Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №320/38333/24 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року м. Київ справа №320/38333/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Пасажирська компанія» акціонерного товариства «Укрзалізниця» до Державної аудиторської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Берей-Трейд», про визнання протиправним та скасування висновку,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Пасажирська компанія» акціонерного товариства «Укрзалізниця» із позовом до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку №UA-2024-03-29-001685-а від 29.07.2024.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.08.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); вирішено залучити до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю «Берей-Трейд».

В обґрунтування позовних вимог позивач наголошує на порушенні вимог закону в частині змісту оскаржуваного висновку як акта індивідуальної дії та стверджує про безпідставність висновків відповідача про наявність порушень Закону України «Про публічні закупівлі» у діях позивача.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві наголошує, що оскаржуваний висновок прийнятий ним відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданому суду відзиві.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу Держаудитслужби від 08.07.2024 № 163 відповідач здійснив моніторинг процедури закупівлі товару «(ПК-24Т_0133_ВО) Папір туалетний в аркушах», (код ДК021-2015: 33760000-5: Туалетний папір, носові хустинки, рушники для рук і серветки), очікувана вартість 21 395 000,00 UAH без ПДВ, в тому числі: Лот 1 - Папір туалетний в аркушах, (код за ДК 021:2015 - 33760000-5 Туалетний папір, носові хустинки, рушники для рук і серветки), очікувана вартість 5 348 750,00 UAH без ПДВ; Лот 2 - Папір туалетний в аркушах, (код за ДК 021:2015 - 33760000-5 Туалетний папір, носові хустинки, рушники для рук і серветки), очікувана вартість 5 348 750,00 UAH без ПДВ; Лот 3 - Папір туалетний в аркушах, (код за ДК 021:2015 - 33760000-5 Туалетний папір, носові хустинки, рушники для рук і серветки), очікувана вартість 5 348 750,00 UAH без ПДВ; Лот 4 - Папір туалетний в аркушах, (код за ДК 021:2015 - 33760000-5 Туалетний папір, носові хустинки, рушники для рук і серветки)», очікувана вартість 5 348 750,00 грн (без ПДВ), проведеної позивачем.

За результатами аналізу питання дотримання законодавства у сфері публічних закупівель щодо розгляду тендерної пропозиції ТОВ «БОРЕЙ- ТРЕЙД» по лотах № 1, 2, 3, 4 установлено порушення вимог пункту 43 та абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (у редакції станом на дату проведення торгів) (далі - Постанова № 1178).

За наслідком здійсненого моніторингу відповідачем складено висновок № UA-2024-03-29-001685-а від 29.07.2024, яким, з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України (тут і далі нормативно-правові акти наведені у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» Держаудитслужба здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель через проведення моніторингу закупівлі у порядку, установленому статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922).

Моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії для запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (пункт 4 частини першої статті 1 Закону № 922).

Згідно із частиною 6 статті 8 Закону № 922 за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджує керівник органу державного фінансового контролю або його заступник. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів із дня його складання.

Відповідно до пункту 2 статті 8 Закону № 922 рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків;

2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися:

інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель;

інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах;

інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Як вбачається з матеріалів справи, у підпункті 3.1 пункту 3 розділу II «Документальне підтвердження технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам предмета закупівлі» Додатка 1 «Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі та їх документальне підтвердження» до Тендерної документації передбачено, що у випадку якщо учасник не є виробником продукції, він має надати скановані копії документів, які підтверджують стосунки із виробником, а саме:

а) договір з виробником; або

б) сертифікат дистриб`ютора, представника, дилера; або

в) лист виробника про представництво його інтересів учасником; або

г) інше документальне підтвердження про походження товару у учасника від виробника (в такому разі учасник має надати: договір на купівлю товару або інші належні документи відповідно до чинного законодавства, що підтвердять весь ланцюг походження продукції у учасника, починаючи від виробника).

Зазначені документи повинні бути дійсними на весь термін постачання продукції та обов`язково містити гарантії виробника щодо якості продукції.

Якщо в документі зазначено термін дії до кінця року постачання з автоматичною пролонгацією, надати документальне підтвердження пролонгації цього документу від виробника. Документ про підтвердження відповідності виробництва, повинен бути чинним за строком дії на кінцеву дату подання пропозиції учасником. Пункт не застосовується у випадку, якщо оцінка відповідності здійснена на відповідність технічним регламентам.

Згідно із пунктом 28 Постанови № 1178 тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону № 922 з урахуванням цих особливостей.

Частиною 3 статті 22 Закону № 922 передбачено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Отже, тендерна документація має бути сформована замовником у повній відповідності до законодавчих норм, а учасник при підготовці своєї тендерної пропозиції має керуватись саме вимогами тендерної документації та зобов`язаний неухильно їх дотримуватись, так як невиконання учасником вимог тендерної документації тягне за собою негативні наслідки у вигляді відхилення його тендерної пропозиції.

Судом встановлено, що учасник ТОВ «БОРЕЙ-ТРЕЙД» на виконання вимог підпункту 3.1 пункту 3 розділу II «Документальне підтвердження технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам предмета закупівлі» Додатка 1 тендерної документації «Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі та їх документальне підтвердження» у складі тендерної пропозиції не надано документ про підтвердження відповідності виробництва чинний за строком дії на кінцеву дату подання пропозиції.

Виявивши зазначені невідповідності позивач розмістив повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах до ТОВ «БОРЕЙ-ТРЕЙД» лот 1-4, в якому, зокрема, зазначив: «.... На вимогу абз. 11 пп. 3.1 п. З розділу II Додатку 1 до тендерної документації учасником у складі тендерної пропозиції не надано документ про підтвердження відповідності виробництва чинний за строком дії на кінцеву дату подання пропозиції. Посилання на вимогу (вимоги) тендерної документації, щодо якої (яких) виявлені невідповідності, абз. 11 пп. 3.1 п. З розділу II Додатку 1 до тендерної документації: «...Документ про підтвердження відповідності виробництва, повинен бути чинним за строком дії на кінцеву дату подання пропозиції учасником. Пункт не застосовується у випадку, якщо оцінка відповідності здійснена на відповідність технічним регламентам.».

Отже, позивач фактично зобов`язав учасника, відповідно до вимоги про усунення невідповідностей, виправити зазначені недоліки.

Відповідно до пункту 43 Постанови № 1178 якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.

Позивач вказує, що адресована товариству з обмеженою відповідальністю «Борей-Трейд» вимога позивача від 10.04.2024 усунути неточності/невідповідності у тендерній документації шляхом падання документів, які вимагались тендерною документацією, не суперечить вимогам чинного законодавства та навпаки сприяє реалізації прав учасників тендерних торгів, розгляду потенційно найбільш економічно вигідних пропозицій та запобігає дискримінації.

Між тим, суд зазначає, що під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо.

Отже, відсутність інформації, яка підтверджує технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції, не є невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, і не може бути усунена учасником відповідно до пункту 43 Постанови № 1178.

Відповідно до абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Постанови № 1178 замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності у інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 Постанови № 1178.

Отже, тендерна пропозиція ТОВ «БОРЕЙ-ТРЕЙД» за лотами № 1, 2, 3, 4 підлягала відхиленню на підставі абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Постанови № 1178 через те, що тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності у інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 Постанови №1178, що було вірно встановлено в оскаржуваному висновку.

Щодо зобов`язальної частини оскаржуваного висновку, суд зазначає таке.

Як вже зазначалось, відповідач в оскаржуваному висновку з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Зважаючи на структуру та зміст Закону № 922 і Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року № 552, саме замовник публічної закупівлі може визначати, як саме він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.

З приписів Закону № 922 вбачається, що на відповідача покладено обов`язок зазначити варіанти правомірної поведінки, тобто замовнику дається право вибору: вжити заходів щодо припинення зобов`язань за договором та протягом п`яти робочих днів із дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, надати аргументовані заперечення, інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

Варіант усунення порушення шляхом припинення зобов`язань за договором спрямований на приведення відносин між сторонами у первісний стан.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається згідно з нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 цього Кодексу.

Отже, укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому невідхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору є підставою для розірвання такого договору.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного висновку, відповідач конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.

Аналогічні висновки були також викладені Верховним Судом у постановах від 26 жовтня 2022 року у справі № 420/693/21, від 10 листопада 2022 року у справі № 200/10092/20, від 24 січня 2023 року у справі № 280/8475/20, від 31 січня 2023 року у справі № 260/2993/21.

Відповідно до пункту 5 частини 7 статті 8 Закону № 922 Держаудитслужба обов`язково у висновку про результати моніторингу закупівлі зазначає зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, що і було зроблено Відповідачем.

З огляду на викладене, на думку суду, підстави для визнання протиправним та скасування висновку Державної аудиторської служби України за результатами проведеного моніторингу процедури закупівлі за номером UА-2024-03-29-001685-а відсутні.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також – КАС України) було доведено правомірність прийнятого ним оскаржуваного рішення, а тому відсутні правові підстави для задоволення заявлених позовних вимог.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Пасажирська компанія» акціонерного товариства «Укрзалізниця» до Державної аудиторської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Берей-Трейд», про визнання протиправним та скасування висновку – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.