Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №160/13152/24 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 рокуСправа №160/13152/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради» (відповідач-1), Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язати вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради» (відповідач-1), Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України», в якій позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради» від 20.12.2023 року про не визначення інвалідності;

- визнати протиправним та скасувати рішення Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» від 20.12.2023 року про не визначення інвалідності;

- зобов`язати Державний заклад «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» повторно провести огляд ОСОБА_1 згідно законодавства України на встановлення інвалідності.

В обґрунтування позовної заяви зазначається, що позивачеві після проведеної у червні 2021 року операції було встановлено клінічний діагноз: «Зміщення міжхребцевого диску С5-С6. Правобічна редикулопатія по С6. Виражений інтенсивний больовий, м`язово-тонічний синдром. Стан після операції на 08.06.2021 р.: Висічення міжхребцевої кили диску С5-С6 міжтіловий корпородез С5-С6 титановим імплантом «кейдж»». Після встановленого діагнозу 10.09.2021 року позивачеві було встановлено ІІІ групу інвалідності. Проте, в подальшому 20.12.2023р. ОСОБА_1 був оглянутий обласною МСЕК №1 Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради», за наслідками чого відповідачем-1 прийнято оскаржуване рішення про невизнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю. Не погодившись з цим рішенням, позивач оскаржив його до Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України». Однак, листом від 16.04.2024 року за вих. № 56-4/13/-1151 ДЗ «Центральна МСЕК МОЗ України», розглянувши медичну експертну справу ОСОБА_1 з питання встановлення групи інвалідності, дійшла висновку, що на момент огляду підстав для встановлення позивачеві групи інвалідності не було. З вказаними рішеннями позивач не погоджується та зазначає, що відповідачі безпідставно не звернули увагу на проведену позивачеві операцію та неможливість здійснення повноцінного життя, оскільки хребетний стовп не виконує належним чином опорну, захисну (захищає спинний мозок) і рухову функцію, при цьому після операції стан здоров`я позивача не поліпшився, а, навпаки, погіршився, разом з цим оскаржуваними рішеннями відповідачів позивач протиправно позбавлений III групи інвалідності, через що змушений звернувся за захистом своїх прав до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 року вказана позовна заява залишена без руху та позивачеві надано строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду: завіреної належним чином копії оскаржуваного рішення Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» від 20.12.2023 року, для суду та відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі; оригіналу документа про доплату судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 1211,20грн.

На виконання вимог ухвали суду від 27.05.2024 року, позивачем 03.06.2024 року надано заяву про усунення недоліків позову, до якої долучено квитанцію про доплату судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 1211,20грн. та копії рішень Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради» від 20.12.2023 року і Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» від 16.04.2024р. №56-4/В/-1151.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 року продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 на десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, в частині усунення недоліків цього позову шляхом подання до суду: уточненої позовної заяви, в якій чітко зазначити реквізити (дату та номер оскаржуваного рішення Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України», або наданням копії рішення Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» від 20.12.2023 року, яке вказано предметом оскарження в первинній позовній заяві, а також поданням копій вищевказаних документів відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі.

03.07.2024 року до суду від позивача надійшла уточнена позовна заява, в якій ОСОБА_1 просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради» від 20.12.2023 року про не визначення інвалідності;

- визнати протиправним та скасувати рішення Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» від 16.04.2024р. №56-4/В/-1151 про не визначення інвалідності;

- зобов`язати Державний заклад «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» повторно провести огляд ОСОБА_1 згідно законодавства України на встановлення інвалідності.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 року прийнято уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради» (відповідач-1), Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язати вчинити певні дії, до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/13152/24 за цією позовною заявою; задоволено клопотання позивача про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Копію позовної заяви, а також копії доданих до позовної заяви документів та ухвалу суду від 08.07.2024 року Комунальний заклад «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради» (відповідач-1) та Державний заклад «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» отримали 21.05.2024 року о 19:05год. та 09.07.2024 року о 16:50год., відповідно, у своїх електронних кабінетах у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», що підтверджується довідками про доставку електронних листів, які наявні в матеріалах справи, однак станом на час розгляду справи відповідачі правом на подання відзивів на позовну заяву не скористалися.

При цьому за приписами частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.

Судом встановлено, що відповідно до Виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №ЕА 4155 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився на стаціонарному лікуванні у нейрохірургічному відділенні патології хребта та спинного мозку КП «ДОКЛМ» ДОР» з 07.06.2021 року по 11.06.2021 року з клінічним діагнозом: «Зміщення міжхребцевого диску С5-С6. Правобічна редикулопатія по С6. Виражений інтенсивний больовий, м`язово-тонічний синдром.» Стан після операції 08.06.2021р.: «Висічення міжхребцевої кили диску С5-С6 міжтіловий корпородез С5-С6 титановим імплантом «кейдж»».

Відповідно до Виписки із медичної карти стаціонарного хворого №423 ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні КП «Нікопольська міська лікарня №1» НМР» з 05.07.2022 року по 12.07.2022 року з повним діагнозом: «Загострення вертеброгенної радикулопатії С6 праворуч на тлі грижі С5-С6 остеохондроз шийного відділу хребта, протрузії дисків, спондилоартроз, грижі диска С6-С7, СПО08062021 – видалення грижі диска С5-С6, міжтіловим корпородезом титановим імплантом «кейдж» зі стійким вираженим больовим, м`язово-тонічний синдромами, порушенням статико-динамічної функції хребта помірного ступеня.».

Згідно з Випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №11421 ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні профпатології КП «ДОКЛМ» ДОР» з 17.10.2022 року по 26.10.2022 року з повним діагнозом: «Вертеброгенна радикулопатія С6 справа з стійким больовим та м`язово-тонічним синдромами, нейродистрофічними проявами в вигляді плече-лопаткового періартрозу, епікондиліту, остеохондрозу шийного відділу, протрузії диску С2-СЗ до 0,2 см, грижі диску С5-С6 до 0,38 см. СПО дискектомія С5-С6 (08.06.2021 р). Вертеброгенна люмбоішалгія зліва з стійким больовим синдромом на фоні остеохондрозу попереково-крижового відділу, протрузії дисків L1-S1. Порушення статико-динамічної функції хребта другого ступеня.» Супутній діагноз: «Стеатогепатит змішаного ґенезу з мінімальним ступенем активності процесу. Хрон. Панкреатит, ремісія. Хронічний гастродуоденіт.».

Як слідує з Виписки-епікризу №3430/786 із медичної карти стаціонарного хворого, ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в ДУ «Український НДІ промислової медицини» з 07.11.2022 року по 16.11.2022 року з повним діагнозом: «Радикулопатія шийна С5, С6, С7 та попереково-крижова L5, S1 з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим і м`язово-тонічним синдромами».

Відповідно до Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №191529 від 12.12.2022 року ОСОБА_1 за результатами повторного огляду 13.12.2022 року встановлено ІІІ групу інвалідності з 01.10.2022 року на строк до 01.10.2023 року (дата чергового переогляду 10.09.2023 року) (підстава: акт огляду МСЕК №1458).

Згідно з Випискою із медичної карти стаціонарного хворого №1472/412 неврологічного відділення КП «Нікопольська міська лікарня №4» НМР» ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у цьому закладі охорони здоров`я з 06.07.2023 року по 12.07.2023 року з повним діагнозом:«Вертеброгенна радикулопатія С65 справа зі стійким больовим та м`язово-тонічним синдромами, нейродистрофічними проявами в вигляді плече-лопаткового періартрозу, спондильозу, остеохондрозу шийного відділу, протрузії диску С2-СЗ до 0,2 см, грижі диску С5-С6 до 0,38 см. СПО дискектомія С5-С6 (08.06.2021 р). Вертеброгенна люмбоішалгія зліва з стійким больовим синдромом на фоні остеохондрозу попереково-крижового відділу, протрузії дисків L1-S1. Порушення статико-динамічної функції хребта другого ступеня.». Виписаний з позитивною динамікою під нагляд невролога та сімейного лікаря амбулаторно.

Відповідно до Довідки №58 про невизнання інвалідом, складеної Міжрайонною Нікопольською МСЕК №1, ОСОБА_1 за результатами огляду 08.11.2023 року Міжрайонною Нікопольською МСЕК №1 не визнаний інвалідом.

Згідно з Випискою із медичної карти стаціонарного хворого №6852 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у експертно-реабілітаційному відділенні з ліжками денного перебування ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» з 29.11.2023 року по 06.12.2023 року з повним діагнозом: «М.51. М.54. Хронічна вертеброгенна шийна радикулопатія С5-С6 справа, на фоні остеохондрозу, спондильозу шийного відділу хребта, СПО 2021р. дискектомія С5-С6; рецидивуючий, нерізко виражений больовий, міофасціальний синдром (цервікокрані -, цервікобрахалгія), чутливі розлади, ПФХ І-ІІ ст.».

У цій Виписці також вказано, що до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» позивач був направлений на дообстеження Дніпровською обласною МСЕК №1. При огляді об`єктивно: стан хворого ближче до відносно задовільного, Фізично розвинений, гіперстенічної статури; Соматично: підвищеного харчування; не лихоманить, шкіра і видимі слизові звичайного окрасу, дихання самостійне адекватне, над легенями везикулярне, проводиться в усі відділи легень, тони серця приглушені, ритм правильний, при пальпації живіт м`який, безболісний, доступний глибокій пальпації, печінка не збільшена, функції тазових органів не порушені. Неврологічно і локально: Свідомість ясна, зіниці рівні, конвергенція послаблена; менінгеальних ознак немає. Обличчя симетричне; рефлексів орального автоматизму немає, мовлення не порушене, СПР з рук – зправа помірно знижені; Показує зниження сили в правій в.кін до 3,5 – 4 балів – переважно в розгиначках, але м`язовий тонус збережений, переконливих ознак атрофії, гіпотрофії м`язів немає. В позі Ромберга похитування, КП виконує задовільно з обох боків; паталогічних стопних знаків немає. ФТО не порушені. Гіпестезія, парестезії в правій руці за дерматомами С6-С7. Вертебродинаміка: паравертебрально в шийному відділі хребта нерізко виражене напруження м`язів – переважно зліва, згладжений шийний лордоз, болісність пальпації п.в. точок в шийному відділі хребта; обмеження рухів в шийному відділів хребта до ПФХ-ІІ ст. (переважно обмежено нахил шиї вліво, та поворот вліво); помірно виражене обмеження рухів верхнього плечового пояса та болісність в м`язах (надлопатковий, підлопатковий) – при підійманні правої руки, заведенні правої руки за голову, за спину. Обмежено підіймання правої руки в плече-лопатковому суглобі вище 100°. В поперековому відділі хребта обмеження опорно-рухових функцій до ПФХ 0-І ст.

Відповідно до Довідки №325 про невизнання інвалідом, складеної Комунальним закладом «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради», ОСОБА_1 за результатами огляду 20.12.2023 року Обласною МСЕК №1 м. Дніпро не визнаний інвалідом.

Листом Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради» від 18.01.2024 року за вих.№5/62 ОСОБА_1 на його письмове звернення від 22.12.2023 року, надано роз`яснення, якими позивача повідомлено про те, що 20.12.2023 року на засіданні обласної МСЕК №1 ОСОБА_1 було ознайомлено з консультативним висновком ДУ «УкрДержНДІ МСПІ МОЗ України» №6852, де позивач знаходився на до обстеженні з 29.11.2023р. по 06.12.2023р. Висновок інституту: всі види обмеження життєдіяльності – 0 ст. Таким чином, обласна МСЕК №1 відповідно до Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом МОЗ України від 05.09.2011р. №561, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009р. №1317, наказом МОЗ України №420 від 05.06.2012р., винесла рішення про невизнання ОСОБА_1 інвалідом, про що останньому видано під підпис довідку №325 від 20.12.2023р. Також у цьому листі позивачеві роз`яснено право на оскарження рішення обласної МСЕК №1 до МОЗ України, яким за наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу може бути надане доручення Центральній медико-соціальній експертній комісії МОЗ або Кримській республіканській. Київській та Севастопольській міським або обласній комісії іншої області повторно розглянути з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення.

Відповідно до довідки №101 рішення лікарсько-консультативної комісії КП «Нікопольська міська лікарня №4» НМР» від 28.02.2024 року ОСОБА_1 по стану здоров`я протипоказано фізичні навантаження, підіймання важких вантажів, робота на висоті, переохолодження строком на 6 місяців, а також встановлено діагноз: «Радикулопатія С5-С6 з больовим та м`язово-тонічним синдромами, СПО, грижі диска С5-С6.

При цьому не погодившись з рішенням Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради» про невизнання ОСОБА_1 за результатами огляду 20.12.2023 року Обласною МСЕК №1 м. Дніпро інвалідом, оформленим Довідкою №325 від 20.12.2023 року, позивач оскаржив його до МОЗ України.

Листом Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» від 16.04.2024р. №56-4/В/-1151 ОСОБА_1 повідомлено про те, що Державним закладом «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» розглянута медично-експертна справа ОСОБА_1 з питання встановлення групи інвалідності та встановлено наступне. ОСОБА_1 оглянутий 20.12.2023р. обласною МСЕК №1. Консультативний висновок Державного НДІ МСПІ №6852 від 06.122023р. Виявлено ступінь обмеження життєдіяльності: до трудової діяльності 0-І ст. Рішенням комісії група інвалідності не встановлена. З рішенням не погодився. Розглянувши мед. експертну справу, Комісія вважає, що на момент огляду підстав для встановлення групи інвалідності не було. Рішення обласної МСЕК прийняте у відповідно до вимог п.27 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009р. №1317, Наказу МОЗ України від 05.09.2011р. №561, Наказу МОЗ України від 05.06.2012р. №420. В разі погіршення стану здоров`я заявнику рекомендовано звернутися до ЛКК лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я для оформлення направлення на МСЕК (форма 0880), після чого буде проведено огляд МСЕК.

Позивач, вважаючи протиправними рішення Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради» про невизнання ОСОБА_1 за результатами огляду 20.12.2023 року Обласною МСЕК №1 м. Дніпро інвалідом, оформленим Довідкою №325 від 20.12.2023 року, а також з рішенням Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» від 16.04.2024р. №56-4/В/-1151 про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення Обласної МСЕК №1 м. Дніпро про невизнання позивача інвалідом, оформлене Довідкою №325 від 20.12.2023 року, звернувся до суду з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Правовідносини щодо створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянин, умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я організму, порядок, умови та критерії встановлення інвалідності регулюються, зокрема, Основами законодавства України про охорону здоров`я, Законами України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», Положенням про медико-соціальну експертизу та Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року №1317 «Питання медико-соціальної експертизи», Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 року №561, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 14.11.2011 року за №1295/20033, наказом Міністерства охорони здоров`я України від 30.07.2012 року №577 «Про затвердження форм первинної облікової документації, що використовується в медико-соціальних експертних комісіях», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.09.2012 року за № 1504/21816 (в редакції цих нормативно-правових актів станом на час виникнення спірних правовідносин).

Так, відповідно до ч.4, ч.6 ст.69 Основ законодавства України про охорону здоров`я медико-соціальна експертиза стійких обмежень життєдіяльності здійснюється медико-соціальними експертними комісіями, які встановлюють ступінь та причину інвалідності, складають (коригують) індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю, в якій визначають реабілітаційні заходи відповідно до законів України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" та "Про реабілітацію у сфері охорони здоров`я". Порядок організації та проведення медико-соціальної експертизи встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Абзацом 8 статті 1 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» визначено, що медико-соціальна експертиза - встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.

У свою чергу статтею 3 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» встановлено, що інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я. Положення про медико-соціальну експертизу затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням думок громадських об`єднань осіб з інвалідністю.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» та статті 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» Кабінет Міністрів України постановою від 03.12.2009р. №1317 «Питання медико-соціальної експертизи» затвердив Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

Відповідно до п.1 Положення про медико-соціальну експертизу це Положення визначає процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації.

Медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності (абз.1 п.3 Положення).

Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (абз.1 п.4 Положення).

Комісії у своїй роботі керуються Конституцією і законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами відповідних державних замовників, інших центральних органів виконавчої влади, що регулюють відносини державних замовників, інших центральних органів виконавчої влади, що регулюють відносини у зазначеній сфері, та цим Положенням, іншими нормативно-правовими актами з питань медико-соціальної експертизи (п.5 Положення).

Міські, міжрайонні, районні комісії визначають, зокрема, ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов`язане ушкодження здоров`я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням ними трудових обов`язків (п.11 Положення).

Кримська республіканська, обласні, центральні міські комісії, зокрема, здійснюють організаційно-методичне керівництво та контроль за діяльністю відповідно районних, міжрайонних, міських комісій, перевіряють правомірність прийнятих ними рішень і в разі визнання їх безпідставними змінюють їх; повторно оглядають осіб, що звертаються для встановлення інвалідності і оскаржили рішення районних, міжрайонних, міських комісій, перевіряють якість розроблення індивідуальних програм реабілітації, здійснюють контроль за повнотою і якістю їх виконання; проводять у складних випадках огляд осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленнями районних, міжрайонних, міських комісій (п.12 Положення).

Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ, зокрема, проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, Київською та Севастопольською центральними міськими комісіями, і в разі необхідності скасовує їх; повторно оглядає осіб, які оскаржили рішення обласних, Київської та Севастопольської центральних міських комісій, перевіряє якість розроблених ними індивідуальних програм реабілітації, здійснює контроль за повнотою і якістю виконання програми; проводить у складних випадках огляд хворих та осіб з інвалідністю за направленнями обласних, Київського та Севастопольського міських центрів (бюро) медико-соціальної експертизи; направляє в особливо складних випадках осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпропетровськ) та Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (м. Вінниця) (п.13 Положення).

Комісії проводять своєчасно огляд (повторний огляд) осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за місцем їх проживання або лікування, у тому числі за місцем їх проживання або місцем перебування у закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після пред`явлення паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу (п.15 Положення).

Медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності (п.17 Положення).

Відповідальність за якість медичного обстеження, своєчасність та обґрунтованість направлення громадян на медико-соціальну експертизу покладається на керівника лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я (абз.1 п.18 Положення).

Комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою (абз.1 п.19 Положення).

Комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України (п.20 Положення).

Згідно з п.1 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності це Положення визначає порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями.

Медико-соціальна експертиза проводиться з метою встановлення інвалідності хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи. (п.3 Положення).

Лікарсько-консультативна комісія лікувального профілактичного закладу охорони здоров`я направляє осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, на огляд комісії за формою, затвердженою МОЗ. Комісія приймає документи осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за наявності у них стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у разі безперервної тимчасової непрацездатності не пізніше ніж через чотири місяці з дня її настання чи у зв`язку з одним і тим самим захворюванням протягом п`яти місяців з перервою за останніх 12 місяців, а у разі захворювання на туберкульоз - протягом 10 місяців з дня настання непрацездатності (п.4 Положення).

Повторний огляд осіб з інвалідністю з нестійкими, оборотними змінами та порушеннями функцій організму з метою визначення ефективності реабілітаційних заходів, стану здоров`я і ступеня соціальної адаптації проводиться раз на один - три роки (абз1. п.22 Положення).

У разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської комісії хворий, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання або особа з інвалідністю має право подати протягом місяця після одержання висновку комісії письмову заяву до Кримської республіканської, обласної, Київської та Севастопольської центральних міських комісій або до комісії, в якій він проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоров`я. Комісія, що проводила огляд, або управління охорони здоров`я надсилає у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення (п.23 Положення).

Рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії може бути оскаржене до МОЗ. МОЗ за наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає Центральній медико-соціальній експертній комісії МОЗ або Кримській республіканській, Київській та Севастопольській міським або обласній комісії іншої області повторно розглянути з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення, а також вживає інших заходів впливу для забезпечення дотримання законодавства під час проведення медико-соціальної експертизи. В особливо складних випадках Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ, Кримська республіканська, обласна, центральна міська комісія та МОЗ можуть направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпропетровськ) та Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (м. Вінниця). Після обстеження зазначені науково-дослідні установи складають консультативні висновки, які для комісії мають рекомендаційний характер. Рішення комісії може бути оскаржене до суду в установленому законодавством порядку. (п.24, 25 Положення).

Особі, що визнана особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється I, II чи III група інвалідності (абз.1 п.26 Положення).

Підставою для встановлення III групи інвалідності є стійкі, помірної важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності особи, в тому числі її працездатності, але потребують соціальної допомоги і соціального захисту. Критеріями для встановлення III групи інвалідності є ступінь втрати здоров`я, що спричиняє обмеження однієї чи декількох категорій життєдіяльності у помірно вираженому I ступені:

- обмеження самообслуговування I ступеня - здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів;

- обмеження здатності самостійно пересуватися I ступеня - здатність до самостійного пересування з більшим витрачанням часу, часткового пересування та скорочення відстані;

- обмеження здатності до навчання I ступеня - здатність до навчання в навчальних закладах загального типу за умови дотримання спеціального режиму навчального процесу і/або з використанням допоміжних засобів, за допомогою інших осіб (крім персоналу, що навчає);

- обмеження здатності до трудової діяльності I ступеня - часткова втрата можливостей до повноцінної трудової діяльності (втрата професії, значне обмеження кваліфікації або зменшення обсягу професійної трудової діяльності більше ніж на 25 відсотків, значне утруднення в набутті професії чи працевлаштуванні осіб, що раніше ніколи не працювали та не мають професії);

- обмеження здатності до орієнтації I ступеня - здатність до орієнтації в часі, просторі за умови використання допоміжних засобів;

- обмеження здатності до спілкування I ступеня - здатність до спілкування, що характеризується зниженням швидкості, зменшенням обсягу засвоєння, отримання та передавання інформації;

- обмеження здатності контролювати свою поведінку I ступеня - здатність частково контролювати свою поведінку за особливих умов.

Особи з інвалідністю III групи з помірним обмеженням життєдіяльності можуть навчатися та провадити різні види трудової діяльності за умови забезпечення у разі потреби засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, здійснення реабілітаційних заходів. (п. 27 Положення).

Інструкція про встановлення груп інвалідності затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05 вересня 2011 року №561 (далі - Інструкція №561; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 2.2 Інструкції №561 передбачено, що критерії життєдіяльності людини: здатність до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності.

Ступінь обмеження життєдіяльності - це величина відхилення від норми діяльності людини. Ступінь обмеження життєдіяльності характеризується одним або поєднанням декількох зазначених найважливіших його критеріїв.

Виділяють три ступені обмеження життєдіяльності: помірно виражене, виражене, значне.

Помірно виражене обмеження життєдіяльності зумовлено порушеннями функції органів і систем організму, що призводять до помірного обмеження можливості навчання, спілкування, орієнтації, контролю за своєю поведінкою, пересування, самообслуговування, участі у трудовій діяльності.

Виражене обмеження життєдіяльності обумовлюється порушенням функцій органів та систем організму, що полягає у вираженому порушенні можливості навчання, спілкування, орієнтації, контролю за своєю поведінкою, пересування, самообслуговування, участі у трудовій діяльності.

Значне обмеження життєдіяльності виникає внаслідок значних порушень функцій органів чи систем організму, що призводить до неможливості або значного порушення здатності чи можливості навчання, спілкування, орієнтації, контролю за своєю поведінкою, пересування, самообслуговування, участі у трудовій діяльності, та супроводжується необхідністю в сторонньому догляді (сторонній допомозі).

Відповідно до пункту 2.5 Інструкції №561 повторний огляд інвалідів проводиться згідно з пунктом 22 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року №1317.

Відповідно до пункту 3.4 Інструкції №561 група інвалідності III встановлюється при таких захворюваннях: відсутність одного ока; стійкий повний птоз на одному оці після проведення усіх видів відновного лікування; сліпота на одне око (гострота зору з переносною корекцією 0,05 і нижче або концентричне звуження поля зору до 10 град. від точки фіксації); двобічна глухота; стійка трахеостома; стеноз гортані II-III ступенів внаслідок травматичного або інфекційного ураження нервово-м`язового апарату гортані з одно- або двобічним парезом і стійкою дисфонією; стійка афонія органічного генезу; дефект щелепи чи твердого піднебіння, якщо протезування не забезпечує жування; спотворюючі обличчя рубці та дефекти, які не піддаються хірургічно-косметологічній корекції; гіпофізарний нанізм; остеохондропатія, остеохондродистрофія при зрості менше 150 см; помірна сенсорна афазія; параліч китиці; параліч або виражений парез верхньої або нижньої кінцівки, що супроводжується значним обмеженням обсягу активних рухів в усіх суглобах і гіпотрофією м`язів: плеча - більше 4 см, передпліччя - більше 3 см, стегна - більше 8 см, гомілки - більше 6 см, а також гіпотрофією м`язів китиці чи стопи; чужорідне тіло в речовині головного мозку (внаслідок травми), якщо травма супроводжувалась абсцесом мозку або менінгоенцефалітом; введення чужорідних тіл у речовину головного мозку з метою лікування не є дефектом, і група інвалідності встановлюється залежно від порушень нервової системи та психіки; значний дефект кісток черепа (3 кв.см і більше, крім випадків заміщення його аутокісткою) або при менших розмірах, якщо має місце пульсація мозку, або при відсутності пульсації у випадках, коли травма супроводжувалась ускладненням (інфекційно-гнійним процесом); відсутність китиці і вищий рівень ампутації верхньої кінцівки; хибний суглоб плеча або обох кісток передпліччя; відсутність усіх фаланг чотирьох пальців китиці, за винятком першого; відсутність трьох пальців китиці, включаючи перший; анкілоз чи виражена контрактура тих самих пальців у функціонально невигідному положенні; відсутність першого та другого пальців з відповідними п`ястковими кістками; відсутність перших пальців обох китиць; відсутність трьох пальців китиці з відповідними п`ястковими кістками; кукса стегна чи гомілки; кукса стопи на рівні суглоба Лісфранка або на вищому рівні; двобічна кукса стопи з резекцією голівок плюсневих кісток за Шарпом; різко виражена контрактура чи анкілоз двох скокових суглобів; різко виражена контрактура чи анкілоз скокового суглоба з розташуванням стопи у функціонально невигідному положенні; різко виражена контрактура чи анкілоз кульшового або колінного суглоба; вроджений чи набутий вивих одного кульшового суглоба із значним порушенням функції; деформація грудної клітки внаслідок резекції чотирьох і більше ребер при наявності дихальної недостатності І ступеня і більше; хибний суглоб стегна чи обох кісток гомілки або великої гомілкової кістки при неефективності реабілітаційних заходів після п`яти років спостереження; нестійкий колінний чи кульшовий суглоб з вираженим порушенням функції кінцівки; укорочення нижньої кінцівки на 7 см і більше; ендопротез колінного чи кульшового суглоба або діафіза великих трубчастих кісток; сколіоз III ступеня, кіфосколіоз III ступеня з наявністю дихальної недостатності або сколіоз чи кіфосколіоз IV ступеня; анкілоз або різко виражена контрактура ліктьового суглоба у функціонально невигідному положенні; контрактура передпліччя в положенні повної пронації; ішемічна контрактура передпліччя Фолькмана з вираженим функціональним порушенням китиці; екстирпація шлунка, тотальна колопроктектомія, панкреатоектомія з наявністю цукрового діабету; тотальна тиреоїдектомія з субкомпенсованим або некомпенсованим гіпотиреозом при адекватному лікуванні; чужорідне тіло в серцевому м`язі чи у перикарді внаслідок травми (поранення), штучний клапан серця, функціонуючий кардіостимулятор; введення чужорідних тіл у судини серця, міокард, перикард з метою лікування або діагностики не є дефектом, і група інвалідності встановлюється залежно від порушень функції серцево-судинної системи та обмеження життєдіяльності хворого; відсутність однієї нирки; відсутність однієї легені; однобічна мастектомія внаслідок злоякісного новоутворення.

Аналіз наведених нормативно-правових актів для підстави для висновку, що особам, які звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів медико-соціальними експертними комісіями (МСЕК) проводиться медико-соціальна експертиза. Обов`язковою умовою є наявність відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, спричинене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які зумовлюють обмеження життєдіяльності.

У межах проведення такої експертизи МСЕК визначає ступінь обмеження життєдіяльності особи, причину та час настання інвалідності, її групу (I, II або III), ступінь втрати професійної працездатності у відсотках, потребу у сторонньому догляді, а також формує індивідуальну програму реабілітації та визначає інші заходи соціального захисту. За результатами експертизи МСЕК приймає відповідне рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії.

Розглядаючи питання меж судового контролю у спорах щодо рішень МСЕК, Верховний Суд послідовно виходить із того, що перевірка таких рішень має здійснюватися виключно через призму їхньої відповідності критеріям законності, визначеним процесуальним законом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не є спеціалізованими установами у медичній сфері та не володіють спеціальними знаннями, необхідними для самостійної оцінки стану здоров`я особи, визначення міри втрати здоров`я та ступеня обмеження життєдіяльності.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, під час розгляду таких справ суди не вправі здійснювати власну оцінку підставності прийняття медичних висновків, оскільки це виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права (зокрема, постанови від 26 вересня 2018 року у справі №817/820/16, від 17 березня 2020 року у справі №240/7133/19, від 30 листопада 2020 року у справі №200/14695/19-а, від 29 грудня 2021 року у справі № 638/2723/16-а).

До повноважень суду не належить встановлення діагнозу, визначення групи інвалідності та відсотка втрати працездатності, оскільки такі дії є втручанням у дискреційні повноваження спеціалізованих установ.

Судовий контроль у цій категорії справ обмежується перевіркою дотримання процедури прийняття рішення МСЕК відповідно до вимог Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

Предмет судового дослідження у таких справах можуть становити, зокрема, правомочність складу комісії, дотримання встановленого порядку її роботи, забезпечення медичного обстеження особи, повнота медичної документації, а також належне обґрунтування прийнятого рішення.

Отже, у межах здійснення судового контролю суд повноважний перевірити, чи ґрунтується рішення МСЕК на приписах закону, зокрема чи дотримано визначену законодавством процедуру його прийняття, чи не виходять викладені у ньому висновки за межі встановлених критеріїв визначення інвалідності, а також чи не є таке рішення свавільним.

Як слідує з позовної заяви, поданої у цій справі, позивач, обґрунтовуючи підстави звернення до суду з позовом про оскарження рішення Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради» про невизнання ОСОБА_1 за результатами огляду 20.12.2023 року Обласною МСЕК №1 м. Дніпро інвалідом, оформленим Довідкою №325 від 20.12.2023 року, а також рішення Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» від 16.04.2024р. №56-4/В/-1151 про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення Обласної МСЕК №1 м. Дніпро про невизнання позивача інвалідом, оформлене Довідкою №325 від 20.12.2023 року, посилався на те, що відповідачі безпідставно не звернули увагу на проведену позивачеві операцію та неможливість здійснення повноцінного життя, оскільки хребетний стовп не виконує належним чином опорну, захисну (захищає спинний мозок) і рухову функцію, при цьому після операції стан здоров`я позивача не поліпшився, а, навпаки, погіршився, разом з цим оскаржуваними рішеннями відповідачів позивач протиправно позбавлений III групи інвалідності, через що був змушений звернувся за захистом своїх прав до суду.

Оцінюючи наведені доводи суд зазначає, що такі питання віднесені до компетенції спеціалізованих медичних установ; натомість суд здійснює контроль виключно за дотриманням процедури їх прийняття, у зв`язку з чим слід дійти висновку про відсутність підстав для перевірки інших аспектів оскаржуваних рішень МСЕК.

Водночас, за змістом позовної заяви позивач не посилається на порушення відповідачами процедури прийняття оскаржуваних рішень про невизнання ОСОБА_1 інвалідом.

Разом з цим, з досліджених судом доказів встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №191529 від 12.12.2022 року було встановлено ІІІ групу інвалідності з 01.10.2022 року на строк до 01.10.2023 року (дата чергового переогляду 10.09.2023 року), при цьому під час чергового переогляду позивача 08.11.2023 року, що проводився відповідно до абз1. п.22 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, відповідно до Довідки №58 про невизнання інвалідом, складеної Міжрайонною Нікопольською МСЕК №1, ОСОБА_1 за результатами огляду 08.11.2023 року Міжрайонною Нікопольською МСЕК №1 не був визнаний інвалідом.

При цьому Дніпровською обласною МСЕК №1 під час перевірки відповідно до приписів п.12 Положення про медико-соціальну експертизу та п.23 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, правомірності прийнятого Міжрайонною Нікопольською МСЕК №1 рішення (Довідка №58 про невизнання інвалідом від 08.11.2023 року) направлено позивача на дообстеження до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» (про що свідчить відповідна інформація, викладена у Виписці із медичної карти стаціонарного хворого №6852), де позивач знаходився на дообстеженні з 29.11.2023р. по 06.12.2023р., а в подальшому, при вирішенні питання по суті враховано наданий ДУ «УкрДержНДІ МСПІ МОЗ України» консультативний висновок №6852, про що вказано у листі Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради» від 18.01.2024 року за вих.№5/62 (враховано Висновок інституту: всі види обмеження життєдіяльності – 0 ст.), та за результатами повторного огляду позивача прийнято рішення про невизнання ОСОБА_1 інвалідом (Довідка №325 про невизнання інвалідом, складена Комунальним закладом «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради» 20.12.2023 року).

Отже, огляд позивача було проведено як первинною МСЕК (Міжрайонною Нікопольською МСЕК №1), так і МСЕК, що розглядала скаргу на рішення первинної МСЕК (Дніпровською обласною МСЕК №1), а також науково-дослідною установою, якою складено консультативний висновок (ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України»), що, у свою чергу, свідчить про дотримання процедури розгляду відповідного питання, безпосереднє дослідження МСЕК стану здоров`я, функціональних порушень і їх впливу на життєдіяльність позивача, а також повноту прийнятого рішення.

Також Державним закладом «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» в порядку приписів п.13 Положення про медико-соціальну експертизу та п.п.24 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, здійснено перевірку обґрунтованості рішення, прийнятого Дніпровською обласною МСЕК №1 (Довідка №325 про невизнання інвалідом від 20.12.2023 року), з урахуванням медично-експертної справи та Консультативного висновку ДУ «УкрДержНДІ МСПІ МОЗ України» №6852, та прийнято рішення про відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення обласної МСЕК, оскільки останнє прийняте відповідно до вимог п.27 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, Наказу МОЗ України від 05.09.2011р. №561, Наказу МОЗ України від 05.06.2012р. №420, бо на момент огляду підстав для встановлення групи інвалідності не було. Про вищевказане рішення Центральної МСЕК МОЗ позивача повідомлено листом від 16.04.2024р. №56-4/В/-1151.

Водночас, листом Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» від 16.04.2024р. №56-4/В/-1151 ОСОБА_1 роз`яснено, що в разі погіршення стану здоров`я йому рекомендовано звернутися до ЛКК лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я для оформлення направлення на МСЕК (форма 0880), після чого буде проведено огляд МСЕК.

При цьому суд враховує, що позивач 28.02.2024 року пройшов огляд лікарсько-консультативної комісії КП «Нікопольська міська лікарня №4» НМР», за результатами якого ЛКК прийнято рішення у формі довідки №101 від 28.02.2024 року, згідно з яким ОСОБА_1 по стану здоров`я протипоказано фізичні навантаження, підіймання важких вантажів, робота на висоті, переохолодження строком на 6 місяців, а також встановлено діагноз: «Радикулопатія С5-С6 з больовим та м`язово-тонічним синдромами, СПО, грижі диска С5-С6; разом з тим, за наслідками такого огляду ЛКК останньою позивачеві направлення на МСЕК (форма 0880) в порядку приписів п.4 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності не надавалося.

Крім цього, судом здійснено співставлення встановлених позивачеві діагнозів (Згідно з Випискою із медичної карти стаціонарного хворого №6852 ОСОБА_1 встановлено діагноз: «М.51. М.54. Хронічна вертеброгенна шийна радикулопатія С5-С6 справа, на фоні остеохондрозу, спондильозу шийного відділу хребта, СПО 2021р. дискектомія С5-С6; рецидивуючий, нерізко виражений больовий, міофасціальний синдром (цервікокрані -, цервікобрахалгія), чутливі розлади, ПФХ І-ІІ ст.) із передбаченими законодавством критеріями та підставами для встановлення IІI групи інвалідності (на наявності підстав для встановлення якої наполягає позивач), та з`ясовано, що пункту 3.4 Інструкції №561, який визначає перелік захворювань, при яких встановлюється ІІІ група інвалідності без строку переогляду, не містить таких захворювань, які встановлені позивачеві згідно з наданими медичними документами, що, у свою чергу, свідчить по відсутність безумовних підстав для встановлення позивачеві ІІІ групи інвалідності згідно з приписами Інструкції №561.

Водночас, і позивачем у позовній заяві не наведено жодних доводів відносно того, що наявні у нього захворювання у розумінні приписів Інструкції №561 та п.27 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності можуть вважатися такими, що безумовно призводять для встановлення ІІІ групи інвалідності.

Таким чином, виходячи з предмету спору та правового врегулювання вищезазначеними нормативно-правовими актами, а також висновків Верховного Суду, викладених, зокрема, у постановах від 26 вересня 2018 року у справі №817/820/16, від 17 березня 2020 року у справі №240/7133/19, від 30 листопада 2020 року у справі №200/14695/19-а, від 29 грудня 2021 року у справі № 638/2723/16-а, суд, зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджується, що оскаржувані рішення прийняті відповідачами з дотриманням встановленої чинним законодавством процедури і позивачем обставин порушення відповідачами цієї процедури в межах цієї справи не наведено, доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі с, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частини 1, 2статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, діяли у межах повноважень, наданих їм законодавством, тож підстави для визнання їх рішень протиправними відсутні, відтак, у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі судові витрати у вигляді сплати судового збору, понесені позивачем, відповідно до ст.139 КАС України не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради» (код ЄДРПОУ 13428538, місцезнаходження: пл. Соборна, 14, м. Дніпро, 49005), Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» (код ЄДРПОУ 38260065, місцезнаходження: вул. Юрія Коцюбинського, буд.9, м. Київ, 04053) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язати вчинити певні дії, - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Турова