Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №320/61420/24 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року м. Київ справа №320/61420/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області: від 26.04.2024 № 0859097-2413-1035-UА56060410000055190; від 26.04.2024 року № 0859095-2413-1035-UА56060410000055190; від 26.04.2024 № 0859096-2413-1035-UА56060410000055190; від 26.04.2024 № 0859094-2413-1035-UА56060410000055190, від 24.04.2024 № 0715411-2413-1035-UА56060410000055190, від 24.04.2024 № 0715410-2413-1035-UА56060410000055190, від 24.04.2024 № 0715409-2413-1035-UА56060410000055190, від 24.04.2024 № 0715408-2413-1035-UА56060410000055190, від 28.06.2024 № 1598795-2413-1035-UА56060410000055190, від 28.06.2024 № 1598794-2413-1035-UА56060410000055190.

Ухвалою від 09.01.2025 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Свої вимоги позивач мотивує безпідставністю оскаржуваних рішень з огляду на відсутність правових підстав для їх прийняття, оскільки її звільнено від сплати податків, які визначені оскаржуваними рішеннями.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує на правомірності своєї поведінки у межах спірних правовідносин, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Такі доводи заперечені позивачем у наданій суду відповіді на відзив.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є власником наступного нерухомого майна:

- нежитлова будівля, будівля піднавісу на зерно, загальна площа об`єкта 538,3 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- нежитлова будівля, будівля зерноскладу, загальна площа 616,5 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- нежитлова будівля, будівля санпропускника, загальна площа 245,1 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- нежитлова будівля, будівля хімскладу, загальна площа 144,6 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельна ділянка кадастровий номер 3211200000:01:002:0306, загальною площею 0,0165 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення земельної ділянки 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

- земельна ділянка кадастровий номер 3211200000:01:002:0325, загальною площею 0,3265 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення земельної ділянки 01.03 для ведення особистого селянського господарства.

ГУ ДПС у Київській області позивачу було визначено обов`язок сплатити суми податкового зобов`язання по наступним податковим повідомленням-рішенням, а саме:

Податкове повідомлення-рішення від 26.04.2024 № 0859097-2413-1035-UА56060410000055190 щодо сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, нежитлова будівля за адресою АДРЕСА_1 , загальна площа об`єкта 144,60 у сумі 4699,50 грн, податковий період 2022 рік, дата операції 21.08.2024;

Податкове повідомлення-рішення від 26.04.2024 № 0859095-2413-1035-UА56060410000055190 щодо сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, нежитлова будівля за адресою АДРЕСА_1 , загальна площа об`єкта 616,50 у сумі 20036,25 грн, податковий період 2022 рік, дата операції 21.08.2024;

Податкове повідомлення-рішення від 26.04.2024 № 0859096-2413-1035-UА56060410000055190 щодо сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, нежитлова будівля за адресою АДРЕСА_1 , САНПРПУСКНИК, загальна площа об`єкта 245,10 у сумі 7965,75 грн, податковий період 2022 рік, дата операції 21.08.2024;

Податкове повідомлення-рішення від 26.04.2024 № 0859094-2413-1035-UА56060410000055190 щодо сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, нежитлова будівля за адресою АДРЕСА_1 , ПІДНАВІС на ЗЕРНО, загальна площа об`єкта 538, ЗО у сумі 17494,75 грн, податковий період 2022 рік, дата операції 21.08.2024;

Податкове повідомлення-рішення від 24.04.2024 № 0715411-2413-1035-UА56060410000055190 щодо сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, нежитлова будівля за адресою АДРЕСА_1 , загальна площа об`єкта 144.60 у сумі 2422,05 грн, податковий період 2023 рік, дата операції 21.08.2024;

Податкове повідомлення-рішення від 24.04.2024 № 0715410-2413-1035-UА56060410000055190 щодо сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, нежитлова будівля за адресою АДРЕСА_1 , ПІДНАВІС на ЗЕРНО, загальна площа об`єкта 538,30 у сумі 9016,52 грн, податковий період 2023 рік, дата операції 21.08.2024;

Податкове повідомлення-рішення від 24.04.2024 № 0715409-2413-1035-UА56060410000055190 щодо сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, нежитлова будівля за адресою АДРЕСА_1 , САНПРОПУСКНИК, загальна площа об`єкта 245,10 у сумі 4105,43 грн, податковий період 2023 рік, дата операції 21.08.2024;

Податкове повідомлення-рішення від 24.04.2024 № 0715408-2413-1035-UА56060410000055190 щодо сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, нежитлова будівля за адресою АДРЕСА_1 , загальна площа об`єкта 616,50 у сумі 10326,38 грн, податковий період 2023 рік, дата операції 21.08.2024;

Податкове повідомлення-рішення від 28.06.2024 № 1598795-2413-1035-UА56060410000055190 щодо сплати земельного податку за адресою АДРЕСА_2 , у сумі 57,42 грн, податковий період 2024 рік, дата операції 21.08.2024;

Податкове повідомлення-рішення від 28.06.2024 № 1598794-2413-1035-UА56060410000055190 щодо сплати земельного податку за адресою АДРЕСА_2 , для ведення особистого селянського господарства у сумі 2694,77 грн, податковий період 2024 рік, дата операції 21.08.2024.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з такого.

Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1);

Відповідно до підпунктів 266.3.1 та 266.3.2 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України встановлено перелік об`єктів нерухомості, які не є об`єктами оподаткування. Зокрема, п. ж п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України визначено, що не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Правовий аналіз пп. "ж" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України дає підстави для висновку, що його застосування передбачає наявність двох умов одночасно, перша з яких - власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником, а друга - об`єкт нерухомості (будівля, споруда) призначений для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Відповідно до Класифікатора будівель і споруд ДК 018:2023, що затверджений Наказом Міністерства економіки України 16.05.2023 № 3573 до коду 1271 відносяться нежитлові сільськогосподарські будівлі: будівлі, призначені для сільськогосподарської діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, конюшні, розплідники, промислові курники, зерносховища, ангари та фермерські господарські будівлі, погреби, виноробні заводи, винні чани, теплиці, сільськогосподарські силоси, тощо (санпропускник для входу до тварин, склад для зберігання добрив, гербіцидів (хімсклад).

Отже, аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати з 01.01.2019 є правовий статус будівлі.

Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з Державним класифікатором України будівель та споруд ДК 018-2023.

Позивачу на праві власності належить будівля піднавісу на зерно, будівля зерноскладу, будівля санпропускника, будівля хімскаду, що у відповідності до Державного класифікатору України будівель та споруд ДК 018-2023 є будівлями сільськогосподарського призначення та відноситься до класу «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» (код 1271).

Отже, за технічними характеристиками належні позивачу на праві приватної власності будівлі підпадають під визначення об`єктів, що звільняються від оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, наведеному у підпункті "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.

Як визначено чинним законодавством, для звільнення особи від сплати податку за нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, необхідна наявність двох складових: об`єкт нерухомості (будівля, споруда) призначений для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності (що в даному випадку підтверджується правовстановлюючими документами) та іншої - власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) повинен бути сільськогосподарським товаровиробником.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України, сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Застереження в підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України щодо цілей глави 1 розділу XIV ПК України не означає, що у інших випадках, передбачених цим Кодексом, термін «сільськогосподарський товаровиробник» має інше змістовне навантаження.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.10.2019 у справі №0340/1905/18.

Нормою підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України передбачено податкова пільга, в тому числі і для фізичних осіб, свідчить подальше законодавче уточнення правового регулювання, отже сільськогосподарським товаровиробником є як юридичні, так і фізичні особи.

Визначення «сільськогосподарський товаровиробник» міститься у статті 1 Закону України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років» від 18 січня 2001 року №2238-111, сільськогосподарський товаровиробник - фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

Крім того, законодавцем з метою визнання осіб такими, що займаються сільськогосподарською діяльністю вживається також поняття «виробники сільськогосподарської продукції».

Згідно з ст. 1 Закону України «Про сільськогосподарський перепис» виробники сільськогосподарської продукції - сільськогосподарські товаровиробники, фізичні особи (у тому числі домогосподарства, фізичні особи, що здійснюють діяльність, пов`язану з веденням особистого селянського господарства, самозайняті особи у сфері сільського господарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю.

Під домогосподарством розуміється - сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життєдіяльності, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти. Ці особи можуть перебувати в родинних стосунках або стосунках свояцтва, не перебувати у будь-яких із цих стосунків, або перебувати і в тих, і в інших стосунках. Домогосподарство може складатися з однієї особи.

Відповідно до Витягу з реєстру територіальної громади № 2024/015099251 від 19.12.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 15.02.2020 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 108564518 від 21.12.2017 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 3211200000:01:002:0325, загальною площею 0,3265 га, що розташована за адресою АДРЕСА_2 , цільове призначення земельної ділянки: 01.03 для ведення особистого селянського господарства.

Як вказує позивач, вона особисто у межах свого домогосподарства здійснює діяльність, пов`язану з веденням особистого селянського господарства, вирощую овець та має у власності 0.3265га. (землі для ведення особистого селянського господарства). Нерухоме майно, на яке відповідачем нараховано та визначено до сплати податкове зобов`язання, використовуює лише для власних потреб за їх призначенням. Жодне з вище перелічених будівель в оренду не здає, прибутку з них не має, займається лише особистим селянським господарством для забезпечення себе всім необхідним для життєдіяльності.

Зважаючи на вищевикладене, фізичні особи, які займаються сільськогосподарською діяльністю, у даному випадку домогосподарством для забезпечення себе всім необхідним для життєдіяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин, використовують будівлі та споруди віднесені до «Будівлі сільськогосподарського призначення» код 1271 Класифікатора 018-2023, відносяться до сільськогосподарських товаровиробників - звільняються від сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки. Відтак, у даному випадку позивач звільняється від сплати такого податку за вказана вище майно.

Як зазначалось вище, позивач на праві власності володіє земельною ділянкою, кадастровий номер 3211200000:01:002:0306, загальною площею 0,0165 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення земельної ділянки 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та земельною ділянкою кадастровий номер 3211200000:01:002:0325, загальною площею 0,3265 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення земельної ділянки 01.03 для ведення особистого селянського господарства.

Частиною 1 ст.269 ПК України визначено, що платниками плати за землю є платники земельного податку: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування; платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Об`єктами оподаткування платою за землю є: 1) об`єкти оподаткування земельним податком: земельні ділянки, які перебувають у власності; земельні частки (паї), які перебувають у власності; земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування; 2) об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди (ст. 270 ПК України).

Статтею 281 ПК України визначено пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб, зокрема пп. 281.1.5. ст. 281 Податкового Кодексу України від сплати податку звільняються фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 281.1 цієї статті, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

- 281.2.1. для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;

- 281.2.2. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара.

Місто Фастів Київської області Постановою Кабінету Міністрів Української PCP від 23 липня 1991 року № 106а-91 «Про організацію виконання постанов Верховної ради Української PCP про порядок введення в дію законів Української PCP «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було віднесено до 4-ї зони посиленого радіоекологічного контролю.

Позивач набула статусу потерпілої від Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії, оскільки з моменту техногенно-екологічно-гуманітарної катастрофи вона постійно проживала у вище зазначеному місті, у зв`язку з цим отримала посвідчення громадянина, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю серія НОМЕР_1 від 09 березня 2010 року.

Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів» від 28.12.2014 № 76-VIII виключено абзац 5 частини другої ст. 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме виключено зону посиленого радіоекологічного контролю - місто Фастів Київської області.

Однак, у Постанові Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 697/121/17 Судова палата для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшла такого висновку про застосування підпункту 1 пункту 4 Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII: виключення з 01.01.2015 зони посиленого радіоекологічного контролю із переліку радіоактивно забруднених територій не позбавляє статусу потерпілого осіб, яким раніше, до 31.12.2014, було встановлено статус і видано посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи. Особа, якій видано безтермінове посвідчення громадянина, який постійно проживав на території зони посиленого радіологічного контролю (категорія 4), для цілей застосування пункту 1 частини 1 статті 14 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХП, вважається потерпілим від Чорнобильської катастрофи.

Враховуючи вищевикладене, у зв`язку наявністю у позивача статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та норм чинного законодавства, вона звільняється від сплати земельного податку, за земельні ділянки площею, що не перевищує граничних меж визначених ст. 281 ПК України.

Відтак, на думку суду, оскаржувані податкові повідомлення-рішення, які прийняті буз врахування наведених обставин, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 968, 96 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Київській області (03151, місто Київ, вулиця Святослава Хороброго, будинок 5а; код ЄДРПОУ ВП 44096797) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області: від 26.04.2024 № 0859097-2413-1035-UА56060410000055190; від 26.04.2024 року № 0859095-2413-1035-UА56060410000055190; від 26.04.2024 № 0859096-2413-1035-UА56060410000055190; від 26.04.2024 № 0859094-2413-1035-UА56060410000055190, від 24.04.2024 № 0715411-2413-1035-UА56060410000055190, від 24.04.2024 № 0715410-2413-1035-UА56060410000055190, від 24.04.2024 № 0715409-2413-1035-UА56060410000055190, від 24.04.2024 № 0715408-2413-1035-UА56060410000055190, від 28.06.2024 № 1598795-2413-1035-UА56060410000055190, від 28.06.2024 № 1598794-2413-1035-UА56060410000055190.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області на користь ОСОБА_1 понесені останньою судові витрати у розмірі 968, 96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень дев`яносто шість копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.