Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №163/2419/24 — Волинський апеляційний суд

Справа № 163/2419/24 Провадження №33/802/890/26 Головуючий у 1 інстанції:Шеремета С. А.

Доповідач: Денісов В. П.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року місто Луцьк

Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - адвоката Восковського Ю.О. та представника митниці Федчишина Р.А., розглянувши в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника митниці Крижановської О.В. на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 06 серпня 2026 року щодо ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою, провадження в справі щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за протоколом №0346/UA20500/24 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.485 Митного кодексу України закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу порушення митних правил.

Згідно протоколу про порушення митних правил №0346/20500/24, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «ДІЛЛІНДЖЕР», під час митного оформлення товарів Сідельних тягачів -марки - SCANIA; - моделі - R500; - номер кузова/шасі (VIN) НОМЕР_1 ; марки - VOLVO; - моделі FH460; - номер кузова/шасі (VIN) НОМЕР_2 вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів в загальній сумі 306420,62 гривень шляхом подання митному органу сертифікатів з перевезення товару PL/MF/AS 1518603 від 06.03.2024; PL/MF/AS 1518591 від 04.03.2024 не були підтверджені Митним офісом у м. Кельце та стали підставою для неправомірного застосування преференційного режиму, заявленого в митних деклараціях типу ІМ40ДЕ: 24UA205140020110U3 від 25.03.2024; 24UA205140019579U2 від 22.03.2024.

В поданій апеляційній скарзі представник митниці Крижановська О.В. вважає постанову судді необґрунтовано. Вказує, що вина ОСОБА_1 стверджена матеріалами справи. Посилається на те, що місцевим судом не враховано відповідь уповноваженого органу Республіки Польща, відповідно до якої сертифікати з перевезення товару не були підтверджені Митним Офісом м. Кельце. Зазначає, що вказана відповідь митних органів Республіки Польща здобута у передбаченому МК України порядку, є офіційним документом, який складений і видавався службовою особою від імені органів державної влади іноземної країни. Крім того, не надання ТОВ «ДЛЛІНДЖЕР» на запит Волинської митниці оригіналу сертифікату, додатково підвереджує умисел вказаного суб`єкта щодо безпідставності отримання преференції. Таким чином, ОСОБА_1 під час митного оформлення товару вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів, шляхом подання митному органу сертифікату, який містить неправдиві відомості щодо країни походження товару та стали підставою для неправомірного застосування преференційного режиму. Просить постанову судді скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким ОСОБА_1 визнати винним за ст.485 МК України та накласти адміністративне стягнення в межах санкції даної статті.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши представника митниці, який підтримував подану апеляційну скаргу, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, захисника, який заперечував апеляційну скаргу та просив постанову судді залишити без змін, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Відповідно до приписів ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу у межах апеляційної скарги.

Згідно із вимогами ст.487 МК України, провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Положеннями ст.486 МК України регламентовано, що завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Частиною 1 статті 458 МК України передбачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до вимог ст.489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність; чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.485 МК України вказаних вимог закону дотримав.

Рішення про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, суддя мотивував тим, що митним органом не здобуто та матеріали справи не містять достатніх і достовірних доказів стверджувати, що зазначені у протоколі № 0346/20500/24 сертифікати з перевезення товару EUR.1 є такими, що містять неправдиві відомості щодо країни походження товару.

З вказаним висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.

Так, за диспозицією ст.485 МК України настає відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Згідно з протоколом про порушення митних правил №0346/20500/24від 15 серпня 2024 року, у провину ОСОБА_1 ставиться те, що він вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів, шляхом подання митному органу сертифікатів з перевезення товару EUR.1, які містять неправдиві відомості щодо країни походження товару та стали підставою для неправомірного застосування преференційного режиму, заявленого в митних деклараціях типу ІМ40ДЕ.

Згідно матеріалів митної справи, на митну територію України транспортного засобу як товарів «Сідельних тягачів - марки - SCANIA; -моделі - R500; - номер кузова/шасі (VIN) НОМЕР_1 ; марки - VOLVO; - моделі FH460; - номер кузова/шасі (VIN) НОМЕР_2 » і випуск їх у вільний обіг підтверджується доданими до протоколу митними деклараціями типу ІМ40ДЕ: 24UA205140020110U3 від 25.03.2024; 24UA205140019579U2 від 22.03.2024.

Крім того, у графі 36 митної декларації заявлена преференція при сплаті мита за митне оформлення товару за кодом 410 (Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС), при цьому преферанція заявлена на підставі сертифікатів з перевезення товару EUR.1 від PL/MF/AS 1518603 від 06.03.2024; PL/MF/AS 1518591 від 04.03.2024.

Отже, декларантом було надано митниці товаросупровідні документи, на підставі яких ним зазначена інформація щодо товару, та вся наявна у нього інформація про товар.

Так, підставою для складання протоколу про порушення митних правил слугувала відповідь митного органу Республіки Польща № 2601-ІОА.4331.21.2024 від 23.05.2024, згідно Митним Офісом у м. Кельце не підтверджені сертифікати PL/MF/AS 1518603 від 06.03.2024; PL/MF/AS 1518591 від 04.03.2024.

Також у вказаній відповіді митного органу Республіки Польща просив надіслати оригінали вказаних вище сертифікатів.

Таким чином, у вказаному листі зазначено лише те, що за результатами проведеної перевірки сертифікат з перевезення товару EUR.1 не був підтверджений Митним Офісом у м.Кельце.

Твердження про те, що ці сертифікати не є автентичними, не видавалися зазначеним митним органом чи містять неправдиві відомості щодо країни походження товару та став підставою для неправомірного застосування преференційного режиму лист Податкової адміністрації у м.Кельце Республіки Польща не містить.

Отже, у матеріалах справи відсутні достатні та достовірні докази для того, щоб вважати сертифікати з перевезення товару EUR.1 містить неправдиві відомості щодо країни походження товару та став підставою для неправомірного застосування преференційного режиму.

У відповідності до ч.1, п.3 ч.2 ст.129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. До основних засад правосуддя відноситься змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В ст.62 Конституції України закріплено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 липня 2020 року (справа №463/1352/16-а) викладено правовий висновок, згідно якого у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відповідно до ст.9 Конституції України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» – суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства» «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

Розумний сумнів це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним.

Таким чином, матеріали справи про порушення митних правил не містять належних відомостей та доказів того, що ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів під час митного оформлення товару, шляхом подання митному органу сертифікатів з перевезення товару, які містять неправдиві відомості, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.

Підстави для скасування оскаржуваної постанови з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника Волинської митниці Держмитслужби Крижановської О.В. – залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 06 серпня 2026 року щодо ОСОБА_1 – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського

апеляційного суду В.П. Денісов