Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №140/1666/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року ЛуцькСправа № 140/1666/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Волдінера Ф.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі – в/ч НОМЕР_1 , відповідач), відповідно до якого просить суд:

1) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 суми додаткової винагороди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 тис. грн. пропорційно дням стаціонарного лікування і відпустки за станом здоров`я у зв`язку з отриманням тяжкої травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, а саме, за періоди перебування у відпустці за станом здоров`я на підставі довідки ВЛК Військової частини НОМЕР_2 № 382 від 25.01.2024, довідки позаштатної ВЛК КП «Володимирське територіальне медичне об`єднання» №370 від 28.02.2024, довідки ВЛК КП «Горохівська багатопрофільна лікарня Горохівської міської ради» від 12.04.2024 № 430, а також за періоди стаціонарного лікування з 23.02.2024 по 28.02.2024 та з 27.03.2024 по 11.04.2024;

2) зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести нарахування та виплату ОСОБА_1 суми додаткової винагороди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 тис. грн. пропорційно дням стаціонарного лікування і відпустки за станом здоров`я у зв`язку з отриманням тяжкої травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, а саме, за періоди перебування у відпустці за станом здоров`я на підставі довідки ВЛК Військової частини НОМЕР_2 № 382 від 25.01.2024, довідки позаштатної ВЛК КП «Володимирське територіальне медичне об`єднання» №370 від 28.02.2024, довідки ВЛК КП «Горохівська багатопрофільна лікарня Горохівської міської ради» від 12.04.2024 № 430, а також за періоди стаціонарного лікування з 23.02.2024 по 28.02.2024 та з 27.03.2024 по 11.04.2024.

В обґрунтування позову зазначено, що бездіяльність відповідача є протиправною та такою, що порушує права позивача на грошове забезпечення.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представником відповідача 16.05.2026 надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог та зазначає, що в спірних правовідносинах діяв в межах чинного законодавства України.

Позивач надав суду відповідь на відзив, згідно якої не погодився з аргументами відповідача та підтримав заявлені позовні вимоги.

У запереченнях на відповідь на відзив в/ч НОМЕР_1 у задоволенні позовної заяви просить відмовити з аналогічних у відзиві підстав.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 19.02.2023 по 19.07.2024 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 згідно з довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 01.08.2024 №5635 дійсно в період з 22.02.2023 по 10.05.2023, з 24.05.2023 по 01.06.2023, з 10.06.2023 по 16.06.2023, з 28.06.2023 по 21.01.2024, з 25.01.2024 по 26.01.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в н.п. Роздолівка, Соледарської МТГ, Бахмутського району, Донецької області.

Згідно з довідкою про обставини травми від 25.01.2024 №1389 ОСОБА_1 18 січня 2024 року одержав «крайовий перелом латерального виростка лівої стегнової кістки без зміщення уламків» (За обставин Під час проходження військової служби, виконуючи службові обов`язки пересуваючись по лісосмузі в районі населеного пункту Веселе Донецької області з власної необережності впав та отримав небойове травмування).

У зв`язку із отриманням травми ОСОБА_1 проходив лікування та, серед іншого, перебував у відпустці за станом здоров`я.

Зокрема, ОСОБА_1 були видані:

1. Довідка ВЛК Військової частини НОМЕР_2 № 382 від 25.01.2024, якою встановлено: Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Стан після закритого перелому зовнішнього виростка лівої стегнової кістки без зміщення (18.01.2024) та тимчасовим порушенням функції. Травма, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби. Довідка про обставини травми не надана. Згідно наказу МОЗ України від 04.07.2007 № 370 травма кваліфікується як легка. На підставі статті 81 графи II Розкладу хвороб потребує відпустки для лікування після травми на 30 (тридцять) календарних днів.

Згідно з листом Військової частини НОМЕР_2 №590/588 від 05.02.2025 в довідку військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 №382 від 25.01.2024 внесені зміни, а саме: Згідно наказу МОЗ України від 04.07.2007 № 370 травма кваліфікується як тяжка (довідка з внесеними змінами видана і додавалася до листа).

2. Довідка позаштатної ВЛК КП «Володимирське територіальне медичне об`єднання» №370 від 28.02.2024, якою встановлено: Діагноз та постанова військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Консолідуючий перелом зовнішнього виростка лівої стегнової кістки від 18.01.24. Травма, Так, пов`язана з проходженням військової служби (довідка про обставини травми № 1389 видана 25.01.2023 командиром в/ч НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_2 ). Згідно наказу МОЗ №370 від 04.07.2007 - травма легкого ступеня. На підставі статті 81 графи II розкладу хвороб графи - ТДВ – потребує відпустки для лікування після травми на 30 (тридцять) календарних днів.

Відповідно до листа від 15.01.2025 №111/09-06/3/2.25 Комунальним підприємством «Володимирське територіальне медичне об`єднання» Володимирської міської ради представнику заявника було надіслано заключення лікарсько-консультативної комісії (протокол № 6/27 від 15.01.2025р.), згідно з яким діагноз від 28.02.2024: консолідуючий перелом зовнішнього виростка лівої стегнової кістки від 18.01.2024р. на підставі наданої медичної документації термін лікування перевищує 60 днів - вважати в довідці від 28 лютого 2024р. № 370, згідно наказу МОЗ № 370 від 04.07.2007 - поранення тяжке.

3. Довідка ВЛК КП «Горохівська багатопрофільна лікарня Горохівської міської ради» від 12.04.2024 № 430, якою встановлено: Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Закритий перелом (18.01.2024р) латерального виростка лівої стегнової кістки в стадії консолідації, болевий синдром. Післятравматичний синевіт лівого колінного суглоба. ЦВХ: мішковидна аневризма супраклиноїдного відділу лівої внутрішньої сонної артерії, без розриву. Згідне наказу Міністерства охорони здоров`я від 04.07.2007р. №370 поранення кваліфікуються як легке. Травма пов`язана з виконанням службових обов`язків по захисту Батьківщини. Довідка про обставини травми надається від 25.01.2023 №1389. Видана командиром в/ч НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_2 . На підставі статті 81 графи II розкладу хвороб, наказу МОУ №402 від 14.08.2008. Потребує відпустки за станом здоров`я на 30 (тридцять) календарних днів.

Відповідно до заключення лікарсько-консультативної комісії КП «Горохівська багатопрофільна лікарня Горохівської міської ради», протоколом №191 від 22.10.2025 встановлено: Діагноз від 12.04.2024: Закритий перелом (18.01.2024р) латерального виростка лівої стегнової кістки в стадії консолідації, болевий синдром. Післятравматичний синовіїт лівого колінного суглоба. ЦВХ: мішковидна аневризма супраклиноїдного відділу лівої внутрішньої сонної артерії, без розриву. Висновок: На підставі наданої медичної документації термін лікування перевищує 60 днів - вважати в довідці від 12 квітня 2024 року №430, згідно наказу МОЗ №370 від 04.07.2007 - поранення тяжке.

4. Згідно із свідоцтвом про хворобу №739 від 05.07.2024, виданого ВЛК госпітальною в/ч НОМЕР_3 , ОСОБА_1 встановлено діагноз: Цереброваскулярна хвороба: мішковидна аневризма супраклиноїдного відділу лівої внутрішньої сонної артерії без розриву із збереженням магістрального кровотоку з астенічним, цефалгічним синдромами з незначним порушенням функцій центральної нервової системи (I72). Остеохондроз, деформуючий спондилоартроз, поперекового відділу хребта другої стадії з множинними протрузіями, незначним стенозом L2-L5, больовим та мітонічним синдромами при незначному порушенні статико-динамічної функції (М 42). Первинний деформуючий остеоартроз колінних суглобів першої стадії з незначним порушенням функції нижніх кінцівок. Хронічний бронхіт без порушення функції зовнішнього дихання (J42). Себорейний дерматит (L21). Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби. Наслідки перенесених акубаротравм (08.05.2023, 31.05.2023, 14.06.2023) у вигляді двобічної нейросенсорної приглухуватості зі сприйняттям шепітної мови до 4,0 метрів на праве вухо та 0,5 метрів на ліве вухо (Н70, Н90). Консолідований перелом зовнішнього виростка лівої стегнової кістки від 18.01.2024 з незначним порушенням функції лівої нижньої кінцівки (T93). Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини. Тяжкість отриманої травми - тяжка (згідно Наказу МОЗ України №370 від 04.07.2007). Далекозорий астигматизм лівого ока при гостроті зору 0,4 з корекцією до 1,0 (Н52). Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби. На підставі статті 42а графи II Розкладу хвороб не придатний до військової служби з виключенням з військового обліку.

Відповідно до рішення 20 Регіональної ВЛК, оформленого витягом з протоколу засідання №1077 від 18 березня 2025 року встановлено: Травма, яку отримав молодший сержант ОСОБА_3 , 1988 року народження, підтверджена довідкою ВЛК в/ч НОМЕР_2 від 25.01.2024 №382, згідно якої він на підставі статті 81 графи II Розкладу хвороб (Наказ МОУ №402 від 14 серпня 2008 року) «Потребує відпустки для лікування після травми на 30 (тридцять) календарних днів», довідкою про обставини травми (додаток 5) №1389 від 25.01.2024 виданою командиром в/ч НОМЕР_1 , військово медичними документами та документами лікувальних закладів МОЗ України»: Травма: «Стан після закритого перелому зовнішнього виростка лівої стегнової кістки без зміщення (18.01.2024) та тимчасовим порушенням функції.». Згідно наказу МОЗ України №370 від 04.07.2007, травма тяжкого ступеню, травма, так, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби. Постанову про причинний зв`язок травми у протоколі 20 регіональної військово-лікарської комісії №741 від 24.02.2025, - ВІДМІНИТИ. Однак, постановою Центральної ВЛК ЗСУ, оформленою протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії №2025-0807-1049-4303-0 від 07.08.2025, відмінено рішення 20 Регіональної ВЛК, оформлене витягом з протоколу засідання №1077 від 18 березня 2025 року, а саме постановлено: "Консолідований перелом (18.01.2024) зовнішнього виростка лівої стегнової кістки з незначним порушенням функції лівої нижньої кінцівки" молодшого сержанта у відставці ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується довідкою про участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки, населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 08.08.2024 № 5635, яка видана командиром військової частини НОМЕР_1 , довідкою про обставини травми від 25.01.2024 № 1389, яка видана командиром військової частини НОМЕР_1 , медичними документами - травма, так, пов`язана із захистом Батьківщини. Постанови про причинний зв`язок травми за довідкою ВЛК військової частини НОМЕР_2 від 25.01.2024 № 382, протоколом засідання 20 Регіональної військово-лікарської комісії від 18.03.2025 № 1077 – відмінити.

Також ОСОБА_1 проходив стаціонарне лікування:

- 23.02.2024-28.02.2024 – згідно виписки № 2335 КП «Володимирське ТМО». Діагноз: Консолідуючий перелом зовнішнього виростка лівої стегнової кістки від 18.01.2024. ЦВХ: мішковидна аневризма супраклиноїдного відділу лівої внутрішньої сонної артерії, без розриву;

- 27.03.2024-11.04.2024 – згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 69 КП «Горохівська багатопрофільна лікарня Горохівської міської ради». Діагноз: Перелом виростка стегнової кістки: Закритий перелом (18.01.2024) латерального виростка лівої стегнової кістки в стадії консолідації, болевий синдром. Інший синовіт та тендосиновіт, інші локалізації: Післятравматичний синовіїт лівого колінного суглоба. Аневризма сонної артерії: ЦВХ: мішковидна аневризма супраклиноїдного відділу лівої внутрішньої сонної артерії, без розриву.

Так, 21.11.2025 адвокатом Світлицькою З. О. в інтересах ОСОБА_1 було подано заяву в порядку досудового врегулювання, отриману Відповідачем 24.11.2025, з проханням:

1. Здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 суму додаткової винагороди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 тис. грн пропорційно дням стаціонарного лікування і відпустки за станом здоров`я у зв`язку з отриманням тяжкої травми за такі періоди перебування у відпустці за станом здоров`я (по 30 днів) на підставі довідки ВЛК Військової частини НОМЕР_2 №382 від 25.01.2024, довідки позаштатної ВЛК КП «Володимирське територіальне медичне об`єднання» №370 від 28.02.2024, довідки ВЛК КП «Горохівська багатопрофільна лікарня Горохівської міської ради» від 12.04.2024 № 430, а також за періоди стаціонарного лікування з 23.02.2024 по 28.02.2024 та з 27.03.2024 по 11.04.2024.

Однак відповіді надано не було.

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 20 частини 1 статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє на даний час.

Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби.

Частиною першою статті 2 Закону № 2232-XII визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі Закон №2011-XII) соціальний захист військовослужбовців це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частин 1-4 статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Відповідно до ч.2 ст.1-2 Закону №2011-ХІІ у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з ч.4 ст.9 Закону №2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (далі Постанова №704) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно із пунктом 8 Постанови №704 умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.

Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати, передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану», заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), пунктом 1 якої встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 5 постанови №168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Абзацом 4 пункту 1 Постанови №168 встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, включаються особи, зазначені у цьому пункті, у тому числі ті, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

З аналізу наведених норм Постанови №168 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100 000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.

При цьому, Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100 000 гривень винагорода.

Також, суд зауважує, що для виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану, немає обов`язкової умови щодо безперервного перебування особи на стаціонарному лікуванні.

Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини.

Відповідно до пункту 7 окремого доручення Міністра Оборони України від 23.06.2022 № 912/в/29, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень належить включати військовослужбовців, які, зокрема, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

При цьому підставою для видання такого наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн. є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва), під час захисту Батьківщини.

Факти перебування позивача на стаціонарному лікуванні та у відпустках за станом здоров`я безпосередньо у зв`язку з наслідками цієї травми належним чином підтверджені медичними документами закладів охорони здоров`я та не спростовані відповідачем. Нормами Постанови №168 та Порядку №260 не передбачено жодних додаткових дискреційних умов або оцінювальних повноважень для командира чи фінансового органу щодо відмови у виплаті такої винагороди за наявності встановлених законом підстав. Виплата має здійснюватися за весь час відповідних періодів лікування та відпустки, незалежно від їх кількості та повторюваності, якщо вони зумовлені тим самим пораненням (травмою), пов`язаним із захистом Батьківщини.

Бездіяльність відповідача, яка проявилась у ненарахуванні та невиплаті додаткової винагороди, а також у неприйнятті будь-якого мотивованого рішення за результатами досудового звернення Позивача, суперечить принципам належного урядування, правової визначеності та обов`язку діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законом. Така бездіяльність фактично нівелює гарантії матеріального забезпечення військовослужбовців, закріплені Законом №2011-XII, та порушує право Позивача на своєчасне і повне отримання грошового забезпечення.

Отже, з огляду на встановлений причинний зв`язок травми із захистом Батьківщини, її тяжкий характер, підтверджені періоди стаціонарного лікування і відпусток за станом здоров`я, а також відсутність будь-яких правових підстав для відмови у виплаті, вимоги Позивача є обґрунтованими, а бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди – протиправною і такою, що підлягає судовому усуненню шляхом зобов`язання відповідача здійснити відповідні нарахування і виплати. Також звернути ува

Таким чином, факт перебування позивача на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми, каліцтва) за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у зв`язку з захистом Батьківщини, підтверджується належними та достатніми доказами за період з 23.02.2024 по 28.02.2024 та з 27.03.2024 по 11.04.2024.

Судом встановлено, що позивач у період з 23.02.2024 по 28.02.2024 та з 27.03.2024 по 11.04.2024 перебував на стаціонарному лікуванні та відпустці, яка надавалась для лікування, що підтверджується відповідними епікризами.

Крім того, долучені до матеріалів справи довідки ВЛК однозначно встановлюють причинний зв`язок отриманого позивачем поранення із захистом Батьківщини, що є визначальною юридичною підставою для застосування положень постанови Кабінету Міністрів України №168.

Отже, доводи відповідача про відсутність правових підстав для нарахування та виплати додаткової винагороди є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та не приймаються судом до уваги.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про наявність у позивача права на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168, у розмірі до 100 000 гривень пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я після поранення, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у вказаній частині.

Відповідно, захист порушених прав позивача також потребує зобов`язання відповідача вчинити ті дії, від виконання яких він безпідставно ухилився, а саме: зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити позивачу за періоди з 23.02.2024 по 28.02.2024 та з 27.03.2024 по 11.04.2024 додаткову винагороду, передбачену Постановою №168 у розмірі до 100 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, з урахуванням виплачених сум.

При цьому, задоволення вимог у такий спосіб не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача, з огляду на таке.

Згідно з Рекомендацією №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Водночас, згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.

З урахуванням тієї обставини, що дії відповідача у розглядуваній ситуації не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях відповідача як суб`єкта владних повноважень, оскільки алгоритм їх дій чітко зазначений законодавчо, у даному випадку задоволення позову в частині дій зобов`язального характеру не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

З врахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 підвищеної додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 23.02.2024 по 28.02.2024 та з 27.03.2024 по 11.04.2024.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_4 виплатити ОСОБА_1 підвищену додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за час перебування його на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого закладу у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини та перебування у відпустці за станом здоров`я, внаслідок тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, із розрахунку до 100 000,00 гривень на місяць, пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці з 23.02.2024 по 28.02.2024 та з 27.03.2024 по 11.04.2024.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ).

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_6 ).

Суддя Ф.А. Волдінер