Вирок від 15 вересня 2026 р. у справі №761/27458/25 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/27458/25

Провадження № 1-кп/761/2931/2026

В И Р О К

іменем України

16 вересня 2026 року місто Київ

Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Шевченківського районного суду міста Києва, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025100100002358, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.06.2025, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Києва, українки, громадянки України, з середньою освітою, заміжньої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої відповідно до ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

установив:

01.07.2025 до Шевченківського районного суду міста Києва від прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025100100002358, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.06.2025, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 761/27458/25 між суддями від 01.07.2025 визначено головуючого суддю Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 02.07.2025 призначено підготовче судове засідання, на розгляд у якому винесено питання, регламентовані ст.ст. 314-316 КПК України.

Ухвалою суду від 13.08.2026 призначено судовий розгляд на підставі обвинувального акта.

Так, ОСОБА_3 20.08.2024 засуджена вироком Шевченківського районного суду міста Києва у справі № 761/30255/24 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік, у невстановлений слідством точний час, однак не пізніше 14 год 00 хв 25.06.2025, перебувала за адресою: місто Київ, вул. Дегтярівська, де побачила на землі прозорий зіп-пакет із порошкоподібною речовиною в якій міститься психотропна речовина - амфетамін маса якого становить 0,187 г, яку ОСОБА_3 підібрала таким чином придала вказану психотропну речовину та розпочала незаконно зберігати при собі без мети збуту.

Після чого о 14 год 40 хв 25.06.2025 ОСОБА_3 , проходячи повз будинку № 2 по вул. Казарменна у місті Києві зупинена працівниками СЮП Шевченківського УП ГУНП у місті Києві з метою перевірки документів, яким у встановленому законом порядку було виявлено ознаки вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення у сфері незаконного обігу психотропних речовин та здійснено повідомлення органу Національної поліції.

Надалі 06.05.2025 у період часу з 16 год 07 хв по 16 год 20 хв поблизу будинку № 2 по вул. Казарменна у місті Києві, слідчим СВ відділу поліції № 4 Шевченківського УП ГУНП у місті Києві у ході особистого обшуку під час затримання в порядку ст. 208 КПК України у ОСОБА_3 в правій задній кишені одягнених на ній штанах виявлено та вилучено зіп-пакет із порошкоподібною речовиною в якій міститься психотропна речовина - амфетамін маса якого становить 0, 187 г, яку ОСОБА_3 зберігала при собі без мети збуту.

Таким чином, ОСОБА_3 незаконно придбала та зберігала психотропну речовину без мети збуту, протягом року після засудження за ст. 309 КК України, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнала у повному обсязі та вказала, що дійсно, за вказаних в обвинувальному акті обставин, вона вчинила зазначене кримінально каране діяння.

Так, обвинувачена ОСОБА_3 , зокрема заявила, що вона у повній мірі усвідомила кримінально-протиправний характер своїх дій, щиро розкаялася у вчиненому, просила суд суворо не карати.

Показання обвинуваченої ОСОБА_3 відповідають фактичним обставинам справи, які нею не оспорюються, є послідовними, логічними і правдивими, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченої змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності її позиції.

Після роз`яснення учасникам судового розгляду наслідків застосування ч. 3 ст. 349 КПК України, вони підтвердили відсутність оспорюваних ними обставин по справі та погодилися, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_3 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй стороною обвинувачення кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, який надійшов до провадження суду, обвинувачена правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності її позиції, із врахуванням заяви прокурора про відмову від допиту в судовому засіданні свідків, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та вирішив обмежитись допитом обвинуваченої та дослідженням характеризуючих матеріалів.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає поза розумним сумнівом доведеним пред`явлене ОСОБА_3 обвинувачення та кваліфікує дії останньої за ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за ст. 309 КК України.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Так, вирішуючи питання про призначення ОСОБА_3 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно приписів ст. 12 КК України, відповідно є нетяжким (ч. 2 ст. 309 КК України);

- особу винної, яка на обліку у лікаря-психіатра та під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, із середньою освітою, заміжньої, раніше не судимої відповідно до ст. 89 КК України;

- обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Так, згідно зі ст. 66 КК України суд визнає пом`якшуючою обставиною щире каяття обвинуваченої ОСОБА_3 .

Обвинувачена повністю визнала свою вину, висловила щирий жаль з приводу вчинених дій та осуд своєї поведінки, проявила готовність понести кримінальну відповідальність за вчинене, просила суворо не карати та застосувати покарання у вигляді штрафу, обіцяла у майбутньому нічого протиправного не вчиняти.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченої, відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.

З урахуванням наведеного, відсутності кількох пом`якшуючих обставин, суд не знаходить підстав для застосування положень ст. 69 КК України при призначенні покарання.

Крім того, при призначенні покарання, суд також враховує особливості й обставини вчинення злочину: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, поведінку обвинуваченої.

Враховуючи вищевикладене, а також враховуючи позицію прокурора та обвинуваченої ОСОБА_3 , суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в розмірі 2 360 (дві тисячі триста шістдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 120 (сорок тисяч сто двадцять) гривень.

Визначене покарання, на переконання суду, має бути справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попереджати вчинення нею кримінальних правопорушень та відповідати його меті, гуманності, справедливості і не потягнути за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Питання про долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. А тому, процесуальні витрати, пов`язані із проведенням судової експертизи № СЕ-19/111-25/39714-НЗПРАП від 26.06.2025, які складають 3 565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок, підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави.

Керуючись статтями 2, 7, 22, 84, 349, 368 - 371, 373, 374, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, суд

постановив:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 2 360 (дві тисячі триста шістдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 120 (сорок тисяч сто двадцять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , процесуальні витрати, пов`язані із проведенням судової експертизи № СЕ-19/111-25/39714-НЗПРАП від 26.06.2025, які складають 3 565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок, на користь держави.

Речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме: психотропну речовину - амфетамін маса якого становить 0, 187 г (квитанція № 601/SHEV_NARK/2025/133010/1) - знищити.

Вирок може бути оскаржено, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_6