Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №320/61670/24 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року м. Київ справа №320/61670/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом державного підприємства «Українська геологічна компанія» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось держане підприємство «Українська геологічна компанія» (ДП «УГК») із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.09.2024 №995070414.

Ухвалою суду від 27.12.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки, на підставі яких було прийнято оскаржуване рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства і тому позивач вважає спірне рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, з посиланням на вимоги Податкового кодексу України, наголошує, що оскаржуване рішення прийняте податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Такі доводи заперечені позивачем у наданій суду відповіді на відзив. Зокрема вказується, що по суті заявлених вимог жодних заперечень, крім цитувань Податкового кодексу України, відповідачем надано не було.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДПС у м. Києві 06.08.2024 на підставі п.16.1, ст.16, п.п.20.1.4. п. 20.1 ст. 20, п.75.1 ст. 75, в порядку п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ДП «УГК» (код ЄДРПОУ 38078094).

Дані камеральної перевірки свідчать про порушення граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість, визначених п.50.1. ст.50, п.57.1 ст.57, ст.203, п.п.69.1 п.69 підр.10 розд. XX Податкового кодексу України.

За результатами камеральної перевірки 06.08.2024 складено акт №95119/Ж5/26-15-04-14-03 про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ДП «УГК».

На підставі складеного акту перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийняте податкове повідомлення-рішення від 04.09.2024 № 995070414, відповідно до якого зобов`язано ДП «УГК» сплатити штраф у розмірі 182 224, 97 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктами 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно із пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України для платників ПДВ звітним періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених Податковим кодексом України, календарний квартал.

Відповідно до пункту 49.18 статті 49 та статті 203 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених Податковим кодексом України, подаються за базовий звітний період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця;

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу (півріччя).

Пунктом 57.1 статті 57 та статті 203 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації.

В оскаржуваному рішенні зазначено про затримку платежів на 57, 56, 57, 87, 57, 59, 60, 60, 60, 60, 56, 56, 59, 94, 100, 99, 116, 92, 92, 91, 91, 88, 94, 100, 95, 98, 101, 116, 116, 87 календарних днів.

Водночас, у розрахунку, доданому до оскаржуваного рішення, зазначено, що штрафні санкції нараховані по деклараціях, поданих: 19.01.2024 року (дата сплати - 27.03.2024 року), 19.01.2024 року (дата сплати - 26.03.2024 року), 19.01.2024 року (дата сплати - 27.03.2024 року), 19.01.2024 року (дата сплати - 26.04.2024 року), 19.01.2024 року (дата сплати - 27.03.2024 року), 19.02.2024 року (дата сплати - 29.04.2024 року), 19.02.2024 року (дата сплати - 30.04.2024 року), 19.02.2024 року (дата сплати - 30.04.2024 року), 19.02.2024 року (дата сплати - 30.04.2024 року), 19.02.2024 року (дата сплати - 30.04.2024 року), 19.02.2024 року (дата сплати - 26.04.2024 року), 19.02.2024 року (дата сплати - 26.04.2024 року), 19.02.2024 року (дата сплати - 29.04.2024 року), 19.03.2024 року (дата сплати - 04.07.2024 року), 19.03.2024 року (дата сплати - 10.07.2024 року), 19.03.2024 року (дата сплати - 09.07.2024 року), 19.03.2024 року (дата сплати - 26.07.2024 року), 19.03.2024 року (дата сплати - 02.07.2024 року), 19.03.2024 року (дата сплати - 02.07.2024 року), 19.03.2024 року (дата сплати - 01.07.2024 року), 19.03.2024 року (дата сплати - 01.07.2024 року), 19.03.2024 року (дата сплати - 28.06.2024 року), 19.03.2024 року (дата сплати - 04.07.2024 року), 19.03.2024 року (дата сплати - 10.07.2024 року), 19.03.2024 року (дата сплати - 05.07.2024 року), 19.03.2024 року (дата сплати - 08.07.2024 року), 19.03.2024 року (дата сплати - 11.07.2024 року), 19.03.2024 року (дата сплати - 26.07.2024 року), 19.03.2024 року (дата сплати - 26.07.2024 року), 19.04.2024 року (дата сплати - 26.07.2024 року).

Разом з тим, за наслідком наявних у справі матеріалів, судом встановлено, що відповідачем у наведених висновках не було враховано наявність залишку коштів на ПДВ-рахунку ДП «УГК» станом на 03.01.2024 у розмірі 116 273, 00 грн.

Більше того, контролюючим органом не було враховано низку здійснених позивачем платежів на загальну суму 2 579 568, 00 грн, здійснення яких підтверджується доданими до матеріалів справи платіжними інструкціями.

Суд звертає увагу, що такі доводи позивача жодним чином не були заперечені позивачем під час розгляду справи, зокрема у наданому суду відзиві на позовну заяву, який за своїм змістом зводить виключно до цитування положень Податкового кодексу України.

Враховуючи наведене, судом встановлено, що ГУ ДПС у м. Києві безпідставно не враховано наявність залишку коштів на ПДВ-рахунку ДП «УГК» станом на 03.01.2024 (116273,00 грн.) та некоректно опрацьовано виконані ДП «УГК» в подальшому платежі.

Таким чином, вбачається наявність правових підстав для скасування оскаржуваного рішення від 04.09.2024 № 995070414 як такого, що прийняте безпідставно.

Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов державного підприємства «Українська геологічна компанія» (02088, місто Київ, провулок Геофізиків, будинок 10; код ЄДРПОУ 38078094) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 04.09.2024 № 995070414.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь державного підприємства «Українська геологічна компанія» понесені останнім судові витрати у розмірі 3 028, 00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.