Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №562/1736/25 — Рівненський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року

м. Рівне

Справа № 562/1736/25

Провадження № 22-ц/4815/767/26

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Гордійчук С.О.

суддів: Боймиструка С.В., Шимківа С.С.

учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс»,

відповідач: ОСОБА_1 ,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» адвоката Колінько А.В. на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 20 січня 2026 року, ухвалене в складі судді Кушніра О.Г., дата складання повного тексту рішення відсутня, у справі № 562/1736/25,

в с т а н о в и в :

В травні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що 14 серпня 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №672998893 у формі електронного документа, відповідно до якого відповідач отримав від товариства кредитні кошти у розмірі 27000,00 грн.

Відповідно до укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» договору факторингу №МВ-ТП/8 від 12 листопада 2024 року, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги, зокрема, за кредитним договором №672998893 від 14 серпня 2024 року, що підтверджується витягом реєстру боржників до договору факторингу та свідчить про заміну кредитора у спірних правовідносинах.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору.

Вказує, що через неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань утворилась заборгованість у розмірі 78195,40 грн, що складається із заборгованості за кредитом – 24397,81 грн та заборгованості по процентам за користування кредитом – 53797,59 грн.

Просив стягнути вказану заборгованість.

Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 20 січня 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» задоволено частково.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, представник ТОВ «Таліон Плюс» адвокат Колінько А.В. подала апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить його скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості за відсотками та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, задовольняючи частково позовну заяву, помилково дійшов висновку, що строк користування кредитом становить 30 днів, а тому безпідставно відмовив у задоволенні вимог щодо стягнення відсотків за користування кредитними коштами за період після сплину 30 днів.

Зазначає, що дисконтний період це лише період з загального строку кредитування, під час якого позичальник має додаткові можливості (отримання нових траншів, часткове погашення боргу). Після його закінчення, за відсутності продовження з боку позичальника, договір діє до кінця визначеного строку, або його дострокового виконання чи розірвання, а позичальник користується кредитними коштами на умовах визначених договором. Після закінчення дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно, оскільки строк дії договору становить 5 років.

Вважає, що суд першої інстанції безпідставно ототожнив визначений строк дисконтного періоду користування кредитними коштами (30 днів) зі «Строком кредитування», чого ні умови договору, ні закон не передбачають, а тому безпідставно відмовив у стягненні процентів за весь період користування кредитними коштам, нарахованих позивачем.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Рішення суду в частині стягнення заборгованості за тілом кредитного договору не оскаржується, а тому судом не перевіряється.

Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Статтею 352 ЦПК України передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам судове рішення не відповідає.

Судом встановлено, що 14 серпня 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №672998893, який було підписано електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора (TYMN) відповідно до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» з урахуванням передбачених Законом України «Про електронну комерція» особливостей, за яким останній отримав кредит в сумі 27000,00 грн.

Відповідно до пункту 2.1 договору, кредитодавець зобов`язався надати позичальникові кредит у формі кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав, що підтверджується довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» про ініціювання платіжної операції шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг (ПАТ КБ «ПриватБанк») платіжної інструкції на переказ кредитних коштів на платіжну карту позичальника НОМЕР_1 за заявкою відповідача на отримання коштів.

Отримання відповідачем грошових коштів в сумі 27000,00 грн підтверджується платіжним дорученням від 14 серпня 2025 року, виконаного АТ КБ «ПриватБанк» та випискою по рахунку.

Відповідно до укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» договору факторингу №МВ-ТП/8 від 12 листопада 2024 року, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги, зокрема, за кредитним договором №672998893 від 14 серпня 2024 року, що свідчить про заміну кредитора у спірних правовідносинах.

Відповідно до Реєстру прав вимоги від 12 листопада 2024 року підтверджується відступлення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон плюс» права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним №672998893 від 14 серпня 2024 року на загальну суму заборгованості 58920,89 грн, з якої: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) - 24397,81 грн, заборгованість по процентам - 22324,17 грн, заборгованість по іншим нарахуванням – 12198,91 грн.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» повідомляло ОСОБА_1 про відступлення права вимоги за кредитним договором ТОВ «Таліон плюс» та необхідність сплати заборгованості за наданими реквізитами, які належать позивачу.

У свою чергу позивач направляв відповідачу повідомлення про дострокове розірвання договору.

Через неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань утворилась заборгованість у розмірі 78195,40 грн, що складається із заборгованості за кредитом – 24397,81 грн та заборгованості по процентам за користування кредитом – 53797,59 грн.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Законом України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення договорів в мережі, процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Так, електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Як вбачається з матеріалів справи, 14 серпня 2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №672998893, який підписано електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора TYMN.

Відповідно до пункту 2.1. за цим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в сумі кредитного ліміту у розмірі 27000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Відповідно до п. 2.3. кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 27000,00 грн 14.08.2024 року.

Відповідно до п. 3.1. позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може отримати черговий транш в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту.

На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому відповідно до п.п. 3.2. договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії та строк дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.

Відповідно до п. 3.2. сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки), за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.

Відповідно до п. 3.3. для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 (тридцять) днів дисконтного періоду проценти у розмірі 4050,00 грн.

Відповідно до п. 5.1. кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 5168-74XX-XXXX-0461, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором.

Згідно з п. 7.1. договору сторони дійшли згоди, що рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є датою закінчення дисконтного періоду кредитування 13.09.2024, а саме протягом 30 днів від дати отримання першого траншу позичальником. У разі пролонгації чи поповнення дисконтного періоду рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту зміщується на відповідну дату закінчення дисконтного періоду, визначену за правилами цього договору.

Відповідно до п. 7.2. договору в обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після настання однієї з наступних обставин:

Згідно з п. 7.2.1. закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п 11.1. договору;

Згідно з п. 7.2.2. дострокового припинення дії договору, в порядку передбаченому п. 9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. договору.

Згідно з п. 7.3 договору кінцева дата повернення (виплати) кредиту 13.09.2029.

Відповідно до п. 7.4.1 протягом дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування. У разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування чи поновлення дисконтного періоду, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного періоду кредитування, врахованої відповідно до правил цього договору.

Відповідно до п. 8.1. за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Інших витрат позичальника договором не передбачено.

Відповідно до п. 8.3. Базова процентна ставка складає 1, 50 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 547, 50 відсотків річних.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання (п. 11.1 договору).

12.11.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № МВ-ТП/8, відповідно до умов якого в порядку та на умовах даного Договору, Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги за переліком в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з пунктом 4.1. наявне право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання Реєстру прав вимоги. Майбутнє Право вимоги вважається переданим з моменту виникнення такого права вимоги до Боржника та додаткового оформлення не потребує.

В матеріалах справи наявна копія платіжної інструкції за оплату відступлення прав вимоги.

Відповідно до реєстру прав вимоги від 12.11.2024 року первісним кредитором передано ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним №672998893 від 14 серпня 2024 року на загальну суму заборгованості 58920,89 грн, з якої: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) - 24397,81 грн, заборгованість по процентам - 22324,17 грн, заборгованість по іншим нарахуванням – 12198,91 грн.

Згідно розрахунку заборгованості, здійсненого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за період з 14.08.2024 по 12.11.2024 заборгованість ОСОБА_1 становить 58554,92, 00 грн, з яких 27 000, 00 грн - нараховане тіло, 25721,98 грн - нараховані проценти, 12198, 91 грн - неустойка (а.с.16 зворот – 17 зворот).

Згідно розрахунку заборгованості, здійсненого ТОВ «Таліон Плюс» за період з 12.11.2024 по 06.02.2025 (07.02.2025 року дострокове розірвання кредитного договору) заборгованість ОСОБА_1 становить 90 394, 31 грн, з яких 24397, 81 грн - нараховане тіло, 53 797, 59 грн - нараховані проценти, 12198, 91 грн - неустойка.

Враховуючи вищенаведене, матеріалами справи підтверджується факт невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору.

З наданої суду копії кредитного договору №672998893 від 14 серпня 2024 року вбачається, що сторони при укладанні кредитного договору погодили розмір кредиту, строк кредитування та розмір процентів за користування кредитними коштами.

Встановлено, що позичальнику було надано дисконтний період кредитування, що складає 30 (тридцять) днів.

Тому кредитодавець в перші 30 днів від дати укладення кредитного договору з 14 серпня 2025 року надав ОСОБА_1 можливість сплати відсотків за дисконтною процентною ставкою в розмірі 0, 50 % від суми кредиту за кожен день користування ним.

Сторони погодили, що встановлений строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного періоду та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав.

Продовження строку дисконтного періоду, поновлення дисконтного періоду та настання відкладальних обставин нарахування процентів за базовою ставкою, не є зміною істотних умов договору та не потребує змін цього договору та укладення додаткових угод до нього. Усі істотні умови договору в тому числі строк дії договору, загальний розмір кредиту, розмір процентних ставок та порядок їх застосування, погоджені сторонами під час укладення цього договору.

Відповідно до п. 7.4.2. договору після закінчення дисконтного періоду кредитування, позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно.

З умов договору вбачається, що в ньому визначено термін дії договору та право кредитодавця нараховувати проценти протягом усього цього терміну на умовах фіксованої щоденної ставки.

Однак, кредитодавцем договір кредитної лінії №672998893 від 14 серпня 2024 року було достроково розірвано 07.02.2025 року на підставі п. 7.2.2. та 9.1.1.7., про що було повідомлено відповідача і з цього моменту нарахування відсотків було припинено (а.с.39).

Оскільки відповідач взяті на себе зобов`язання щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами та повернення тіла кредиту не виконав, строк кредитування продовжився відповідно до умов договору, а тому кредитодавець в подальшому після закінчення дисконтного періоду правомірно нараховував проценти за базовою процентною ставкою 1,50 % вдень до дати дострокового розірвання договору.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо визначеного строку та розміру стягнутих відсотків за користування кредитом суперечать умовам кредитного договору, який продовжував діяти після закінчення 30 денного дисконтного періоду до моменту його достроково розірвання, а саме до 07.02.2025 року.

Суд першої інстанції безпідставно ототожнив визначений 30-ти денний строк дисконтного періоду користування кредитними коштами із строком дії кредитного договору, а тому безпідставно відмовив у стягненні процентів за весь період користування кредитними коштами.

З розрахунків заборгованості, наданих ТОВ «Таліон Плюс» вбачається, що сума заборгованості за нарахованими відсотками становить 53 797, 59 грн.

Отже, проценти підлягають нарахуванню за фактичний період користування кредитом до моменту розірвання договору 07.02.2025 року, у зв`язку з чим наданий позивачем розрахунок є належним доказом розміру заборгованості за період з 14.08.2024 року по 07.02.2025 року, і заборгованість за процентами за таким становить 53 797, 59 грн.

Суму заборгованості за кредитним договором відповідачем не спростовано, так само не спростовано розрахунок заборгованості, який надано позивачем.

Тому висновок суду першої інстанції про нарахування відсотків лише за 30 днів користування кредитом є помилковим, оскільки 30 днів відповідно до умов договору є лише дисконтним періодом, тоді як загальний строк кредитування становить 5 років, у межах якого позичальник зобов`язаний сплачувати проценти за користування кредитними коштами.

Щодо нарахувань в розмірі 12198,91 грн, які позивач визначає як штрафні санкції, суд зазначає, що такі нарахування до складу позовних вимог не включені, у зв`язку з чим їх обґрунтованість та правомірність судом не перевіряються.

Відтак, з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №672998893 від 14 серпня 2024 року в розмірі 78 195, 40 грн, з яких 24 397,81 грн - заборгованість по кредиту та 53797,59 грн заборгованості за нарахованими процентами.

Ураховуючи наведені обставини, апеляційний суд приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги ґрунтуються на відповідних положеннях законодавства, а рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його скасування.

Згідно з п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. 3 і п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України , якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, а за подання апеляційної скарги 3633,60 грн, що разом становить 6056,00 грн.

Згідно п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача в разі задоволення позову.

Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума судового збору в розмірі 6056,00 грн.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» адвоката Колінько А.В. задовольнити.

Рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 20 січня 2026 року скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» заборгованість за договором кредитної лінії №672998893 від 14 серпня 2024 року в розмірі 78 195 (сімдесят вісім тисяч сто дев`яносто п`ять) гривень 40 копійок та судовий збір у сумі 6056,00 грн понесений позивачем у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанціях.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду лише у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складений 17 вересня 2026 року.

Головуючий суддя: Гордійчук С.О.

Судді : Боймиструк С.В.

Шимків С.С