Вирок від 14 вересня 2026 р. у справі №207/3061/26 — Південний районний суд міста Кам’янського

№ 207/3061/26

№ 1-кп/207/294/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м.Кам`янське

Південний районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12026262150000138 від 17.04.2026 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, має середню спеціальну освіту, розлучений, має на утриманні малолітню дитину: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , боєць Міжнародного Чеченського Батальйону імені Шейха Мансура, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 в порушення вимог Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 за №576, та Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України № 622 від 21 серпня 1998 року, діючи умисно, в один із днів в кінці січня 2026 року (більш точний час під час проведення досудового розслідування не встановлено), перебуваючи в посадці в селищі Кушугум Кушугумської селищної громади Запорізького району Запорізької області (більш точну адресу під час досудового розслідування не встановлено), знайшов бойові припаси та гранату Ф-1 в зборі з запалом УЗРГМ, після чого у нього виник злочинний умисел, направлений на придбання та носіння бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 , реалізуючи свій прямий умисел, направлений на незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що придбані ним патрони являються боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї, а граната «Ф-1» в зборі з запалом УЗРГМ відноситься до бойових припасів і до вибухових пристроїв, привласнив їх та переніс до місця свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , де почав зберігати без передбаченого законом дозволу, чим скоїв незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, без мети збуту.

12.02.2026, в період часу з 06 год. 39 хв. по 08 год. 46 хв., відповідно до ухвали Сторожинецького районного суду Чернівецької області проведено санкціонований обшук за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого працівниками поліції у останнього було виявлено та вилучено:

- 90 патронів з маркувальним позначенням «270 74», являються боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї – проміжними патронами калібру 7,62х39, призначеними для проведення пострілу з бойової нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62мм (АК-47, СКС, АКМ та інш.);

- 70 патронів з маркувальним позначенням «270 74», являються боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї – проміжними патронами калібру 7,62Х39, призначеними для проведення пострілу з бойової нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62мм (АК-47, СКС, АКМ ті ніш.);

- 19 патронів з маркувальним позначенням «711 72» (1 патрон), «539 Е» (5 патронів), «539 Д» (5 патронів), «539 И» (2 патрона), «539 Г» (2 патрона), «539 51» (4 патрона), являються боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї - проміжними патронами калібру 7,62Х39 з кулями бронебійно-запалювальної дії, призначеними для проведення пострілу з бойової нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62мм (АК-47, СКС, АКМ ті ніш.);

- 2 патрона з маркувальним позначенням «270 63», являються боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї – проміжними патронами калібру 7,62Х39, призначеними для проведення пострілу з бойової нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62мм (АК-47, СКС, АКМ та ніш.);

- 1 патрон з маркувальним позначенням «539 57», являється боєприпасам до нарізної вогнепальної зброї – проміжним патроном калібру 7,62Х39 з кулею трасуючої дії, призначеним для проведення пострілу з бойової нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62мм (АК-47, СКС, АКМ ті ніш.);

- одну ручну осколкову гранату Ф-1 без запалу та один запал УЗРГМ до ручних осколкових гранат Ф-1 (PГ-42), які є частинами одного пристрою - ручної осколкової гранати Ф-1, поєднуються конструктивно між собою, утворюючи при цьому одну ручну осколкову гранату Ф-1, яка відноситься і до бойових припасів, і до вибухових пристроїв, виготовлені промисловим способом, придатні для здійснення вибуху.

Вказані бойові припаси, вибухові речовини та вибухові пристрої ОСОБА_5 придбав, носив та зберігав без передбаченого законом дозволу.

Таким чином, ОСОБА_5 органами досудового розслідування обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто в носінні, зберіганні, придбанні бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, пояснив, що наприкінці січня 2026 року, перебуваючи в посадці в селищі Кушугум Запорізького району Запорізької області, знайшов патрони, гранату Ф-1 та запал до неї, після чого переніс зазначені предмети до місця свого проживання в м. Кам`янське та зберігав їх без передбаченого законом дозволу. У вчиненому щиро розкаявся, визнав неправомірність своєї поведінки, просив суд суворо його не карати та надати можливість виправитися без реального відбування покарання.

Прокурор просив розглядати дане кримінальне провадження відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, посилаючись на недоцільність дослідження доказів щодо усіх обставин обвинувачення у зв`язку з повним їх визнанням та підтвердженням у судовому засіданні самим обвинуваченим ОСОБА_5 .

Відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Обставини провадження не оспорюються сторонами у випадку, коли обвинувачений повністю визнає свою вину в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні, погоджується з кваліфікацією вчиненого ним діяння, а прокурор, потерпілий та інші учасники судового розгляду не висловлюють жодних заперечень проти встановлених обставин.

Присутні у судовому засіданні учасники кримінального провадження не заперечували проти розгляду кримінального провадження відповідно до ч.3 ст.349 КПК України.

Судом було роз`яснено обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження порядок і наслідки розгляду справи в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, а саме - щодо можливості оскарження вироку суду в разі застосування такої процедури судового розгляду лише в частині призначеного покарання.

Крім того, судом з`ясовано чи розуміє обвинувачений ОСОБА_5 зміст фактичних обставин, добровільність його позиції.

Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 знайшла своє повне підтвердження в процесі судового розгляду.

При встановлених обставинах, дії обвинуваченого ОСОБА_5 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.263 КК України, як незаконне придбання, та зберігання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

Відповідно до положень ст.50 КК України, до особи, визнаної винною за вироком суду у вчиненні кримінального правопорушення застосовується покарання, яке є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України є тяжким злочином (ч.1 ст.263 КК України); особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який визнав себе винним, розкаявся у вчиненому злочині, за місцем проживання характеризується задовільно, не перебуває в реєстрі у лікаря психіатра та лікаря нарколога, раніше не судимий.

Обставиною, яка згідно зі ст.66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченому є щире каяття.

Обставини, які згідно зі ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому не встановлені

Підстав для застосування положень ст.ст. 44-49, 69 КК України, суд не вбачає.

З метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого ОСОБА_5 , судом на виконання вимог ст. 314-1 КПК України витребувано досудову доповідь, яка складена органом пробації та з якої вбачається, що дослідження інформації, що характеризує особу за місцем його проживання, роботи умов його життєдіяльності, відносин у суспільстві, результати оцінки ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення, а також його ймовірної небезпеки для суспільства свідчать про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства.

З урахуванням викладеного, обставин і тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого ОСОБА_5 суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, обвинуваченому ОСОБА_5 слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі, в межах санкції ч.1 ст.263 КК України. На підставі статті 75 КК України, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання у виді позбавлення волі, встановивши йому іспитовий строк та поклавши на нього обов`язки, передбачені ст.76 КК України, оскільки виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів можливо без ізоляції від суспільства.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_5 не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Питання процесуальних витрат суд вирішує відповідно до ст.124 КПК України.

Питання щодо речових доказів суд вирішує згідно вимог ст.100 КПК України.

Згідно з п.5 ч.9 ст.100 КПК України, гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено - переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

З матеріалів справи вбачається, що під час обшуку 12.02.2026 вилучено зброю зовні схожу на карабін.

Відповідно до постанови від 26.03.2026 карабін визнано речовим доказом та поміщений в сейф пакет із пломбою 7698893, переданий на відповідальне зберігання в камеру схову речових доказів ВП №1 (м.Сторожинець) Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області, вул.Б.Хмельницького, 45 м.Сторожинець Чернівецького району Чернівецької області (квитанція №102).

Витяг з функціональної підсистеми "Єдиний реєстр зброї" єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ про наявність дозволу на зберігання, носіння зброї, боєприпасів до неї, основних частин зброї, пристроїв, патронів до них від 11.06.2026 свідчить про те, що карабін, модель Форт-201, калібр 7,62х39, серійний номер НОМЕР_1 ) належить ОСОБА_5 , який має право на його зберігання та носіння.

Таким чином, суд вважає, що карабін підлягає поверненню власнику ОСОБА_5 .

Враховуючи введення з 24.02.2022 року воєнного стану на території України, необхідність забезпечення потреб оборони держави, забезпечення національної безпеки, відсічі збройної агресії російської федерації проти України, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також, що чинним законодавством передбачено можливість передачі конфіскованого майна, що перейшло у власність держави, суд вважає, що знищення вилучених у ОСОБА_5 бойових припасів є недоцільним, та вони підлягають спеціальній конфіскації у власність держави, в особі Збройних Сил України.

Питання про скасування арешту майна суд вирішує відповідно до приписів ст.174 КПК України.

Керуючись статтями 368, 370, 373, 374-376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, призначивши іспитовий строк 1 (один) рік.

На підставі 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не обирався.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судових експертиз, а саме: за проведення судової балістичної експертизи №СЕ-19/126-26/2113-БЛ від 24.02.2026 – 2 674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) грн. 20 коп.; за проведення судової балістичної експертизи №СЕ-19/126-26/2111-БЛ від 17.03.2026 – 4 457 (чотири тисячі чотириста п`ятдесят сім) грн. 00 коп.; за проведення комплексної вибухово-технічної експертизи №КСЕ-19/126-26/2114 від 09.03.2026 – 8 022 (вісім тисяч двадцять дві) грн. 60 коп., а всього – 15 153 (п`ятнадцять тисяч сто п`ятдесят три) грн. 80 коп.

Речові докази по справі: металеві фрагменти (уламки) однієї ручної гранати Ф-1, які упаковано у сейф-пакет N?1482784 – знищити.

До речових доказів, які упаковано у сейф-пакети №6195608, №619617, передані на відповідальне зберігання в камеру схову речових доказів ВП №1 (м.Сторожинець) Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області, вул.Б.Хмельницького, 45 м.Сторожинець Чернівецького району Чернівецької області, а саме: патрони та 3 магазина (квитанція №101); патрони та 2 магазина (квитанція №100) - застосувати спеціальну конфіскацію шляхом передачі на потреби Збройних Сил України.

Речовий доказ у справі - карабін, поміщений в сейф пакет із пломбою 7698893 , переданий на відповідальне зберігання в камеру схову речових доказів ВП №1 (м.Сторожинець) Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області, вул.Б.Хмельницького, 45 м.Сторожинець Чернівецького району Чернівецької області – повернути власнику ОСОБА_5 (квитанція №102).

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Південний районний суд міста Кам`янського протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1