Суд: Київський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки)
Дата: 15 вересня 2026 р.
Справа: №320/40912/24
Суддя: Колеснікова І.С.
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 вересня 2026 року м. Київ справа №320/40912/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого округу Київської міської ради (КМДА) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
До Київського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого округу Київської міської ради (КМДА), у якому позивачі просять суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Лугинець Ірини Іванівни про відмову в проведенні реєстраційних дій № 72746506 від 23 квітня 2024 року;
- зобов`язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого округу Київської міської ради Лугинець Ірину Іванівну здійснити державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 22 лютого 2024 року за реєстраційним номером 59588105.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на відсутність правових підстав для прийняття оскаржуваного рішення, оскільки визначені законом підстави для відмови у проведенні реєстраційних дій були відсутні.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, зазначав про правомірність своєї поведінки у межах спірних правовідносин, а тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Такі доводи заперечені позивачами у наданій суду відповіді на відзив.
Відповідачем подано до суду заперечення на таку відповідь на відзив.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.12.2000 Залізничним (Солом`янським) районним судом м. Києва у справі за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин, встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на будинок було винесено рішення, яким:
- визнано право власності за ОСОБА_1 на 3/9 (6/18) частки в будинку під літерою «Б» в будинковолодінні АДРЕСА_1 як співзабудовником;
- визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/9 (2/18) частки в будинку під літерою «Б» в будинковолодінні АДРЕСА_1 після смерті чоловіка ОСОБА_4 ;
- визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності на 1/9 (2/18) частки в будинку АДРЕСА_1 після смерті батька ОСОБА_4 за кожним;
- визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 на 3/18 частки будинку під літерою «Б» по АДРЕСА_1 за кожним;
- визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 по 1/2 частині будинку під літерою «А» в будинковолодінні АДРЕСА_1 .
22.02.2024 позивачі подали заяву за реєстраційним № 595881051 до Департаменту з питань реєстрації виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про реєстрацію речових прав на зазначене вище нерухоме майно. До заяви Позивачем було надано, зокрема:
- паспорти громадянина України;
- картки платників податків;
- рішення Залізничного (Солом`янського) районного суду м. Києва від 21.12.2000 з відміткою про набрання чинності;
- лист Солом`янського районного суду м. Києва від 17.10.2023 за вихідним номером 01-09/469/2023;
- технічний паспорт, виготовлений станом на 17.05.2023 з Витягом з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
28.02.2024 Державним реєстратором прав на нерухоме майно Лугинець Іриною Іванівною, Департамент з питань реєстрації виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ (далі також - реєстратор) було прийнято рішення про зупинення розгляду заяви позивачів.
Підставами для прийняття такого рішення вказано, що відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01.01.2013, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01.01.2013, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії. До 01.01.2013 реєстрацію права власності на нерухоме майно проводило Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», у зв`язку з чим реєстратором було направлено запит в КП КМ БТІ. Направлено запит до КП КМ БТІ.
23.04.2024 реєстратором було прийнято рішення про відмову у проведенні реєстраційних дій за заявою позивачів.
Підставами для прийняття такого рішення вказано, що реєстратор встановив наявність обставин, які є підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій - після завершення строку, встановленого ч. 3 ст. 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, а саме: на запит відповідача стосовно надання належним чином завірені копії рішення суду Солом`янським районним судом м. Києва не надано відповідь у встановлений законом строк. Окрім того, заявником не подано витребувані рішенням про зупинення розгляду заяви документи.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивачі звернулись до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав здійснюється у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі також - Закон).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 10 Закону визначено, що державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
За положенням ст. 23 Закону розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором виключно у таких випадках, зокрема:
1) подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством;
2) неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному цим Законом, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року.
Державний реєстратор у строк, встановлений для державної реєстрації прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та невідкладно повідомляє про це заявника.
Рішення повинно містити вичерпний перелік підстав для зупинення розгляду заяви. Державний реєстратор не має права вимагати від заявника надання інших документів, крім тих, відсутність яких стала підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви, якщо інше не випливає з документів, що надані додатково.
Якщо заявник протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав виконав вимоги державного реєстратора, зазначені у відповідному рішенні, розгляд заяви відновлюється на підставі рішення державного реєстратора про відновлення розгляду заяви.
Частиною 1 ст. 24 Закону визначені підстави для відмови в державній реєстрації прав, в тому числі п. 8 якої передбачає, що якщо після завершення строку, встановленого ч. 3 ст. 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, державний реєстратор відмовляє у державній реєстрації прав.
Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.
Відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених ч. 1 цієї статті, заборонена (ч. 5 ст. 24 Закону).
Отже, державний реєстратор має право прийняти рішення щодо відмови в державній реєстрації прав у разі невиконання заявником протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення про зупинення розгляду заяви зазначених у рішенні вимог.
Суд зазначає, що ключовою умовою у даному випадку для відмови є невиконання вимог, які зазначені у рішенні про зупинення розгляду заяви.
Як вже зазначалось, відповідно до мотивувальної частини рішення реєстратора про відмову в проведенні реєстраційних дій підставами прийняття такого рішення є неусунення обставин, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, а саме:
1) на запит реєстратора стосовно надання належним чином завірені копії рішення суду Солом`янським районним судом м. Києва не надано відповідь у встановлений законом строк.
2) заявниками не подано витребувані рішенням про зупинення розгляду заяви документи.
Водночас, суд звертає увагу на те, що у рішенні про зупинення розгляду справи відсутнє будь-яке посилання про направлення реєстратором запиту до Солом`янського районного суду м. Києва як підстави для такого зупинення. У рішенні зазначено виключно про направлення запиту лише до КП КМ БТІ.
Щодо другої обставини, то у рішенні про зупинення розгляду справи відсутня вимога щодо витребування від заявників документів.
При цьому, формулювання «документи (відомості), які не подано заявником, мають бути подані ним державному реєстратору протягом 30 робочих днів з дня отримання цього рішення», яке наведено у рішення про зупинення розгляду заяви, не містить у собі конкретної вимоги, переліку або назви документу (відомостей), які має надати саме заявники.
Зі змісту самого тексту рішення про зупинення розгляду справи не вбачається, що реєстратор має вимоги до заявників.
Окрім того, у рішенні про відмову в проведенні реєстраційних дій не вказано, що КП КМ БТІ не було надано відповіді на запит, про який йшлося у рішення про зупинення розгляду заяви.
Таким чином, обставини наведені у рішенні про відмову у проведенні реєстраційних дій є необґрунтованими. Відповідно, відповідачем протиправно було прийнято оскаржуване рішення, адже визначені п. 8 ч. 1 ст. 24 Закону обставини, на яке здійснено у ньому посилання шляхом цитування, у даному випадку були відсутні.
Отже, суд вважає обґрунтованою позовну вимогу про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Лугинець Ірини Іванівни про відмову в проведенні реєстраційних дій № 72746506 від 23 квітня 2024 року.
Щодо вимоги про зобов`язання здійснити державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 22 лютого 2024 року за реєстраційним номером 59588105, суд вважає, що протиправність оскаржуваного у даній справі рішення автоматично не свідчить про наявність у позивачів права на здійснення такої державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, адже питання оцінки такої наявності не входить до предмету доказування у даній справі.
Відтак, суд вважає, що з метою належного захисту порушених прав позивачів, відповідач має бути зобов`язаний здійснити розгляд заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 22 лютого 2024 року за реєстраційним номером 59588105 у відповідності до вимог Закону, чого попередньо зроблено ним не було, з огляду на прийняття протиправного оскаржуваного у даній справі рішення.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Щодо питання розподілу судових витрат, необхідно зазначити таке.
Згідно статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до частини 3 статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Таким чином у передбачений частиною 7 статті 139 КАС України строк питання про судові витрати буде вирішено після ухвалення рішення по суті позовних вимог, у разі надходження до суду в передбаченому процесуальним законом порядку заяви позивачів про винесення додаткового рішення з доказами, які підтверджують понесені ними судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд,
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого округу Київської міської ради (КМДА) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Лугинець Ірини Іванівни про відмову в проведенні реєстраційних дій № 72746506 від 23 квітня 2024 року.
Зобов`язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого округу Київської міської ради Лугинець Ірину Іванівну здійснити розгляд заяви про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 22 лютого 2024 року за реєстраційним номером 59588105, за наслідком чого прийняти рішення у відповідності до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua