Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №320/9347/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року м. Київ справа №320/9347/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) в приміщенні суду м. Києва адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ФОРТ-М4” (адреса 03113, місто Київ, проспект Берестейський, буд. 61/2; ЄДРПОУ 43105461) до Полтавської митниці Державної митної служби України (адреса 36022, м. Полтава, вул. Кукоби Анатолія, буд. 28, ЄДРПОУ 43997576) про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Зміст позовних вимог та процесуальні дії у справі.

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю “ФОРТ-М4” з позовом до Полтавської митниці Державної митної служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA806020/2024/000052/2 від 30.12.2014 року відділу митного оформлення №1 митного поста «Полтава» Полтавської митниці Державної митної служби Україні.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 року у задоволенні клопотання представника Полтавської митниці Державної митної служби Україні області про розгляд адміністративної справи № 320/9347/25 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін – відмовлено.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 01 липня 2024 року між ТОВ «ФОРТ-М4», як покупцем, та NPP Power (VIETNAM) CO. LTD. (В?єтнам), як продавцем, Контракт №01/07/24, за умовами якого продавець зобов`язався поставити, а покупець прийняти та оплатити свинцево-кислотні акумулятори загальною вартістю, яка становить 68 123,50 доларів США (шістдесят вісім тисяч сто двадцять три долара США 50 центів). На виконання контракту позивач сплатив продавцю 68 123,50 доларів США тринадцятьма платежами. Забезпечення транспортування товару виконувало Товариство з обмеженою відповідальністю «ОУШН БРІДЖ» відповідно до Договору № KVOB230924 транспортно-експедиторського обслуговування від 23.09.2024 та заявки № 1117 від 30 вересня 2024 року. 27 грудня 2024 року вантажний транспортний засіб з придбаним майном ТОВ «ФОРТ-М4» заїхав до ВМО №1 м/п «Полтава» з метою оформлення вантажно-митної декларації та подав усі необхідні для цього документи через представника (Договір доручення №26/11-24 від 26.11.2024), а саме пакувальний лист, контракт, рахунок-проформу, рахунок-фактуру, інвойс, коносамент, платіжні документи, документи щодо транспортних витрат, прайс-лист виробника, висновок спеціалізованої експертної організації, митну декларацію країни відправлення та інші документи, що ідентифікували товар і підтверджували його ціну та витрати на транспортування. Сторона позивача також вказує, що до ВМД №24UA806020008527Uo від 27.12.2024 разом з іншими документами наданий Висновок про вартісні характеристики товару, виданий Державним підприємством «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» від 10 грудня 2024 року №3-3/1222, який підтверджує відповідність рівня цін на свинцево-кислотні акумулятори, які поставляє NPP POWER (VIETNAM) CO., LTD (В?єтнам) на аналогічний/подібний товар. Відповідачем було винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації №24UA806020008527Uo, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806020/2024/000202 та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA806020/2024/000052/2 від 30.12.2024, яким митну вартість товару скориговано. В подальшому товар випущено у вільний обіг після сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та сплатою різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України. Позивач вказує, що відповідачем не зазначені фактичні та обґрунтовані причини відмови у митному оформлені товару, згідно з нормами діючого митного законодавства. Під час митного оформлення товару позивачем подано відповідачу повний та вичерпний пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за основним методом, а отже визначена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам митного законодавства. На думку позивача, Рішення про коригування митної вартості товару та про відмову у митному оформленні товару митний орган прийняв за відсутності обґрунтованих підстав, не у відповідності до правил митного законодавства, що є безумовною підставою для скасування рішень суб?єкта владних повноважень.

Правова позиція відповідача.

21 березня 2025 року від уповноваженого представника Полтавської митниці Державної митної служби надійшов письмовий відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що останній просить суд відмовити у задоволенні позову.

Так, сторона відповідача вказує, що під час проведення посадовою особою митного органу перевірки документів, поданих декларантом, та відомостей, що містяться в цих документах виявлено, що подані для підтвердження митної вартості документи містять розбіжності, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Київська митниця вказує, що відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, в графі 21 зазначаються витрати навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, однак, в наданій до митного оформлення декларації позивача митної вартості в графі 21 відповідні відомості відсутні. Виходячи з цього ,митному органу неможливо визначити фактичний розмір витрат, понесених при доставці товару до митного кордону України, чи всі складові включені до митної вартості товару, що унеможливлює перевірити числове значення складових митної вартості. Відповідач зазначає, що, відповідно до транспортних документів товар слідував від HO CHI MINH (В`єтнам) до Гданську (Польща) морським транспортом в контейнері CA1U2911395, експедитором є ТОВ «ОУШН БРІДЖ» (Коносамент від 04.10.2024 № VN240900053).В подальшому, згідно з накладною УМВС вантаж перевозився залізничним транспортом зі станції відправлення Szczebrzeszyn LHS до станції Клевань в контейнері MRKU6978043, відправником та отримувачем якого є ООО «Совместное Украинско-Греческое Предприятие «Имтрекс». Експедитором виступав Lymbridge Logistics SP z.o.o. При цьому, документів щодо взаємовідносин між ТОВ «ОУШН БРІДЖ» та ООО «Совместное Украинско-Греческое Предприятие «Имтрекс», Lymbridge Logistics SP z.o.o до митного оформлення позивачем не надано. Згідно графи 3 накладної УМВС країною відправлення вантажу є Китай (CHINA), тоді як в коносаменті від 04.10.2024 №VN240900053, контракті №01/07/24 від 01.07.2024 та інвойсі № VN-EE024429 від 29.09.2024 зазначено, що товар постачається з В`єтнаму . Також представник зауважує, що відстань від Гданську до Щебрешину (Szczebrzeszyn) становить 590,8 км. Натомість до митного оформлення не надано документів, з яких можна встановити яким чином транспортувався вантаж з порту до залізничної станції та вартість наданих послуг.

Також, відповідачем зазначено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Відповідно до п.7.3 контракту від 01.07.2024 № 01/07/24 тара, в яку упаковано «Товар» - разова, неповоротна, входить у вартість «товару». Відповідно до відомостей інвойсу від 29.09.2024 № VN-EE024429 вартість товару в сумі 68123,50 дол. США визначена на вагу брутто 24435,00 кг (з урахуванням 98 паперових картонних коробок ). Водночас відповідно до пакувального листа від 29.09.2024 б/н крім картонних коробок товар транспортувався на 24 палетах (вага з палетами 25693 кг), що підтверджується даними експортної декларації, коносаменту від 04.10.2024 №VN240900053, накладної УМВС, СMR від 25.12.2024 №00015643. Доказів включення в ціну товару вартості пакування товаросупровідні документи, надані декларантом до митного оформлення, не містять . Таким чином, а думку відповідача, ненаданння позивачем документів, які належним чином підтверджують складову митної вартості, а саме витрат на транспортування та пакування, унеможливлює перевірку складових митної вартості Відповідач зазначає, що листом від 30.12.2024 № 30/12 декларант відмовився надати додаткові документи. Митну вартість оцінюваних товарів, що імпортується, скориговано із застосуванням резервного методу з дотриманням положень ст. 64 МКУ. Визначена митна вартість товару ґрунтується на раніше визнаній митній вартості ЕМД від 05.12.2024 №UA100360/2024/811482, за якою оформлений товар - «Акумулятори електричні свинцево-кислотні», країна походження В`єтнам, з рівнем митної вартості 13,5976 USD/шт. У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного Полтавською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості від 30.12.2024 № UA806020/2024/000052/2 .Також, відповідач звертає увагу суду, що в графах 27-31 оскаржуваного Рішення наведено обрахунки числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, що свідчить про дотримання Полтавською митницею вимог п.4 ч.2 ст. 55 МК України. Отже, Полтавська митниця зазначає, що при прийнятті рішень про коригування митної вартості діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений нормами чинного митного законодавства України.

12 травня 2026 року від уповноваженого представника позивача надійшла письмова відповідь на відзив, зі змісту якої вбачається, що остання просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Так, стороною позивача зазначено, що відповідачем не вказано, які відомості про вартість товару суперечать одна одній. Позивачем до митного оформлення було подано повний пакет документів відповідно до ст. 53 МКУ, включаючи Контракт №01/07/24, Специфікацію №1 та Інвойс № VN-EE024429. Ціна товару (8,13 USD/шт) є чітко визначеною та підтвердженою 13-ма платіжними інструкціями про здійснення повної передоплати. Жодних розбіжностей у ціні між комерційними та розрахунковими документами немає. Щодо неправомірного використання СУР (системи управління ризиками) позивач зазначає, що згідно з усталеною практикою Верховного Суду (наприклад, у справі № 810/266/16), саме по собі «спрацювання СУР» не є самостійною підставою для коригування митної вартості. Це лише привід для перевірки, яка у даному випадку не виявила жодних законних підстав для сумніву в ціні контракту. На думку представника позивача, митниця безпідставно відмовила у застосуванні основного методу (за ціною договору), посилаючись на абстрактні ризики. Щодо необґрунтованості обраного митницею методу (6-й резервний) у рішенні про коригування №UA806020/2024/000052/2 митниця застосувала 6-й метод, посилаючись на інформацію про «схожі товари». При цьому представник позивача вказує, митниця не довела, що товари, взяті для порівняння, є ідентичними за технічними характеристиками (AGM технологія, ємність 250Ah) та умовами поставки. Позивач надав повну технічну документацію та каталог, які підтверджують унікальність та ціноутворення саме цього товару від виробника NPP POWER. Також, стороною позивача вказано, що відповідач ігнорує той факт, що позивач є реальним сектором економіки. Сплата додатково нарахованих 619 836,61 грн митних платежів є значним фінансовим навантаженням, спричиненим виключно формальним підходом митниці до перевірки документів.

20 травня 2026 року від уповноваженого представника Полтавської митниці Державної митної служби надійшли додаткові пояснення.

Сторона відповідача вказує, що позивачем не спростовано викладені митним органом обставини, які викликали сумніви в достовірності числового значення заявленої митної вартості товарів. Позиція позивача ґрунтується на незгоді з рішенням митного органу без обґрунтування правильності власних розрахунків або відмови від надання додаткових документів. При цьому, загальна не згода з проведеним коригуванням митної вартості товарів не може вважатись достатньою підставою для визнання протиправними та скасування таких рішень.

Процесуальні засади розгляду справи у письмовому провадженні.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 року у задоволенні клопотання представника Полтавської митниці Державної митної служби Україні області про розгляд адміністративної справи № 320/9347/25 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін – відмовлено.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України).

Встановлені судом обставини.

01 липня 2024 року між ТОВ «ФОРТ-М4», як покупцем, та NPP Power (VIETNAM) CO. LTD. (В?єтнам), як продавцем, Контракт №01/07/24, за умовами якого продавець зобов`язався поставити, а покупець прийняти та оплатити свинцево-кислотні акумулятори загальною вартістю, яка становить 68 123,50 доларів США (шістдесят вісім тисяч сто двадцять три долара США 50 центів).

Умовами Специфікації № 1 від 01 липня 2024 року до Контракту №01/07/24 від 01 липня 2024 року, визначена попередня оплата товару в повному обсязі до його відвантаження.

Специфікацією №1 до Контракту №01/07/24 від 01 липня 2024 року зазначена узгоджена поставка товару, яка містить перелік товару з його найменуванням та загальною вартістю, яка становить 68123,50 доларів США (шістдесят вісім тисяч сто двадцять три долара США 50 центів).

Відповідно до комерційної пропозиції від 01.07.2024 вартість товару становить 68123,50 долари США.

Відповідно до проформи-інвойсу 01.07.2024 №VN-EE024429 загальна вартість товару визначена у сумі 68123,50 доларів США, умови поставки FOB Хошімін (Но Chi Mihn), В?єтнам, зазначено стандартне пакування.

Прайс-листом від 01.07.2024 визначено вартість, яка товару становить 68123,50 долари США, умови пакування, а саме стандартне експортне пакування в картонну коробку, умови поставки FOB Хошімін (Но Chi Mihn), В?єтнам, передбачено довжину, ширину, висоту позицій товару, загальну висоту, вагу кожної моделі, а також ціну по кожній моделі.

Комерційним інвойсом від 29.09.2024 року №VN-EE024429 (Commercial Invoce №VN-EE024429) визначено загальну вартість товару, яка становить 68123,50 доларів США, умови поставки FOB Хошімін (Но Chi Mihn), В?єтнам, зазначено стандартне експортне пакування в картонну коробку.

Відповідно до пакувального листа б/н від 29.09.2024 визначено кількість коробок – 1825, номери палетів, кількість палетів- 24, вагу нетто та брутто.

За товар, постачання якого, відбувається за Специфікацією №1, перерахована оплата в повному обсязі на загальну суму 68123,50 доларів США, що підтверджується платіжними інструкціями: №1 від 12.07.2024 на суму 5000,00 доларів США, №2 від 15.07.2024 на суму 5000,00 доларів США, №3 від 16.07.2024 на суму 5000,00 доларів США, №4 від 17.07.2024 на суму 5 438,00 доларів США,№5 від 18.07.2024 на суму 5000,00 доларів США, №6 від 19.07.2024 на суму 5000,00 доларів США, №7 від 23.07.2024 на суму 5000,00 доларів США,№8 від 08.08.2024 на суму 5000,00 доларів США, № від 23.08.2024 на суму 5000,00 доларів США, №10 від 29.08.2024 на суму 6000,00 доларів США, №11 від 30.08.2024 на суму 5000,00 доларів США, №12 від 04.09.2024 на суму 5685,50 доларів США, №1 від 11.09.2024 на суму 5000,00 доларів США.

Відповідно до Договору № KVOB230924 транспортно-експедиторського обслуговування від 23.09.2024 року та Заявки № 1117 від 30 вересня 2024 року забезпечення транспортування товару виконувало Товариство з обмеженою відповідальністю «ОУШН БРІДЖ».

Відповідно до коносаменту від 04.10.2024 №VN240900053 країна відправлення вантажу ТОВ «Форт-М4» – В`єтнам, а саме визначено місце отримання – Хошимін, В`єтнам, порт вивантаження, місце доставки – Гданськ, Польша.

Відповідно до пакувального листа від 29.09.2024 №VN-EE024429 товар транспортувався на 24 палетах, вага нетто становить 24435,00 кг, вага брутто - 25693,00 кг, об`єм - 23,59 куб.м.

У довідці ТОВ «ОУШН БРІДЖ» про транспортні витрати від 27.12.2024 року № 1117 зазначено вартість перевезення товару, яке виконувалось за маршрутом: порт Хошімін (Но Chi Mihn), В?єтнам - порт Гданськ (GDANSK), Польща - м/п «Ізов», Україна складає 247481,64 грн, в тому числі вантажно - розвантажувальні роботи за межами України.

Відповідно до довідки № 1117 від 27.12.2024 транспортні витрати складаються з : послуг з організації морського перевезення за межами території України - 165200,00 грн без ПДВ та локальних витрат: послуга з організації перевалки вантажу, послуга з організації вантажно-розвантажувальних робіт, послуга з організації міжнародного перевезення вантажу за маршрутом: м. Гданськ (Польща) - м/п Грубешів (Польща)/ м/п «Ізов» (Україна) - 82281,64 грн без ПДВ, послуг з організації міжнародного перевезення вантажу за маршрутом : м/п Грубешів (Польща)/ м/п «Ізов» (Україна) – с. Клевань(Рівненська область), послуги з організації перевезення вантажу за маршрутом: с. Клевань - м. Харків (Україна), авто А1421ЗНС/АА1130ХJ, без ПДВ - 54 398,11 грн, винагороду експедитора на території України, з ПДВ 20% - 1500,00 грн, транспортно-експедиторські послуги на території України, з ПДВ 20%% - 2 000,00 грн, витрати із страхування вантажу у сумі 6 830,00 грн.

Супровідним документом Т1 (Dispatch note model T1) №24PL322010NS44SSK8 від 12.12.2024 оформлено транзит товару з Гданську, Польща.

Відповідно до автотранспортної накладної CMR від №00015643 від 25.12.2024 місцем розвантаження визначено Харків, Україна, накладна складена в смт. Клевань.

Відповідно до страхового полісу № 59 від 13.12.2024 до Договору страхування платежів від 03.06.2024 вантаж позивача прийнятий на страхування, де страховиком визначено АТ «Страхова компанія ББС ІНШУРАНС», а страхувальником ТОВ «ОУШН БРІДЖ».

В матеріалах справи наявні засвідчені переклади копії митної декларації країни відправлення № 306783786320 від 30.09.2024, копій митних експортних декларацій, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією ДЗІ №3-3/1222 від 10.12.2024, страховий поліс № 59 від 13.12.2024, копія сертифікату про походження товару (Certificate of origin) 2410121963 від 08.10.2024.

26.11.2024 року укладено Договір про надання послуг митного брокера з ФОП ОСОБА_1 № 26/11-24.

27.11.2024 року вантажний транспортний засіб з майном ТОВ «ФОРТ-М4» прибув до ВМО №1 м/п «Полтава» з метою оформлення вантажно-митної декларації від 27.12.2024 №24UA806020008527U0 та надав наступні документи: пакувальний лист (Packing list) б/н від 29.09.2024, рахунок-проформу (Proforma invoice) СVN-EE024429 від 01.07.2024, рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № VN-EE024429 від 01.07.2024, коносамент (Bill of lading) VN24090005 від 04.10.2024, накладну УМВС (SMGS consignment note (rail)) № 06484 від 19.12.2024,автотранспортну накладну (Road consignment note) №00015643 від 25.12.2024, супровідний документ Т1 (Dispatch note model T1) №24PL322010NS44SSK8 від 12.12.2024, сертифікат про походження товару (Certificate of origin) 2410121963 від 08.10.2024, платіжні інструкції: №1 від 12.07.2024 на суму 5000,00 доларів США,№2 від 15.07.2024 на суму 5000,00 доларів США,№3 від 16.07.2024 на суму 5000,00 доларів США,№4 від 17.07.2024 на суму 5 438,00 доларів США,№5 від 18.07.2024 на суму 5000,00 доларів США, №6 від 19.07.2024 на суму 5000,00 доларів США,№7 від 23.07.2024 на суму 5000,00 доларів США,№8 від 08.08.2024 на суму 5000,00 доларів США,№ від 23.08.2024 на суму 5000,00 доларів США,№10 від 29.08.2024 на суму 6000,00 доларів США,№11 від 30.08.2024 на суму 5000,00 доларів США,№12 від 04.09.2024 на суму 5685,50 доларів США,№1 від 11.09.2024 на суму 5000,00 доларів США, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №241239 від 27.12.2024, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №241109 від 11.11.2024, банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг № 883 від 12.11.2024, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №1117 від 27.12.2024, прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 01.07.2024, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією ДЗІ №3-3/1222 від 10.12.2024, страховий поліс № 59 від 13.12.2024, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікація №1 від 01.07.2024, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 01/07/24 від 01.07.2024, договір про надання послуг митного брокера 26/11-24 від 26.11.2024, договір транспортно-експедиторського обслуговування KVOB230924 від 23.09.2024; заявка б/н від 27.12.2024, каталог № 2024 від 27.12.2024, комерційна пропозиція б/н від 01.07.2024, лист №25/12 від 25.12.2024, переклади документів від 27.12.2024, технічна документація (MSDS) від 27.12.2024, копія митної декларації країни відправлення № 306783786320 від 30.09.2024.

10 грудня 2024 року Державне підприємство «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» надало висновок №3-3/1222 про вартісні характеристики, товару, який підтверджує відповідність рівня цін на свинцево-кислотні акумулятори, які поставляє NPP POWER (VIETNAM) CO., LTD (В?єтнам) на аналогічний/подібний товар.

Митним органом направлено декларанту електронні повідомлення про необхідність подання додаткових документів відповідно до частин другої, третьої статті 53 та частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України.

30.12.2024 листом № 30/12 представником позивача відмовлено в наданні додаткових документів.

30.12.2024 за результатами митного контролю поданих документів Полтавська митниця прийняла картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA806020/2024/000202 та рішення про коригування митної вартості товарів № UA806020/2024/000052/2.Причиною відмови зазначено порушення вимог ст. 52 МКУ в частині правильності визначення митної вартості товару.

Позивач зазначає, що Рішення про коригування митної вартості товарів № UA806020/2024/000052/2 від 30.12.2014 року прийнято неправомірно, з порушенням вимог частини другої, четвертої статті 55 Митного кодексу України.

У зв`язку з цим позивач звернувся до суду із цим позовом.

Релевантні джерела права та висновки суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тобто судовий контроль за реалізацією суб`єктами владних повноважень їхніх повноважень здійснюється за визначеними частиною другою статті 2 КАС України критеріями, і якщо суд установить, що діяльність органу державної влади не відповідає хоча б одному із визначених критеріїв, це може бути підставою для задоволення позову щодо оскарження відповідних дій (бездіяльності) чи рішення, якщо така діяльність порушує права, свободи та інтереси позивача.

Митний кодекс України (далі – МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною першою статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).

Частиною першою статті 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Приписами статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами першою, другою статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини п`ята, сьома статті 58 МК України).

Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).

Частиною другою статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частина п`ята статті 53 МК України містить норми, відповідно до яких забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті, а частина шоста передбачає, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Частиною першою статті 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (частини четверта, п`ята статті 55 МК України).

Частиною другою статті 55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

За змістом частини третьої статті 55 МК України форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24 травня 2012 року, серед іншого, затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів.

В пункті 2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» вказано, що у графі зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

невірно проведений розрахунок митної вартості;

невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу;

надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Системний аналіз наведених вище норм МК України дозволяє зробити такі висновки.

Основним методом визначення митної вартості товарів є метод «за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)». МК України визначає вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а також забороняє вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в статті 53 цього Кодексу.

Обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант під час митного оформлення імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України.

Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у разі обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає контролюючому органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Водночас повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 МК України документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у разі, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив у низці постанов, зокрема, в постановах від 27 березня 2020 року у справі № 540/2605/18, від 06 травня 2020 року у справі № 140/1713/19, від 17 січня 2022 року у справі № 520/2000/19.

Одночасно з цим суд наголошує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені МК України, а саме статтею 53 цього Кодексу, заборонено, що узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема у постанові від 23 жовтня 2020 року у справі № 820/3231/16.

Оцінка та висновки суду

У цій справі суд встановив, що позивач визначив митну вартість імпортованих товарів за ціною договору.

Для підтвердження визначення митної вартості за першим методом (за ціною договору) позивачем були надані наступні документи: пакувальний лист (Packing list) б/н від 29.09.2024, рахунок-проформу (Proforma invoice) СVN-EE024429 від 01.07.2024, рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № VN-EE024429 від 01.07.2024, коносамент (Bill of lading) VN24090005 від 04.10.2024, накладну УМВС (SMGS consignment note (rail)) № 06484 від 19.12.2024,автотранспортну накладну (Road consignment note) №00015643 від 25.12.2024, супровідний документ Т1 (Dispatch note model T1) №24PL322010NS44SSK8 від 12.12.2024, сертифікат про походження товару (Certificate of origin) 2410121963 від 08.10.2024, платіжні інструкції: №1 від 12.07.2024 на суму 5000,00 доларів США,№2 від 15.07.2024 на суму 5000,00 доларів США,№3 від 16.07.2024 на суму 5000,00 доларів США,№4 від 17.07.2024 на суму 5 438,00 доларів США,№5 від 18.07.2024 на суму 5000,00 доларів США, №6 від 19.07.2024 на суму 5000,00 доларів США,№7 від 23.07.2024 на суму 5000,00 доларів США,№8 від 08.08.2024 на суму 5000,00 доларів США,№ від 23.08.2024 на суму 5000,00 доларів США,№10 від 29.08.2024 на суму 6000,00 доларів США,№11 від 30.08.2024 на суму 5000,00 доларів США,№12 від 04.09.2024 на суму 5685,50 доларів США,№1 від 11.09.2024 на суму 5000,00 доларів США, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №241239 від 27.12.2024, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №241109 від 11.11.2024, банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг № 883 від 12.11.2024, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №1117 від 27.12.2024, прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 01.07.2024, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією ДЗІ №3-3/1222 від 10.12.2024, страховий поліс № 59 від 13.12.2024, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікація №1 від 01.07.2024, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 01/07/24 від 01.07.2024, договір про надання послуг митного брокера 26/11-24 від 26.11.2024, договір транспортно-експедиторського обслуговування KVOB230924 від 23.09.2024; заявка б/н від 27.12.2024, каталог № 2024 від 27.12.2024, комерційна пропозиція б/н від 01.07.2024, лист №25/12 від 25.12.2024, переклади документів від 27.12.2024, технічна документація (MSDS) від 27.12.2024, копія митної декларації країни відправлення № 306783786320 від 30.09.2024.

З наведеного суд висновує, що під час митного оформлення імпортованих товарів позивач надав митному органу наявні у нього документи, що визначені частиною другою статті 53 МК України, та перелічені судом вище.

Проте, в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів митний орган вказав, що подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МК України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товари, навівши у цих рішеннях відповідні обставини, що спонукали його дійти таких висновків.

Оцінюючи відповідні твердження митного органу, вказані у спірних рішеннях, суд зазначає наступне.

У графі 33 спірного рішення, відповідач, як підстави для витребування додаткових документів та коригування митної вартості вказує: «..Згідно контракту №01/07/24 від 01.07.2024 та інвойсу № VN-EE024429 від 29.09.2024 передбачено поставка товарів на умовах FOB HO CHI MINH (Інкотермс 2010). FOB – термін інкотермс, за яким всі витрати і ризики втрати або пошкодження товару покладаються на покупця. За умовами терміну FOB на продавця покладаються обов`язки з митного очищення товaру для експорту і всі витрати до перетину товаром поручнів борта судна в порту країни-експортера, а також витрати із завантаження товарів на судно. До складових митної вартості товару належать фактурна вартість товару, витрати на страхування, фрахт судна. Надано рахунки про транспортні витрати № 241109 від 11.11.2024 та № 241239 від 27.12.2024, рахунок на оплату послуг з організації морського перевезення за межами території України № 883 від 12.11.2024 та довідку про транспортні витрати № 1117 від 27.12.2024. Відповідно до накладної УМВС № 06484 від 19.12.2024, станцією відправки контейнеру була Szczebrzeszyn LHS. Однак, рахунок про транспортні витрати № 241239 від 27.12.2024 та довідку про транспортні витрати № 1117 від 27.12.2024 не містить інформації щодо вартості розвантажувально-навантажувальних робіт на станції Szczebrzeszyn LHS, тоді як за умовами поставки ці витрати покладаються на покупця. Довідка про транспортні витрати № 1117 від 27.12.2024 не містить інформації щодо протяжності у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розміру тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту, що унеможливлює здійснити точний розрахунок витрат на транспортування від місця завантаження до кордону з Україною. Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 в графі 21 зазначаються витрати навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. В наданій до митного оформлення декларації митної вартості в графі 21 відповідні відомості відсутні. Виходячи з цього, неможливо визначити фактичний розмір витрат, понесених при доставці товару до митного кордону України, чи всі складові включені до митної вартості товару, що унеможливлює перевірити числове значення складових митної вартості...».

Стосовно витрат на транспортування товару суд зазначає наступне.

Як встановлено судом вище, 01 липня 2024 року між ТОВ «ФОРТ-М4», як покупцем, та NPP Power (VIETNAM) CO. LTD. (В?єтнам), як продавцем, Контракт №01/07/24, за умовами якого продавець зобов`язався поставити, а покупець прийняти та оплатити свинцево-кислотні акумулятори загальною вартістю, яка становить 68 123,50 доларів США (шістдесят вісім тисяч сто двадцять три долара США 50 центів).

Згідно із контрактом №01/07/24 від 01.07.2024 та інвойсу № VN-EE024429 від 29.09.2024 передбачено поставка товарів на умовах FOB HO CHI MINH (Інкотермс 2010).

Суд погоджується з доводами відповідача, що FOB є терміном інкотермс, за яким всі витрати і ризики втрати або пошкодження товару покладаються на покупця. За умовами терміну FOB на продавця покладаються обов`язки з митного очищення товaру для експорту і всі витрати до перетину товаром поручнів борта судна в порту країни-експортера, а також витрати із завантаження товарів на судно. До складових митної вартості товару належать фактурна вартість товару, витрати на страхування, фрахт судна.

Відповідно до частин восьмої та дев`ятої статті 52 МК України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договорі, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Зазначені відомості є відомостями, необхідними для митних цілей.

Як встановлено судом вище, відповідно до Договору № KVOB230924 транспортно-експедиторського обслуговування від 23.09.2024 року та Заявки № 1117 від 30 вересня 2024 року забезпечення транспортування товару виконувало Товариство з обмеженою відповідальністю «ОУШН БРІДЖ».

Відповідно до коносаменту від 04.10.2024 №VN240900053 товар транспортувався з HO CHI MINH, В`єтнам до Гданськ, Польща морським транспортом в контейнері CA1U2911395, де експедитором визначено ТОВ «ОУШН БРІДЖ».

Відповідно до ч.10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем : а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів , якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях (постанови, від 12 березня 2019 року у справі №826/2313/16, від 27 березня 2020 року у справі №540/2605/18, від 25 листопада 2020 року у справі №1.380.2019.001657, від 15 квітня 2021 року у справі №804/14964/15, від 02 травня 2024 року у справі № 520/22458/23) звертав увагу на те, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Необхідність витребовування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Водночас повноваження контролюючого органу витребовувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Не надання декларантом витребовуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України, не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

При перевірці судом у разі оскарження декларантом рішення про коригування митної вартості підлягають встановленню обставини та відомості, щодо яких у митного органу виникли сумніви, обґрунтованість причин та підстав витребовування додаткових документів, неможливості визначення митної вартості за обраним декларантом методом та поданими й додатково витребовуваними документами.

У довідці ТОВ «ОУШН БРІДЖ» про транспортні витрати від 27.12.2024 року № 1117 зазначено вартість перевезення товару, яке виконувалось за маршрутом: порт Хошімін (Но Chi Mihn), В?єтнам - порт Гданськ (GDANSK), Польща - м/п «Ізов», Україна складає 247481,64 грн, в тому числі вантажно - розвантажувальні роботи за межами України.

Відповідно до довідки № 1117 від 27.12.2024 транспортні витрати складаються з : послуг з організації морського перевезення за межами території України - 165200,00 грн без ПДВ та локальних витрат: послуга з організації перевалки вантажу, послуга з організації вантажно-розвантажувальних робіт, послуга з організації міжнародного перевезення вантажу за маршрутом: м. Гданськ (Польща) - м/п Грубешів (Польща)/ м/п «Ізов» (Україна) - 82281,64 грн без ПДВ, послуг з організації міжнародного перевезення вантажу за маршрутом : м/п Грубешів (Польща)/ м/п «Ізов» (Україна) – с. Клевань(Рівненська область), послуги з організації перевезення вантажу за маршрутом: с. Клевань - м. Харків (Україна), авто А1421ЗНС/АА1130ХJ, без ПДВ - 54 398,11 грн, винагороду експедитора на території України, з ПДВ 20% - 1500,00 грн, транспортно-експедиторські послуги на території України, з ПДВ 20%% - 2 000,00 грн, витрати із страхування вантажу у сумі 6 830,00 грн.

Супровідним документом Т1 (Dispatch note model T1) №24PL322010NS44SSK8 від 12.12.2024 оформлено транзит товару з Гданську, Польща.

Відповідно до автотранспортної накладної CMR від №00015643 від 25.12.2024 місцем розвантаження визначено Харків, Україна, накладна складена в смт. Клевань.

Також суд встановив, що згідно із накладною УМВС № 06484 від 19.12.2024 вантаж перевозився залізничним транспортом зі станції відправлення Szczebrzeszyn LHS до станції Клевань в іншому контейнері MRKU6978043, де відправником, отримувачем та відповідальним по польській залізниці визначено ООО «Совместное Украинско-Греческое Предприятие «Имтрекс» (графи 1, 2 та 23 накладної), по Укрзалізниці– ООО «Фрейт Серві С Груп». У графі 3 накладної експедитором визначено Lymbridge Logistics SP z.o.o.

Так, відповідно до пункту 2.1.1. Договору про транспортно-експедиторське обслуговування KVOB230924 від 23.09.2024 укладеного між позивачем та ТОВ «ОУШН БРІДЖ» за плату та за рахунок клієнта експедитор зобов`язаний організувати перевезення. У цьому ж пункті визначене право перевізника укладати договори з транспортними організаціями, контейнерними лініями, автомобільними перевізниками, складами зберігання та ін. організаціями.

У відповідності до ст. 932 Цивільного кодексу України експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Тобто право на залучення підрядників перевізником передбачено безпосередньо законом України. Таке ж право передбачено і в договорі між експедитором і позивачем.

Як вбачається з довідки № 1117 від 27.12.2024 всі складові транспортних витрат вказані, в тому числі підтверджений транзит територією Польщі, з Гданську, в тому числі через станції Щебжешин та Грушів відповідно до супровідного документу Т1 (Dispatch note model T1) №24PL322010NS44SSK8 від 12.12.2024 та накладною УМВС від 19.12.2024 № 06484.

При цьому, Верховний суд України у своїй судовій практиці неодноразово вказував на те, що довідка про транспортні витрати, є допустимим доказом для підтвердження витрат на перевезення товару (постанова від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14).

Отже, вказані довідка містить інформацію про вартість перевезення товару у відповідності до ч.2 ст. 53 МК України, в довідці вказано юридичну особу, з якою у позивача укладено договір про транспортно експедиційні послуги та яка надала такі послуги позивачу.

При цьому, згідно укладеного договору експедитору надано право залучати інші транспортні, експедиторські організації для виконання своїх зобов`язань за цим договором.

Суд вважає, що позивач не повинен перевіряти весь ланцюг залучених до перевезення осіб та отримувати від них документи на підтвердження виконаних ними послуг, оскільки кінцева вартість транспортних послуг формується експедитором і саме вона включається у митну вартість товару, що перевозиться та розмитнюється.

Предметом визначення митної вартості є витрати, які поніс або повинен понести покупець оцінюваного товару у зв`язку з його транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Відтак для цілей визначення числового значення складової митної вартості першочергове значення мають зобов`язання та розрахунки між замовником транспортно-експедиційних послуг і експедитором, а не внутрішні господарські розрахунки експедитора із залученим ним перевізником.

Відповідач не пояснив, яким саме чином ціна, за якою експедитор залучив безпосереднього перевізника, могла змінити розмір грошового зобов`язання позивача перед експедитором, визначеного у відповідному рахунку, та, відповідно, заявлену позивачем складову митної вартості.

Отже, сама відсутність документів про взаєморозрахунки між експедитором та перевізником без встановлення конкретної розбіжності у вартості послуг, заявленій позивачем, не є достатньою підставою для висновку про недокументованість транспортної складової митної вартості.

Також, суд зазначає, що відсутність відомостей щодо протяжності у кілометрах не є достатньою підставою для коригування митної вартості.

Таким чином, щодо транспортування товару простежується документальний ланцюг: митна декларація від 27.12.2024 №24UA806020008527U0 - заявка № Заявки № 1117 від 30 вересня 2024 - коносамент від 04.10.2024 №VN240900053 - супровідний документ Т1 (Dispatch note model T1) №24PL322010NS44SSK8 від 12.12.2024 - накладна УМВС від 19.12.2024 № 06484- CMR від №00015643 від 25.12.2024 - рахунок про транспортні витрати № 241239 від 27.12.2024 - довідка №1117 від 27.12.2024 - декларація митної вартості.

Будь яких інших відомостей чи розрахунку, обрахунків кілометражу митний орган не навів. Посилання на наявність станції Щебжешин не спростовується позивачем, але підтверджується відомостями щодо транзиту, послуги з надання відповідних перевезень яких, відображені в довідці про транспортні витрати № 1117.

Щодо доводів митного органу, наведених у відзиві, про те, що згідно із графою 3 накладної УМВС країною відправлення вантажу є Китай (CHINA), тоді як в коносаменті від 04.10.2024 №VN240900053, контракті №01/07/24 від 01.07.2024 та інвойсі № VN-EE024429 від 29.09.2024 зазначено, що товар постачається з В`єтнаму суд вказує, що указані доводи не відображенні в оскаржуваному рішенні та не були підставою для його ухвалення.

Відповідно до статті 1 Закону України від 01 липня 2004 року №1955-IV "Про транспортно-експедиторську діяльність" (далі - Закон №1955-IV) транспортно-експедиторська діяльність визначена, як підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

Відповідно до статті 9 Закону №1955-IV факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Під єдиним міжнародним перевізним документом маються на увазі документи, складені мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту. Таким документом може бути, зокрема коносамент (Bill of Lading).

Відповідно до пункту 7 статті 1 Конвенції ООН про морські перевезення вантажів 1978 року коносамент означає документ, який підтверджує договір морського перевезення й приймання або навантаження вантажу перевізником і відповідно до якого перевізник зобов`язується здати вантаж проти цього документа.

Як встановлено судом, відповідно до коносаменту від 04.10.2024 №VN240900 країною відправлення вантажу ТОВ «Форт-М4» визначено саме В`єтнам, місце отримання – Хошимін, В`єтнам, порт вивантаження, місцем доставки – Гданськ, Польша.

Таким чином суд вважає, що митний орган мав усі документи для підтвердження такої складової митної вартості, як витрати на транспортування товару. А відтак, відхиляє доводи відповідача щодо її не підтвердження в цій частині.

Щодо зауваження митного органу стосовно включення вартості упаковки в ціну товару суд зазначає наступне.

Як слушно вказав відповідач у відзиві частиною десятою статті 58 МК України визначено витрати (складові митної вартості), які при визначенні митної вартості додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, за умови якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті

Натомість, відповідачем підтверджено, що відповідно до п.7.3 контракту від 01.07.2024 № 01/07/24 тара, в яку упаковано «товар» - разова, неповоротна, входить у вартість «товару».

Згідно із відомостей з інвойсу від 29.09.2024 № VN-EE024429 вартість товару в сумі 68123,50 дол. США визначена загальна вагу 24435,00 кг (з урахуванням 98 паперових картонних коробок ).

Відповідно до пакувального листа від 29.09.2024 б/н крім картонних коробок товар транспортувався на 24 паллетах (вага з палетами брутто 25693 кг, вага нетто – 24435,00 кг) що підтверджується даними експортної декларації, коносаменту від 04.10.2024 №VN240900053, накладної УМВС, СMR від 25.12.2024 №00015643.

Таким чином, у ціну товару відповідно до комерційного інвойсу і не було включено вартість палетів, а лише коробок як пакування.

Щодо зазначення у графі 33 оскаржуваного рішення того, що комерційна пропозиція не містить інформації на яких саме умовах поставки буде дійсна запропонована ціна, а також доводів вказаних у відзиві щодо того, що правила Інкотермс містять базові умови поставки, якими визначено права та обов`язки продавця та покупця, в тому числі на кого покладається обов`язок з організації завантаження розвантаження, транспортування товару до визначеного місця, страхування та сплатити за надані послуги суд зазначає наступне.

Чинним міжнародним законодавством не встановлено типової форми комерційної пропозиції.

Відповідно до положення пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України, яким закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом. Із наведеної засади випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми та узгодження змісту комерційної пропозиції.

Верховний Суд неодноразово висловлював свою правову позицію щодо надання митниці прайс-листів та комерційних пропозицій зазначаючи у постановах: від 07 серпня 2018 року по справі №804/14558/15, від 21 серпня 2018 року по справі №804/1755/17, від 13 вересня 2019 року по справі №820/859/17, від 06 лютого 2020 року по справі №520/10709/18, від 23 жовтня 2020 року по справі №810/690/17 наступне: «Посилання контролюючого органу на те, що наданий прайс-лист не можна вважати ні прайс-листом, ні комерційною пропозицією, оскільки виданий особі, що жодним чином не фігурує ні в одному документі та відповідно до загальноприйнятої практики не містить відомостей, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки дата його складання, або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, суди також обґрунтовано не взяли до уваги з огляду на те, що по - перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по - друге, прайс-лис - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по - третє, жодним нормативним актом, в тому числі і міжнародним, не встановлено вимоги до форми та змісту прайс-листів, тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару».

Умови поставки та їх зазначення, в поданих митному органу документах, вже наводилися судом вище, а тому суд не вважає за доцільне їх повторювати.

Таким чином, суд відхиляє доводи відповідача, що відсутність вказаної інформації в комерційній пропозиції є підставою для коригування митної вартості.

Щодо ненадання запитуваних документів

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України витребування документів можливе виключно у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При чому декларант зобов`язаний надати такі документи в разі їх наявності.

Як зазначено судом вище, для підтвердження визначення митної вартості за першим методом (за ціною договору) позивачем були надані наступні документи: пакувальний лист (Packing list) б/н від 29.09.2024, рахунок-проформу (Proforma invoice) СVN-EE024429 від 01.07.2024, рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № VN-EE024429 від 01.07.2024, коносамент (Bill of lading) VN24090005 від 04.10.2024, накладну УМВС (SMGS consignment note (rail)) № 06484 від 19.12.2024,автотранспортну накладну (Road consignment note) №00015643 від 25.12.2024, супровідний документ Т1 (Dispatch note model T1) №24PL322010NS44SSK8 від 12.12.2024, сертифікат про походження товару (Certificate of origin) 2410121963 від 08.10.2024, платіжні інструкції: №1 від 12.07.2024 на суму 5000,00 доларів США,№2 від 15.07.2024 на суму 5000,00 доларів США,№3 від 16.07.2024 на суму 5000,00 доларів США,№4 від 17.07.2024 на суму 5 438,00 доларів США,№5 від 18.07.2024 на суму 5000,00 доларів США, №6 від 19.07.2024 на суму 5000,00 доларів США,№7 від 23.07.2024 на суму 5000,00 доларів США,№8 від 08.08.2024 на суму 5000,00 доларів США,№ від 23.08.2024 на суму 5000,00 доларів США,№10 від 29.08.2024 на суму 6000,00 доларів США,№11 від 30.08.2024 на суму 5000,00 доларів США,№12 від 04.09.2024 на суму 5685,50 доларів США,№1 від 11.09.2024 на суму 5000,00 доларів США, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №241239 від 27.12.2024, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №241109 від 11.11.2024, банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг № 883 від 12.11.2024, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №1117 від 27.12.2024, прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 01.07.2024, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією ДЗІ №3-3/1222 від 10.12.2024, страховий поліс № 59 від 13.12.2024, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікація №1 від 01.07.2024, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 01/07/24 від 01.07.2024, договір про надання послуг митного брокера 26/11-24 від 26.11.2024, договір транспортно-експедиторського обслуговування KVOB230924 від 23.09.2024; заявка б/н від 27.12.2024, каталог № 2024 від 27.12.2024, комерційна пропозиція б/н від 01.07.2024, лист №25/12 від 25.12.2024, переклади документів від 27.12.2024, технічна документація (MSDS) від 27.12.2024, копія митної декларації країни відправлення № 306783786320 від 30.09.2024.

Разом з тим, в графі 33 оскаржуваного рішення митний орган запитував висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, хоча вже був наявний висновок про вартісні характеристики товару, зауважень до якого митним органом у рішенні не зазначено.

Те саме стосується договору страхування, митної декларації країни відправлення, прайс-листа, довідки № 1117 що підтверджує транспорті витрати.

Згідно із частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач формально підійшов до переліку запитуваних документів, оскільки в цьому переліку наявні документи, які були вже подані декларантом, а відтак така вимога суперечить відповідним положенням МК України

Щодо обґрунтування Рішення про коригування митної вартості

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Так, норми МК України чітко визначають, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору. Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Така процедура застосування методів визначення митної вартості прямо визначена нормами митного законодавства, щодо застосування яких є усталена позиція Верховного Суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 липня 2024 року у справі № 420/32440/23.

Так, визначена в Рішенні від 30.12.2024 №UA806020/2024/000052/2 митна вартість товару ґрунтується на раніше визнаній митній вартості ЕМД від 05.12.2024 №UA100360/2024/811482, за якою оформлений товар «Акумулятори електричні свинцево-кислотні, країна походження В`єтнам», з рівнем митної вартості 13,5976 USD/шт.

Разом з тим, ним не вказано обґрунтування використання митної декларації від 05.12.2024 №UA100360/2024/811482 при ухваленні рішення про коригування митної вартості.

Суд ураховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 13 січня 2022 року у справі № 520/11061/2020, у якій зазначено, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Резервний метод повинен ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях і це обґрунтування повинне бути підтвердженим у рішенні про коригування митної вартості, чого відповідачем здійснено не було.

Отже, суд констатує, що митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано як джерело інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо. Тому зазначення лише номеру та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування її вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товарів та свідчить про свавільність оскаржених рішень.

Послідовність дій посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 13.07.2012 № 362 (далі Методичні рекомендації).

Згідно з приписами пункту 6 вказаних Методичних рекомендацій, при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п`ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

Таким чином, з аналізу матеріалів справи та норм права суд дійшов висновку про те, що надані позивачем разом з митними деклараціями документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, тому у контролюючого органу були відсутні підстави для визначення митної вартості ввезених товарів не за ціною договору (основним методом).

Проаналізувавши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, суд констатує, що відповідач не довів, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованих товарів та що в документах, поданих до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.

Зі змісту спірного рішення вбачається, що митний орган не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товарів за основним методом визначення митної вартості.

Водночас матеріалами справи підтверджується, що визначена позивачем у відповідних митних деклараціях митна вартість товарів базується на об`єктивних, документально підтверджених даних і піддається обчисленню.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, який розглядається, матеріали справи не містять.

Таким чином, суд вважає необґрунтованим висновок митного органу про те, що подані позивачем до митного оформлення документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

Ураховуючи наведені вище мотиви, суд дійшов висновку про те, що спірне рішення про коригування митної вартості товарів від 30.12.2024 №UA806020/2024/000052/2 є необґрунтованим, а відповідач не довів його правомірності в частині визначення митної вартості імпортованих товарів, тому таке рішення належить визнати протиправним та скасувати.

Доводи відповідача встановлених обставин справи та висновків суду не спростовують.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до вимог частини першої, пункту 2 частини другої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову повністю.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріали справи підтверджують, що відповідно до платіжної інструкції № 102 від 31.01.2025 позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 9297,55,00 грн.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 9297,55 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1 Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA806020/2024/000052/2 від 30.12.2014 року відділу митного оформлення №1 митного поста «Полтава» Полтавської митниці Державної митної служби Україні.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ФОРТ-М4” (адреса 03113, місто Київ, проспект Берестейський, буд. 61/2; ЄДРПОУ 43105461) судовий збір у розмірі 9297 (дев`ять тисяч двісті дев`яносто сім) грн 55 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Полтавської митниці Державної митної служби України (адреса 36022, м. Полтава, вул. Кукоби Анатолія, буд. 28, ЄДРПОУ 43997576).

4. Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вісьтак М.Я.