Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №546/1161/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 546/1161/25 Номер провадження 22-ц/814/2682/26Головуючий у 1-й інстанції Зіненко Ю. В. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Лобов О.А.

судді: Дряниця Ю.В., Чумак О.В.

за участю секретаря судового засідання Буцьківського М.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» на рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 19 березня 2026 року (час ухвалення судового рішення та дата складання повного текста судового рішення не зазначені) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд

у с т а н о в и в :

У листопаді 2025 року ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» звернувся до суду з вказаним позовом, просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договорам у розмірі 125 624,88 грн, який складається з: заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 14 999,98 грн, суми заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 110 624,90 грн.

Також просив вирішити питання судових витрат та стягнути з відповідачки 2 422,40 грн судового збору та 10 000 грн витрат на правничу допомогу.

В обгрунтування позову посилалося на неналежне виконання відповідачкою умов кредитного договору.

Рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 19 березня 2026 року у задоволенні позову ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено за недоведеністю.

В апеляційній скарзі ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі а також вирішити питання судових витрат понесених в суді апеляційної інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги повторно викладені обставини і доводи, зазначені у позові, та додатково наголошується, що кредитний договір укладений між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та відповідачкою повністю відповідає вимогам чинного законодавства України, нормативно-правове регулювання укладання електронного Кредитного договору та процедура укладання електронного кредитного договору детально описана Позивачем в позовній заяві.

Стверджується, що представником подано докази до позовної заяви відповідно до вимог чинного законодавства. Докази є належними та допустимими та отриманими законним шляхом, проте суд першої інстанції не дав їм належної оцінки.

Вважає, що надані докази у справі є достатніми, допустимими та належними, а висновки суду — помилковими, зробленими з порушенням норм матеріального та процесуального права.

По-перше, факт укладення кредитного договору підтверджується письмовими доказами: копією договору, умовами договору, які є публічно доступними, та іншими електронними документами. Сам по собі факт погодження відповідачки з умовами договору вже підтверджує її волевиявлення отримати грошові кошти.

По-друге, згідно з пунктом 10 Положення НБУ № 113 від 03.11.2021 року, якщо позичальник вказав номер електронного платіжного засобу (платіжної картки) у встановленому форматі НОМЕР_1 , це вважається достатнім для здійснення переказу коштів. Закон не вимагає зазначення повного номера рахунку у випадку, коли переказ здійснюється саме на картку.

По-третє, на підтвердження факту перерахування коштів до матеріалів справи надано листи від платіжного оператора (ТОВ "ПЕЙТЕК"), які підтверджують здійснення транзакції на вказану позичальником картку. Укладення договору з фінансовим посередником відповідає звичайній практиці діяльності фінансових установ, і цей суб`єкт діяв від імені позивача, що не суперечить законодавству.

По-четверте, відповідно до ст. 1055 ЦК України, якщо інше не встановлено договором, кредитодавець має право використовувати третіх осіб (агентів, платіжних операторів тощо) для виконання зобов`язань. Таким чином, позивач виконав свій обов`язок щодо надання кредиту, а факт отримання коштів підтверджено. Оскільки ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» не є банківською установою, то, відповідно, позбавлене можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів, і, як наслідок, формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не може. У зв`язку із неможливістю самостійно надати докази підтвердження належності банківської картки Відповідачу Представником Позивача разом із подачею позовної заяви було подано клопотання про витребування доказів. Суд задовольнив дане клопотання задовольнив. У матеріалах справи міститься відповідь з банку, яка підтверджує факт належності банківської картки Відповідачу та перерахунок на його банківську картку кредитних коштів. А тому, висновок суду щодо необґрунтованості, недоведеності та ненадання Позивачем належних і допустимих доказів не може бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки Позивачем було надано всі необхідні та достатні докази на підтвердження заявлених вимог, які у своїй сукупності свідчать про наявність підстав для їх задоволення.

Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому інфляційні втрати і 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 ЦК і статті 230 Господарського кодексу України.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив. Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав:

Відповідно п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення у разі порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права.

З матеріалів справи вбачається, що 27.11.2023 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір №1315572 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний», за умов якого товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користуванням кредиту та виконати інші обов`язки, передбачені договором (п.1.2). (а.с.77)

Сума кредиту (загальний розмір) складає: 15 000,00 грн. Тип кредиту - кредит (п.1.3). строк кредиту: 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені у таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до цього договору (п.1.4).

Стандартна процентна ставка становить 2,50% у день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4. цього договору (п.1.5.1). Знижена процентна ставка 0,625% на день (п.1.5.2).

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 90465,53% річних (п.1.7.1); за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 20 502,69% річних (п.1.7.2).

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1500 грн (п.1.8.1); за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 141562,50 грн (п.1.8.2).

Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 (п.2.1).

Пункт 10 договору містить відомості про реквізити сторін, зокрема відомості про особу позичальника: ОСОБА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; серію та номер паспорта, ким виданий; зареєстровані місце проживання; номер мобільного телефону та email; договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Т861, 27.11.2023 21:47:52/ ОСОБА_1 /а.с.77-81/

Додатком №1 до договору є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, який містить електронний підпис позичальника одноразовим ідентифікатором Т861, 27.11.2023 21:47:52/ ОСОБА_1 /а.с.81 зворот/

Укладенню договору передувало ознайомлення та погодження позичальником Паспорту споживчого кредиту. Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма), який містить електронний підпис позичальника одноразовим ідентифікатором Т861, 27.11.2023 21:47:30/ ОСОБА_1 /а.с.83/

Додатком до позовної заяви є Офіційні правила програми лояльності ТОВ «Слон Кредит» для споживачів сервісу по продукту «Комфортний», затверджені наказом №02-КД директора товариства від 10.01.2023; Публічна пропозиція ТОВ «»Слон Кредит» на укладення договору про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів від 20.11.2023; Правила надання коштів у позику, в том числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Слон Кредит»./а.с.34-46,47-51/

02.07.2025 ТОВ «Пейтек» листом №20250702-93 повідомило, що між товариством та ТОВ «Слон Кредит» укладено договір про організацію переказу грошових коштів №06062022-1 від 06.06.2022. Відповідно до зазначеного договору було спішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Слон Кредит» на суму 15000,00 грн.( а.с.91)

На підтвердження існування між ТОВ «Пейтек» та ТОВ «Слон Кредит» договірних правовідносин позивачем надано Витяг з Договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_4 від 06.06.2022./а.с.7173/

Згідно із розрахунком заборгованості, складеного ТОВ «Слон Кредит» стосовно ОСОБА_1 за кредитним договором №1315572 від 21.11.2023 станом на 21.11.2024 загальна сума боргу склала 125 624,88 грн, із яких: 14 999,98 грн - заборгованість за кредитом; 110 624,90 грн - заборгованість за відсотками./а.с.87/

27.06.2025 між ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» (фактор) та ТОВ «Слон Кредит» (клієнт» укладено договір факторингу №27062025, за яким позивач набув право вимоги за договорами визначеними у реєстрі боржників./а.с.55-58/

Додатком №1 до Договору факторингу №24122024 від 24.12.2024 є Витяг з реєстру боржників, який містить відомості про боржника ОСОБА_1 , кредитний договір №1315572; сума кредиту: 14999,98 грн; сума заборгованості за відсотками: 110624,90 грн; разом 125624,88 грн./а.с.89-90/

01.07.2025 ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» сплачено на користь ТОВ «Слон Кредит» кошти у розмірі 3 750423,44 грн за договором факторингу №27062025 від 27.06.2025, що підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті №7210./а.с.20/

ТОВ «Слон Кредит» складено повідомлення про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором №1315572 від 27.11.2023. За змістом такого повідомлення товариство повідомило ОСОБА_1 , що право вимоги його заборгованості відступлено ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал». Доведено до відома позичальника, що станом на 28.06.2025 розмір заборгованості за кредитним договором становить 125624,88 грн./а.с.85/

22.10.2025 АТ КБ «Приват Банк» повідомлено суд, що банком було ініційовано детальну перевірку, в ході якої підтверджено, що на ім`я ОСОБА_1 ( НОМЕР_3 ) банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_5 та 27.11.2023 на цю платіжну картку зараховано кошти у розмірі 15000,00 грн. Платник інформація відсутня.( а.с.119)

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами факт укладення кредитного договору, направлення та отримання відповідачкою коштів.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з такого.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

В силу частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень статті 11 Закону України від 3 вересня 2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію» слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону №675-VIII).

В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У частині першій статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання має виконуватися належним чином, у тому числі відповідно до умов договору та вимог закону.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Як вбачається з матеріалів справи, для укладення договору в електронному вигляді на отримання кредиту ОСОБА_1 вказано значну за обсягом і інформативністю кількість особистих даних, зокрема номери мобільного телефонів, дату народження, паспортні дані, сімейний стан, місце проживання, реєстрації, працевлаштування із зазначенням місця роботи, а також номеру належної їй банківської картки.

Отже, дії ТОВ «Слон Кредит» під час вчинення електронного правочину відповідають Закону України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Укладення кредитного договору відповідало внутрішній волі відповідачки.

Якщо ж електронний документ підписано за допомогою будь-якого іншого електронного підпису (не КЕП чи УЕП), то суд має здійснити окремі процесуальні дії, спрямовані на перевірку цілісності та незмінюваності даних, які в ньому містяться.

Які саме це мають бути дії, залежить від способу надання відповідного процесуального документу до суду (паперова копія, електронний примірник тощо), формату, в якому цей документ зберігається, особливостей електронного підпису, за допомогою якого він підписаний, тощо. При цьому характер цих процесуальних дій визначається особливостями дослідження електронних доказів, що передбачені процесуальним законодавством.

Так, згідно із частиною першою статті 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

При цьому, згідно із частиною третьою статті 100 ЦПК України учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Водночас частиною п`ятою цієї статті передбачено, якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Як убачається із матеріалів справи на підтвердження позовних вимог позивачем (новий кредитор) надано копію договору про надання споживчого кредиту №1315572 від 27.11.2023 ( а.с.77-81), який містить персональні дані відповідачки, а також відомості про підписання договору ОСОБА_1 та ТОВ «Слон Кредит».

Між тим, у справі відсутні докази реєстрації ОСОБА_1 у інформаційно-телекомунікаційній системі кредитора, а також, що позичальник отримав та у стислі строки ознайомився зі складними для розуміння та значними за обсягами договором та паспортом про споживчий кредит, а також використання нею одноразового ідентифікатора, відомості про який у справі відсутні.

Відсутність доказів, які б підтверджували достовірність, цілісність і незмінюваність відповідного договору, з огляду на позицію Верховного Суду, сформовану у справі №758/14925/23 від 04.02.2026, виключають підстави вважати погодженим позичальником істотних умов кредитування, таких як строк дії договору, розмір неустойки та процентної ставки за користування кредитними коштами, а отже, їх стягнення в судовому порядку.

Матеріали справи не містять відомостей (штрихкоду, посилання чи інш.) для можливості перевірки судом незмінюваності договору позики (наявний в матеріалах справи та на момент укладення).

За змістом ст.ст.77-80 ЦПК України докази мають відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності.

Згідно з положеннями ст.12, ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Принцип змагальності (п.4 ч.3 ст.2 ЦПК України) забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17; постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц).

Як вбачається з матеріалів справи, останні не містять доказів відомостей (штрихкоду, посилання чи інш.) для можливості перевірки судом незмінюваності договору позики (наявний в матеріалах справи та на момент укладення), листом АТ КБ «ПриватБанк» повідомлено про ініціювання карткового рахунку, зазначеного у кредитному договорі, цим же листом повідомлено про перерахування коштів на зазначений рахунок у розмірі 15 000 грн 27.11.2023 року.

Отже, у межах цієї справи слід вважати доведеним лише факт підписання (укладення) між відповідачкою і первісним кредитором кредитного договору без підтвердження конкретних його умов, які є істотними, зокрема розмір і порядок нарахування та сплати процентів, а також факт отримання відповідачкою 15 000 грн на виконання умов укладеного договору.

З наведених мотивів заявлені вимоги слід вважати обгрунтованими лише у частині стягнення тіла кредиту, тобто фактично отриманих відповідачкою коштів.

З таких обставин колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, а саме про стягнення з відповідачки на користь позивача тіла кредиту у розмірі 14 999, 98 коп. В іншій частині позовних вимог слід відмовити у зв`язку з недоведеністю.

Частиною 13 ст.141 ЦПК України визначено, що суд апеляційної чи касаційної інстанціях, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частиною 1 та п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Згідно ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З матеріалів справи вбачається, що, звертаючись до суду з позовом, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» сплатило 2 422,40 грн судового збору (а.с.1), а за подачу апеляційної скарги сплатило 3 633,60 грн судового збору (а.с.219).

Позовна заява задоволена на 11,94%.

Отже, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» має право на стягнення з відповідачки (2 422,40+ 3633,60) х 11,94% = 723,08 грн судового збору.

Щодо витрат на правничу допомогу.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Сталою судовою практикою Верховного Суду сформована правова позиція про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року (справа № 757/47925/15-ц), від 20 червня 2018 року (справа№ 127/1284/14-ц), від 27 червня 2018 року (справа №554/9348/15-ц), від 25 липня 2018 року (справа № 522/4198/17-ц), від 15 квітня 2020 року (справа № 199/3939/18-ц), від 09 червня 2020 року (справа № 466/9758/16-ц).

Отже, сторона по справі у підтвердження понесених витрат на правничу допомогу має надати суду в обов`язковому порядку документ, що посвідчує сплату коштів за надані послуги.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» просить стягнути 10 000 грн витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції та 8 000 грн в суді апеляційної інстанції, на підтвердження понесених витрат надав: договір № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року про надання правничої допомоги; АКТ № 11913 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 р; ордер.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вбачається з акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), правнича допомога ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» надавалась адвокатом Столітнім М.М. у виді: надання адвокатом усної первинної консультації та роз`яснень з правових питань у рамках цивільного судочинства; Дослідження наданих клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи; Аналіз чинного законодавства, судової практики Верховного Суду, практики судів апеляційної інстанції у рамках цивільного судочинства; Підготовка декількох позицій на підставі вивченого питання для ефективного захисту права та інтересів Клієнта, узгодження обраної позиції з Клієнтом; Письмова юридична консультація, складання письмового консультаційного висновку з посиланням на вимоги чинного законодавства з урахуванням сталої судової практики та обраної Клієнтом позиції захисту прав та інтересів; Проведення Адвокатом заходів спрямованих на самостійне отримання необхідних письмових доказів у цивільному процесі, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Складення, оформлення та направлення адвокатських запитів; Складання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитними договором №1315572 від 27.11.2023, укладеним між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 до суду першої інстанції; Складання та оформлення інших документів (крім процесуальних) - додатків до позовної заяви, необхідних для повного, всебічного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наданих до суду доказів (витяги з реєстру боржників, опис до поштового направлення відповідачу, що містить позовну заяву з додатками, рахунок на оплату послуг адвоката, акт прийому-передачі виконаних робіт та інші необхідні документи); Складання та оформлення процесуальних документів необхідних для розгляду цивільної справи в суді першої інстанції (відповідь на відзив, письмові пояснення, заяви (клопотання), клопотання про витребування доказів, тощо; Представництво інтересів Клієнта під час здійснення цивільного судочинства за позовною заявою КЛІЄНТА про стягнення заборгованості за кредитним договором в тому числі участь у судових засіданнях.

Вказані дії адвоката в суді першої інстанції оцінені у 10 000 грн.

Зі звіту про надання правової допомоги вбачається, що правова допомога надавалась ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» адвокатом Крюковою М.В. у виді: правової експертизи документів та складання апеляційної скарги у справі, подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги.

Вказані дії адвоката оцінені у 8 000 грн.

Виходячи з розумності розміру витрат на професійну правничу (правову) допомогу, слід звернути увагу на те, що зустрічі Адвоката та Клієнта, Дослідження наданих Клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи; Аналіз чинного законодавства, судової практики Верховного Суду, практики судів апеляційної інстанції у рамках цивільного судочинства; Підготовка декількох позицій на підставі вивченого питання для ефективного захисту права та інтересів Клієнта, узгодження обраної позиції з Клієнтом; Письмова юридична консультація, складання письмового консультаційного висновку з посиланням на вимоги чинного законодавства з урахуванням сталої судової практики та обраної Клієнтом позиції захисту прав та інтересів; Складання та оформлення інших документів (крім процесуальних) - додатків до позовної заяви, необхідних для повного, всебічного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наданих до суду доказів (витяги з реєстру боржників, опис до поштового направлення відповідачу, що містить позовну заяву з додатками, рахунок на оплату послуг адвоката, акт прийому-передачі виконаних робіт та інші необхідні документи), не є видом адвокатської діяльності в розумінні ст. 19 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність, отже сума, зазначена адвокатом за вчинення вказаних дій, не підлягає задоволенню.

Надання Адвокатом усної первинної консультації та роз`яснень з правових питань у рамках цивільного судочинства; Проведення Адвокатом заходів спрямованих на самостійне отримання необхідних письмових доказів у цивільному процесі, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Складення, оформлення та направлення адвокатських запитів; Складання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договорам №1315572 від 27.11.2023, до суду першої інстанції, по своїй суті по своїй суті є однією дією, тобто підготовка та виготовлення позовної заяви, а отже визначена сума виконаних адвокатом робіт, яку просить стягнути відповідач у розмірі 2 920 грн , є обгрунтованою та підлягає стягненню.

Складання та оформлення процесуальних документів необхідних для розгляду цивільної справи в суді першої інстанції (відповідь на відзив, письмові пояснення, заяви (клопотання), клопотання про витребування доказів, тощо, оцінене у 1 640 грн, є завищеним та підлягає зменшенню до 700 грн з огляду на шаблонність наданих позивачем заяв та їх кількість.

Представництво інтересів Клієнта під час здійснення цивільного судочинства за позовною заявою КЛІЄНТА про стягнення заборгованості за кредитним договором №1315572 від 27.11.2023, в тому числі участь у судових засіданнях, взагалі не знайшло свого підтвердження матеріалами справи, з огляду на відсутність представника позивача під час слухання справи в суді першої інстанції.

Правова експертиза документів не є видом адвокатської діяльності в розумінні ст. 19 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а отже сума зазначена адвокатом за вчинення вказаних дій не підлягає задоволенню.

Складання апеляційної скарги та направлення її до суду апеляційної інстанції оцінена у 8 000 грн також є завищеною та підлягає зменшенню до 3 000 грн

Враховуючи відсоток задоволених позовних вимог (11,94%), стягненню підлягають витрати на правничу допомогу у розмірі (2 920 +700+ 3 000) х 11,94% = 790,42 грн.

Керуючись ст.367, п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» задовольнити частково.

Рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 19 березня 2026 року скасувати, ухвалити нове рішення по суті заявлених вимог.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором №1315572 від 27.11.2023 у розмірі 14 999,98 грн – сума заборгованості за тілом кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» витрати понесені на оплату судового збору у розмірі 723,08 грн та 790,42 грн витрат понесених на послуги адвоката, а всього 1 513,50 грн

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 14 вересня 2026 року.

Головуючий суддя О.А. Лобов

Судді: Ю.В.Дряниця

О.В.Чумак