Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №552/9199/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/9199/25 Номер провадження 22-ц/814/3842/26Головуючий у 1-й інстанції Яковенко Н. Л. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І., при секретарі судового засідання Буйновій О.П., -

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 21 травня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ТОВ «ФК «Солвентіс» 12.11.2025 звернувся в Київський районний суд м. Полтави з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява обґрунтована тим, що 18.10.2019 між ТОВ «Алекскредит» та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 2813525 на суму 12000 грн.

Позивач вказував, що ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, відповідач зі свого боку належним чином умови договору не виконала.

10.06.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Секвоя Капітал» укладений договір факторингу № АК-10/06/2025.

07.07.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Секвоя Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» укладений договір факторингу № ДФ-07072025, відповідно до якого позивач набув право вимоги до відповідача ОСОБА_2 .

Вказував, що заборгованість відповідача за договором становить 18120 грн, з яких 12000 грн. сума заборгованості за тілом кредиту, 6120 грн сума заборгованості за відсотками.

В своїй позовній заяві просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Солвентіс» заборгованість за кредитним договором № 2813525 від 18.10.2019 в розмірі 18120 грн., 2422,40 грн сплаченого судового збору та 6000 грн витрат на правову допомогу.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 21 травня 2026 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» суму заборгованості за кредитним договором №2335497 від 28.05.2019 у розмірі 14298 грн, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1911,52 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4734,44 грн, всього стягнути 20943 грн 96 коп.

Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції представником ОСОБА_2 – адвокатом Литвиненко Я.С. було подано апеляційну скаргу, в якій прохають скасувати рішення Київського районного суду від 21 травня 2026 року в частині, якій були задоволені позовні вимоги і ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги зазначається, що вважає рішення Київського районного суду м. Полтави від 21 травня 2026 незаконним та необґрунтованим, винесена з порушення норм матеріального та процесуального права, при неправильному дослідженні та оцінки доказів.

Зазначає, що в матеріалах справи міститься кредитний договір, який не містить підписів сторін. Крім того на підтвердження перерахування коштів за договором, позивач надав лист від ТОВ «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», вих. №6023-ВП від 24.09.2025, у якому йдеться про перерахування коштів у розмірі 12 000,00 грн. на не ідентифікований номер банківської карти, а тому з цього листа неможливо встановити власника картки, який ніби то отримав кошти. Крім того такий лист не є платіжним документом і не підтверджує факт перерахування коштів.

Акцентує увагу суду, що договір факторингу №ДФ-07072025 від 07.07.2025 заключений між ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» (Клієнт) та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» (Фактор), а в платіжній інструкції від 08.07.2025 платником вказано ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ», а отримувачем - ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ». При цьому, матеріали справи містять наказ директора ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» від 01.07.2025 про перейменування останнього в ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС». Таким чином, якщо станом на 07.07.2025 (день заключення договору факторингу №2) позивач вже був перейменований в ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» (адже саме ця юрособа заключала договір), на наступний день – 08.07.2025 (дата платіжної інструкції) платником не може бути ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ», який зазначається платником. Тобто такі дефектні документи не підтверджують факт переходу права вимоги за договором факторингу №2, і ще раз підтверджує, що ці документи не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки мають дефекти. Ба більше, Позивач так і не надав інформацію з реєстру, про те, коли саме його було перейменовано.

У відзиві на апеляційну скаргу Лановий Є.М., який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю прохає апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Судове засідання проводилось в порядку письмового провадження за відсутності сторін по справі, з дотриманням принципу гласності судового процесу та забезпеченням сторонам права на своєчасне та повне отримання інформації про хід та результати розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно вимог ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ч.1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що 18.10.2019 між ТОВ «Алекскредит» та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 2813525, за умовами якого відповідачу надано кредитні кошти в сумі 12000 грн строком на 30 календарних днів до 17.11.2019 (включно), базова процентна ставка 1,7%, акційна ставка (ставка за Програмою лояльності) - 1,02%; Спеціальна процентна ставка після Узгодженого строку повернення кредиту (у випадку виникнення Заборгованості, прострочення кредиту) - 3,00%, орієнтовна сукупна вартість кредиту в межах Узгодженого строку повернення кредиту складає 18120 грн.

Договір підписаний позичальником за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджено листом ТОВ «Алекскредит» №6023-ВП від 24.09.2025.

10.06.2025 між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Секвоя Капітал» укладений договір факторингу № АК-10/06/2025. Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 10.06.2025 за договором факторингу № АК-10/06/2025 ТОВ «Алекскредит» відступило ТОВ «Секвоя Капітал» право вимоги до відповідача.

07.07.2025 між ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «ФК «Солвентіс» укладений договір факторингу № ДФ-07072025. Згідно витягу з Реєстру боржників від 07.07.2025 за договором факторингу № ДФ-07072025 від ТОВ «Секвоя Капітал» до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №2813525 від 18.10.2019 на загальну суму 18120 грн.

В своїй позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Солвентіс» заборгованість за кредитним договором № 2813525 від 18.10.2019 в розмірі 18120 грн з яких: заборгованість за тілом кредиту - 12000 грн., заборгованість за відсотками - 6120 грн.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що між первісним кредитором та відповідачем було укладено кредитний договір, за умовами якого остання отримала кредитні кошти та зобов`язалася повернути їх і сплатити проценти у визначений договором строк. Право вимоги за вказаним кредитним договором у встановленому законом порядку перейшло до позивача на підставі послідовно укладених договорів факторингу.

Оскільки відповідач належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості. Водночас, врахувавши здійснену відповідачем оплату в сумі 3822 грн, суд визначив розмір заборгованості, що підлягає стягненню, у сумі 14298 грн, з яких 12000 грн становить заборгованість за тілом кредиту та 2298 грн — заборгованість за процентами.

Також суд першої інстанції не погодився з доводами відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності, оскільки перебіг відповідних строків продовжувався на період дії карантину, а також з урахуванням установлених законодавством особливостей перебігу строків у період воєнного стану. У зв`язку з цим суд дійшов висновку, що позивач звернувся до суду в межах строку позовної давності.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин.

Статтями 526, 530 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11, ч.2 ст.509 ЦК України підставами виникнення зобов`язань є договори та інші правочини.

Згідно статей 626, 627ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір (оферту), відповіді про прийняття цієї пропозиції (акцепту), яка має бути повною і безумовною (статті 640-642 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (статті1054,1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Положеннями статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010).

Згідно статей 12,13,81ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З матеріалів справи вбачається, що 18.10.2019 між ТОВ «Алекскредит» та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 2813525, за умовами якого відповідачу надано кредитні кошти в сумі 12000 грн строком на 30 календарних днів до 17.11.2019 (включно), базова процентна ставка 1,7%, акційна ставка (ставка за Програмою лояльності) - 1,02%; Спеціальна процентна ставка після Узгодженого строку повернення кредиту (у випадку виникнення Заборгованості, прострочення кредиту) - 3,00%, орієнтовна сукупна вартість кредиту в межах Узгодженого строку повернення кредиту складає 18120 грн.

Договір підписаний позичальником за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджено листом ТОВ «Алекскредит» №6023-ВП від 24.09.2025.

10.06.2025 між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Секвоя Капітал» укладений договір факторингу № АК-10/06/2025. Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 10.06.2025 за договором факторингу № АК-10/06/2025 ТОВ «Алекскредит» відступило ТОВ «Секвоя Капітал» право вимоги до відповідача.

07.07.2025 між ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «ФК «Солвентіс» укладений договір факторингу № ДФ-07072025. Згідно витягу з Реєстру боржників від 07.07.2025 за договором факторингу № ДФ-07072025 від ТОВ «Секвоя Капітал» до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №2813525 від 18.10.2019 на загальну суму 18120 грн.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, оскільки наявними у матеріалах справи доказами підтверджено факт укладення між відповідачем та первісним кредитором кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів та невиконання нею належним чином взятих на себе зобов`язань щодо їх повернення. При цьому право вимоги за вказаним кредитним договором у встановленому законом порядку перейшло до позивача на підставі договорів факторингу. Визначаючи розмір заборгованості, що підлягає стягненню, суд першої інстанції обґрунтовано врахував здійснену відповідачем оплату в сумі 3822 грн та дійшов правильного висновку про стягнення 14298 грн заборгованості, з яких 12000 грн становить неповернуте тіло кредиту, а 2298 грн (проценти).

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування наслідків спливу позовної давності, оскільки на час звернення позивача до суду перебіг відповідного строку здійснювався з урахуванням передбачених законодавством особливостей його продовження у період дії карантину та воєнного стану. За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Колегія суддів зазначає, що інші доводи, які викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.

Крім цього, зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Тому, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а тому задоволенню вони не підлягають.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 на - залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 21 травня 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 16 вересня 2026 року.

Головуючий суддя : __________________________ Г.Л. Карпушин

Судді: __________________ С.Б. Бутенко _________________ О.І. Обідіна