Вирок від 16 вересня 2026 р. у справі №173/3104/26 — Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/3104/26

Номер провадження1-кп/173/236/2026

В И Р О К

іменем України

17 вересня 2026 року м. Верхньодніпровськ Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026046430000037 від 11 червня 2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Клавдієво, Бородянського району, Київської області, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , який має на утриманні малолітніх дітей: ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 25.07.2025 № 1316-РС солдат призову за мобілізацією ОСОБА_4 , зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 , та призначений на посаду оператора комплексу радіоелектронної боротьби з безпілотними літальними апаратами взводу радіоелектронної боротьби роти радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_2 .

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» (далі Закон), аналоги наркотичних засобів і психотропних речовин заборонені до обігу на території України речовини синтетичні чи природні, не включені до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 (далі Переліку), хімічна структура та властивості яких подібні до хімічної структури та властивостей наркотичних засобів і психотропних речовин, психоактивну дію яких вони відтворюють.

Також, відповідно до ст. 13 Закону на території України забороняється обіг аналогів наркотичних засобів і психотропних речовин, за винятком їх використання в цілях, передбачених статтями 19 та 20 цього Закону.

Разом з цим, відповідно до ст. 25 Закону зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у будь-яких кількостях в цілях, не передбачених цим Законом, забороняється.

Згідно з вимогами ст. 25-28 Закону придбання, виготовлення, зберігання та перевезення фізичними особами наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у будь-яких кількостях в цілях, не передбачених зазначеним Законом, забороняється.

Так, солдат ОСОБА_4 , є військовослужбовцем військової служби під час мобілізації і проходячи її в посаді оператора комплексу радіоелектронної боротьби з безпілотними літальними апаратами взводу радіоелектронної боротьби роти радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_2 , відповідно до вимог статей 9, 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Військової присяги, Конституції та законів України, зобов`язаний сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, неухильно додержуватися військової дисципліни, бути взірцем належної поведінки, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців.

В невстановлений час, але не пізніше 11.06.2026, (більш точного часу та місця не встановлено), перебуваючи за місцем несення служби, в тимчасовому пункті дислокації с. Дніпровокам`янка, Верхньодніпровської ТГ, Кам`янського району Дніпропетровської області за місцем несення служби, у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел, направлений на придбання психотропної речовини без мети збуту, для власного споживання. Так, ОСОБА_4 , в ході спілкування із невстановленою особою у мобільному застосунку «Telegram» здійснив замовлення психотропної речовини - амфетамін для власного споживання, після чого самостійно здійснив оплату вказаного замовлення на рахунок зазначений невстановленою особою та самостійно вказав адресу та свої персональні дані для відправлення замовлення психотропної речовини - амфетамін до відділення № 1 ТОВ «Нова Пошта» за адресою: вул. Гусєва, буд. 22, с. Ганнівка, Верхньодніпровської ТГ, Кам`янського району, Дніпропетровської області.

Далі, 11.06.2026 року близько 15 год. 45 хв. (більш точний час не встановлено), ОСОБА_4 , приїхав до відділення № 1 ТОВ «Нова Пошта» за адресою: вул. Гусєва, буд. 22, с. Ганнівка, Верхньодніпровської ТГ, Кам`янського району, Дніпропетровської області, реалізуючи злочинний умисел направлений на придбання психотропної речовини, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою незаконного придбання, отримав замовлену ним посилку із вмістом психотропної речовини - амфетамін обіг якого заборонено для власного вжитку без мети збуту та почав зберігати її при собі.

Далі, 11.06.2026 року о 15 год. 50 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи біля відділення № 1 ТОВ «Нова Пошта» за адресою: вул. Гусєва, буд. 22, с. Ганнівка, Верхньодніпровської ТГ, Кам`янського району Дніпропетровської області зупинений працівниками поліції СКП ВП № 3 Кам`янського РУГІ ГУНП в Дніпропетровській області згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», де, під час перевірки документів, у ОСОБА_4 , останній добровільно надав для огляду посилку на власне ім`я, в ході огляду якої працівниками поліції виявлено картонну коробку, в середині якої виявлено та вилучено сліп-пакет із психотропною речовиною - амфетамін, яку ОСОБА_4 , незаконно придбав та зберігав без мети збуту.

Згідно з висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/104-26/21803-НЗПРАП від 17.06.2026, вилучена речовина містить у своєму складі амфетамін, який відноситься до психотропних речовин. Маса амфетаміну становить 1,8334 г., яку ОСОБА_4 незаконно придбав та зберігав без мети збуту у великих розмірах.

Між прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 28 серпня 2026 року укладена угода про визнання винуватості.

Відповідно п. 2 угоди ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України вчиненого ним за викладених обставин у повному обсязі повідомленої йому підозри.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди про визнання винуватості обвинуваченому ОСОБА_4 буде призначено покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у виді штрафу у розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі грн.).

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю. Зазначив, що він цілком розуміє характер обвинувачення, яке йому пред`явлено. Визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України в повному обсязі, визнав фактичні обставини справи, встановлені під час досудового розслідування. Крім того зазначив, що він розуміє надані йому законом права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України. Пояснив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання. Просив затвердити угоду про визнання винуватості, яку уклав добровільно в присутності захисника та призначити узгоджене покарання.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги закону, угода укладено добровільно за його участі, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити ОСОБА_4 узгоджене в угоді покарання.

Прокурор в судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити, долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України, стягнути з обвинуваченого судові витрати.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, після роз`яснення сторонам наслідків укладення угоди, які передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України та виконання вимоги п. п. 6, 7 вказаної статті, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_4 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки ухвалення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. 309 КК України незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів або їх аналогів без мети збуту вчинені за попередньою змовою групою осіб чи протягом року після засудження за цією статтею або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах караються штрафом від двох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, яке згідно з ч. 4 ст. 12 КК України є нетяжким злочином, а тому відповідно до положень п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника може бути укладено угоду про визнання винуватості.

Після виконання вимог ст. 474 КПК України, перевіривши угоду на її відповідність нормам КПК, КК України та інших законів, суд встановив, що угода відповідає вимогам закону та не суперечить нічим інтересам, сторони правильно розуміють наслідки укладеної угоди.

Відповідно до п. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Таким чином, судом встановлено, що укладена між прокурором та підозрюваним, за участю захисника, 28 серпня 2026 року угода відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 309 Кримінального Кодексу України кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, угода укладена добровільно та не є наслідком застосування насильства, примусу або погроз. Сторони кримінального провадження розуміють наслідки затвердження даної угоди, щодо обмежень в частині оскарження вироку. Обвинувачений свою провину визнає повністю, зазначив, що може виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, отже суд дійшов висновку, що укладену угоду про визнання винуватості від 28 серпня 2026 року слід затвердити та призначити обвинуваченому покарання передбачене угодою.

Так, при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, відомості про особу обвинуваченого.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом не встановлено.

При дослідженні особи обвинуваченого встановлено, що він не судимий, на обліку у лікаря психіатра, нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні малолітніх дітей, є військовослужбовцем.

Таким чином, узгоджена міра покарання для обвинуваченого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, у виді штрафу у розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, є достатньою для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, відповідає загальним засадам призначення покарання.

На підставі наведеного, суд вважає, що укладена угода між прокурором та обвинуваченим за участю захисника відповідає вимогам закону і не порушує законних прав та інтересів сторін та інших осіб.

Питання речових доказів у кримінальному проваджені слід вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи у кримінальному провадженні на підставі ст. 118 КПК України включаються судом у процесуальні витрати і підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України.

Цивільний позов не заявлений.

Запобіжний захід не обирався і на теперішній час відсутні підстави для його обрання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 100, 118, 124, 373, 374, 394, 424, 468, 469, 472-476 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 28 серпня 2026 року між прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні пов`язані із проведенням по справі експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів № СЕ-19/104-26/21803–НЗПРАП від 17.06.2026 року в сумі 2406,80 грн.

Речові докази:

-Наркотичну речовину поміщену до камери зберігання речових доказів ВП № 3 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області відповідно до квитанції про тримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження № 12026046430000037, номер книги обліку речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження – 883, порядковий номер - 85 - знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя ОСОБА_1