Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №173/2760/26 — Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/2760/26

Номер провадження2/173/2242/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16 вересня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Челюбєєва Є.В., за участі секретаря Салтикової С.І., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду позовну заяву ОСОБА_1 до Верхньодніпровської міської ради, третя особа: ТОВ «Верхньодніпровське БТІ» про визнання права власності на самочинно збудований гараж,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 30 жовтня 2024 року отримав рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області, яким за ним було визнано права та обов`язки забудовника гаражу літера гаражу літ. Г-1, площею 38,5 кв. м, о/я - оглядова яма, п/д - технічний підвал, п/г - погріб, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

У лютому 2025 року він звернувся до бюро технічної інвентаризації для виготовлення технічного паспорта на об`єкт. Після закінчення будівництва позивач має намір оформити право власності на новозбудований об`єкт. У БТІ йому повідомили, що зареєструвати право власності на нерухоме майно можливо лише після прийняття його в експлуатацію, оформлення права власності та державної реєстрації речового права. Ввести об`єкт нерухомості в експлуатацію позивач не має можливості, оскільки відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів необхідно отримати рішення суду.

Позивач у судове засідання не з`явився, надав заяву з проханням розглянути справу за його відсутності. Позовні вимоги підтримує.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з`явилися, надали суду заяви з проханням розглянути справу за їх відсутності. Проти задоволення позовних вимог не заперечували.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 30.10.2024 за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька – ОСОБА_2 , визнано права та обов`язки забудовника гаражу літера гаражу літ. Г-1, площею 38.5 кв.м., літ. о/я - оглядова яма, літ. п/д - технічний підвал на два відділення, літ. п/г - погріб, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , з правом здачі гаражу в експлуатацію та отриманням правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності на гараж.

14.02.2025 на замовлення позивача бюро технічної інвентаризації виготовило технічний паспорт на гараж, згідно з яким встановлено, що самочинне будівництво гаражу завершено у 1997 році.

Рішенням Верхньодніпровської міської ради № 78 від 12.03.2025 гаражу, який належить ОСОБА_1 , присвоєно адресу: АДРЕСА_2 , що також підтверджується Витягом з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про присвоєння адрес Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва АR01:0851-9311-5467-9276.

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав № 470183708 від 27.03.2026 та Договором оренди земельної ділянки від 26.02.2026, позивач отримав в оренду земельну ділянку для будівництва гаражу у АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1221010100:01:013:0021 площею - 0.0047 га.

Листом від 13.06.2026 Верхньодніпровська міська рада повідомила, що гараж № НОМЕР_1 , за адресою: вул. Кам`янська, м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровської області, знаходиться на території адміністративних та громадський будівель в комплексі гаражів, що не суперечить вимогам ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій» .

Рішенням про відмову в проведенні реєстраційних дій в реєстрі ЕДСББ № 17 від 30.06.2026 ТОВ «Верхньодніпровське БТІ» відмовлено у проведенні реєстраційних дій у зв`язку з відсутністю відомостей про прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію.

Між сторонами виникли правовідносини щодо визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно зі статтею 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частинами першою, другою та шостою статті 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Частиною першою статті 376 ЦК України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються, зокрема, без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проєкту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Частиною другою статті 376 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Разом із тим частиною п`ятою статті 376 ЦК України встановлено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Таким чином, для вирішення питання про можливість визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за власником земельної ділянки суду необхідно встановити, зокрема, факт належності земельної ділянки позивачу, факт здійснення на ній самочинного будівництва, відповідність збудованого об`єкта містобудівним, будівельним та іншим обов`язковим нормам і правилам, можливість його безпечної експлуатації, а також відсутність порушення прав інших осіб.

Відповідно до частини другої статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону.

Таким чином, чинне законодавство пов`язує державну реєстрацію права власності на відповідний об`єкт нерухомого майна з його прийняттям в експлуатацію у випадках, коли таке прийняття передбачене законодавством.

Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461.

При цьому правовий режим самочинного будівництва визначається положеннями статті 376 ЦК України, яка встановлює спеціальні підстави та порядок набуття права власності на таке нерухоме майно.

Верховний Суд у постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 910/2939/19 зазначив, що зміст приписів статті 376 ЦК України підтверджує неможливість застосування інших, ніж встановлені цією статтею, способів легітимізації (узаконення) самочинного будівництва та набуття права власності на такі об`єкти.

Зазначений правовий висновок підлягає врахуванню при вирішенні цієї справи, оскільки саме стаття 376 ЦК України визначає правові підстави визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

При цьому у цій справі встановлено, що позивач є користувачем земельної ділянки, наданої саме для будівництва індивідуальних гаражів, та на якій здійснено самочинне будівництво, а тому спірні правовідносини підлягають врегулюванню відповідно до частини п`ятої статті 376 ЦК України.

Судом також встановлено, що збудований позивачем гараж відповідає вимогам містобудівної документації.

Відповідач та третя особа проти задоволення позовних вимог не заперечують.

За таких обставин суд доходить висновку, що визнання за позивачем права власності на самочинно збудований гараж не порушує прав та законних інтересів інших осіб та відповідає положенням частини п`ятої статті 376 ЦК України.

Крім того, позивач вжив заходів для оформлення права власності на збудований об`єкт, однак рішенням ТОВ «Верхньодніпровське БТІ» № 17 від 30.06.2026 йому відмовлено у проведенні реєстраційних дій з підстав відсутності відомостей про прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію.

Отже, позивач позбавлений можливості зареєструвати право власності на спірний об`єкт у позасудовому порядку, а тому має право на судовий захист свого права шляхом його визнання.

З огляду на встановлені судом обставини справи, зокрема належність земельної ділянки позивачу на праві оренди, розташування на ній спірного об`єкта, відповідність об`єкта містобудівній документації, відсутність встановлених порушень прав інших осіб, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та визнання за позивачем права власності на самочинно збудований гараж.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Верхньодніпровської міської ради (Дніпропетровська область, Кам`янський район, м. Верхньодніпровськ, пр. Шевченка, буд. 21, ЄДРПОУ 04052595), третя особа: ТОВ «Верхньодніпровське БТІ» (Дніпропетровська область, Кам`янський район, м. Верхньодніпровськ, вул. Театральна, 16, ЄДРПОУ 44739553) про визнання права власності на самочинно збудований гараж -задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на самочинно збудований гараж літ. Г-1 площею - 38,5 кв.м., о/я - оглядова яма, п/д - технічний підвал, погріб - п/г, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , гараж Г3.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту.

Суддя: Є.В. Челюбєєв