Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №552/9272/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/9272/25 Номер провадження 22-ц/814/2314/26Головуючий у 1-й інстанції Турченко Т.В. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого – судді – доповідача Дорош А. І.

Суддів: Дряниця Ю. В., Чумак О. В.

при секретарі: Коротун І. В.

учасники справи:

представник недієздатної особи – адвокат Сідько С.І.

представник заінтересованої особи - Сітак І.М.

переглянув у судовому засіданні в м. Полтава в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , ОСОБА_2

на рішення Київського районного суду м. Полтави від 12 лютого 2026 року, ухвалене суддею Турченко Т. В., повний текст рішення складений – 12 лютого 2026 року

у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Департамент соціального захисту населення Полтавської міської ради; ОСОБА_2 , про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, -

В С Т А Н О В И В:

17.11.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, в якій просив суд: - визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , недієздатним, та встановити над ним опіку; - призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , опікуном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Заява мотивована тим, що ОСОБА_3 є пасинком заявника, має значні психічні порушення та потребує постійного стороннього догляду. Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №147/25/1120/В від 27.08.2025, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є інвалідом другої групи, причина інвалідності – інвалідність з дитинства - 14.04.2017, строк встановлення інвалідності – безстроково. У зв`язку з чим перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області. Відповідно до довідки №6709/33.1-15 від 28.10.2025, виданої КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» відокремлений підрозділ – Обласна консультативна психоневрологічна поліклініка зі стаціонаром №1, вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надається психіатрична допомога. Діагноз: помірна розумова відсталість з розладами поведінки, які потребують догляду і лікування. Системний недорозвиток мови помірного ступеню. З огляду на медичну документацію та характер захворювання ОСОБА_3 потребує постійного сторонього догляду. Крім того, в останній період часу, психічний стан останнього погіршується, він не може у повній мірі усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, не може зрозуміло висловлювати свої думки, не розуміє обставин, що відбуваються навколо нього, не може дати оцінку своїм діям, чи діям оточуючих та самостійно вийти з дому, внаслідок чого не може самостійно собі забезпечити нормальне життя і самообслуговування, а тому потребує як постійного стороннього догляду, так і опіки через свій стан здоров`я. Відповідно до рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 04.11.2013 у справі №545/2070/13-ц, батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , позбавлений батьківських прав відносно дитини. У зв`язку з тим, що мати ОСОБА_3 – ОСОБА_2 за станом здоров`я не може здійснювати належного постійного стороннього догляду за сином, що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_2 , виданої «ЦПМСД №1 Полтавської міської ради» 30.10.2025, що, у свою чергу, і унеможливлює виконання належним чином обов`язків як опікуна, у разі визнання недієздатним ОСОБА_3 . Натомість, заявник здійснює догляд за пасинком, він перебуває на його повному матеріальному утриманні. До цього, ОСОБА_1 і так здійснював за ним постійний догляд, але у зв`язку з погіршенням стану здоров`я ОСОБА_3 та неможливістю керувати своїми діями, змушений звернутися до суду для оформлення належним чином опіки над ОСОБА_3 . На даний час й надалі ОСОБА_1 має можливість дбати про свого пасинка: виконувати всю фізичну роботу, купувати продукти харчування, ліки, одяг та все інше необхідне, підвозити до лікувальних закладів та допомагати вирішувати інші соціально-побутові питання. ОСОБА_1 має повну цивільну дієздатність, має бажання та можливість виконувати обов`язки опікуна.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 12 лютого 2026 року заяву ОСОБА_1 про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна - задоволено частково.

Визнано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адесою: АДРЕСА_1 , недієздатним та встановлено над ним опіку.

У задоволенні частини вимог заяви ОСОБА_1 про призначення опікуна ОСОБА_1 недієздатній особі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовлено.

До призначення в установленому законом порядку опікуна недієздатному ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його обов`язки покладено на Департамент соціального захисту населення Полтавської міської ради як органу опіки та піклування Полтавської міської територіальної громади.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на даний час не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність визнання його недієздатним.Суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про призначення його опікуном ОСОБА_3 , зважаючи на військовий стан в Україні, а також ту обставину, що заявник є військовозобов`язаним. Як вбачається з матеріалів справи, матір`ю ОСОБА_3 є ОСОБА_2 , яка не була позбавлена батьківських прав щодо своєї дитини та може бути її опікуном, проте заяву щодо призначення її опікуном над ОСОБА_3 не подавала. Оскільки, суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 щодо призначення його опікуном над ОСОБА_3 , будь-які інші письмові заяви щодо призначення іншої особи опікуном матеріали справи не містять, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність встановлення Департаменту соціального захисту населення Полтавської міської ради як органу опіки та піклування Полтавської міської територіальної громади опіки над недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до призначення опікуна.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні вимоги про призначення опікуна та ухвалити в цій частині нове рішення, яким призначити ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_3 .

Апеляційна скарга мотивована тим, що до суду першої інстанції була надана характеристика, видана головним лікарем КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М. В. Скліфосовського Полтавської обласної ради», яка підтверджує те, що ОСОБА_1 працює в цій установі, обіймає посаду брата медичного відділення екстренної (невідкладної) медичної допомоги. На підставі п.1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ОСОБА_1 має чинну відстрочку від мобілізації, а тому не є військовослужбовцем Збройних Сил України. Судом першої інстанції дане питання не досліджувалося, додаткові документи у заявника на підтвердження того, чи є він військовозобов`язаним, чи перебуває на військовому обліку, не витребовувалися. Виходячи зі специфіки збирання та подання доказів у справах окремого провадження та наявність у суду права з власної ініціативи витребувати необхідні докази, суд першої інстанції мав усі процесуальні повноваження витребувати необхідні для вирішення питання про призначення опікуна докази або запропонувати сторонам їх надати, проте, як свідчать матеріали справи, наведеного суд не здійснив. У зв`язку з чим вважає, що залишення без задоволення заяви про призначення опікуна відбулося через неповноту з`ясованих особистих характеризуючих даних заявника, що, у свою чергу, не відповідає нормам ЦПК України, які визначають порядок розгляду судом справ в порядку окремого провадження. Суд першої інстанції при ухваленні рішення не врахував ті обставини, що ОСОБА_3 проживає разом із заявником вже довготривалий час, між заявником та ОСОБА_2 26.02.2016 зареєстровано шлюб; заявник з ОСОБА_3 зареєстровані та проживають у квартирі, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності. Суд першої інстанції не встановив ті обставини, що між пасинком та заявником існує міцний позитивний психологічний зв`язок, ніж з будь-якою іншою особою. Між ними склалися довірливі та доброзичливі відносини. Нарікань щодо незадовільного поводження на адресу заявника зі сторони матері ОСОБА_3 чи самого пасинка не надходило, що також не було встановлено органом опіки та піклування під час перевірки умов проживання. Також зазначає щодо пояснень, наданих Департаментом соціального захисту населення Полтавської міської ради як органу опіки та піклування у справі №552/9272/25, в яких зазначено, що Департамент соціального захисту населення Полтавської міської ради, в особі органу опіки та піклування, у разі визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним, не вважає за доцільне призначити над ним опікуна ОСОБА_1 . Вважає, надані пояснення належним чином необгрунтованими та суперечливими, та не могли слугувати для суду безпосереднім доказом недоцільності призначення ОСОБА_1 опікуном, оскільки у них відсутні належні та достатні докази того, що органом опіки та піклування з`ясовувалися, які саме відносини склалися та існують між заявником та його пасинком, чи є такі стосунки довірливими та доброзичливими, чи наявний між ними позитивний психоемоційний зв`язок, яким саме чином заявник бере участь та забезпечує догляд пасинкові, а також, які вживалися заходи щодо захисту прав та інтересів недієздатного та в цілому, чи зможе виконувати обов`язки опікуна.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні вимоги про призначення опікуна та ухвалити в цій частині нове рішення, яким призначити ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_3 .

Апеляційна скарга містить аналогічні мотиви, наведені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 . Крім цього вказує, що вона не зверталася із заявою про призначення опікуна, не тільки в силу стану свого здоров`я, а також і через те, що син в силу своїх психічних відхилень не сприймає її, вона через приступи його агресії не може повноцінно виконувати обов`язки опікуна. Нарікань щодо незадовільного поводження на адресу свого чоловіка від сина жодного разу не надходило, що також не було встановлено органом опіки та піклування під час перевірки умов проживання. Також наводить аналогічні мотиви щодо наданих пояснень Департаментом соціального захисту населення Полтавської міської ради як органом опіки та піклування у справі №552/9272/25, в яких зазначено, Департамент соціального захисту населення Полтавської міської ради, в особі органу опіки та піклування, у разі визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним, не вважає за доцільне призначити над ним опікуна ОСОБА_1 . Вказує, що суд першої інстанції неналежним чином розглянув заяву ОСОБА_1 в частині щодо призначення його опікуном над недієздатною фізичною особою, не надав належної правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, не встановив необхідних для вирішення цієї справи обставин, зокрема, чи відповідає заявник критеріям, які не позбавляють його цього права, у зв`язку з чим дійшов безпідставного висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги про призначення опікуна.

Отже, предметом даного апеляційного перегляду є законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині відмови у призначенні ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_3 та в частині покладення обов`язків опікуна на Департамент соціального захисту населення Полтавської міської ради як орган опіки та піклування Полтавської міської територіальної громади опіки до призначення в установленому законом порядку опікуна недієздатному ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відзиви на апеляційні скарги не надходили.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Полтавського апеляційного суду від 09.03.2026 справу передано до провадження колегії суддів у складі: головуючого судді Пилипчук Л.І, суддів Дряниці Ю.В., Чумак О.В. (а.с. 155).

Ухвалою судді Полтавського апеляційного суду Пилипчук Л.І. від 12.03.2026 витребувано із Київського районного суду м. Полтави цивільну справу №552/9272/25 (а.с. 177-178).

19.03.2026 до Полтавського апеляційного суду надійшли матеріали цивільної справи №552/9272/25 (а.с. 137).

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 24.03.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 12.02.2026 залишено без руху та надано строк 10 днів для усунення недоліків, оскільки апелянтом не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Роз`яснено, що вразі невиконання у десятиденний термін вимог ухвали, апеляційну скаргу буде визнано неподаною та повернуто апелянту. Роз`яснено, що необхідно сплатити судовий збір в розмірі 908,40 грн (а.с. 179-180).

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 24.03.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 12.02.2026 залишено без руху та надано строк 10 днів для усунення недоліків, оскільки апелянтом не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Роз`яснено, що вразі невиконання у десятиденний термін вимог ухвали, апеляційну скаргу буде визнано неподаною та повернуто апелянту. Роз`яснено, що необхідно сплатити судовий збір в розмірі 908,40 грн (а.с. 181-182).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Полтавського апеляційного суду від 11.05.2026 проведено заміну головуючого судді Пилипчук Л.І. на головуючого суддю Дорош А.І. у зв`язку із тим, що суддя ОСОБА_5 звільнена з посади судді Полтавського апеляційного суду (а.с. 196-197).

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 25.05.2026 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 12.02.2026 (а.с. 199).

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 29.05.2026 закінчені підготовчі дії у справі за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 12.02.2026. Продовжено термін розгляду справи судом апеляційної інстанції. Справу призначено до розгляду на 10.40 год 16.09.2026, повідомлено учасників справи (а.с. 202).

У судове засідання апеляційного суду 16.09.2026 не з`явилися інші учасники процесу, вони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення 21.07.2026 судових повісток у цивільній справі до електронних кабінетів у порядку ч. 6 ст. 128 ЦПК України (а.с. 206-210), які були доставлені до електронних кабінетів. При цьому, колегія суддів враховує, що електронний варіант ухвали Полтавського апеляційного суду від 29.05.2026 (про призначення справи до апеляційного розгляду на 16.09.2026 на 10.40 год) розміщено в мережі Інтернет за адресою: https://reyestr.court.gov.ua/ та відповідно оприлюднено. Згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 25).

Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи №8 від 09.01.2026, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час виявляє ознаки хронічного, стійкого психічного розладу у вигляді помірної розумової відсталості з порушенням поведінки, які потребують догляду та лікування. Наявний у нього хронічний, стійкий психічний розлад є таким, що позбавляє його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с. 97-101).

Як вбачається з матеріалів справи, батьками ОСОБА_3 є ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (а.с. 34)

Рішенням Полтавського районного суду м. Полтави від 04.11.2013 позбавлено ОСОБА_4 батьківських прав по відношенню до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 36).

26.02.2016 ОСОБА_1 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб, про що складено відповідний актовий запис №21. Після державної реєстрації шлюбу прізвище ОСОБА_7 змінено на ОСОБА_8 (а.с. 35).

ОСОБА_1 є військовозобов`язаний, перебуває на військовому обліку.

Суд першої інстанції звернув увагу на таке. Станом на сьогоднішній день саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статті призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений ст. 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань у цьому напрямку, та належним чином мотивувати свій висновок про можливість призначення особи опікуном та, перш за все, необхідність такого призначення.

Окрім того, суд першої інстанції наголосив, що умови існування в державі можуть визначати домінування суспільного інтересу над приватним, що характерно для сучасної України, яка перебуває зараз в стані війни з російською федерацією.

На переконання суду першої інстанції, конституційний обов`язок оборони незалежності та територіальної цілісності України має перевагу над бажанням заінтересованої особи бути опікуном особи, яка є недієздатною з дитинства.

Як вбачається з матеріалів справи, матір`ю ОСОБА_3 є ОСОБА_2 , яка не була позбавлена батьківських прав щодо своєї дитини та може бути її опікуном, проте заяву щодо призначення її опікуном над ОСОБА_3 не подавала.

Норми права, які застосував суд першої інстанції при вирішенні спору.

Згідно ч.1 ст.41 ЦК України, над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Статтею 55 ЦК України визначено, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Вимогами ст. 58 ЦК України передбачено, що опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Згідно з ч.1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Статтею 62 ЦК України визначено, що опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається опікунам осіб, визнаних судом недієздатними (ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Відповідно до приписів ч. 2, 3, 5ст. 63 ЦК України, опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників. Опікун призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Статтею 65 ЦК України визначено, що до встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіку або піклування над фізичною особою здійснює орган опіки та піклування.

Апеляційний суд у складі колегії суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови у призначенні ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_3 та в частині покладення на Департамент соціального захисту населення Полтавської міської ради як орган опіки та піклування Полтавської міської територіальної громади обов`язків опікуна до призначення в установленому законом порядку опікуна недієздатному ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Предметом апеляційного перегляду є рішення Київського районного суду м. Полтави від 12 лютого 2026 року в частині відмови у призначенні ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_3 та в частині покладення на Департамент соціального захисту населення Полтавської міської ради як орган опіки та піклування Полтавської міської територіальної громади обов`язків опікуна до призначення в установленому законом порядку опікуна недієздатному ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В іншій частині рішення суду першої інстанції учасниками справи не оскаржується, а тому апеляційним судом не переглядається.

Розглядаючи в цій частині заяву, суд першої інстанції правильно визначився з характером правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Відповідно до ст. 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

За змістом ст. 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. Відповідно до ст. 62 цього Кодексу опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Частинами 4, 5 ст. 63, ч. 1 ст. 67 ЦК України передбачено, що опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників. Опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

Таким чином, при призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999 №34/166/131/88 затверджено Правила опіки та піклування.

Пунктом 2.1 Правил передбачено, що опіка установлюється над неповнолітніми, які не досягли п`ятнадцяти років і залишились без піклування батьків, а також над громадянами, визнаними судом недієздатними внаслідок психічних захворювань. Пунктом 2.4. визначено, що опіка встановлюється за місцем проживання особи, яка підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника). Згідно з п. 3.1 Правил для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб.

Пунктом 3.3. Правил визначено, що документами, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна, є: повідомлення державних, громадських організацій або заяви громадянина (громадян); копії свідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік; копія свідоцтва про смерть батьків або рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення їх померлими чи інших матеріалів, які підтверджують неможливість виховання дитини. Якщо опіка призначається над повнолітньою особою, - рішення суду про визнання даної особи недієздатною; акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров`я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов`язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов`язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім`ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки; документ про закріплення за дитиною житлової площі.

За змістом п. 4.3 Правил опіки та піклування, як правило, опікун (піклувальник) повинен проживати разом з підопічним і може бути прописаний на житловій площі останнього на період виконання своїх обов`язків.

Главою 2 розділу IV ЦПК України визначено порядок розгляду судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

Частиною 1 ст. 300 ЦПК України визначено, що суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №736/1508/17 (провадження №61-39361св18), від 23.11.2021 у справі №751/9572/19 (провадження №61-3053св21), від 28.07.2024 у справі №372/3474/21 (провадження №61-16349св23), від 24.07.2024 у справі №727/597/24 (провадження №61-6720св24).

Верховний Суд у постанові від 16.12.2020 у справі №336/5652/18 зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

У справі встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є: ОСОБА_4 – батько, ОСОБА_6 - мати, що підтверджується копією свідоцтва про народження, серія НОМЕР_3 , зареєстроване та видане виконкомом Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області 06.09.2007 (а.с. 34).

У зв`язку з реєстрацією шлюбу 26.02.2016 ОСОБА_6 змінила прізвище на ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, серія НОМЕР_4 , зареєстроване та видане Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Полтава Полтавського міськрайонного управління юстиції Полтавської області 26.02.2016 (а.с. 35).

Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №147/25/1120/В від 27.08.2025, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є інвалідом другої групи, причина інвалідності – інвалідність з дитинства - 14.04.2017, строк встановлення інвалідності – безстроково (а.с. 26-31).

Відповідно до довідки №6709/33.1-15 від 28.10.2025, виданої КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» відокремлений підрозділ – Обласна консультативна психоневрологічна поліклініка зі стаціонаром №1, вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надається психіатрична допомога. Діагноз: помірна розумова відсталість з розладами поведінки, які потребують догляду і лікування. Системний недорозвиток мови помірного ступеню (а.с. 32).

Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи №8 від 09.01.2026 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час виявляє ознаки хронічного, стійкого психічного розладу у вигляді помірної розумової відсталості з порушенням поведінки, які потребують догляду та лікування. Наявний у нього хронічний, стійкий психічний розлад є таким, що позбавляє його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с. 97-101).

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині вимоги про призначення його опікуном над недієздатним ОСОБА_3 , суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що матір`ю ОСОБА_3 є ОСОБА_2 , яка не була позбавлена батьківських прав щодо своєї дитини та може бути його опікуном, проте заяву щодо призначення її опікуном над ОСОБА_3 не подавала.

Разом з тим, апеляційний суд у складі колегії суддів виходить з того, що, вирішуючи питання про призначення повнолітній особі опіки або піклувальника, суд не діє самостійно. Орган опіки та піклування зобов`язаний подати до суду висновок про необхідність встановлення опіки та піклування щодо повнолітньої особи.

Апеляційний суд зазначає, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України.

Питання про визнання фізичної особи недієздатною та призначення над нею опіки вирішується в порядку окремого провадження. За змістом ст. 294 ЦПК України, яка регламентує порядок розгляду справ в порядку окремого провадження, суд зобов`язаний вживати заходів щодо всебічного, повного, і об`єктивного з`ясування обставин справи. З метою з`ясування обставин справи, суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Отже, законодавець у наведеній нормі чітко вказує, що положення стосовно змагальності та меж судового розгляду у справах окремого провадження не застосовується. Принцип змагальності може діяти при вирішенні справ окремого провадження, але, насамперед, реалізується у правах заявника. Так, заявник має право подавати докази, брати участь в їх дослідженні, доводити суду свої вимоги, тощо. Аналіз процесуальної регламентації розгляду та вирішення справ окремого провадження дає змогу зробити висновок, що як заявники, так і заінтересовані особи не позбавлені змоги надавати докази в обґрунтування своєї позиції. Крім того, на відміну від позовного провадження, у справах окремого провадження суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази. Це положення є підставою для збирання доказів і посилює роль суду під час розгляду справ окремого провадження.

По справі вбачається, що ні заявником, ні заінтересованою особою, ні до суду першої, ні апеляційної інстанції не надано подання органу опіки та піклування про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатним ОСОБА_3 .

Разом з тим, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що виходячи зі специфіки збирання та подання доказів у справах окремого провадження та наявність у суду права з власної ініціативи витребувати необхідні докази, суд першої інстанції мав усі процесуальні повноваження витребувати необхідні для вирішення питання про призначення опікуна докази (подання органу опіки та піклування) або запропонувати сторонам їх надати, проте, як свідчить матеріали справи, наведеного не здійснив.

Посилання в апеляційних скаргах на неналежну оцінку судом першої інстанції доказів у справі, не заслуговують на увагу, оскільки, згідно з частинами другою, третьою статті 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Така оцінка доказам у справі, які були предметом дослідження в суді першої інстанції, надана судом.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 відповідає вимогам, встановленим законодавством для призначення опікунів, має побутову та фізичну можливість виконувати обов`язки опікуна, то ці доводи не впливають на законність і обгрунтованість рішення суду, оскільки матеріали справи не містять подання органу опіки та піклування про призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатним ОСОБА_9 .

Доводи апеляційної скарги в частині покладення на Департамент соціального захисту населення Полтавської міської ради як органу опіки та піклування Полтавської міської територіальної громади обов`язків опікуна до призначення в установленому законом порядку опікуна недієздатному ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , також не заслуговують на увагу, оскільки нормами чинного законодавства покладено на орган опіки та піклування обов`язок вирішувати питання опіки над недієздатними, а покладені за рішенням суду обов`язки не протирічать Правилам опіки та піклування.

Наведені у апеляційних скаргах доводи були предметом дослідження у суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки усім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Інші доводи апеляційних скарг також не заслуговують на увагу та не дають підстав для скасування судового рішення, оскільки наведені в апеляційних скаргах доводи були предметом дослідження у суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки усім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

З врахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині відповідає вимогам матеріального та процесуального закону. Підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційних скаргах, колегія не знаходить.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Відповідно до ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З підстав вищевказаного, апеляційний суд у складі колегії суддів вважає за необхідне залишити апеляційні скарги - без задоволення, а рішення суду - без змін, оскільки доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 367 ч.1, 2, 368 ч.1, 374 ч.1 п.1, 375 ч.1, 381 – 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 12 лютого 2026 року в частині відмови у призначенні ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_3 та в частині покладення на Департамент соціального захисту населення Полтавської міської ради як орган опіки та піклування Полтавської міської територіальної громади обов`язків опікуна до призначення в установленому законом порядку опікуна недієздатному ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – залишити без змін.

В іншій частині рішення Київського районного суду м. Полтави від 12 лютого 2026 року не оскаржувалося та не переглядалося.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 16 вересня 2025 року.

СУДДІ: А. І. Дорош Ю. В. Дряниця О. В. Чумак