26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Згідно ч.ч.1-4 ст.27 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.

У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов`язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв`язком чи з використанням електронної комунікації.

За наявної можливості надсилання виклику поштовим зв`язком здійснюється рекомендованим листом на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.

Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.

Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше однієї доби для прибуття за вказаною у виклику адресою.

Виклик, який надіслано поштовим зв`язком, вважається таким, що отриманий поліцейським, на четвертий календарний день з дня його відправлення.

Виклик, надісланий з використанням електронної комунікації, вважається таким, що отриманий поліцейським, на другий день з дня його відправлення.

Якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт.

Від поліцейського, стосовно якого є підтвердні дані про самовільне залишення ним місця несення служби, виїзд до інших регіонів країни чи за кордон, пояснення не відбираються, поліцейський вважається таким, що відмовився від надання пояснень.

За змістом частин першої, другої статті 28 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

За приписами ст.29 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

Правова оцінка судами правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна полягати насамперед у перевірці, чи прийняте таке рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно у діях особи є встановлені законом підстави для застосування до неї дисциплінарного стягнення.

Зазначене узгоджується з позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 06 квітня 2023 року у справі № 620/4545/22 та у постанові від 22 лютого 2023 року у справі № 200/11036/20-а.

За приписами ст.30 Дисциплінарного статуту у разі відсутності поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, без поважних причин на службі копія наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення надсилається поштовим зв`язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.

Поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв`язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації.

Доведення до поліцейського, який відсутній на службі без поважних причин, наказу про виконання застосованого до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади або звільнення зі служби в поліції, здійснюється в порядку, визначеному цією статтею.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 р. № 893 (далі - Порядок № 893).

Цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування (пункт 1 розділу І Порядку № 893).

За змістом пункту 1 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку № 893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Пунктом 13 розділу V Порядку № 893 передбачено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.

Згідно з пунктом 17 розділу V Порядку № 893 факт відмови поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб від надання пояснень фіксується шляхом складення акта про відмову надати пояснення.

За змістом пункту 1 розділу VІІ Порядку у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Так, з матеріалів службового розслідування вбачається, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стало порушення вимог пунктів 2, 9 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, п.1, 2 частини першої статті 18 Закону України від 02.07.2015 № 580 "Про Національну поліцію", статті 8 Закону України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі", абзацу одинадцятого, пункту 7 розділу V Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад, затвердженою наказом МВС України від 28.07.2017 № 650, зокрема безпідставне зняття особи з превентивного обліку.

Так, відповідачем встановлено, що згідно даних бази даних Національної поліції, яка є складовою ЄІС МВС, позивачем знято з профілактичного обліку в органі Національної поліції адміннаглядного ОСОБА_2 01.02.2025 р. через "зміну місця проживання" без наявності для цього підстав та за відомостями системи ІПНП станом на 29.07.2025 р. останній на профілактичному обліку не перебував..

Суд погоджується з такими підставами відповідача виходячи з наступного

Умови і порядок встановлення та здійснення адміністративного нагляду за окремими категоріями раніше судимих осіб та їх обов`язки регулюються Законом України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі" від 01.12.1994 р. № 264/94-ВР (далі - Закон № 264/94-ВР).

Згідно ст.1 Закону № 264/94-ВР адміністративний нагляд - це система тимчасових примусових профілактичних заходів спостереження і контролю за поведінкою окремих осіб, звільнених з місць позбавлення волі, що здійснюються органами Національної поліції.

Адміністративний нагляд встановлюється з метою запобігання вчиненню кримінальних правопорушень окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них (ст.2 Закону № 264/94-ВР).

За приписами ст.3 Закону № 264/94-ВР адміністративний нагляд встановлюється щодо повнолітніх осіб:

б) засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила, що вони вперто не бажають стати на шлях виправлення і залишаються небезпечними для суспільства;

в) засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо вони після відбування покарання або умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, незважаючи на попередження органів Національної поліції, систематично порушують громадський порядок і права інших громадян, вчиняють інші правопорушення;

г) засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;

ґ) засуджених до позбавлення волі за злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи;

д) засуджених до довічного позбавлення волі;

е) звільнених умовно-достроково від відбування покарання на підставі, визначеній статтею 81-1 Кримінального кодексу України. Адміністративний нагляд стосовно цих осіб здійснюється виключно в порядку, визначеному статтею 7-1 цього Закону.

Відповідно до ст.4 Закону № 264/94-ВР підстави для встановлення адміністративного нагляду є:

а) вирок суду, що набрав законної сили, - щодо осіб, зазначених у пунктах "г" і "ґ" статті 3 цього Закону;

б) матеріали установ виконання покарань - щодо осіб, зазначених у пунктах "б", "д" статті 3 цього Закону;

в) матеріали органів Національної поліції - щодо осіб, зазначених у пункті "в" статті 3 цього Закону.

Абзацом 3 статті 6 Закону № 264/94-ВР передбачено, що термін адміністративного нагляду починається з дня оголошення особі постанови судді про встановлення адміністративного нагляду.

Згідно ст.7 Закону № 264/94-ВР адміністративний нагляд здійснюється міліцією. Осіб, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, беруть на облік, фотографують, а у разі необхідності у них беруть відбитки пальців. Працівники міліції зобов`язані систематично контролювати поведінку цих осіб, запобігати порушенням ними громадського порядку та прав інших громадян і припиняти їх, проводити розшук осіб, які уникають адміністративного нагляду.

За змістом ст.8 Закону № 264/94-ВР адміністративний нагляд припиняється постановою судді за поданням начальника органу Національної поліції:

а) у разі погашення або зняття судимості з особи, яка перебуває під наглядом;

б) достроково, якщо піднаглядний перестав бути небезпечним для суспільства і позитивно характеризується за місцем роботи і проживання.

Піднаглядний може сам подати клопотання про зняття нагляду з підстав, зазначених у пункті "а" частини першої цієї статті.

В інших випадках адміністративний нагляд автоматично припиняється:

а) після закінчення терміну, на який його встановлено, якщо органом Національної поліції не подано клопотання про продовження нагляду або суддя відмовив у продовженні нагляду;

б) у разі засудження піднаглядного до позбавлення волі і направлення його до місця відбування покарання;

в) у разі смерті піднаглядного.

Порядок розгляду в суді питання про припинення адміністративного нагляду здійснюється відповідно до вимог частини четвертої статті 5 цього Закону.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28.07.2017 р. № 650, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.08.2017 р. за № 1041/30909, затверджено Інструкцію з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад (далі - Інструкція № 650), яка визначає завдання, права, обов`язки, напрями та особливості організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад у межах визначеної поліцейської дільниці.

За змістом пункту 2 розділу І Інструкції № 650 у цій Інструкції терміни вживаються в таких значеннях:

звіт дільничних офіцерів поліції (далі - ДОП) та поліцейських офіцерів громад (далі - ПОГ) - періодичне (не рідше ніж двічі на рік) інформування виконавчого органу місцевого самоврядування територіальної громади про стан дотримання правопорядку на поліцейській дільниці в межах територіальної громади, ужиті заходи із запобігання правопорушенням, з метою підвищення довіри населення до поліції;

превентивна (профілактична) діяльність ДОП та ПОГ - заходи, що застосовуються ДОП та ПОГ у межах компетенції, спрямовані на запобігання кримінальним та іншим правопорушенням, перевірку дотримання обмежень, установлених законодавством щодо осіб, які перебувають на профілактичному обліку, здійснення поліцейського піклування;

превентивний (профілактичний) облік - комплекс організаційно-практичних заходів у діяльності ДОП та ПОГ із запобігання, фіксації та припинення правопорушень, контролю за поведінкою осіб із метою недопущення повторного вчинення ними правопорушень, дотриманням установлених законодавством тимчасових обмежень та виконанням покладених зобов`язань.

Розділом V Інструкції № 650 закріплено наступне:

1. ДОП та ПОГ здійснюють превентивні заходи щодо осіб, схильних до вчинення правопорушень, та осіб, які перебувають на обліках в органах поліції, із залученням до цієї роботи громадськості, для запобігання вчинення ними правопорушень.

2. ДОП та ПОГ ставлять на превентивний (профілактичний) облік та в межах своєї компетенції проводять профілактичну роботу з: 1) особами, звільненими з місць позбавлення волі, які відбували покарання за умисний злочин і в яких судимість не знято або не погашено в установленому законодавством порядку; 2) особами, схильними до вчинення домашнього насильства (кривдниками).

3. ДОП та ПОГ в установленому порядку ініціюють установлення адміністративного нагляду щодо осіб, звільнених із місць позбавлення волі, які за ознаками судимості підпадають під дію Закону України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі".

4. На підставі аналізу додержання раніше судимими особами встановлених судом обмежень, визначених Законом України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі", ДОП та ПОГ подають керівнику ТВП пропозиції щодо продовження адміністративного нагляду.

5. ДОП та ПОГ у межах компетенції вживають усіх необхідних заходів із метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень. Припиняють виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

6. ДОП та ПОГ виявляють на поліцейській дільниці осіб, схильних до вчинення домашнього насильства (кривдників), та вживають превентивних заходів, передбачених законодавством і спрямованих на запобігання правопорушенням, пов`язаним із домашнім насильством та насильством за ознакою статі.

7. Рішення про поставлення особи на превентивний (профілактичний) облік приймає керівник ТВП або його заступник на підставі наданих ДОП та ПОГ матеріалів.

Відомості про осіб, зазначених у пункті 2 цього розділу, заносяться до ЄІС МВС.

Унесення зазначених відомостей до ЄІС МВС покладається на начальника сектору превенції ТВП або працівника цього сектору, до обов`язків якого входить організація роботи з особами, які перебувають на превентивному (профілактичному) обліку.

У ДОП та ПОГ зберігаються відомості про осіб, які перебувають на превентивному (профілактичному) обліку та проживають на території, закріпленій за відповідною поліцейською дільницею.

На осіб, узятих на превентивний (профілактичний) облік, заводяться облікові справи.

Облікові справи (далі - ОС) заводяться відносно раніше судимих осіб, щодо яких установлено адміністративний нагляд, та осіб, засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо ці особи після відбування покарання або умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, незважаючи на попередження поліції, систематично порушують публічний порядок і права громадян, учиняють інші правопорушення.

ОС реєструються ДОП та ПОГ в підрозділі документального забезпечення ТВП.

ОС зберігаються в начальника сектору превенції ТВП або працівника цього сектору. З моменту закінчення строку перебування на обліку особи цієї категорії ОС передається на архівне зберігання в передбачені законодавством строки.

ОС осіб, що перебувають на превентивному (профілактичному) обліку на території обслуговування ПОГ, зберігаються на поліцейській станції. З моменту закінчення строку перебування на обліку особи зазначеної категорії ОС передається на архівне зберігання в підрозділ та строки, передбачені законодавством.

У разі зміни постійного місця проживання особи, стосовно якої працівниками поліції проводяться превентивні заходи, до підрозділу поліції за територіальністю у стислі строки надсилається відповідна інформація.

Забороняється зняття з обліку особи, яка перебуває на превентивному (профілактичному) обліку та переїхала на нове місце проживання, без надходження з відповідного ТВП підтвердної інформації про поставлення її на профілактичний облік у зазначеному місці.

8. Адміністративний нагляд припиняється постановою судді за поданням начальника органу Національної поліції України: у разі погашення або зняття судимості з особи, яка перебуває під наглядом; достроково, якщо піднаглядний перестав бути небезпечним для суспільства і позитивно характеризується за місцем роботи і проживання.

Адміністративний нагляд автоматично припиняється: після закінчення терміну, на який його встановлено, якщо органом Національної поліції України не подано клопотання про продовження нагляду або суддя відмовив у продовженні нагляду; у разі засудження піднаглядного до позбавлення волі і направлення його до місця відбування покарання; у разі смерті піднаглядного.

Згідно посадової інструкції (функціональних обов`язків) капітана поліції Артема Юрескула, затвердженої начальником ВП № 4 ОУРП № 2 ГУНП в Одеській області 06.01.2025 р., до його посадових обов`язків відноситься, зокрема, внесення начальникові відділення поліції пропозиції про встановлення адміністративного нагляду за раніше судимими, здійснення контролю за додержанням такими особами правил відповідно до Закону України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі" встановлених судом обмежень.

З аналізу даних правових норм слідує, що на позивача, який займав посаду старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 4 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області, покладено обов`язок здійснення контролю за раніше судимими особами, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, дотримання ними встановлених судом обмежень.

Законом № 264/94-ВР передбачено два різновиди припинення адміністративного нагляду - постановою судді за поданням начальника органу Національної поліції та автоматичне, однією із підстав якої є закінчення терміну, на який його встановлено, якщо органом Національної поліції не подано клопотання про продовження нагляду або суддя відмовив у продовженні нагляду.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Южного міського суду Одеської області від 25.10.2024 р. у справі № 519/1557/24 відносно ОСОБА_2 встановлено адміністративний нагляд строком на 6 місяців із застосуванням певних обмежень.

Адміністративний нагляд за ОСОБА_2 здійснював позивач, яким 01.02.2025 р. знято останнього з нагляду "у зв`язку з зміною місця проживання" і за відомостями ІПНП станом на 29.07.2025 р. ОСОБА_2 на профілактичному обліку не перебував.

Між тим, жодних доказів зняття ОСОБА_2 з нагляду внаслідок зміни ним місця проживання позивачем до суду не надано, а відповідачем під час проведення службового розслідування не встановлено.

Суд вважає помилковим посилання позивача на лист ІНФОРМАЦІЯ_3 від 04.03.2025 р. № 3/750, адресований Одеському районному управлінню поліції № 2 відділення № 4, яким повідомлено, що ОСОБА_2 призваний на військову службу по мобілізації 21.01.2025 р. до в/ч НОМЕР_2 , так як, даний лист датований 04.03.2025 р., а ОСОБА_2 знято позивачем з нагляду 01.02.2025 р., що навпаки підтверджує факт зняття адміннаглядного без наявності підстав для цього станом на 01.02.2025 р.

Крім того, пунктом 7 розділу V Інструкції № 650 передбачено, що у разі зміни постійного місця проживання особи, стосовно якої працівниками поліції проводяться превентивні заходи, до підрозділу поліції за територіальністю у стислі строки надсилається відповідна інформація. Забороняється зняття з обліку особи, яка перебуває на превентивному (профілактичному) обліку та переїхала на нове місце проживання, без надходження з відповідного ТВП підтвердної інформації про поставлення її на профілактичний облік у зазначеному місці.

Таким чином Інструкцією № 650 встановлено пряму заборону зняття з обліку особи без надходження з відповідного ТВП підтвердної інформації про поставлення її на профілактичний облік у зазначеному місці.

Позивачем доказів надходження такої інформації не надано.

Окрім цього, ані Закон № 264/94-ВР, ані Інструкція № 650 не містить такої підстави для зняття особи з нагляду як призов на військову службу.

Твердження позивача щодо наявності підстав автоматичного припинення адміністративного нагляду внаслідок закінчення на час проведення службового розслідування терміну, на який його встановлено, суд відхиляє, оскільки позивачем знято нагляд за ОСОБА_2 01.02.2025 р., а не під час проведення службового розслідування, а станом на 01.02.2025 р. термін адміністративного нагляду не закінчився, так як його було встановлено ухвалою Южного районного суду Одеської області від 25.10.2024 р. у справі № 519/1557/24, яка набрала законної сили 04.11.2014 р., на 6 місяців, тобто до 04.05.2025 р.

З огляду на викладене, висновки відповідача стосовно безпідставного зняття позивачем ОСОБА_2 з профілактичного обліку є правомірними та підтверджуються вищевказаними доказами.

Щодо доводів позивача про порушення строку притягнення до дисциплінарної відповідальності суд зазначає наступне.

Статтею 21 Дисциплінарного статуту передбачено строки застосування дисциплінарних стягнень, зокрема: дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.

У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.

З матеріалів справи слідує, що висновок службового розслідування за відомостями, викладеними у доповідній записці ДПД НПУ від 04.08.2025 р. № 73712-2025 СЕД, затверджено начальником ГУНП в Одеській області 17.09.2025 р., а наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності № 2485 "Про заходи дисциплінарного впливу" прийнято 17.10.2025 р., тобто в межах місячного строку, встановленого ст.21 Дисциплінарного статуту.

Суть допущеного позивачем порушення полягала в тому, що ОСОБА_2 на підставі ухвали Южного міського суду Одеської області від 25.10.2024 р. у справі № 519/1557/24, яка набрала законної сили 04.11.2024 р., мав перебувати на превентивному обліку 6 місяців, тобто до 04.05.2025 р.

Так, за приписами пунктів 1, 2 розділу V Інструкції № 650, ДОП та ПОГ здійснюють превентивні заходи щодо осіб, схильних до вчинення правопорушень, та осіб, які перебувають на обліках в органах поліції, із залученням до цієї роботи громадськості, для запобігання вчинення ними правопорушень. ДОП та ПОГ ставлять на превентивний (профілактичний) облік та в межах своєї компетенції проводять профілактичну роботу з: 1) особами, звільненими з місць позбавлення волі, які відбували покарання за умисний злочин і в яких судимість не знято або не погашено в установленому законодавством порядку; 2) особами, схильними до вчинення домашнього насильства (кривдниками).

Не зважаючи на встановлений адміністративний нагляд відносно ОСОБА_2 , позивач в порушення вимог Інструкції № 650 не тільки зняв особу з обліку, а ще й припинив здійснення превентивних заходів, які мали ним проводитись впродовж 6 місяців, тобто до 04.05.2025 р.

Отже, вчинений позивачем дисциплінарний проступок мав тривалий характер у вигляді: спочатку протиправної дії, а потім бездіяльності в період з лютого по травень 2025 року, а тому на момент застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення 17.10.2025 р. не закінчився шестимісячний строк, визначений ст.21 Дисциплінарного статуту.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про правомірність наказу ГУНП в Одеській області від 17.10.2025 р. № 2485 "Про заходи дисциплінарного впливу" в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Відповідач належними та допустимими доказами довів правомірність оскаржуваного наказу, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

вирішив:

Відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (65080, м.Одеса, вул.Академіка Філатова, буд.15а, код ЄДРПОУ 40108740) про визнання протиправним та скасування наказу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко