Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №320/43645/23 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року № 320/43645/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до Північно-східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку,

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернулось до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Північно-східного офісу Держаудитслужби, в якому просить визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області, складений за результатами моніторингу закупівлі UA-2023-01-31-015716-а.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Донець В.А.) відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та визначено, що справа буде розглядатись без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 13.02.2025 №246/0/15-25 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва (відряджений до Київського окружного адміністративного суду) у зв`язку з поданням заяви про відставку» звільнено ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва (відряджений до Київського окружного адміністративного суду) у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано для розгляду судді Колесніковій І.С.

Ухвалою від 11.03.2025 справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Свої вимоги позивач мотивує безпідставністю оскаржуваного рішення з огляду на відсутність правових підстав для його прийняття з огляду на дотримання позивачем вимог законодавства при проведенні публічної закупівлі.

За час розгляду справи відповідачем не було надано відзив на позовну заяву.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ «АК «Київводоканал» проведено закупівлю UA-2023-01-31-015716-а «ДК 021:2015:03410000-7 Деревина, 03411000-4 Деревина хвойних порід, 03418000-3 Кругляк (Деревина)».

Наказом Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області від 15.05.2023 № 26-3 прийнято рішення про проведення моніторингу, зокрема й вказаної вище закупівлі.

Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону та Особливостям здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (в редакції від 03.01.2023) (далі - Особливості); розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладання договорів про закупівлю та їх оприлюднення, відповідності умов договорів про закупівлю умовам тендерних пропозицій переможців, своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом.

За результатами моніторингу відповідачем складено висновок (опублікований 23.05.2023), згідно з яким установлено такі порушення: пункту 2 частини 2 статті 22 Закону та абзацу 3 пункту 44 Особливостей щодо невстановлення способу документального підтвердження відсутності підстави, визначеної пунктом 3 частини 1 статті 17 Закону; частина 5 статті 8 Закону щодо ненадання Замовником пояснення.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України (тут і далі нормативно-правові акти наведені у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

За змістом статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.

Закон України «Про публічні закупівлі» установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади та метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Згідно з частиною 3 статті 17 Закону учасник процедури закупівлі в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції підтверджує відсутність підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі через електронну систему закупівель.

Зі змісту частини 3 статті 17 Закону вбачається встановлення обов`язку для учасника процедури закупівлі підтверджувати відсутність підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини 1 та частиною 2 статті 17 Закону, а також встановлення обов`язку для Замовника визначати для переможця процедури закупівлі спосіб документального підтвердження відсутності підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини 1 та частиною 2 статті 17 Закону.

Частиною 3-7 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Пунктом 3 Особливостей встановлено, що замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей.

Пунктом 44 Особливостей фактично визначено уточнююче нормування до статті 17 Закону.

Відповідно до абзацу 1 пункту 44 Особливостей замовник зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію переможця процедури закупівлі в разі, коли наявні підстави, визначені статтею 17 Закону (крім пункту 13 частини 1 статті 17 Закону).

Згідно з абзацом 2 пункту 44 Особливостей замовник не перевіряє переможця процедури закупівлі на відповідність підстави, визначеної пунктом 13 частини першої статті 17 Закону, та не вимагає від учасника процедури закупівлі/переможця процедури закупівлі підтвердження її відсутності.

Таким чином, передбачені пунктом 13 ч. 1 ст. 17 Закону обставини зазначеними нормами Особливостей визнані такими, що не можуть бути підставою для відхилення тендерної пропозиції, і як наслідок виключено право замовника вимагати від переможця процедури закупівлі підтвердження її відсутності.

Отже, з покладеного на замовника частиною 3 статті 17 Закону обов`язку визначати для переможця процедури закупівлі спосіб документального підтвердження відсутності підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини 1 та частиною 2 статті 17 Закону, з урахуванням пункту 44 Особливостей, виключено право Замовника вимагати підтвердження та, як наслідок, обов`язок визначати спосіб документального підтвердження для переможця процедури закупівлі відсутність обставин, визначених пунктом 13 частини 1 статті 17 Закону.

Таким чином, з урахуванням Особливостей у замовника залишився передбачений частиною 3 статті 17 Закону обов`язок визначати для переможця процедури закупівлі спосіб документального підтвердження відсутності підстав, передбачених виключно пунктами 5, 6, 12 частини 1 та частиною 2 статті 17 Закону.

Додаток 1 до тендерної документації визначає для переможця процедури закупівлі спосіб документального підтвердження відсутності підстав, передбачених пунктами 5, 6. 12 частини 1 та частиною 2 статті 17 Закону, тобто з урахуванням Особливостей.

Так, пункт 1 таблиці, наведеної в Додатку 1 до тендерної документації, визначає спосіб документального підтвердження відсутності обставин, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 17 Закону, пункт 2 таблиці, наведеної в Додатку 1 до тендерної документації, визначає спосіб документального підтвердження відсутності обставин, передбачених п. 12 ч. 1 ст. 17 Закону, пункт 3 таблиці, наведеної в Додатку 1 до тендерної документації, визначає спосіб документального підтвердження відсутності обставин, передбачених п. 6 ч. 1 ст. 17 Закону, пункт 4 таблиці, наведеної в Додатку 1 до тендерної документації, визначає спосіб документального підтвердження відсутності обставин, передбачених ч. 2 ст. 17 Закону.

Таким чином, до визначеного частиною 3 статті 17 Закону переліку підстав, відсутність яких потребує документального підтвердження переможцем процедури закупівлі, Особливостями встановлено додаткову підставу - визначену пунктом 3 частини 1 статті 17 Закону, однак при цьому не встановлено для замовника будь-яких додаткових до уже передбачених частиною 3 статті 17 Закону обов`язків щодо визначення способу документального підтвердження відсутності підстав, що лише свідчить про довільність такого способу підтвердження.

Водночас під час прийняття рішень про визначення переможців процедури відкритих торгів «ДК 021:2015:03410000-7 Деревина, 03411000-4 Деревина хвойних порід, 03418000-3 Кругляк (Деревина)», Замовником ураховано, що учасниками процедури закупівлі по Лоту 1 ТОВ «ТРЕИДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ» та по Лотам 2, 3, 4 ТОВ «НВП Хімпродукт» на виконання вимог абзацу 5 пункту 1 «Зміст і спосіб подання тендерної пропозиції» розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації Замовника надані довідки від 07.02.2023 № 07/7 та від 07.02.2023 № 49 відповідно та підтверджено відсутність підстав, зазначених в абзаці першому пункту 44 Особливостей, шляхом самостійного декларування відсутності таких підстав в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції методом заповнення ним відповідних полів, у яких міститься інформація, відповідно до якої Замовником встановлено факт відсутності підстав, у тому числі передбачених пунктом 3 частини першої статті 17 Закону у вказаних учасників процедури закупівлі по Лоту 1 ТОВ «ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ» та по Лотам 2, З, 4 ТОВ «НВП Хімпродукт».

За результатами моніторингу закупівель UA-2022-12-29-011070-а на придбання «ДК 021:2015: 24310000-0 Основні неорганічні хімічні речовини (гідроксихлорид алюмінію)» та UA-2023-01-05-005501-a «ДК: 021:2015 - 24310000-0 Основні неорганічні хімічні речовини; 24311470-2 Хлороводень (соляна кислота)», які містять схожу (подібну) тендерну документацію, Державною аудиторською службою України та Південним офісом Держаудитслужби аналізувалось, зокрема й питання щодо вимог пункту 3 частини першої статті 17 Закону, за результатами чого надані висновки від 12.04.2023 та від 22.05.2023, згідно з якими відповідно до пункту 2 Розділу 2 «Констатуюча частина» за результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону та Особливостей - порушень не установлено.

Отже, частиною 3 статті 17 Закону, з урахуванням Особливостей, визначено обов`язок Замовника визначати для переможця процедури закупівлі спосіб документального підтвердження відсутності підстав, передбачених виключно пунктами 5, 6, 12 частини 1 та частиною 2 статті 17 Закону, якому Додаток 1 до тендерної документації повністю відповідає, а абзацом 3 пункту 44 Особливостей жодних додаткових зобов`язань для Замовника не встановлено, що свідчить про хибність тверджень оскаржуваного висновку у цій частині та є підставою для його скасування.

Щодо тверджень оскаржуваного висновку про порушення Замовником вимоги частини 5 статті 8 Закону, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа).

Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43 (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення № 43 Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Згідно з пунктом 7 Положення № 43 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

За змістом пункту 1 Положення про Північно-східний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби 02.06.2016 №23, Північно-східний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом.

У складі Північно-східного офісу Держаудитслужби утворюються як структурні підрозділи управління в Луганській, Полтавській, Сумській областях.

На території Харківської області реалізацію державного фінансового контролю здійснює апарат Офісу.

На території інших адміністративно-територіальних одиниць Північно-східний офіс Держаудитслужби та управління здійснюють реалізацію державного фінансового контролю за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників.

Однак наказ Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області від 15.05.2023 №26-3 не містить посилання на дорученням Голови Держаудитслужби або його заступників, як на підставу для проведення такого моніторингу, а отже такий моніторинг закупівлі проведений без належного на це доручення.

Будь-яких пояснень з цього приводу відповідачем за час розгляду справи надано не було.

Згідно з пунктом 1 Положення про Північно-східний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби 02.06.2016 № 23, управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно.

З тендерної документації відкритих торгів UА-2023-01-31-015716-а вбачається, що закупівля проводилася у місті Києві (адреса місцезнаходження Замовника: 01015, місто Київ, вул. Лейпцизька, 1-А), а не на території Сумської області, на якій уповноважене здійснювати свою діяльність Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області.

Таким чином, з урахуванням змісту наказу Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області від 15.05.2023 № 26-3, на підставі якого проводився моніторинг закупівлі UА-2023-01-31-015716-а, ні в Північно-східного офісу Держаудитслужби, ні в його підрозділу - Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області не було повноважень для проведення моніторингу на території міста Києва, що свідчить про протиправність висновку, складеного за результатами такого моніторингу.

Враховуючи встановлені обставини, відсутність відповідних заперечень з боку відповідача, суд вважає оскаржуване рішення протиправним, а заявлені позовні вимоги обґрунтованими та, відповідно, такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, місто Київ, вулиця Лейпцизька, будинок 1а; код ЄДРПОУ 03327664) до Північно-східного офісу Держаудитслужби (61022, Харківська область, місто Харків, майдан Свободи, будинок 5, Держпром, 4 під`їзд, 10 поверх; код ЄДРПОУ 40478572) про визнання протиправним та скасування висновку – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області, складений за результатами моніторингу закупівлі UA-2023-01-31-015716-a.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північно-східного офісу Держаудитслужби на користь приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» понесені останнім судові витрати у розмірі 2 684, 00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.