Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №706/1220/25 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1773/26Головуючий по 1 інстанції

Справа № 706/1220/25 Категорія: 302000000 Школьна А.В.

Доповідач в апеляційній інстанції

Сіренко Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року

м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів :

Сіренка Ю.В., Карпенко О.В., Василенко Л.І.,

секретар: Івануса А.Д.,

учасники справи:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальність «Агропромислова компанія «Еліт Продукт»;

відповідач – Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_1 ;

особа, яка подала апеляційну скаргу – представник Товариства з обмеженою відповідальність «Агропромислова компанія «Еліт Продукт» - адвокат Чернілевський Віталій Григорович;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Еліт Продукт» - адвоката Чернілевського Віталія Григоровича на рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 25 травня 2026 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Еліт продукт» до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_1 про припинення речового права та скасування державної реєстрації земельної ділянки,

в с т а н о в и в :

У серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Еліт продукт» (далі також ТОВ «АПК «Еліт продукт») звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_1 , в якій просило скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з одночасним припиненням всіх речових прав та обтяжень щодо неї.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що 22.02.2008 Христинівською районною державною адміністрацією, як орендодавцем, та ТОВ «АПК «Еліт продукт», як орендарем, укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення.

05.11.2011 сторонами підписана нова редакція договору оренди від 22.02.2008, відповідно до п. 1 якого, Христинівська районна державна адміністрація надала ТОВ «АПК «Еліт продукт» в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться в межах Верхняцької селищної ради Христинівського району Черкаської області, загальною площею 17,7105 га (кадастровий номер 7124655300:02:003:0157).

Таким чином, позивач є належним орендарем вказаної земельної ділянки на підставі договору оренди, укладеного на 49 років. Даний договір оренди є чинним, і цей факт констатовано у постанові Верховного Суду від 02.07.2025 у справі № 706/553/22.

Сторона позивача стверджувала, що всупереч права товариства, Відділом Держземагентства у Христинівському районі Головного управління Держземагенства у Черкаській області 28.12.2013 сформовано нову земельну ділянку площею 2 га, якій присвоєно кадастровий номер 7124655300:02:003:0182, та у подальшому передано її у власність ОСОБА_1 . Ця ділянка повністю знаходиться в просторових межах земельної ділянки позивача, і цей факт також було констатовано у постанові Верховного Суду від 02.07.2025 у справі № 706/553/22 та підтверджується Технічним звітом.

Станом на час проведення державної реєстрації земельної ділянки 7124655300:02:003:0182 в Державному земельному кадастрі право оренди земельної ділянки загальною площею 17,7105 га, кадастровий номер 7124655300:02:003:0157, було чинним. Нотаріальної згоди позивача на формування спірної земельної ділянки проект землеустрою не містить.

З урахуванням зазначеного, позивач просив суд:

- визнати поважними причини пропуску строку позовної давності позивачем для звернення із даним позовом до суду;

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 7124655300:02:003:0182 у Державному земельному кадастрі, проведену Відділом Держземагентства у Христинівському районі Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 28.12.2013, виключивши відповідні відомості з Державного земельного кадастру, з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме: право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер 7124655300:02:003:0182 площею 2 га (номер запису про право власності 4733687 від 20.02.2014, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 297027771246 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно).

Рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 25 травня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.

Мотивуючи прийняте рішення, суд першої інстанції зазначив, що в межах цивільної справи №706/553/22 товариство оскаржувало правомірність прийнятого 05.02.2014 Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області наказу та виданого на його підставі свідоцтва про право власності на земельну ділянку, проте у задоволенні позовних вимог товариству відмовлено.

Суд першої інстанції, посилаючись на практику Верховного Суду, зазначив, що якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість, вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права.

Суд вважав, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права є неефективним та не поновить право оренди позивача на земельну ділянку площею 17,7105 га, кадастровий номер 7124655300:02:003:0157.

Земельна ділянка з кадастровим номером 7124655300:02:003:0157 фактично припинила своє існування у зв`язку з формуванням в її межах окремих дев`яти земельних ділянок, що підтверджується дослідженим в судовому засіданні технічним звітом. А скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі однієї із дев`яти земельних ділянок, право позивача на використання на умовах оренди земельної ділянки площею 17,7105 га, кадастровий номер 7124655300:02:003:0157 відомості про яку до Державного земельного кадастру не внесені, та право оренди на яку у позивача у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстроване, не поновить.

Не погодившись з рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 25 травня 2026 року, представник ТОВ «АПК «Еліт Продукт» - адвокат Чернілевський В.Г. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив вказане рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції безпідставно виходив із необхідності пред`явлення віндикаційного позову в даній справі. Позивач є законним орендарем земельної ділянки площею 17,7105 га, право оренди на яку є чинним, а спірна земельна ділянка площею 2 га була сформована та зареєстрована в межах цієї земельної ділянки без згоди позивача.

Скаржник посилається на правові висновки Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду щодо можливості застосування негаторного способу захисту у разі створення перешкод у користуванні земельною ділянкою внаслідок незаконного формування та державної реєстрації іншого об`єкта, а також щодо можливості скасування державної реєстрації такого об`єкта з одночасним припиненням зареєстрованих речових прав.

Скаржник вказує, що позивач не втрачав володіння земельною ділянкою, а тому відносини сторін не відповідають конструкції віндикаційного позову. При цьому, як зазначає скаржник, він як орендар не є власником земельної ділянки та не може пред`являти віндикаційну вимогу про витребування майна. Крім того, на думку скаржника, витребування спірної земельної ділянки площею 2 га, як частини первісної земельної ділянки, є технічно та юридично неефективним способом захисту, оскільки спірна ділянка зареєстрована як самостійний об`єкт з окремим кадастровим номером.

В апеляційній скарзі сторона позивача посилається на те, що скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки та припинення речових прав на неї є належним та ефективним способом усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою позивача і відновлення стану, який існував до порушення його прав.

В апеляційній скарзі скаржник повідомив, що орієнтовний розмір судових витрат на правничу допомогу, понесених позивачем у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, становить 20 000,00 грн.

16.07.2026 до Черкаського апеляційного суду через підсистему «Електронний суд» від Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

Головне управління у відзиві зазначає, що земельна ділянка з кадастровим номером

7124655300:02:003:0157 припинила існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасована. Замість названої земельної ділянки, у ДЗК сформовано і зареєстровано дев`ять окремих ділянок, та присвоєно кадастрові номери, кожна земельна ділянка являється самостійним об`єктом цивільних прав.

Наказом Головного управління від 05.02.2014 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га у приватну власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, ОСОБА_1 зареєструвала своє речове право на земельну ділянку з кадастровим номером 7124655300:02:003.

Тобто, правовою підставою для реєстрації спірної земельної ділянки в ДЗК є зазначений наказ Головного управління, який є чинним.

Оскільки така реєстрація ділянки є результатом затвердження відповідної документації із землеустрою, не можна скасовувати реєстрацію (наслідок), залишивши в силі рішення про затвердження документації (причини). Тому обов`язковою умовою є визнання нечинним або скасування рішення уповноваженого органу про затвердження цієї документації.

Тож, позовна вимога про скасування державної реєстрації земельної ділянки має похідний характер, вона не являється окремим способом захисту, якщо не скасовано рішення, яке стало підставою для цієї реєстрації.

20.07.2026 до Черкаського апеляційного суду через підсистему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 – адвоката Романюк Х.П. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

У відзиві зауважено, що передбачені законодавством способи захисту не зводяться виключно лише до пред`явлення позову віндикаційного або негаторного характеру.

Водночас, єдиною підставою для скасування в Державному земельному кадастрі незаконної державної реєстрації земельної ділянки є судове рішення про скасування такої державної реєстрації разом із скасуванням рішення органу державної виконавчої влади, яким затверджено документацію, на підставі якої сформовано відповідну земельну ділянку.

Позивач вже звертався до суду із позовом до ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 05.02.2014 та визнання недійсним свідоцтва про право власності від 20.02.2014 на земельну ділянку з

кадастровим номером №7124655300:02:003:0182, у задоволенні якого судами відмовлено.

Скасування державної реєстрації однієї лише земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 7124655300:02:003:0182 не призведе ні до відновлення існування земельної ділянки з кадастровим номером 7124655300:02:003:0157 площею 17,7105га, ні до відновлення права на користування такою земельною ділянкою на підставі Договору оренди від 22.02.2008, про що заявляє Позивач.

Водночас, вимоги щодо інших восьми земельних ділянок ні в межах даної справи, ні в інших позовних провадженнях ТОВ «АК «Еліт Продукт» не заявлені.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 – адвокат Романюк Х.П. заявила попередній (орієнтовний) розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, які ОСОБА_1 очікує понести у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, у розмірі 50 000,00 грн. Також зазначила, що докази понесення вказаних витрат будуть подані суду в порядку, передбаченому частиною восьмою статті 141 ЦПК України.

Заслухавши доповідача, представників учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів доходить висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, з огляду на таке.

Із матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно з договором оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 22 лютого 2008 року № 599, укладеним між Христинівською РДА, як орендодавцем, та ТОВ «Агропромислова компанія «Еліт продукт», як орендарем, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходилася в адміністративних межах Верхняцької селищної ради, загальною площею 17,7105 га, строком на 49 років.

05 листопада 2011 року між Христинівською РДА, як орендодавцем, та ТОВ «Агропромислова компанія «Еліт продукт», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як орендарями, укладена нова редакція договору оренди від 22 лютого 2008 року земельної ділянки сільськогосподарського призначення, розташованої в адміністративних межах Верхняцької селищної ради, загальною площею 17,7105 га, строком на 49 років.

Згідно з пунктом 43 договору оренди цей договір набуває чинності після його підписання сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації, згідно зі статтею 18 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оренду землі», у Христинівському районному відділі Черкаської регіональної філії державного підприємства «Центрального державного земельного кадастру при Державному Комітеті України по земельних ресурсах» (далі - відділ Держкомзему).

Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буряк О. А. та зареєстрований у реєстрі за № 1600, а також у відділі Держкомзему.

Договір оренди (нова редакція) від 05 листопада 2011 року містить напис: «Договір оренди зареєстрований у відділі Держкомзему у Христинівському районі Черкаської області, про що в державному реєстрі земель внесено запис від 22 березня 2012 року за № 712465534001211», скріплений печаткою та підписом особи, що здійснила напис.

Відповідно до витягу з Державного реєстру правочинів від 05 листопада 2011 року № 10608559 предмет правочину - земельна ділянка сільськогосподарського призначення, загальною площею 17,7105 га, кадастровий номер 7124655300:02:003:0157, розташована в адміністративних межах Верхняцької селищної ради, строк дії договору - 05 листопада 2060 року.

Відомості про земельну ділянку сільськогосподарського призначення, загальною площею 17,7105 га, кадастровий номер 7124655300:02:003:0157, розташовану в адміністративних межах Верхняцької селищної ради, до Державного земельного кадастру після його створення не переносилися.

Наказом Держземагенства у Черкаській області від 04 грудня 2013 року № ЧК/7124655300:02:003/00001502 «Про надання дозволу на розроблення документації зі землеустрою» надано дозвіл ОСОБА_1 , на підставі поданої нею заяви, на розроблення проекту зі землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності у власність, розташованої в адміністративних межах Верхняцької селищної ради за межами населеного пункту. Орієнтовний розмір земельної ділянки 2 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

На підставі заяви ОСОБА_1 . Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр незалежної експертизи» виготовило проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, площею 2 га. Наказом ГУ Держземагенства у Черкаській області від 05 лютого 2014 року № ЧК/7124655300:02:003/00001997 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано ОСОБА_1 земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель державної власності, площею 2 га (кадастровий номер 7124655300:02:003:0182), у приватну власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Верхняцької селищної ради за межами населеного пункту.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 20 лютого 2014 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель державної власності, площею 2 га (кадастровий номер 7124655300:02:003:0182), на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер НОМЕР_1 , виданого 20 лютого 2014 року.

Відповідно до технічного звіту ТОВ «Інститут незалежної експертної оцінки» щодо виконання топографо-геодезичних робіт та дослідження земельних ділянок, які розташовані в адміністративних межах Верхняцької селищної ради, який надано ТОВ «Агропромислова компанія «Еліт продукт», земельна ділянка, площею 2 га, з кадастровим номером 7124655300:02:003:0182, власницею якої є ОСОБА_1 та яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі разом із восьма іншими земельними ділянками, розташована в межах земельної ділянки з кадастровим номером 7124655300:02:003:0157, площею 17,7105 га.

Правомірність отримання ОСОБА_1 у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності, площею 2 га (кадастровий номер 7124655300:02:003:0182) оспорювалась позивачем у справі № 706/553/22.

Предметом розгляду у тій справі були пред`явлені ТОВ «АПК «Еліт продукт» до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_1 позовні вимоги про визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Черкаській області про затвердження документації із землеустрою, надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2 га з кадастровим номером 7124655300:02:003:0182 та визнання недійсним виданого їй свідоцтва про право власності на землю.

У справі № 706/553/22 суди апеляційної та касаційної інстанції констатували, що право позивача на оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 17,7105 га, кадастровий номер 7124655300:02:003:0157, було порушено, водночас, врахувавши, що позивач до суду звернувся поза межами строку позовної давності, доказів поважності причин несвоєчасного звернення до суду не надав, тому у задоволенні позовних вимог товариству було відмовлено з цих підстав.

Після отримання остаточного рішення у справі № 706/553/22, позивач, покликаючись на вже встановлені у цій справі фактичні обставини, звернувся до Христинівського районного суду Черкаської області до тих же відповідачів з приводу тієї ж земельної ділянки з кадастровим номером 7124655300:02:003:0182, власницею якої є ОСОБА_1 , та просить скасувати державну реєстрацію означеної земельної ділянки із припиненням всіх речових прав ОСОБА_1 на неї.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції визнається право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 - на ефективний спосіб захисту прав. Це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом захисту певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить від змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та наслідків такого порушення. Обраний особою спосіб захисту має бути ефективним, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та забезпечує його реальне відновлення (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 06 квітня 2021 року у справі № 925/642/19 та інші).

При цьому неправильне обрання способу захисту є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 378/596/16-ц, від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20).

Отже, вирішуючи питання про належність обраного позивачем способу захисту, суд має встановити зміст порушеного права, характер його порушення та з`ясувати, чи призведе задоволення заявленої вимоги до реального відновлення цього права.

У статті 11 ЦК України надано перелік підстав виникнення юридичних прав та обов`язків (юридичних фактів), які виникають як із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, так і з дій, що не передбачені такими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Однією з таких підстав є відповідно до пункту 1 частини другої статті 1 ЦК України договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на момент укладення договору оренди від 05 листопада 2011 року) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статті 15 цього Закону істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки).

Відповідно до статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проєктами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Відповідно до частини 13 статті 79-1 ЗК України земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується у разі, зокрема, скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» до Державного земельного кадастру включаються відомості про земельні ділянки, зокрема, кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив` язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі. Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом ч. 10 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

За змістом частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, відповідні права припиняються.

У даній справі судом встановлено, що позивач був орендарем земельної ділянки площею 17,7105 га, кадастровий номер 7124655300:02:003:0157, на підставі договору оренди від 22 лютого 2008 року в редакції від 05 листопада 2011 року.

Також встановлено, що в межах зазначеної земельної ділянки було сформовано дев`ять окремих земельних ділянок, однією з яких є земельна ділянка площею 2 га з кадастровим номером 7124655300:02:003:0182, передана у власність ОСОБА_1 . Унаслідок такого формування земельна ділянка з кадастровим номером 7124655300:02:003:0157 фактично припинила своє існування як самостійний об`єкт цивільних прав.

Предметом цього позову є вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7124655300:02:003:0182 та припинення права власності ОСОБА_1 на неї.

Однак, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що задоволення таких вимог не призведе до поновлення права оренди позивача на земельну ділянку площею 17,7105 га, оскільки скасування державної реєстрації лише однієї з дев`яти новоутворених земельних ділянок не відновить існування первісної земельної ділянки та не поновить право позивача на користування нею на умовах договору оренди.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач не позбавлений володіння земельною ділянкою, а тому має право на захист свого права шляхом пред`явлення негаторного позову, висновку суду не спростовують.

За змістом статті 391 ЦК України негаторний позов спрямований на усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном за умови збереження у позивача відповідного майна та його володіння ним.

Водночас у цій справі первісний об`єкт права оренди позивача припинив існування як самостійна земельна ділянка, у зв`язку з чим заявлені вимоги про скасування реєстрації однієї з новоутворених ділянок, як зазначено вище, не забезпечують усунення порушення у спосіб, який поновлює право позивача.

Такий висновок узгоджується з правовою оцінкою, наданою судами у цивільній справі № 706/553/22 за позовом того самого позивача до тих самих відповідачів щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7124655300:02:003:0157 та земельної ділянки з кадастровим номером 7124655300:02:003:0182.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 27 лютого 2025 року у зазначеній справі встановлено порушення права позивача та зроблено висновок, що ефективним способом його захисту є пред`явлення віндикаційного позову. Постановою Верховного Суду від 02 липня 2025 року вказане судове рішення залишено без змін.

Крім того, наказ Головного управління Держземагентства у Черкаській області від 05 лютого 2014 року № ЧК/7124655300:02:003/00001997, яким затверджено документацію із землеустрою та передано ОСОБА_1 спірну земельну ділянку у власність, у цій справі не скасований та є чинним.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги не підлягають задоволенню, підстав для вирішення питання про застосування позовної давності у цій справі немає.

Судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 448, 449 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальність «Агропромислова компанія «Еліт Продукт» - адвоката Чернілевського Віталія Григоровича залишити без задоволення.

Рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 25 травня 2026 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Еліт продукт» до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_1 про припинення речового права та скасування державної реєстрації земельної ділянки, залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і підлягає касаційному оскарженню в порядку і строках, визначених ЦПК України.

Повний текст постанови виготовлено 16 вересня 2026 року.

Судді Ю.В. Сіренко

О.В. Карпенко

Л.І. Василенко