Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №541/4570/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 541/4570/25 Номер провадження 22-ц/814/3543/26Головуючий у 1-й інстанції Вірченко О. М. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Обідіної О.І., Панченко О.О., при секретарі судового засідання Буйновій О.П., -

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 04 травня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 29 березня 2021 року № 3652290 в розмірі 21 960 грн 00 коп., мотивуючи вимоги наступним. 29 березня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 3652290, відповідно до якого ОСОБА_2 отримала кредит у сумі 5 000 грн 00 коп., з терміном повернення, сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Вищевказаний кредитний договір було укладено в електронній формі. ТОВ «Мілоан» зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі та надало відповідачці кредит у розмірі, передбаченому умовами договору. Відповідачка зобов`язання щодо повернення коштів не виконала, у зв`язку із чим у неї утворилася заборгованість в розмірі 21 960 грн 00 коп., з яких: 5 000 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 16 575 грн 00 коп. - заборгованість за відсотками; 385 грн 00 коп. - прострочена заборгованість за комісією. 02 липня 2021 року між ТОВ «Мілоан» і ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 73-МЛ, за умовами якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Мілоан», в тому числі і до відповідачки за кредитним договором № 3652290 від 29 березня 2021 року. З метою врегулювання спору в досудовому порядку позивач в письмовій формі звертався до відповідачки з вимогою про погашення заборгованості, однак заборгованість залишилася не погашеною, тому він просив стягнути її з відповідачки у судовому порядку.

16 березня 2026 року відповідачка надала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначила, що договір підписаний одноразовим ідентифікатором, але він не доданий до договору про споживчий кредит від 29 березня 2021 року № 3652290 та не пов`язаний з ним, тобто у даному випадку спосіб додавання електронного підпису одноразовим ідентифікатором до кредитного договору не надає можливість установити, що саме за його допомогою саме відповідачкою ОСОБА_2 було підписано вказаний договір. Крім того, платіжне доручення від 29 березня 2021 року № 42628879 оформлено з порушенням інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 31 січня 2021 року. У реквізиті «Рахунок отримувача» зазначено «537541XXXXXX6290», хоча, згідно з постановою Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунка (IBAN) в Україні», банки України з 05 серпня 2019 року формують номер банківського рахунку відповідно до Національного стандарту України «Фінансові операції. Правила формування міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні. (IBAN Registry:2009, NEQ) ДСТУ-Н 7167:2010», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 454 (далі - стандарт IBAN); банкам України під час формування номера банківського рахунку заборонено використовувати номер платіжної картки; банки України зобов`язані з 05 серпня до 31 жовтня 2019 року самостійно здійснювати зміну (не за ініціативою клієнта) діючих рахунків клієнтів банків відповідно до вимог стандарту IBAN.

Реквізит «Paxyнок отримувача» заповнено неправильно, оскільки замість номера банківського рахунку отримувача він містить номер платіжної картки, який заборонено використовувати під час формування IBAN, до того ж, частково прихований, що унеможливило б виконання платіжного доручення від 29 березня 2021 року № 42628879. На думку відповідачки, вказана довідка не підтверджує факт отримання нею коштів від ТОВ «Мілоан». Нараховані банком відсотки за користування кредитом надмірно великі. Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором. Отже, вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509, ч.ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Відповідачка отримує мінімальну заробітну плату, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус матері-одиначки, що підтверджує надмірність тягаря у вигляді завищених відсотків за кредитом, строк якого становить всього 90 днів. Вважає вимогу про стягнення 16 575,00 грн заборгованості за сумою процентів за кредитним договором такою, що не підлягає задоволенню. З матеріалів справи вбачається, що витрати на правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн становлять більше третини загальної ціни позову, що не є співмірним зі складністю справи, часом й обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Вважає, що співрозмірним, справедливим та достатнім за правничу допомогу представнику позивача є сума 2 000,00 грн (а.с. 39-53).

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 04 травня 2026 року Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором від 29 березня 2021 року № 3652290 в розмірі 21 960 (двадцять одна тисяча дев`яток шістдесят) гривень 00 копійок, судові витрати в розмірі 2 422(дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, витрати на правничу допомогу в сумі 3 000 (три тисячі) грн 00 копійок.

Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 було подано апеляційну скаргу, в якій прохає рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 04 травня 2026 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

В доводах апеляційної скарги зазначається, що суд першої інстанції визнав встановленими ряд обставин, що мають значення для справи, однак не доведені належним чином позивачем, внаслідок чого ухвалив незаконне та необґрунтоване рішення.

Зазначає, що до матеріалів справи позивачем долучено лише індивідуальну частину кредитного договору, а правила надання фінансових кредитів послуг товариством, що складають основну частину договору, мають бути розміщені на веб-сайті товариства, однак отримати редакцію правил, що діяла станом на 29 березня 2021 року не є можливим, а ТОВ «ФК Кредит-капітал» не вчинило жодних дій задля можливості ознайомитись з ними.

Відзив на адресу Полтавського апеляційного суду не надходив.

Судове засідання проводилось в порядку письмового провадження за відсутності сторін по справі, з дотриманням принципу гласності судового процесу та забезпеченням сторонам права на своєчасне та повне отримання інформації про хід та результати розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно вимог ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ч.1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що 29 березня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_2 укладено договір про споживчий кредит № 3652290, відповідно до пункту 1.1. якого кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4. договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

Пунктами 1.2.-1.4. вищевказаного кредитного договору передбачено, що сума кредиту становить 5 000,00 грн. Кредит надається строком на 30 днів з 29 березня 2021 року (дата надання кредиту) до 28 квітня 2021 року.

Відповідно до п. 1.5. загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 1 960,00 грн в грошовому виразі та 477,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 6 960,00 грн. Загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі, зокрема позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п.1.4 договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов`язань.

Згідно п.п. 1.5.1.-1.7 договору комісія за надання кредиту 385,00 грн, яка нараховується за ставкою 7,70 відсотків від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом 1 575,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,05 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки за цим договором фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п. 2.2,. 2.3 цього договору.

У відповідності до п. 2.1. договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

В п. 2.3.1.2 договору заначено умови пролонгації на стандартних (базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 договору. У випадку, якщо позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування(пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.

Відповідно до відомостей про щоденні нарахування та погашення за період з 29 березня 2021 року по 27 квітня 2021 року нараховувалися відсотки в розмірі 52,20 грн згідно п. 1.5.2 договору, з 29 квітня 2021 року по 27 червня 2021 року в розмірі 250,00 грн згідно п. 1.6 договору. Також відповідачкою підписано в електронній формі додаток № 1 графік платежів за договором про споживчий кредит від 29 березня 2021 року № 3652290, паспорт споживчого кредиту, анкету-заяву на отримання кредиту № 3652290, в яких зазначені умови надання кредиту.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами виникли кредитні правовідносини, за умовами яких позичальник отримав кредитні кошти, однак взяті на себе зобов`язання щодо їх своєчасного та повного повернення, а також сплати передбачених договором платежів належним чином не виконав. При цьому суд установив факт укладення кредитного договору в електронній формі, отримання відповідачкою кредитних коштів та наявність заборгованості, розмір якої підтверджується наданими позивачем доказами.

Також суд виходив із того, що право вимоги за кредитним договором у встановленому законом порядку перейшло до позивача на підставі договору відступлення права вимоги, а відповідачка після заміни кредитора заборгованість не погасила. З огляду на встановлене неналежне виконання відповідачкою договірних зобов`язань, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин.

Статтями 526, 530 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11, ч.2 ст.509 ЦК України підставами виникнення зобов`язань є договори та інші правочини.

Згідно статей 626, 627ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір (оферту), відповіді про прийняття цієї пропозиції (акцепту), яка має бути повною і безумовною (статті 640-642 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (статті1054,1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Положеннями статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010).

Згідно статей 12,13,81ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З матеріалів справи вбачається, що 29 березня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_2 укладено договір про споживчий кредит № 3652290, відповідно до пункту 1.1. якого кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4. договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

Пунктами 1.2.-1.4. вищевказаного кредитного договору передбачено, що сума кредиту становить 5 000,00 грн. Кредит надається строком на 30 днів з 29 березня 2021 року (дата надання кредиту) до 28 квітня 2021 року.

Відповідно до п. 1.5. загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 1 960,00 грн в грошовому виразі та 477,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 6 960,00 грн. Загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі, зокрема позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п.1.4 договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов`язань.

Згідно п.п. 1.5.1.-1.7 договору комісія за надання кредиту 385,00 грн, яка нараховується за ставкою 7,70 відсотків від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом 1 575,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,05 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки за цим договором фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п. 2.2,. 2.3 цього договору. У відповідності до п. 2.1. договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

В п. 2.3.1.2 договору заначено умови пролонгації на стандартних (базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів.

Відповідно до відомостей про щоденні нарахування та погашення за період з 29 березня 2021 року по 27 квітня 2021 року нараховувалися відсотки в розмірі 52,20 грн згідно п. 1.5.2 договору, з 29 квітня 2021 року по 27 червня 2021 року в розмірі 250,00 грн згідно п. 1.6 договору.

Також відповідачкою підписано в електронній формі додаток № 1 графік платежів за договором про споживчий кредит від 29 березня 2021 року № 3652290, паспорт споживчого кредиту, анкету-заяву на отримання кредиту № 3652290, в яких зазначені умови надання кредиту.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки матеріалами справи підтверджено факт укладення між сторонами кредитного договору, отримання відповідачкою кредитних коштів та неналежного виконання нею взятих на себе зобов`язань щодо їх повернення і сплати передбачених договором платежів. При цьому позивач набув право вимоги до відповідачки у встановленому законом порядку, а наявність та розмір заборгованості підтверджуються належними і допустимими доказами, які відповідачкою не спростовані. За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Колегія суддів зазначає, що інші доводи, які викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.

Крім цього, зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Тому, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а тому задоволенню вони не підлягають.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 04 травня 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 14 вересня 2026 року.

Головуючий суддя : __________________________ Г.Л. Карпушин

Судді: __________________ О.І. Обідіна _________________ О.О. Панченко