Вирок від 16 вересня 2026 р. у справі №173/3110/26 — Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/3110/26

Номер провадження1-кп/173/237/2026

В И Р О К

іменем України

17 вересня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши в ході відкритого підготовчого судового засідання в залі суду угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні (ЄРДР № 12026046430000038 від 14.06.2026) за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровограда, громадянина України, який має середню освіту, неодружений, військовослужбовець військової служби, перебував на посаді водія-механіка 2 евакуаційного відділення колісних машин евакуаційного взводу колісних тягачів евакуаційної роти військової частини НОМЕР_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні психотропної речовини без мети збуту у великих розмірах.

Солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби під час мобілізації і проходячи її в посаді водія - механіка 2 евакуаційного відділення колісних машин евакуаційного взводу колісних тягачів евакуаційної роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», відповідно до вимог статей 9, 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Військової присяги, Конституції та законів України, зобов`язаний був сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, неухильно додержуватися військової дисципліни, бути взірцем належної поведінки, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20.12.2025 №110, солдат призову за мобілізацією ОСОБА_4 , зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , та призначений на посаду водія - механіка 2 евакуаційного відділення колісних машин евакуаційного взводу колісних тягачів евакуаційної роти військової частини НОМЕР_1 .

В невстановлений час, але не пізніше 14.06.2026, (більш точного часу та місця не встановлено), перебуваючи за місцем несення служби, в тимчасовому пункті дислокації с. Мишурин Ріг, Верхньодніпровської ТГ, Кам`янського району Дніпропетровської області за місцем несення служби, у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел, направлений на придбання психотропної речовини без мети збуту у великих розмірах, для власного споживання. Так, ОСОБА_4 , в ході спілкування із невстановленою особою у мобільному застосунку «Telegram» здійснив замовлення психотропної речовини - РVР для власного споживання, після чого самостійно здійснив оплату вказаного замовлення на рахунок зазначений невстановленою особою та самостійно вказав адресу та свої персональні дані для відправлення замовлення психотропної речовини-РVР до відділення №1 ТОВ «Нова Пошта» за адресою: вул. Республіканська, буд. 16, с. Мишурин Ріг, Верхньодніпровської ТГ, Кам`янського району Дніпропетровської області.

Далі, 14.06.2026 року близько 16 год. 00 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи у розташуванні підрозділу в тимчасовому пункті дислокації у с. Мишурин Ріг, Верхньодніпровської ТГ, Кам`янського району Дніпропетровської області за місцем несення служби та знаходячись у відділенні №1 ТОВ «Нова Пошта» за адресою: вул. Республіканська, буд.16, с. Мишурин Ріг, Верхньодніпровської ТГ, Кам`янського району Дніпропетровської області, реалізуючи злочинний умисел направлений на придбання психотропної речовини, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно з метою незаконного придбання, отримав замовлену ним посилку із вмістом психотропної речовини - РVР обіг якої заборонено для власного вжитку без мети збуту та почав зберігати їх при собі.

Далі, 14.06.2026 року о 16 год. 12 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи у розташуванні підрозділу в тимчасовому пункті дислокації у с. Мишурин Ріг, Верхньодніпровської ТГ, Кам`янського району Дніпропетровської області за місцем несення служби та знаходячись біля відділення №1 ТОВ «Нова Пошта» за адресою: вул. Республіканська, буд.16, с. Мишурин Ріг, Верхньодніпровської ТГ, Кам`янського району Дніпропетровської області був зупинений працівниками поліції СКП ВП №3 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області згідно ч. 1 та ч.2 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», де, під час перевірки документів, у ОСОБА_4 , було вилучено працівниками поліції психотропну речовину - РVР, яку ОСОБА_4 незаконно придбав та зберігав без мети збуту.

Згідно висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів особливо небезпечної психотропної речовини обіг якої заборонено - РVР, загальна маса в перерахунку на висушену речовину становить 2,3603 г., які ОСОБА_4 незаконно придбав, зберігав без мети збуту у великих розмірах.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні надійшов до суду з угодою про визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, укладеною між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України визнав повністю, пояснив, що кваліфікацію своїх дій не оспорює, укладення угоди є добровільним, будь-яких заходів морального чи фізичного впливу до нього не застосовувалося, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості між ним та прокурором.

Прокурор та захисник в підготовчому судовому засіданні також просили затвердити дану угоду про визнання ОСОБА_4 винуватості.

У зв`язку з цим суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди.

Судом встановлено, що під час досудового розслідування між сторонами кримінального провадження прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , досягнуто та підписано угоду від 28 серпня 2026 року про визнання ОСОБА_4 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, за змістом якої обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнає свою вину у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, та наведені обставини вчинення цього кримінального правопорушення, сторони дійшли згоди щодо призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за вчинений ним злочин у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки невиконання угоди.

Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст. 468-470, 472 КПК України, відповідає закону України про кримінальну відповідальність за ч. 2 ст. 309 КК України, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженого покарання у виді штрафу.

Шляхом вивчення документів кримінального провадження, опитування сторін, суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч. 6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Крім цього, обвинуваченому роз`яснені положення ч.ч.4,6,7 ст. 474 КПК України, які йому зрозумілі, ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України, а саме права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення у вчиненні яких його обвинувачують, права допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частиною четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди. Наслідки невиконання угоди обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз`яснень обвинувачений просив затвердити угоду.

Щодо покарання, яке узгоджено сторонами, суд враховує, що ОСОБА_4 вчинив нетяжкий злочин, є військовослужбовцем, за місцем проходження військової служби характеризується позитивно, бере участь у відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України, неодружений, має на утриманні малолітню дитину, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судимий.

Обставиною, що пом`якшує покарання суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, здійснення ОСОБА_4 благодійного внеску на підтримку обороноздатності України.

Обставини, що обтяжують покарання відсутні.

За таких підстав суд вважає, що узгоджене сторонами покарання є необхідним і достатнім для обвинуваченого за вчинене кримінальне правопорушення та сприятиме виправленню обвинуваченого, а також запобіганню вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Таким чином, за наслідками розгляду угоди в підготовчому судовому засіданні під час судового провадження, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши пояснення сторін кримінального провадження, доходить висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання ОСОБА_4 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначення узгодженого сторонами покарання у виді штрафу.

Запобіжний захід не обирався.

Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 28 серпня 2026 року, укладену між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 про визнання ним винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, призначивши узгоджене сторонами покарання у виді штрафу у розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) грн.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/104-26/22143-НЗПРАП від 29.06.2026 у розмірі 2406 (дві тисячі чотириста шість) грн 80 коп.

Речові докази: спец. пакет експертної служби НДЕКЦ НПУ № 6434270, в якому знаходиться особливо небезпечна психотропна речовина PVP масою 2,3603 г – знищити.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_1