Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №705/3498/26 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/2150/26Головуючий по 1 інстанції

Справа №705/3498/26 Категорія: 331030000 Єщенко О. І.

Доповідач в апеляційній інстанції

Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т. Л.

судді секретарНовіков О. М., Сіренко Ю. В. Івануса А.Д.

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Міністерство оборони України– Овода А. П. на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської від 07.07.2026(повний текст складено 07.73.2026, суддя в суді першої інстанції Єщенко О. І.) у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Уманський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ), Міністерство оборони України,про оголошення фізичної особи померлою,

в с т а н о в и в :

у травні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вищевказаною заявою, в якій просила суд оголосити померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який вважається зниклим безвісти з 04.01.2023 під час виконання обов`язків військової служби в районі ведення бойових дій, пов`язаних із захистом Батьківщини, поблизу населеного пункту Кліщіївка Донецької області, датою оголошення його померлим вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцем смерті вважати село Кліщіївка Бахмутського району Донецької області.

В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 вказала, що ОСОБА_2 є її чоловіком, з яким вони проживали як у цивільному шлюбі, так і у зареєстрованому. Від спільного проживання вони мають двох дітей: дочку ОСОБА_3 та сина ОСОБА_4 .

Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України ОСОБА_2 як доброволець, звернувшись до ІНФОРМАЦІЯ_3 , 23.06.2022 пішов служити в ЗСУ та перебував на службі у Президентській окремій бригаді НОМЕР_1 батальйону спеціального призначення на посаді водія вогневої підтримки в/ч НОМЕР_2 . Відповідно до бойового розпорядження командира військової частини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 прибув до населеного пункту Кліщіївка для виконання бойового завдання.

04.01.2023 ОСОБА_2 потрапив під ворожий обстріл, внаслідок якого зник безвісти. 08.01.2023 ОСОБА_1 , як його дружині, в ІНФОРМАЦІЯ_5 надали повідомлення про зниклого безвісти. До даного часу ніяких відомостей щодо місця перебування ОСОБА_2 немає.

Визнання ОСОБА_2 померлим необхідне заявниці для оформлення спадкових прав, соціальних пільг та реалізації інших прав, передбачених чинним законодавством України.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07.07.2026 заяву ОСОБА_1 задоволено.

Оголошено померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Умань, Черкаська область, громадянина України, який вважається безвісти зниклим під час виконання обов`язків військової служби в районі ведення бойових дій, пов`язаних із захистом Батьківщини, поблизу населеного пункту Кліщіївка Донецької області 04.01.2023.

Датою смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Умань, Черкаська область, громадянина України, вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Місцем смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Умань, Черкаська область, громадянина України, вважати село Кліщіївка Бахмутського району Донецької області.

Рішення суду обґрунтоване тим, що зникнення ОСОБА_2 відбулося під час активних бойових дій поблизу населеного пункту Кліщіївка Донецької області, тому це зникнення є наслідком воєнних дій, яке сталося у строк понад шість місяців до дня звернення до суду із заявою про оголошення особи померлою, а зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для оголошення ОСОБА_2 померлим.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник Міністерства оборони України – Овод А. П. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що рішення прийняте після неповного з`ясування і за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, просить рішення суду скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні заяви відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відлік строку, визначеного ч. 2 ст. 46 ЦК України для оголошення фізичної особи померлою має починатися з дня закінчення воєнних дій. При цьому суд першої інстанції проігнорував те, що активні бойові дії на місці зникнення (с. Кліщіївка Бахмутської міської територіальної громади Бахмутського району Донецької області) солдата ОСОБА_2 тривають, а отже, необхідний 6-місячний строк, передбачений ч. 2 ст. 46 ЦК України, для оголошення фізичної особи померлою у зв`язку з воєнними діями не сплив. Тому вважає звернення заявниці до суду передчасним.

Скаржник також вказує на те, що оголошення померлим військовослужбовця є підставою для виключення його зі списків особового складу військової частини та припинення нарахування і виплати членам сім`ї його грошового забезпечення, рішення у даній справі вплине на права та обов`язки військової частини, в якій проходив службу безвісти військовослужбовець ОСОБА_2 , але зазначена військова частина до участі у справі залучена не була.

У відзиві на апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвокат Гупало М.М., вказуючи на те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права та із дотриманням норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду -без змін.

Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 01.10 2010 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб, який у подальшому був розірваний рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 01.07.2019, попри це вони продовжували проживати як подружжя. Факт їхнього спільного проживання підтверджується рішенням Уманського міськрайонного суду від 08.05.2023 у справі № 705/2099/23, яким було встановлено факт спільного проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період часу з липня 2019 року до моменту зникнення ОСОБА_2 безвісти – 04.01.2023.

За час спільного проживання у них народилися двоє дітей: дочка ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 , та син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України ОСОБА_2 як доброволець, звернувшись до ІНФОРМАЦІЯ_3 , 23.06.2022 пішов служити в ЗСУ та перебував на службі у Президентській окремій бригаді 21 батальйону спеціального призначення на посаді водія вогневої підтримки в/ч НОМЕР_3 -хххх.

На підставі бойового розпорядження командира військової частини А-хххх від 29.12.2022 № 168-дск командиру взводу вогневої підтримки було визначено бойове завдання 29.12.2022 здійснити марш в район н. п. Кліщіївка та забезпечити вогневу підтримку підрозділів у разі загострення бойової обстановки. Згідно із записом, зробленим у журналі ведення бойових дій військової частини НОМЕР_3 -хххх інв. № 190-дск від 14.01.2023 за 30.12.2022 та за 04.01.2023 підрозділи здійснили марш в населений пункт Кліщіївка для виконання бойового завдання. Згодом взвод вогневої підтримки зайняли позиції РОП «HII» та ВОП «Джета», у подальшому 04.01.2023 в період з 12 годин 30 хвилин по 14 годин 38 хвилин під прикриттям мінометного вогню та вогню АГС противних проводив штурмові дії по позиції ВОП «Джета» та КСП «Ніл», був вкрай інтенсивний вогонь по позиціям ЗСУ. На деякий час був втрачений зв`язок з ВОП « ІНФОРМАЦІЯ_8 », а потім з`ясувалося про втрати військовослужбовців, серед яких було п`ять поранених бійців, один загиблий та один безвісти зниклий – ОСОБА_2 .

Проведені у подальшому евакуаційними командами пошукові заходи по пошуку поранених та загиблих військовослужбовців позитивного результату не дали, місце знаходження солдата ОСОБА_2 не відомо.

Відповідно до витягу з «Журналу бойових дій» військової частини НОМЕР_3 -хххх солдат ОСОБА_2 водій 2 кулеметного відділення взводу вогневої підтримки військової частини НОМЕР_3 -хххх з 04.01.2023 під час виконання обов`язків військової служби в районі ведення бойових дій, пов`язаних із захистом Батьківщини, рахується зниклими безвісти. Зникнення безвісти не пов`язане з вчиненням злочину чи адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсикологічного сп`яніння, не є наслідком навмисного заподіяного собі тілесного ушкодження.

Повідомленням начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 4/45 від 11.01.2023 ОСОБА_1 було повідомлено, що її колишній чоловік солдат військової частини НОМЕР_3 -хххх ОСОБА_2 , 1981 року народження, при виконанні службового обов`язку по захисту Батьківщини зник безвісти 04 січня 2023 року в районі н.п. Кліщіївка Донецької області.

Відповідно до Акта службового розслідування, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_3 -хххх ОСОБА_7 , військовослужбовець солдат ОСОБА_2 , водій 2 кулеметного відділення взводу вогневої підтримки військової частини НОМЕР_3 -хххх з 01.12.2022 вважається зниклим безвісти під час виконання обов`язків військової служби в районі ведення бойових дій, пов`язаних із захистом Батьківщини поблизу н.п. Кліщіївка Донецької області.

Відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_3 -хххх від 04.02.2023 № 31РБ службове розслідування вважається завершеним.

12.01.2023 Уманським РУП ГУНП в Черкаській області розпочато досудове розслідування за № 12023250320000068 по факту зникнення безвісти ОСОБА_2 1981 р.н.

Згідно з Витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин за 20230518-83, сформованим 18.05.2023, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесений до вказаного Реєстру, як безвісти зниклий.

Таким є встановлені фактичні обставини справи, які мають наступне правове регулювання. Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Частиною 1 ст. 317 ЦПК України визначено, що заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Відповідно до ч. 1 ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Необхідність звернення із заявою про встановлення факту фізичної особи померлою у даній справі заявник обґрунтовує потребою забезпечення правової визначеності щодо можливості реалізації заявником спадкових та майнових прав, а також отриманням соціальних виплат, передбачених законодавством.

Згідно з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, що викладені у постанові від 11.12.2024 року у справі 755/11021/22 приписи ч. 2. ст. 46 ЦК України пов`язують оголошення фізичної особи померлою у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв`язку з воєнним станом як таким. Велика Палата зауважила, що словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії рф проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України.

Визначення шести місяців як мінімально потрібного строку відображає необхідність обґрунтованого періоду для пошуку зниклої особи, враховуючи особливі обставини зникнення, зокрема під час активних бойових дій. Встановлення такого строку дозволяє зменшити ймовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою. Швидкоплинні зміни суспільних відносин та життєвих обставин, зокрема на території активних бойових дій, впливають на можливість встановлення фактичного місця перебування зниклої особи. Тому, застосовуючи телеологічний підхід до тлумачення досліджуваної норми права, можна зробити висновок, що строк у шість місяців потрібно відраховувати від дня закінчення активних бойових дій на місці (території) ймовірної загибелі фізичної особи. Це забезпечує більш обґрунтований підхід до визначення моменту, коли зникнення фізичної особи (з надзвичайно високим ступенем вірогідності) можна вважати остаточним і невідворотним, що відповідає меті законодавчого регулювання - забезпеченню справедливості та правової визначеності для всіх зацікавлених сторін у таких суспільних відносинах.

Оголошення фізичної особи померлою пов`язується з виникненням у її родичів та інших заінтересованих осіб прав і законних інтересів, як-от: право на спадкування майна, отримання соціальних виплат, призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, припинення шлюбу, припинення зобов`язань, пов`язаних із такою особою, або інші матеріальні чи нематеріальні інтереси, пов`язані зі смертю цієї особи, тощо. Зазначене рішення також має важливе значення для правового статусу членів сім`ї, їх соціального забезпечення та можливості розпоряджатися майном особи, яка була оголошена померлою. Це оголошення має наслідки й для договірних зобов`язань, кредитних відносин і будь-яких інших правочинів, у яких брала участь особа, оскільки це може вплинути на вимоги кредиторів та інші правовідносини, пов`язані із зобов`язаннями.

Тому суд, зважаючи на конкретні обставини справи, повинен застосовувати норми права, які сприяють досягненню справедливого та передбачуваного результату. Правило про мінімальний шестимісячний строк дозволяє використовувати правові приписи до специфічних умов з огляду на активні бойові дії, соціальний контекст і правову невизначеність, яка виникає внаслідок збройної агресії рф.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що шість місяців, які визначені в реченні другому ч. 2 ст. 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» та Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України (ст. 2 зазначеного ЗУ).

Загальновідомою та такою, що не потребує доказування за змістом ст. 82 ЦПК України, є обставина, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє по сьогоднішній день.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Район воєнних (бойових) дій це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії (ст. 1 ЗУ «Про оборону України»).

Бойові дії - це форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння). Основними видами бойових дій є оборона та наступ.

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи.

Аналогічний висновок зазначений у постановах Верховного Суду від 31.05.2023 у справі № 177/11/20, від 07.11.2023 у справі № 607/159/23.

У постановах від 26.04.2023 у справі № 337/3725/22, від 29.03.2023 у справі № 753/8033/22 Верховний Суд висловив позицію, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.

Подібні висновки зазначені у постанові Верховного Суду від 25.10.2023 у справі № 607/1612/23.

Верховний Суд у постанові від 26.02.2024 у справі № 686/9938/23 зазначив, що суд не констатує смерть фізичної особи, а оголошує фізичну особу померлою у судовому порядку у разі встановлення обставин, зазначених у ч. 2 ст. 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.

Оголошення судом громадянина померлим усуває невизначеність у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою.

Водночас, частиною 2 ст. 20 ЗУ «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» передбачено, якщо особа, зникла безвісти за особливих обставин, оголошена померлою, але її останки не знайдено, проведення розшуку не припиняється до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи.

За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У справі, що переглядається, встановлено, що заявниця звернулася до суду з заявою про оголошення померлим її чоловіка ОСОБА_2 , який зник безвісти у бою за Батьківщину ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області.

На сьогоднішній день діє наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, відповідно до якого с. Кліщіївка Бахмутської міської територіальної громади Бахмутського району Донецької області з 24.02.2022 по 23.01.2023 було територією активних бойових дій, з 24.01.2023 по 17.09.2023 було тимчасово окуповане, а з 18.09.2023 і дотепер знову територія активних бойових дій.

При ухваленні рішення, суд правильно виходив з того, що з часу окупації н.п. Кліщіївка 23.01.2023 минуло більше шести місяців до дня звернення з даною заявою до суду, а знову військові дії почалися на зазначеній території 18.09.2023.

За цих обставин, апеляційний суд відхиляє доводи Міністерства оборони України про передчасність звернення заявниці до суду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який виходячи з принципів верховенства, справедливості, розумності та пропорційності, соціального контексту цієї справи, враховуючи вищевказані правові висновки Великої Палати Верховного Суду та уникаючи надмірного формалізму, за конкретних обставин зникнення безвісті ОСОБА_2 при відсутності протягом тривалого часу відомостей про нього, вважав можливим оголосити останнього померлим, оскільки наявні в матеріалах справи докази, яким судом першої та апеляційної інстанції надано належну оцінку дають можливість зробити вірогідне припущення про його смерть у певний час внаслідок бойових дій під час захисту Батьківщини.

Щодо доводів Міністерства оборони України про необхідність залучення військової частини колегія суддів зазначає наступне.

Верховний Суд у постанові від 10.07.2024 у справі № 686/11198/22 звернув увагу на необхідність залучення Міністерства оборони України або відповідної військової частини у справах про оголошення військовослужбовця померлим чи визнання його безвісно відсутнім з метою забезпечення захисту інтересів держави. Така необхідність пов`язана, зокрема, з тим, що відповідне судове рішення може мати наслідком зміну статусу військовослужбовця, виключення його зі списків особового складу та припинення відповідних виплат членам його сім`ї.

Однак у цій справі Міністерство оборони України було належним чином залучене до участі у справі як заінтересована особа, що відповідає природі правовідносин, брала участь у розгляді справи та мала можливість реалізувати всі передбачені процесуальним законом права, подавати докази, пояснення та заперечення. Більше того, питання щодо залучення військової частини НОМЕР_3 -хххх було безпосередньо розглянуте судом першої інстанції. Суд виходив із того, що Міністерство оборони України вже представляє інтереси держави у цій справі, а тому відсутність окремого залучення конкретної військової частини не перешкоджає повному та всебічному розгляду заяви.

Враховуючи наведене, колегія суддів уважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

апеляційну скаргу представника Міністерства оборони України Овода А. П. – залишити без задоволення.

Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської від 07.07.2026 у даній цивільній справі – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 15.09.2026.

Суддя-доповідач

Судді