Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №400/5191/25 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 р. № 400/5191/25

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,

до відповідачаОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

простягнення податкового боргу у сумі 128 402,49 грн,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Миколаївській області (далі — позивач, ГУ ДПС) звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі — відповідач, ОСОБА_1 ), у якій просить стягнути з Відповідача податковий борг у загальній сумі 128 402,49 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за відповідачем зареєстровано право власності на об`єкти нерухомості, а саме: об`єкти нежитлової нерухомості у АДРЕСА_2 (загальною площею 660 кв.м; 2 275,24 кв.м; 506 кв.м; 77,7 кв.м), придбані згідно з договорами купівлі-продажу від 30.08.2006 № 1699, № 1703, № 1705, № 1701;об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, розташовані у м. Миколаєві.

Керуючись ст. 266 Податкового кодексу України (далі — ПК України), ГУ ДПС винесло податкові повідомлення-рішення (далі — ППР) від 12.04.2024 (зокрема, № 0125993-2408-1405, № 0125994-2408-1405, № 0125996-2408-1405, № 0125990-2408-1405, № 0125991-2408-1405, № 0125992-2408-1405, № 0126000-2408-1405, № 0126001-2408-1405, № 0126002-2408-1405, № 0323673-2408-1405) про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 рік на загальну суму 128 402,49 грн (із яких 117 884,49 грн — за майно в с. Коблеве; 4 674,00 грн — за нежитлову нерухомість у м. Миколаєві; 5 844,00 грн — за житлову нерухомість у м. Миколаєві).

Ухвалою суду від 26.05.2025 року суд відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін до судового засідання.

Відповідач проти задоволення позову заперечила повністю та подала на адресу суду відзив на позовну заяву, обґрунтований наступними обставинами.

Щодо відсутності об`єкта та суб`єкта оподаткування щодо майна в с. Коблеве (117 884,49 грн). ОСОБА_1 зазначила, що ще 01.08.2007 вказане майно (пансіонат «Посейдон») було передано як внесок до статутного капіталу ТОВ «Пансіонат Посейдон», у зв`язку з чим право приватної власності фізичної особи припинилося. Нараховуючи податок на підставі застарілих відомостей реєстру, ДПС ігнорує первинні правовстановлюючі документи та рішення судів у аналогічних справах між тими ж сторонами.

Відповідач вказує, що її єдиною належною податковою адресою з 14.01.1998 є: АДРЕСА_3 . Надсилання податковим органом документів на застарілу адресу ( АДРЕСА_4 ) є протиправним.

Відповідно, спірні ППР та вимога не можуть вважатися врученими, а податкові зобов`язання узгодженими., просить в задоволенні позову відмовити.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що спірні ППР та попередньо сформована податкова вимога від 27.05.2021 № 0030057-1306-1412 надсилалися за адресою: АДРЕСА_4 , яка значилася у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків (ДРФО). Оскільки документи повернулися без вручення з відміткою пошти, позивач на підставі п. 59.5 ст. 59 ПК України вважає, що повторна вимога не надсилається, а сума боргу є узгодженою та підлягає примусовому стягненню.

ОСОБА_1 подавала зустрічний позов, однак ухвалою суду від 09.07.2025 року його було повернуто.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши всі фактичні обставини та оцінивши надані докази, суд встановив наступне.

Позивач ГУ ДПС у Миколаївській області звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу в розмірі 128 402, 49 грн, борг нараховано відповідно до податкових повідомлень - рішень з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у сумі 117884,49 грн, з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у сумі 4 674,93 грн, з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості у сумі 5 843,07грн.

Однак, як встановлено судом згідно акту приймання-передачі та оцінки майна від 01.08.2007, ОСОБА_1 передала, а ТОВ «Пансіонат Посейдон» прийняло до статутного фонду мановий комплекс пансіонату «Посейдон» у с. Коблеве по вул. Морській (спальні корпуси № 1, № 2, № 3, № 4, кінотеатр).

На підставі Рішення виконавчого комітету Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області від 09.08.2007 № 94 та Рішення Коблівської сільської ради від 29.08.2007 № 4 за ТОВ «Пансіонат Посейдон» було оформлено право власності на зазначені об`єкти.

3 29.08.2007 Миколаївським обласним бюро технічної інвентаризації видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно та Витяг про реєстрацію права власності № 15743082, якими підтверджено реєстрацію права власності за ТОВ «Пансіонат Посейдон» (код ЄДРПОУ 35147852). Вищезазначене додатково підтверджується Довідкою ММ БТІ від 15.08.2024 № 391064237.

Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі — КАС України), обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи.

Рішеннями Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.10.2024 у справі № 400/6954/24 та від 16.05.2025 у справі № 400/10353/24, які набрали законної сили, встановлено, що ОСОБА_1 з 29.08.2007 не є власником майна по вул. Морській у с. Коблеве, у зв`язку з чим у неї відсутній обов`язок зі сплати податку на нерухоме майно за цими об`єктами.

Невнесення або несвоєчасне внесення Державним реєстратором змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не спростовує факту відсутності у відповідача права власності, оскільки податок нараховується за наявності фактичного права власності, а не лише на підставі помилкового або застарілого запису в електронній базі даних. Таким чином суд приходить до висновку, що нарахування позивачем податку у сумі 117 884,49 грн є безпідставним.

Відносно процедури узгодження податкового зобов`язання та надсилання документів, суд вказує наступне.

Відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.04.2023 у справі № 400/5840/22, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2023, встановлено преюдиційний факт: належною та єдиною податковою адресою ОСОБА_1 з 14.01.1998 є: АДРЕСА_3 . У цій же справі суд встановив бездіяльність ДПС щодо невнесення актуальної адреси до облікових баз.

Судом з`ясовано, що спірні ППР від 12.04.2024 та податкова вимога від 27.05.2021 надсилалися ГУ ДПС на адресу: АДРЕСА_4 , за якою Відповідач не проживає та не зареєстрована.

Верховний Суд у постановах від 15.02.2023 у справі № 420/26492/21 та від 10.05.2023 у справі № 804/4602/16 неодноразово формував правову позицію, згідно з якою надсилання податкових повідомлень-рішень або податкових вимог на адресу, яка не є актуальною податковою адресою платника, не дає підстав вважати такі документи врученими. Повернення поштового відправлення за таких умов не є доказом належного повідомлення.

Згідно з п. 56.1, п. 56.18 ст. 56 та ст. 58 ПК України, у разі неналежного вручення ППР нараховане грошове зобов`язання не вважається узгодженим.

Посилання позивача на п. 59.5 ст. 59 ПК України є юридично неспроможним, оскільки застосування цієї норми можливе лише за умови, що первинна податкова вимога була вручена належним чином за законною податковою адресою, чого у даній справі виконано не було.

Неузгоджене податкове зобов`язання в силу ст. 14, 59, 95 ПК України не набуває статусу податкового боргу та не підлягає стягненню у судовому порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про стягнення коштів обов`язок щодо доказування правомірності своїх дій та наявності підстав для стягнення покладається на позивача — суб`єкта владних повноважень. Позивач цей обов`язок не виконав.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог ГУ ДПС у Миколаївській області.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.В задоволенні позову Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв,54005 код ЄДРПОУ 44104027) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо стягнення податкового боргу у сумі 128 402,49 грн - відмовити.

2.Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.В. Величко