Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військової служби
Дата: 15 вересня 2026 р.
Справа: №380/3883/26
Суддя: Крутько Олена Василівна
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 вересня 2026 рокусправа № 380/3883/26
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Крутько О.В., розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії
В С Т А Н О В И В:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо розслідування нещасного випадку, що стався з майором юстиції ОСОБА_1 та скасувати наказ командира військової частини від 06.01.2026 року № 64А « Про результати розслідування нещасного випадку, що стався з майором юстиції ОСОБА_1 »;
зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 провести та завершити розслідування нещасного випадку, що стався з майором юстиції ОСОБА_1 у відповідності із Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, яку затверджено наказом Міністра оборони України №332 від 27.10.2021 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 24.12.2021 року за № 1667/37289 (далі Інструкція № 332).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на дату звернення до суду він не отримав від відповідача акту за формою НВ-2 у порядку, визначеному пунктом 17 Інструкції, а у відповідь на інформаційний запит від 29.01.2026 йому надано лише витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06.01.2026 № 64А. Позивач вважає зазначений наказ протиправним та немотивованим, покликається на частину четверту статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив, зазначив, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 07 грудня 2024 року № 7327А, виданим на підставі рапорту позивача від 28 листопада 2024 року, призначено розслідування нещасного випадк фактом травмування майора ОСОБА_1 . За результатами проведеного розслідування, оформленого актом проведення розслідування нещасного випадку від 06 січня 2026 року № 1А (форма НВ-2) та затвердженого наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 06 січня 2026 року № 64А, комісія дійшла висновку, що факт травмування позивача 04 вересня 2024 року о 19 годині 30 хвилин у місті Куп`янськ Харківської області не підтвердився. Відповідач зазначив, що зазначений висновок ґрунтується на сукупності медичних документів, з яких вбачається застарілий (дегенеративний) характер наявного у позивача пошкодження лівого плечового суглоба, а не гострий характер травми, а також на тому, що в період з 04 вересня по 04 грудня 2024 року позивач не звільнявся від виконання обов`язків військової служби, що виключає кваліфікацію події як нещасного випадку в розумінні Інструкції. Відповідач вважає доводи позивача суб`єктивними та такими, що не спростовують встановлених комісією обставин, підтверджених документально.
Встановлені обставини справи.
ОСОБА_1 проходив військову службу у ЗСУ. Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.07.2024 № 210 майор ОСОБА_1 вибув в район виконання бойових завдань на території України, до складу сил і засобів здійснення заходів по забезпеченню національної безпеки відсічі стримування збройної агресії російської федерації. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29.03.2025 № 90 майор юстиції ОСОБА_1 вибув для проходження подальшої військової служби до Військової частини НОМЕР_2 .
За рапортом позивача про факт отримання ним травмування плеча лівої руки, командир військової частини НОМЕР_1 від 07 грудня 2024 року № 7327А видав наказ «Про призначення службового розслідування нещасного випадку, що стався з майором ОСОБА_1 ».
18.12.2024 командир військової частини НОМЕР_1 від 18 грудня 2024 року видав наказ № 7613А «Про перепризначення службового розслідування за фактом травмування майора юстиції ОСОБА_1 ».
12.12.2024 командир військової частини НОМЕР_1 від 23 грудня 2024 року видав наказ № 7691А про продовження строку службового розслідування за фактом травмування майора юстиції ОСОБА_1 ».
26.12.2025 командир військової частини НОМЕР_1 від 26 грудня 2025 року видав наказ № 7894А про перепризначення розслідування нещасного випадку, що стався з майором юстиції ОСОБА_1 .
За результатами проведеного розслідування складено акт проведення розслідування нещасного випадку від 06 січня 2026 року № 1А за формою НВ-2.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 06 січня 2026 року № 64А «Про результати розслідування нещасного випадку, що стався з майором юстиції ОСОБА_1 »., вирішено вважати, що факт травмування 04.09.2024, о 19 годині 30 хвилин, майора юстиції ОСОБА_1 , в місті Куп`янськ Харківської області, не підтвердився, голові постійно діючої комісії з травматизму військової частини НОМЕР_1 облік нещасного випадку у встановленому порядку в Журналі реєстрації потерпілих від нещасних випадків (зникнення, смерті) не проводити.
Не погодившись із зазначеним наказом, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом до суду.
Норми права, що підлягають застосуванню, та висновки щодо правозастосування.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно ч.ч.1, 2 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому, затвердженими відповідними законами України дія воєнного стану продовжувалася та діє на теперішній час.
Наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332 "Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.12.2021, затверджено Інструкцію про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України (далі - Інструкція №332).
Пунктом 2 наказу Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністра оборони України від 06.02.2001 №36 "Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.02.2001 за №169/5360.
Пункт 1 розділу І Інструкції №332 визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов`язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв`язку з виконанням обов`язків військової служби і аварій, що сталися військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту (далі - військові частини).
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Інструкції розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, тобто обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов`язків військової служби, внаслідок чого зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, - які призвели до звільнення військовослужбовця від виконання обов`язків військової служби на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби.
Пунктом 5 розділу II Інструкції встановлено, що командир військової частини, який отримав повідомлення про нещасний випадок, у свою чергу зобов`язаний:
- негайно через засоби зв`язку повідомити про нещасний випадок (зникнення, смерть) старшого командира (начальника) та протягом доби надати йому письмове повідомлення за формою НВ-1 наведеною у додатку 2 до цієї Інструкції (далі - повідомлення за формою НВ- 1);
- залежно від того, з чим пов`язаний нещасний випадок (виконання робіт, пожежа, аварія транспортного засобу будь-якого виду та форми власності, гостре професійне захворювання або отруєння тощо),- протягом доби надіслати повідомлення за формою НВ-1 до відповідного військового органу нагляду чи контролю у сфері, з якою пов`язаний нещасний випадок (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо), а в передбачених законодавством випадках, - повідомити Військову службу правопорядку у Збройних Силах України та (або) Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері;
- протягом доби призначити комісію з розслідування нещасного випадку чисельністю не менш як три особи у складі голови комісії (яким є один із його заступників) та членів - командира роти, батальйону (дивізіону, ескадрильї тощо), до складу якого входить підрозділ, де стався нещасний випадок, та залежно від того, з чим пов`язаний нещасний випадок, - фахівців профільних служб (озброєння, тилу, пожежної, автомобільної, інженерної, медичної тощо). До складу комісії не може входити безпосередній командир (начальник) потерпілого військовослужбовця;
- забезпечити належні умови для роботи комісії (надати приміщення, засоби зв`язку, оргтехніку, автотранспорт, канцелярське приладдя тощо), а також залучених до роботи експертів, інших спеціалістів та сприяти роботі комісії з метою своєчасного і об`єктивного проведення розслідування нещасного випадку.
Пунктами 7-10 розділу II Інструкції №332 визначено, що нещасні випадки зі смертельним наслідком або внаслідок яких військовослужбовцем отримані тяжкі травми, групові нещасні випадки та випадки зникнення або смерті військовослужбовців підлягають спеціальному розслідуванню та розслідуються з урахуванням вимог розділу III цієї Інструкції.
Комісія з розслідування нещасного випадку зобов`язана:
- обстежити місце нещасного випадку, одержати письмові та усні пояснення (провести опитування) свідків і осіб, які причетні до події, та одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо;
- з`ясувати обставини та причини, що призвели до нещасного випадку, а також розробити заходи -щодо запобігання подібним випадкам;
- визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устаткування, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, який наведений у додатку 3 до цієї Інструкції;
- скласти акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 наведеною у додатку 4 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-2) та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов`язків військової служби за формою НВ-3 наведеною у додатку 5 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-3) у разі, якщо нещасний випадок (смерть) визнаний комісією з розслідування таким, що пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, і надати їх командиру військової частини на затвердження. Акти підписуються головою комісії та її членами. У разі незгоди зі змістом акта член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта за формою НВ-2, як його невід`ємну частину.
До акта додаються письмові пояснення (опитування) свідків, потерпілого, а за потреби також схеми, фотографії, витяги з експлуатаційної документації та інші документи, що характеризують місце події (устаткування, машини, апаратура, територія, будівля тощо), медичний висновок щодо діагнозу потерпілого, наявності в його організмі алкоголю (наркотичних засобів чи токсичних або отруйних речовин).
Якщо нещасний випадок визнаний комісією з розслідування таким, що не пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, на затвердження командиру військової частини надається тільки акт за формою НВ-2, який зберігається у діловодстві військової частини.
Відповідно до п. 17 розділу II Інструкції №332 командир військової частини протягом двох робочих днів після закінчення розслідування затверджує акт за формою НВ-2. Матеріали розслідування (затверджені акти за формами НВ-2 разом з додатками) зберігаються в діловодстві військової частини, а їх завірені копії надаються (надсилаються):
безпосередньому командиру для вручення потерпілому, членам його сім`ї чи уповноваженій ними особі;
начальнику відповідного військового органу нагляду чи контролю у сфері, з якою пов`язаний нещасний випадок (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо);
командирам військових частин, представники яких брали участь у розслідуванні; командиру військової частини, у штаті якої перебуває потерпілий, якщо військовослужбовець був тимчасово відряджений з цієї військової частини.
У разі незгоди потерпілого військовослужбовця, або членів його сім`ї, або особи, яка представляє їх інтереси, з висновками комісії з розслідування вони мають право протягом місяця, починаючи з дати отримання акта за формою НВ-2, подати скаргу старшому командирові або до органу, що здійснює контроль за своєчасним і об`єктивним розслідуванням нещасних випадків, чи звернутися до суду у визначений законом строк.
Згідно п.18 розділу II Інструкції №332 за результатами розслідування командир військової частини протягом двох робочих днів після затвердження актів за формами НВ-2 та НВ-3 видає наказ, в якому зазначаються:
дата, місце та обставини, за яких стався нещасний випадок;
військове звання, прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) та дата народження потерпілого військовослужбовця;
вид, характер і локалізація поранення, травми, контузії, каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я;
коли стався нещасний випадок (під час виконання обов`язків військової служби чи ні);
перебував чи ні потерпілий військовослужбовець в стані алкогольного сп`яніння або під впливом наркотичних чи токсичних або отруйних речовин;
порушення нормативно-правових актів, що спричинили нещасний випадок або були супутніми факторами його настання, посадові особи, які допустили ці порушення;
заходи з попередження подібних нещасних випадків у майбутньому.
На підставі наказу командира військової частини складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (далі - Положення про військово-лікарську експертизу).
Згідно матеріалів справи розслідування нещасного випадку, за результатами якого складені наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 06 січня 2026 року № 64А та акт проведення розслідування нещасного випадку від 06 січня 2026 року № 1А (форма НВ-2), проведено уповноваженою комісією, склад якої неодноразово переглядався у зв`язку з об`єктивними обставинами: вибуттям окремих членів комісії до інших військових частин та необхідністю очікування результатів медичних досліджень позивача, що узгоджується з положеннями розділу V Інструкції № 332 та не свідчить про порушення порядку проведення розслідування. При проведенні службового розслідування нещасного випадку, який трапився з позивачем, відповідачем виконано вимоги нормативно-правових актів, які регламентують процедуру проведення службового розслідування щодо встановлення обставин отримання позивачем травми.
Як встановлено під час проведення розслідування нещасного випадку на підставі пояснень головного сержанта комендантського взводу військової частини НОМЕР_1 сержанта ОСОБА_2 , відібраних у ході розслідування, 04 вересня 2024 року о 19 годині 30 хвилин позивач, спускаючись сходами з третього поверху будівлі, у якій розміщувався ОКП військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_1 , послизнувся та впав, вдарившись лівою рукою, після чого поскаржився на гострий біль у ділянці лівого плеча; свідок допоміг позивачу піднятися та доніс його рюкзак до першого поверху будівлі. 05 вересня 2024 року позивач звернувся за медичною допомогою до медичного закладу, де було виконано рентгенівський знімок лівого плеча, згідно якого перелому не виявлено, і в подальшому ОСОБА_1 на лікуванні до 04 грудня 2024 року не залишався, сподіваючись на самостійне минання болю. Із пояснень командира медичної роти військової частини НОМЕР_1 майора медичної служби ОСОБА_3 встановлено, що 28 серпня 2024 року, ним було проведено медичний огляд позивача за місцем його тимчасового перебування, під час якого позивач скаржився на біль у лівому плечовому суглобі та незначне обмеження рухів у лівій верхній кінцівці, які, за словами самого позивача, турбували його протягом декількох попередніх тижнів; за результатами огляду встановлено попередній діагноз «Деформуючий остеоартроз лівого плечового суглобу» та рекомендовано консультацію травматолога. Відповідно до результатів рентгенологічного дослідження від 05 вересня 2024 року на рентгенограмі лівого плечового суглоба в голівці та шийці плечової кістки визначено ділянки розрідження структури за рахунок остеопорозу (деструкції), ознак дегенеративних змін та періартриту не виявлено, рекомендовано проведення КТ-дослідження. Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_3 від 28 грудня 2024 року № 103/3364, 05 вересня 2024 року позивачу було встановлено діагноз «Артрит і остеоартрит», а 07 жовтня 2024 року, під час повторного звернення, «Гостра респіраторна інфекція нижніх дихальних шляхів».
Будь-які скарги або діагнози, пов`язані з травмуванням лівого плеча внаслідок падіння, у медичній документації за цей період відсутні.
Довідкою гарнізонної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_4 від 23 грудня 2024 року № 11317 встановлено, що захворювання позивача (застаріле пошкодження Банкарту лівого плечового суглоба з больовим синдромом та тимчасовим порушенням функції) пов`язане з проходженням військової служби за статтею 65 графи ІІІ Розкладу хвороб, із наданням відпустки для лікування у зв`язку з хворобою на 30 календарних днів.
Отже, висновок комісії про непідтвердження факту травмування позивача 04 вересня 2024 року ґрунтується на сукупності медичних документів, які підтверджують хронічний (дегенеративний), а не гострий (травматичний) характер наявного у позивача пошкодження лівого плечового суглоба.
Також суд враховує, як встановлено під час проведення службового розслідування, 28 серпня 2024 року, тобто до дати події, про яку доповів позивач, останній вже скаржився лікарю на біль у цьому ж суглобі, який турбував його, за власними поясненнями позивача, протягом декількох попередніх тижнів.
Окрім того, у період з 04 вересня по 04 грудня 2024 року позивач не звільнявся від виконання обов`язків військової служби, що є визначальною ознакою нещасного випадку в розумінні пункту 1 розділу ІІ Інструкції. Відсутність цієї обов`язкової ознаки, поряд з наведеними медичними даними, додатково підтверджує обґрунтованість висновку комісії про недоведеність факту нещасного випадку саме 04 вересня 2024 року.
Отже, у даній справі відповідач надав суду медичні документи та інші матеріали розслідування, які підтверджують правомірність та обґрунтованість оскаржуваного наказу. Позивач, у свою чергу, не спростував належними та допустимими доказами висновків комісії щодо застарілого характеру наявного у нього пошкодження та не навів конкретних обставин чи доказів, які комісією не досліджено або оцінено неправильно. Акт за формою НВ-2 від 06 січня 2026 року № 1А та наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 06 січня 2026 року № 64А відповідають вимогам обґрунтованості та вмотивованості, встановленим статтею 19 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. Разом з тим, згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до статті 90 КАС України, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
За наведених обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправними дій відповідача та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06 січня 2026 року № 64А.
Оскільки вимога про визнання протиправними дій відповідача та скасування наказу задоволенню не підлягає, похідні від неї вимоги про зобов`язання відповідача провести і завершити розслідування нещасного випадку, яке фактично вже проведено та завершено з прийняттям оскаржуваного наказу, також задоволенню не підлягають.
З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 194, 241-246, 255, 262, 263, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяКрутько Олена Василівна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua