Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №295/3953/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/3953/26 Головуючий у 1-й інст. Луньова Д. Ю.

Номер провадження №33/4805/1337/26

Категорія ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України Доповідач Чеботаренко О. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Чеботаренко О.Л., за участю секретаря Романенко Т.Р. представника Житомирської митниці Заліщука О.М., представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - Клименко Т.В., розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу представника Житомирської митниці на постанову судді Богунського районного суду м.Житомира від 26 серпня 2026 року, якою закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.483 Митного кодексу України за відсутністю складу правопорушення,

встановив:

Оскаржуваною постановою Богунського районного суду м. Житомира від 26 серпня 2026 року закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.483 Митного кодексу України за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

З постанови суду вбачається, що 18.11.2025 Житомирською митницею отримано лист Департаменту Міжнародної взаємодії Державної митної служби України від 18.11.2025 №26/26-04/7/2538, яким надіслано відповідь митних органів Литовської Республіки від 13.11.2025 за вих. №(1.50Mr./20-05)3BЕ-6708 (вх. Держмитслужби від 17.11.2025 №33026/11/26) на запит стосовно надання адміністративної допомоги у проведенні перевірки дотримання законодавства з питань митної справи при ввезенні на митну територію України товару, транспортного засобу марки VOLKSWAGEN CADDY, номер НОМЕР_1 .

У відповідності до інформації, наявної в АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби, встановлено, що 09 грудня 2024 року в 08 год. 11 хв громадянин України ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_2 ) через пункт пропуску «Устилуг-Зосин» митного поста «Устилуг» Волинської митниці, згідно документу контролю доставки, а саме електронної митної декларації (ЕМД) ІМЕЕ № 24UA101090013449U0, ввіз на митну територію України товар, легковий автомобіль VOLKSWAGEN CADDY, номер кузова НОМЕР_1 з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_3 .

У якості підстави для переміщення вказаного товару (легкового автомобіля) через митний кордон України громадянин України ОСОБА_2 подав митним органам України документи, у тому числі довіреність, видану ОСОБА_3 на ім`я, серед інших, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , якою уповноважив їх представляти його інтереси з питань придбання та переміщення транспортного засобу, придбаного за кордоном, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 07.02.2017 № НОМЕР_4 та договір купівлі-продажу від 26.11.2024 № 338241, згідно заповнених граф якого, продавець: Otjacques Jeanne MA, покупець: Shyljenko Sergey, Ukraine, s. Chumakove, Seymivska 36.

Вартість цього транспортного засобу, відповідно до договору купівлі продажу від 26.11.2024 N? 338241, становить 3 700 євро. 09.12.2024 до митного поста «Звягель» Житомирської митниці керівником, особою, уповноваженою на роботу з митними органами, ФОП ОСОБА_5 (згідно договору про надання послуг митного брокера від 09.12.2024 № 09.12.2024) подано електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ 24UA101090013545U0, відповідно до якої було проведено митне оформлення товару: «легковий автомобіль: марка - VOLKSWAGEN; модель - CADDY; номер кузова НОМЕР_1 ; тип двигуна - дизель; робочий об`єм циліндрів двигуна - 1598 см3; модельний рік виготовлення - 2014 р; календарний рік виготовлення - 2013», країна відправлення/експорту - Литовська Республіка LT, що відповідно до договору купівлі продажу від 26.11.2024 N? 338241 та поданої ЕМД слідував на адресу покупця- ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) за ціною 3 700 євро, що з урахуванням курсу НБУ на дату переміщення 09.12.2024 транспортного засобу через митний кордон України у національній валюті становило 162269,79 гривень.

За результатом опрацювання інформації, наданої митними органами Литовської Республіки, а саме рахунку-фактури від 28.11.2024 TRA№, декларації придбання транспортного засобу від 28.11.2024 № 334019539, декларації передачі транспортного засобу від 28.11.2024 N? 334019779 та запиту про надання послуг з реєстрації від 28.11.2024 N?22473565 встановлено, що відправником (продавцем) товару, а саме, легкового автомобіля марки VOLKSWAGEN CADDY, номер кузова НОМЕР_1 , є литовська компанія UAB «KAPSAS», Kauno m. Sav., Kauno m., Pastuvos g. 2D, LT-100009948014, Im. k. НОМЕР_5 , одержувачем (покупцем) - фізична особа ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), АДРЕСА_2 . Вартість зазначеного товару, згідно рахунку-фактури від 28.11.2024 TRA№, склала 4 950 євро, що, з урахуванням курсу НБУ на дату переміщення 09.12.2024 транспортного засобу через митний кордон України у національній валюті становить 217 090,67 гривень.

Однак під час ввезення на митну територію України ОСОБА_2 до митного органу надав рахунок-фактуру від 26.11.2024 N? 338241, відповідно до якого Otjacques Jeanne MA продав легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN CADDY, номер кузова НОМЕР_1 ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ), АДРЕСА_1 , за ціною 3 700 євро, що не відповідає дійсності, так як згідно наданих документів, наданих митними органами Литовської Республіки, зазначений товар (легковий автомобіль) був реалізований (проданий) литовською компанією UAB «KAPSAS», auno m. Sav., Kauno m., Pastuvos g. 2D, LT-100009948014, Im. k. 304172356 фізичній особі ОСОБА_10 ( ОСОБА_6 ), АДРЕСА_2 , за ціною 4 950 євро.

Таким чином, за версією митного органу, громадянин України ОСОБА_1 , вчинив дії, спрямовані на переміщення товару, а саме: легкового автомобіля, VOLKSWAGEN CADDY, номер кузова НОМЕР_1 , вартістю 4950 євро (або еквівалент 217 090,67 гривень за курсом НБУ на час переміщення товару, транспортного засобу через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для його переміщення документів, а саме договору купівлі-продажу від 26.11.2024 № 338241, що містить неправдиві відомості щодо відправника (продавця), одержувача (покупця) та його дійсної вартості.

У оскаржуваній постанові суд першої інстанції дійшов висновку, що матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_1 достовірно володів відомостями щодо вартості автомобіля, тобто йому був відомий зміст документів, які він надавав при перетині кордону, що він усвідомлював свої дії як протиправні, передбачав або повинен був і міг передбачити порушення своїми діями встановленого порядку переміщення транспортного засобу через митний кордон України або можливість такого порушення, бажав, свідомо допускав його, або легковажно розраховував на його відвернення, тобто діяв умисно. А тому , на переконання суду першої інстанції, в ході розгляду матеріалів справи не доведено наявності умислу на порушення митних правил в діях ОСОБА_1 , тобто суб`єктивної сторони інкримінованого йому адміністративного правопорушення, що виключає наявність складу в його діях зазначеного правопорушення.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, представником митниці подана апеляційна скарга, в обґрунтування якої останній зазначає, що наданими доказами підтверджено, що саме ОСОБА_1 був наданий пакет недостовірних документів при ввезенні транспортного засобу на митну територію України, ОСОБА_1 при виїзді з ЄС був уповноваженим представником ОСОБА_3 , а тому не міг не бути обізнаним про невідповідності між наданими ним документами митним органом при виїзді з території ЄС, та при в`їзді на територію України. Вказує, що в ході судового розгляду сторона захисту не підтвердили факт укладення договору на перевезення. Судом не надано оцінку фінансовим , реєстраційним та технічним документам, наданим митними органами Литовської Республіки та невраховані позиції Верховного Суду та норм чинного законодавства України.

Тому апелянт просить скасувати постанову Богунського районного суду м. Житомира від 26 серпня 2026 року в адміністративній справі про порушення митних правил та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, застосувавши до нього стягнення у відповідності до санкції статті.

Представником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - Клименко Т.В., подані заперечення на апеляційну скаргу, де зазначено, що сторона захисту вважає, що постанова суду є законною, обґрунтованою та ухваленою з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Так, суд першої інстанції обґрунтовано не ототожнив сам факт наявності розбіжностей у документах, поданих під час переміщення транспортного засобу через митний кордон України, та документами, отриманими від компетентних органів Литовської Республіки із доведеністю вини ОСОБА_1 , так як ОСОБА_3 довіреністю від 02.12.2024 року уповноважив, серед інших осіб, ОСОБА_11 та ОСОБА_1 діяти від його імені щодо придбання, реєстрації, транспортування, митного оформлення та розмитнення транспортних засобів. При цьому довіреністю прямо передбачено право кожного з уповноважених осіб діяти самостійно і незалежно один від одного. Крім того, ОСОБА_12 виконав лише переміщення транспортного засобу через митний кордон, при цьому ОСОБА_13 придбавав автомобіль та здійснював реєстраційні дії у Литовській Республіці, особою ,відповідальною за фінансове врегулювання був ОСОБА_3 , а декларування здійснювала ФОП « ОСОБА_5 ». Разом з тим, відсутність належним чином оформленого договору перевезення не доводить, що ОСОБА_12 усвідомлював недостовірність відомостей у поданих митному органу документах та умисно використовував їх як спосіб приховування транспортного засобу від митного контролю. Доказів обізнаності ОСОБА_14 про вартість транспортного засобу у розмірі 4950 євро, і про узгодження дій з ОСОБА_3 чи ОСОБА_15 по приховуванню транспортного засобу від митного контролю, митниця не надала. Таким чином, на думку сторони захисту, апеляційна скарга не містить належних та достатніх підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

Заслухавши пояснення представника Житомирської митниці, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовільнити, з підстав, наведених у ній, думку представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_14 - Клименко Т.В., яка просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги, з підстав, викладених у запереченнях на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Порядок провадження у справах про порушення митних правил встановлений розділом ХІХ Митного кодексу України.

Згідно зі ст.486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням.

Статтею 487 МК України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Так, відповідно до ст. 458 МК України , порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно зі ст.494 МК України, про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.

Тобто при складанні протоколу про порушення митних правил враховуються ознаки складу правопорушення, які мають узгоджуватись з диспозицією статті, до відповідальності за якою притягується особа. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.

Відповідно до вимог ч.1 ст.318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник подає митному органу документи та відомості, необхідні для митного контролю, передбачені ст. 335 МК України.

Відповідно до ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом учинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Згідно положень ч. 8 ст. 264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Згідно з ч. 1 ст. 483 МК України відповідальність настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Об`єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.

Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка вчинила правопорушення характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України.

Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (п. 6 постанови Пленуму Верховного суду від 3 червня 2005 року №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил»).

Представник власника товару підлягає відповідальності лише у тому випадку, коли він здійснював декларування товару або з метою приховування від митного контролю і особисто вчиняв будь-які дії, що складають об`єктивну сторону такого правопорушення.

Перевізники несуть відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення цих товарів документів, що містять неправдиві відомості, виключно у разі якщо ці відомості стосуються кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, а перевізниками не вжито заходів до перевірки правдивості зазначених відомостей або у разі неможливості такої перевірки не внесено відповідного запису до міжнародної автомобільної накладної (СМR).

При цьому, що стосується використання документів, то судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Тобто ті, що подаються митному органу на кордоні, та є підставою для пропуску товару на митну територію України.

Судом встановлено, що відповідно до попередньої митної декларації ІМЕЕ 24UА101090013449U0 від 06.12.2024 р., вантажоодержувач – ОСОБА_1 , декларант/представник – ФОП ОСОБА_5 , особа, відповідальна за фінансове врегулювання – ОСОБА_3 . Митниця в`їзду – Волинська митниця. Декларується легковий автомобіль, що був у вживанні марка – VOLKSWAGEN, модель – CADDY, номер кузова - НОМЕР_1 . Ціна товару – 3700 Євро.

З додаткової митної декларацію ІМ40ДЕ 24UA101090013545U0 від 09.12.2024 р., встановлено, що вантажоодержувач – ОСОБА_1 , декларант/представник – ФОП ОСОБА_5 , особа, відповідальна за фінансове врегулювання – ОСОБА_3 . Митниця в`їзду – Волинська митниця. Декларується легковий автомобіль, що був у вживанні марка – VOLKSWAGEN, модель – CADDY, номер кузова - НОМЕР_1 . Ціна товару – 3700 Євро.

З копії договору купівлі-продажу транспортного засобу № 338241 від 26.11.2024 року, який було надано митним органам, вбачається, що продавець – ОСОБА_16 , покупець – ОСОБА_17 , транспортний засіб марки – VOLKSWAGEN, модель – CADDY, номер кузова - НОМЕР_1 , ціна – 3700 Євро.

З копії тимчасового реєстраційного талону на транспортний засіб (АТ Regitra) VOLKSWAGEN, модель – CADDY, номер кузова - НОМЕР_1 ; дата першої реєстрації в Литовській Республіці - 28.11.2024 р., а дата закінчення терміну дії тимчасової реєстрації - 28.12.2024 р. (тобто місяць); власником транспортного засобу зазначений ОСОБА_18 .

Довіреністю від 02.12.2024 року, яка посвідчена нотаріусом Головенською Л.В. Конотопського районного нотаріального округу Сумської області, підписаною Шульженком С.В., визначено, що останній уповноважує ОСОБА_19 , ОСОБА_4 , ОСОБА_20 , ОСОБА_1 , які мають право діяти самостійно, незалежно один від одного, придбати (купити) на його ім`я будь-який т/з, будь-якої марки, моделі та року випуску в будь-які країні світу, за ціну на умовах, їм відомих, розмитнити і перегнати, придбати на його ім`я т/з до місця його проживання та інше.

З довідки № 115262-Д від 09.12.2024 року ПП «АЄС Стандарт», вбачається, що вона видана ОСОБА_3 , про те, що проведено сертифікацію транспортного засобу марки – VOLKSWAGEN, модель – CADDY, номер кузова - НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 .

Із повідомлення експерта № 836 від 05.12.2024 вбачається, що транспортний засіб марки – VOLKSWAGEN, модель – CADDY, номер кузова - НОМЕР_1 належить ОСОБА_3 .

Державною митною службою України на підставі застосування Протоколу ІІ про взаємну адміністративну допомогу в митних справах до Угоди про асоціацію між ЄС та їх країнами-членами з одного боку, та Україною з іншого боку, отримано відповідь на запит від митниці Литовської Республіки про те, що автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель – CADDY, номер кузова - НОМЕР_1 згідно інформації, отриманої від підприємства «Regita» Литовської Республіки, тимчасово перебував на обліку та мав тимчасові реєстраційні посвідчення, в подальшому він був автоматично знятий із обліку.

Крім того, литовська сторона надала Житомирській митниці документи з системи «Regita» Литовської Республіки, які надавались при реєстрації зазначеного транспортного засобу, а саме сертифікат-рахунок серії КАР від 28.11.2024 р., декларацію придбання транспортного засобу від 28.11.2024 №334019539, декларацію про передачу транспортного засобу № 334019779, запит про надання послуг з реєстрації від 28.11.2024 № 22473565, з яких вбачається , що відправником (продавцем) товару, а саме, легкового автомобіля марки VOLKSWAGEN, модель – CADDY, номер кузова - НОМЕР_1 , є UAB KAPSAS, одержувачем (покупцем) - фізична особа ОСОБА_7 . Вартість зазначеного товару - 4950 євро.

Волинська митниця, відповідаючи на запит Житомирської митниці щодо надання копій документів, що стали підставою для переміщення через митний кордон України 09.12.2024 р. транспортного засобу VOLKSWAGEN, модель – CADDY, номер кузова - НОМЕР_1 , надала наступні копії документів, які надавались ОСОБА_1 при перетині митного кордону України: технічний паспорт на автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель – CADDY, номер кузова - НОМЕР_1 , договір купівлі-продажу від 26.11.2024 р. (покупець – ОСОБА_21 , вартість автомобіля- 3700 євро), тимчасове свідоцтво про реєстрацію від 28.11.2024 р. № НОМЕР_6 транспортного засобу VOLKSWAGEN, модель – CADDY, номер кузова - НОМЕР_1 , власником, в якому зазначений ОСОБА_18 , нотаріально посвідчену довіреність від 02.12.2024, видану ОСОБА_3 .

Також в матеріалах справи наявні письмові пояснення ОСОБА_22 , в яких останній зазначає, що особисто він не здійснював ввезення транспортного засобу VOLKSWAGEN, модель – CADDY, номер кузова - НОМЕР_1 на митну територію України в якості товару, не перетинав кордон з цим автомобілем та не подавав жодних митних декларацій щодо нього. Так як він проживає в Литві, його знайомий ОСОБА_17 попросив його придбати йому автомобіль VOLKSWAGEN, модель – CADDY та видав довіреність на пригон автомобіля в Україну на декілька осіб, в тому числі на ОСОБА_23 . Бойко купив автомобіль VOLKSWAGEN, модель – CADDY, номер кузова - НОМЕР_1 з дефектом і відремонтував його на СТО в Литві. Автомобіль був поставлений ним на транзитні номери. Ніяких фінансових операцій (по розмитненню авто) чи оформлення митних декларацій він не проводив. Митними питаннями займався митний брокер, а фінансовими питаннями по розмитненню авто займався сам ОСОБА_24 . Всі документи він передав водію з автомобілем. Які саме документи, він не пам`ятає тому, що це було дуже давно.

Таким чином, матеріали справи вказують, що саме ОСОБА_3 було ініційовано здійснення дій по ввезенню вказаного автомобіля, укладання договорів на придбання автомобілів будь-якої марки з будь-яких країн світу, та складання всіх митних документів, в тому числі попередніх та додаткових митних декларацій

Даних про використання ввезених автомобілів у власних інтересах ОСОБА_1 чи обернення на свою користь, або не передачу авто кінцевому замовнику (вантажоодержувачу) – ОСОБА_3 матеріали справи не містять.

Наявні матеріали не містять достатніх відомостей, що ОСОБА_1 самостійно виступав в якості покупця/декларанти чи відповідальної особи, здійснював будь-які дії по оформленню митного декларування, подавав відомості щодо вартості переміщених товарів.

Отже, ОСОБА_1 на підставі довіреності, виданої ОСОБА_25 фактично виконував перевезення транспортного засобу, а замовником такого перевезення виступав ОСОБА_3 .

Для притягнення до відповідальності за ст.483 МК України, необхідна наявність умислу в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (п.6 Постанови Пленуму Верховного суду від 03.06.2005 року №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил»).

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 фактично лише перевозив автомобіль і не був а ні замовником, а ні власником чи отримувачем вантажу, а митним органом не надано інших доказів стосовно того, що він створював, формував та заповнював будь-яких документи, на підставі яких подавалась митна декларація, слід дійти висновку про недоведеність того, що ОСОБА_1 знав про обставини складання таких документів та їх достовірність.

При цьому, слід звернути увагу, що обов`язок у наданні достовірних та правдивих відомостей щодо вантажу та мети його ввезення на територію України покладається виключно на замовника (отримувача) такого вантажу, у даному випадку автомобіля, який ОСОБА_1 лише переміщував як водій, уповноважений ОСОБА_3 , і який надав відповідні документи для митного оформлення.

Згідно ч.2 ст.191 Митного кодексу України, перевізники зобов`язані: під час прийняття товарів до перевезення перевіряти точність відомостей щодо кількості вантажних місць, їх маркування, номери, зовнішній стан товарів та їх пакування. У разі неможливості такої перевірки вносити відповідний запис до міжнародної автомобільної накладної (CMR); у строк, встановлений статтею 95 цього Кодексу або встановлений митним органом країни відправлення відповідно до положень Конвенції про процедуру спільного транзиту, доставляти товари до митного органу призначення, а також подавати передбачені законодавством документи на них; не розпочинати вивантаження чи перевантаження товарів без дозволу митного органу; у разі прибуття до митного органу призначення у неробочий час забезпечувати схоронність товарів і вживати визначених митним органом заходів для недопущення їх несанкціонованого вилучення з-під митного контролю; у строки, встановлені статтею 194-2 цього Кодексу, подавати в установленому цим Кодексом порядку до митного органу загальну декларацію прибуття.

Отже, чинний МК України не встановлює обов`язок ОСОБА_1 відповідати за перевірку правильності, достовірності відомостей, які стосуються отримувача товару - транспортного засобу VOLKSWAGEN, модель – CADDY, номер кузова - НОМЕР_1 .

За таких обставин він як особа, яка фактично перевозить товар, жодним чином не може нести відповідальність за ст.483 МК України через подання документів, що мають неправдиві відомості щодо кінцевого одержувача транспортного засобу та мети перевезення.

При цьому будь-якої спільного умислу ОСОБА_14 з іншими особами (як то ОСОБА_13 , ОСОБА_21 та інші) направленого на порушення митних правил , а дії по незаконному переміщенню автомобіля ними були узгоджені між собою, а кожен з перелічених осіб, які фігурують в матеріалах справи, був обізнаний щодо дій, рішень інших, та володів відповідним обсягом інформації, відомим іншим особам, судом не встановлено, а митним органом не доведено.

Таким чином, за результатами апеляційного перегляду справи суд дійшов висновку, що митним органом не надано беззаперечних доказів того, що ОСОБА_1 були вчиненні умисні дії, спрямовані на переміщення транспортного засобу через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом надання митному органу, як підстави для переміщення, документів, які містять неправдиві відомості щодо його одержувача, а отже місцевий суд обґрунтовано закрив провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб`єктом приватного права і суб`єктом владних повноважень, передбачає, що останній зобов`язаний забезпечити доведення в суді правомірності свого рішення, дії або бездіяльності, оскільки, в протилежному випадку, резюмується, що вони є протиправними.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.01.2019 року по справі №760/10803/15-а (адміністративне провадження №К/9901/19074/18).

З урахуванням встановлених обставин апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга представника Житомирської митниці є необґрунтованою.

При цьому слушно також відзначити, що відповідно до ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Будь-яких переконливих та обґрунтованих доказів, які б поза розумним сумнівом доводили, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив порушення митних правил, передбачених ч.1 ст.483 МК України, митним органом суду не надано. Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у рішеннях Європейського суду з прав людини, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

За таких обставин апеляційний суд визнає постанову суду першої інстанції законною, обґрунтованою та належним чином вмотивованою, тому не вбачає підстав для її скасування.

Відповідно до п.1 ч.8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу представника Житомирської митниці залишити без задоволення.

Постанову Богунського районного суду м.Житомира від 26 серпня 2026 року, якою провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.483 МК України закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - в зв`язку відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови проголошено в залі суду 17.09.2026 року о 15.30 г.

Суддя О.Л. Чеботаренко