Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №536/771/26 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 536/771/26 Номер провадження 33/814/862/26Головуючий у 1-й інстанції Клименко С. М. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Полтава

Суддя Полтавського апеляційного суду Дряниця Ю.В., при секретарі Чемерис А.К., за участі адвоката Ванжули Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві в режимі відеоконференції матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Халупка Сергія В`ячеславовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Кременчуцького районного суду Полтавської області від 23 липня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

в с т а н о в и в:

Постановою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 23 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 03 березня 2026 року близько 08 год 00 хв на 1 км автодороги 01711371 поблизу с. Соснівка Кременчуцького району Полтавської області керував транспортним засобом Mercedes-Benz Sprinter 616 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинивадміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, наклавши на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік.

Не погоджуючись з постановою суду, адвокат Халупко С.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду, та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення. Вказує на безпідставність зупинки керованого ОСОБА_1 транспортного засобу, а також відсутність у нього ознак алкогольного сп`яніння.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до положень п. 2.9.а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до положень п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з вимогами ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення такого огляду, або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 305775 від 03 березня 2026 року; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03 березня 2026 року щодо ОСОБА_1 ; відеозаписами з нагрудної камери поліцейського.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин, є обґрунтованим, вмотивованим і відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, яким суд дав вірну оцінку.

Твердження апеляційної скарги щодо безпідставності ініціювання поліцейськими проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Відповідно до п.п. 2, 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі – Інструкції), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Виявлення у водія ознак сп`яніння належить до повноважень патрульного поліцейського, і наявність чи відсутність яких, за вимогою поліцейського підлягає доведенню водієм транспортного засобу, у встановленому законом порядку.

Отже, оцінка ознак сп`яніння, що виявлені у водія, входить до виключних повноважень співробітника поліції, за результатами якої особа уповноважена ініціювати проведення відповідного огляду.

Що стосується доводів скаржника про відсутність підстав для зупинки керованого ОСОБА_1 автомобілем, то, з матеріалами відеозапису вбачається вчинення водієм серії порушень ПДР України, які уповноважували працівників патрульної поліції на зупинку керованого ОСОБА_1 транспортного засобу, зокрема, порушення п. 9.8 ПДР України.

Отже, на думку суду апеляційної інстанції, суд всебічно, повно та об`єктивно розглянув зазначену справу, правильно встановив фактичні обставини, дослідив та оцінив наявні у справі докази та ухвалив законне, обґрунтоване та справедливе рішення.

Підстави для скасування або зміни постанови місцевого суду, що є законною та обґрунтованою – відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу адвоката Халупка Сергія В`ячеславовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Кременчуцького районного суду Полтавської області від 23 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Полтавського апеляційного суду Ю. В. Дряниця