Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №260/3617/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 вересня 2026 рокум. Ужгород№ 260/3617/26

11:06 год

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скраль Т.В.

при секретарі Колушкіна Ю.В.,

за участю:

позивач: Тячівська окружна прокуратура Закарпатської області - представник Роман Михайло Степанович,

відповідач: Виконавчий комітет Рахівської міської ради - представник не з`явився,

третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Департамент культури Закарпатської обласної державної адміністрації - представник Сопко Томаш Томашович,

третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_1 - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Тячівської окружної прокуратури (90500, Закарпатська область, м. Тячів, вул. Незалежності,27), в інтересах держави до Виконавчого комітету Рахівської міської ради Рахівського району Закарпатської області (90600, Закарпатська область, м. Рахів, вул. Миру, 34, код ЄДРПОУ 44245112), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамент культури Закарпатської обласної державної адміністрації (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 44361754), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 09 вересня 2026 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі складено 17 вересня 2026 року.

25 травня 2026 року Тячівська окружна прокуратура, в інтересах держави до Виконавчого комітету Рахівського району Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамент культури Закарпатської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , якою просить: 1) визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Рахівської міської ради Рахівського району Закарпатської області щодо невиконання вимог чинного законодавства України, що полягає у невжитті заходів з виявлення, виготовлення облікової документації та подання до органу охорони культурної спадщини вищого рівня Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації пропозицій про занесення об`єкту культурної спадщини до Переліку об`єктів культурної спадщини з метою набуття правового статусу щойно виявленого об`єкту культурної спадщини, який знаходиться у м. Рахів по вул. Буркут, 14, а саме «Житловий будинок, початок ХХ століття»; 2) зобов`язати Виконавчий комітет Рахівської міської ради Рахівського району Закарпатської області виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації та подання до органу охорони культурної спадщини вищого рівня Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації пропозиції про занесення об`єкту культурної спадщини до Переліку об`єктів культурної спадщини з метою набуття правового статусу щойно виявленого об`єкту культурної спадщини, який знаходиться у м. Рахів по вул. Буркут, 14, а саме «Житловий будинок, початок ХХ століття».

01 червня 2026 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі в порядку загального позовного провадження.

12 серпня 2026 року ухвалою суду у задоволенні клопотання відповідача від 12 червня 2026 року (вх. № 18089/26) про закриття провадження у справі - відмовлено. Закрито підготовче провадження в даній адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

1. Позиції сторін.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що органом місцевого самоврядування, як уповноваженим законодавцем органом, попри обізнаність про цінність, яку становить «Житловий будинок, початок ХХ століття», який знаходиться на підвідомчій йому території, не вживаються визначені законодавством про охорону культурної спадщини заходи щодо виявлення нерухомого об`єкта культурної спадщини, складання на нього відповідної облікової документації, а також подання до органу охорони культурної спадщини вищого рівня Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації пропозиції про занесення об`єкта «Житловий будинок, початок ХХ століття», який розташований за адресою: м. Рахів, вул. Буркут, 14, до Переліку об`єктів культурної спадщини з метою набуття ним правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини.

Відповідачем або уповноваженим представником відзиву на позовну заяву до суду, у строк наданий судом в ухвалі Закарпатського окружного адміністративного суду про відкриття провадження в адміністративній справі від 01 червня 2026 року, не надано та не повідомлено суду поважні причини його ненадання.

Відповідно до статті 162 частини 6 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Треті особи письмових пояснень щодо позову не подали та не повідомили суд про причини неподання.

Представник відповідача та ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилися, однак про час і дату судового засідання повідомлені належним чином.

У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Під час розгляду справи по суті уповноважені представники Тячівської окружної прокуратури та Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації позов підтримали повністю, просили суд його задовольнити з мотивів, що у ньому наведені.

2. Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року № 878 місто Рахів Закарпатської області включено у Список історичних населених місць України, (а.с. 72-80).

Наказом Міністерства культури України № 1198 від 13 листопада 2017 року затверджено межі та режими використання історичного ареалу м. Рахів, визначені науково-проектною документацією «Історико архітектурний опорний план м. Рахів Закарпатської області з визначенням меж та режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів», розробленою ПОГ «Інституту культурної спадщини» ВРОКСУ в 2015 році на замовлення Рахівської міської ради Закарпатської області, (а.с. 86-109).

Науково-проектна документація виготовлена на виконання вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини», постанов Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878 «Про затвердження Списку історичних населених місць України», від 03.07.2006 № 909 «Про затвердження Порядку визначення населеного місця історичним», від 13.03.2002 № 318 «Про затвердження Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць».

Згідно із вказаною містобудівною документацією «Житловий будинок, початок ХХ століття», як об`єкт архітектури, що розташований в м. Рахів по вул. Буркут, 14, запропонований до внесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України як щойно виявлений об`єкт культурної спадщини.

08 квітня 2026 року Департамент культури Закарпатської обласної військової адміністрації листом № 3004-26 повідомив Тячівську окружну прокуратуру, що відповідно до науково-проектної документації «Історико-архітектурний опорний план м. Рахів Закарпатської області з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів», затвердженої наказом Міністерства культури України від 13.11.2017 № 1198, «Житловий будинок, поч. ХХ ст.», по вул. Буркут, 14, в м. Рахів, є об`єктом архітектури, пропонованим для внесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. На час підготовки листа до департаменту культури, як органу охорони культурної спадщини облдержадміністрації від виконавчого комітету Рахівської міської ради не надходило пропозицій про занесення вищезгаданого об`єкту до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Відповідно до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158 (y редакції наказу Міністерства культури та інформаційної політики України від 01.03. 2024 № 158) (далі Порядок) для занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України Міністерству культури України необхідно подати Облікову документацію нового зразка. Для укладання охоронного договору (в додатках до нього) необхідно також подати актуалізовану документацію на об`єкт. Про необхідність виконання Закону України «Про охорону культурної спадщини» департамент культури неодноразово звертався до виконавчих органів місцевих рад територіальних громад (останній лист 20.01.2025 № 06-17/781). Разом з тим повідомляють, що в департаменті культури відсутні кошти на звернення до суду з відповідним позовом, (а.с. 61).

08 квітня 2026 року Рахівська міська рада листом № 2985-26 повідомила Тячівську окружну прокуратуру, що облікова документація щодо об`єкта за адресою: м. Рахів, вул. Буркут, 14 у Рахівській міській раді відсутня, у зв`язку з чим він не набув статусу об`єкта культурної спадщини у встановленому законодавством порядку. Водночас відповідно до історико-архітектурного опорного плану міста Рахів зазначений об`єкт включений до переліку об`єктів, запропонованих до занесення до Переліку об`єктів культурної спадщини, що свідчить про його потенційну історико-культурну цінність, однак саме по собі не створює правового статусу об`єкта культурної спадщини. З метою з`ясування питання щодо ініціювання процедури взяття об`єкта на облік Рахівською міською радою направлено запит до департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації. За результатами його розгляду повідомлено про відсутність у період 2017-2024 років звернень щодо занесення зазначеного об`єкта до Переліку об`єктів культурної спадщини для набуття статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини. Крім того, у зв`язку з тим, що об`єкт, ймовірно, збудований (зареєстрований) до 2013 року, відомості про нього можуть бути відсутні у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що ускладнює встановлення належного власника на підставі наявних у ради даних. Інформація щодо технічного та фізичного стану будівлі у Рахівській міській раді відсутня. Також, відсутня інформація щодо проведення будь-яких будівельних, ремонтних, реставраційних чи земляних робіт на зазначеному об`єкті або прилеглій території. Звернення щодо отримання дозвільних документів до міської ради не надходили, відповідні документи не видавалися. У відповідь на питання щодо вжиття заходів для забезпечення збереження об`єкта, повідомляємо, що станом на дату надання відповіді зазначений об`єкт не має статусу об`єкта культурної спадщини у встановленому законодавством порядку, облікова документація на нього відсутня. У зв`язку з цим відсутні правові підстави для застосування до нього спеціальних заходів охорони, передбачених Законом України «Про охорону культурної спадщини», (а.с. 68-69).

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 10 пункту «б» частини 1 статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо забезпечення охорони пам`яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання.

Відповідно до підпункту 5 пункту «б» частини 1 статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо організації охорони, реставрації та використання пам`яток історії і культури, архітектури та містобудування, палацово-паркових, паркових і садибних комплексів, природних заповідників.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 № 1805-ІІІ (далі - Закон № 1805-III).

Із змісту преамбули Закону № 1805-ІІІ вбачається, що об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, охороняються державою. Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Положеннями статті 1 Закону №1805-ІІІ передбачено, що об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.

Відповідно до частини 2 статті 14 Закону №1805-ІІІ об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу). Перелік щойно виявлених об`єктів культурної спадщини ведеться органами охорони культурної спадщини та публікується такими органами на своїх офіційних веб-сайтах. Включення об`єкта до такого переліку здійснюється одночасно з набуттям ним статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини.

Переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.

Порядок обліку об`єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

Слід зазначити, що Закон чітко встановлює повноваження органів виконавчої влади та місцевого самоврядування у сфері охорони культурної спадщини (статті 4-6 Закону №1805-III).

Так, державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.

До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради (частина 1 статті 3 Закону № 1805-ІІІ).

Отже, Законом № 1805-ІІІ визначено, що до спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини, зокрема, відноситься виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону № 1805-ІІІ до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить: 1) забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; 2) подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; 3) забезпечення юридичним і фізичним особам доступу до інформації, що міститься у витягах з Державного реєстру нерухомих пам`яток України, а також надання інформації щодо програм та проектів будь-яких змін у зонах охорони пам`яток та в історичних ареалах населених місць; 4) забезпечення дотримання режиму використання пам`яток місцевого значення, їх територій, зон охорони; 5) забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; 6) організація розроблення відповідних програм охорони культурної спадщини; 7) надання висновків щодо відповідних програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам`ятках місцевого значення, історико-культурних заповідних територіях та в зонах їх охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм та проектів, реалізація яких може позначитися на стані об`єктів культурної спадщини; 8) організація відповідних охоронних заходів щодо пам`яток місцевого значення та їх територій у разі виникнення загрози їх пошкодження або руйнування внаслідок дії природних факторів чи проведення будь-яких робіт; 9) видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам`яток місцевого значення, припинення робіт на цих пам`ятках, їх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом дозволів або з відхиленням від них; 10) надання висновків щодо відчуження або передачі пам`яток місцевого значення їх власниками чи уповноваженими ними органами іншим особам у володіння, користування або управління; 11) укладення охоронних договорів на пам`ятки в межах повноважень, делегованих органом охорони культурної спадщини вищого рівня відповідно до закону; 12) забезпечення в установленому законодавством порядку виготовлення, встановлення та утримання охоронних дощок, охоронних знаків, інших інформаційних написів, позначок на пам`ятках або в межах їх територій; 13) підготовка пропозицій та проектів розпоряджень щодо проведення робіт з консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування об`єктів культурної спадщини, відповідного використання пам`яток та подання їх на розгляд відповідному органу виконавчої влади; 14) популяризація справи охорони культурної спадщини на відповідній території, організація науково-методичної, експозиційно-виставкової та видавничої діяльності у цій сфері; 15) виконання функції замовника, укладення з цією метою контрактів на виявлення, дослідження, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування об`єктів культурної спадщини та інші заходи щодо охорони культурної спадщини; 16) підготовка пропозицій до програм соціально-економічного розвитку відповідної території і проектів місцевого бюджету та подання їх на розгляд відповідному органу виконавчої влади; 18) інформування органів охорони культурної спадщини вищого рівня про пошкодження, руйнування, загрозу або можливу загрозу пошкодження, руйнування пам`яток, що знаходяться на їх території; 19) участь в організації підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників у сфері охорони культурної спадщини; 20) організація досліджень об`єктів культурної спадщини, які потребують рятівних робіт; 21) застосування фінансових санкцій за порушення цього Закону; 22) здійснення інших повноважень відповідно до закону.

Порядок обліку об`єктів культурної спадщини затверджено наказом Міністерства культури України від 11 березня 2013 року № 158 ( далі – Порядок № 158).

Відповідно до пункту 1.3 Порядку № 158 система обліку об`єктів культурної спадщини включає комплекс заходів із виявлення нерухомих об`єктів культурної спадщини, складання облікової документації, взяття нерухомих об`єктів культурної спадщини на державний облік, занесення чи незанесення нерухомого об`єкта культурної спадщини до Реєстру, ведення Реєстру, порядок присвоєння охоронних номерів, включення до Реєстру об`єкта культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, внесення змін до Реєстру (зміна категорії пам`ятки та вилучення пам`ятки з Реєстру), моніторинг та інвентаризацію нерухомих об`єктів культурної спадщини, формування облікових справ, порядок переміщення (перенесення) пам`яток.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку № 158 виявлення нерухомих об`єктів культурної спадщини та складання на них відповідної облікової документації забезпечують уповноважені органи, а також районні державні адміністрації, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини, зокрема виконують функції Замовника та укладають з цією метою контракти на виявлення, дослідження нерухомих об`єктів культурної спадщини для їх взяття на облік та подальшої державної реєстрації.

Відповідно до пунктів 3.1 – 3.4 Порядку № 158 на об`єкт, який виявлено в процесі досліджень і щодо якого подано Картку до органу охорони культурної спадщини, складається облікова документація у складі облікової картки за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку, до якої додаються коротка історична довідка та фотофіксація.

Облікову картку підписує фахівець, що її склав, із зазначенням спеціальності, освітньо-кваліфікаційного рівня чи наукового ступеня.

Розробником облікової документації є наукові установи та громадські об`єднання, юридичні особи та суб`єкти господарювання, в тому числі заклади культури, одним із видів діяльності яких є проведення наукових досліджень у сфері охорони культурної спадщини, та які мають у своєму складі чи залучають для проведення досліджень фахівців, що мають вищу освіту за спеціальністю «Музеєзнавство, пам`яткознавство», та/або фахівця-архітектора (для пам`яток та об`єктів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва), та/або дипломованого фахівця-археолога (для пам`яток та об`єктів археології), та/або фахівця, який має науковий ступінь кандидата наук (доктора філософії) або доктора наук за спеціальністю «Музеєзнавство, пам`яткознавство» або таких наук: мистецтвознавство, культурологія, архітектура - для об`єктів монументального мистецтва; архітектури - для об`єктів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, а також ландшафтних; історії - для археологічних, історичних об`єктів та об`єктів науки і техніки.

Облікова документація складається у двох примірниках. Один примірник залишається у розробника, а другий разом з електронною версією передається для подальшого розгляду на Науково-методичній раді з питань охорони культурної спадщини органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, Консультативних рад органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних (військових) адміністрацій (далі - Консультативна рада) та/або Експертній комісії.

Відповідно до пунктів 4.1 – 4.2 Порядку № 158 облікова картка на нерухомий об`єкт культурної спадщини разом із супровідним листом подається до органу охорони культурної спадщини, повноваження якого поширюються на територію розміщення нерухомого об`єкта культурної спадщини, для винесення її на розгляд Консультативної ради.

Подавати облікову картку до органу охорони культурної спадщини, повноваження якого поширюються на територію розміщення нерухомого об`єкта культурної спадщини, мають право представник Замовника, громадські об`єднання, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, або розробник облікової картки, в разі відсутності Замовника або в разі делегування йому Замовником повноважень подання облікової картки.

З огляду на наведене, судом встановлено бездіяльність виконавчого комітету Рахівської міської ради щодо невжиття заходів з виявлення, дослідження об`єкта, виготовлення відповідної облікової документації та подання необхідних матеріалів до органу охорони культурної спадщини вищого рівня, а відтак з метою належного захисту прав необхідно зобов`язати Виконавчий комітет Рахівської міської ради Рахівського району Закарпатської області виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації та подання до органу охорони культурної спадщини вищого рівня Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації пропозиції про занесення об`єкту культурної спадщини до Переліку об`єктів культурної спадщини з метою набуття правового статусу щойно виявленого об`єкту культурної спадщини, який знаходиться у м. Рахів по вул. Буркут, 14, а саме «Житловий будинок, початок ХХ століття»

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та враховуючи також, що у позовній заяві прокурор обґрунтував, в чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх судового захисту, то поданий в інтересах держави позов належить задовольнити.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи визнання позову відповідачем, а також те що позивачем доведено суду правомірність заявлених вимог, суд приходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки у цій справі задоволено позов суб`єкта владних повноважень, тому судові витрати зі сплати судового збору з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 255 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Позовні вимоги Тячівської окружної прокуратури, в інтересах держави до Виконавчого комітету Рахівського району Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамент культури Закарпатської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 про протиправною бездіяльність та зобов`язання вчитинити дії - завдовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Рахівської міської ради Рахівського району Закарпатської області щодо невиконання вимог чинного законодавства України, що полягає у невжитті заходів з виявлення, виготовлення облікової документації та подання до органу охорони культурної спадщини вищого рівня Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації пропозицій про занесення об`єкту культурної спадщини до Переліку об`єктів культурної спадщини з метою набуття правового статусу щойно виявленого об`єкту культурної спадщини, який знаходиться у м. Рахів по вул. Буркут, 14, а саме «Житловий будинок, початок ХХ століття».

3. Зобов`язати Виконавчий комітет Рахівської міської ради Рахівського району Закарпатської області виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації та подання до органу охорони культурної спадщини вищого рівня Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації пропозиції про занесення об`єкту культурної спадщини до Переліку об`єктів культурної спадщини з метою набуття правового статусу щойно виявленого об`єкту культурної спадщини, який знаходиться у АДРЕСА_2 , а саме «Житловий будинок, початок ХХ століття».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяТ.В.Скраль