Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №691/1016/26 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/2142/26Головуючий по 1 інстанції

Справа №691/1016/26 Категорія: на ухвалу Савенко О. М.

Доповідач в апеляційній інстанції

Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т. Л.

суддіНовіков О. М., Сіренко Ю. В.

секретар Івануса А.Д.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Городищенського районного суду Черкаської області від 24.06.2026 (повний текст складено 24.06.2026, суддя в суді першої інстанції Савенко О. М.) про відмову у відкритті провадження в цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , за участю зацікавлених осіб: Департаменту міського господарства Одеської міської ради, приватного нотаріуса Калінюк Г.О. Одеської області, Одеський міський нотаріальний округ про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

в с т а н о в и в :

у червні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, а саме просив встановити, що свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 в м. Одеса від 05.04.1993, видане Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів та розпорядження № 2150 від 05.04.1993 на квартиру по АДРЕСА_1 видане ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 фактично належить померлій ОСОБА_5 , актовий запис про смерть № 21 від 21.03.2025 по виконавчому комітету Вільшанської селищної ради Звенигородського району Черкаської області.

Заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла дружина заявника ОСОБА_5 , після смерті якої відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_2 . Під час оформлення спадщини було встановлено, що оригінал вищезазначеного свідоцтва про право власності на житло втрачено. На запит КП «Міське агентство з при ватизації житла» про видачу дублікатів розпорядження органу приватизації та свідоцтва про право власності на житло від 05.04.1993 Департаментом міського господарства Одеської міської ради відмовлено у видачі свідоцтва у зв`язку з тим, що померла ОСОБА_5 , а свідоцтво про право власності та розпорядження видані на ім`я ОСОБА_5 .

Заявник вказує, що у зв`язку з неправильним написанням по-батькові його померлої дружини в свідоцтві про право власності на житло він не може скористатися своїм правом на оформлення спадщини.

Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 24.06.2026 відмовлено у відкритті провадження у даній справі, з посиланням на те, що встановлення даного юридичного факту заявнику необхідно для успадкування майна після померлої дружини, а тому в даному випадку вбачається спір про право, який має розглядатися в порядку позовного провадження з участю інших сторін, з метою не порушення їх прав та інтересів при спадкуванні, остільки протилежного в доказах заявника не зазначено.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказуючи на помилковість висновку суду про наявність спору про право, просить ухвалу скасувати та направити справу до Городищенського районного суду Черкаської області для продовження розгляду по суті. Доводи апеляційної скарги аналогічні викладеному у заяві про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

За приписами ч.1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 7 ч.2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, перелік яких визначений ч.1 ст. 315 ЦПК України.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 1 постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Згідно з п.12 вказаної постанови при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаним у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

У тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (абз.3 п. 3 цієї постанови).

Звертаючись до суду, ОСОБА_1 просив суд встановити, що зазначені ним свідоцтво про право власності та розпорядження видане ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 фактично належить померлій ОСОБА_5 .

Отже із прохальної частини заяви ОСОБА_1 про встановлення факту вбачається, що заявник фактично ставить перед судом питання про визнання належності не документу, що засвідчує право власності на майно (правовстановлюючого документу) в тій частині, що була визначена для співвласника при його видачі, а всього майна, зазначеного в свідоцтві про право власності № НОМЕР_1 в повному обсязі його покійній дружині.

Це підтверджується і доводами апеляційної скарги, в яких зазначено, що покійна дружина апелянта за життя успадкувала частину квартири, а ще частину майна отримала в дар від інших співвласників, отже усе майно, зазначене у вищевказаному свідоцтві, належало їй, що він і просив встановити суд.

Зазначені доводи по своїй суті не узгоджується із вимогами цивільного процесуального законодавства щодо розгляду судами справ в порядку окремого провадження, якому не притаманно з`ясовувати та встановлювати обсяг майна та підстави набуття його у власність, усіх співвласників та приналежність цього майна на праві власності певній особі.

З врахуванням наведеного, мети заявника, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується і колегія суддів, що із поданої заяви щодо встановлення вказаного факту, вбачається спір про право, який має вирішуватися у порядку позовного провадження.

Відповідно до ч. 4 ст.315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

За вказаних обставин суд першої інстанції правомірно відмовив у відкритті провадження у цій справі.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду та не впливають на законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін.

При цьому колегія суддів зазначає, що заявник не позбавлений можливості захистити свій правомірний інтерес у спосіб, що не суперечитиме вимогам процесуального законодавства.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 372, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

апеляційну скаргу – залишити без задоволення.

Ухвалу Городищенського районного суду Черкаської області від 24.06.2026 про відмову у відкритті провадження в цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , за участю зацікавлених осіб: Департаменту міського господарства Одеської міської ради, приватного нотаріуса Калінюк Г.О. Одеської області, Одеський міський нотаріальний округ про встановлення факту належності правовстановлюючого документу– залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 15.09.2026.

Суддя-доповідач

Судді