Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №760/13799/26 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/13799/26 2/760/16126/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е)

16 вересня 2026 року місто Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Верещінської І.В., за участю секретаря судового засідання Негари А., розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Позика» (надалі за текстом - позивач) звернулось до суду з даним позовом до ОСОБА_1 (надалі за текстом - відповідач) про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 28.07.2025 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 543745-КС-003 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначений ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Позивачем 28.07.2025 року направлено відповідачу пропозицію (оферту) укласти договір № 543745-КС-003 про надання кредиту. Позивач свої зобов`язання за Договором кредиту виконав надав відповідачу грошові кошти в розмірі 30 000 грн. шляхом перерахування на банківську картку відповідача.

Відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у боржника станом на 15.02.2026 року утворилась заборгованість в розмірі 95 085 грн., що складається з суми прострочених платежів за тілом кредиту - 29 700 грн., суми прострочених платежів за процентами - 46 035 грн., суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 15 000 грн., суми прострочених платежів за комісією - 4 350 грн.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Верещінській І.В.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 12.06.2026 року відкрито спрощене провадження у справі, встановлено строк відповідачу для подання відзиву.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час, дату і місце його проведення повідомлений належним чином. В позовній заяві представник позивача просив про проведення розгляду справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти проведення заочного розгляду та постановлення у справі заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку - рекомендованою поштою з повідомленням про вручення за останнім відомим місцем реєстрації. Відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.

Враховуючи викладене та вимоги ст. 279, 280 ЦПК України, суд вважав за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, у відсутності учасників судового процесу, які не з`явились та за наявними у справі матеріалами, з ухваленням у справі заочного рішення.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 28.07.2025 року укладено договір № 543745-КС-003 про надання кредиту.

Згідно з наданим банком розрахунком, за вказаним кредитним договором станом на 15 лютого 2026 року у відповідача виникла заборгованість за кредитом на суму 95 085 грн., що складається з суми прострочених платежів за тілом кредиту - 29 700 грн., суми прострочених платежів за процентами - 46 035 грн., суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 15 000 грн., суми прострочених платежів за комісією - 4 350 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Відповідно до частини першої ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до частини першої ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а в ч. 1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Ознайомившись з розрахунком заборгованості, який наданий позивачем, суд приходить до висновку про неправомірність нарахування заборгованості за процентами на підставі ст. 625 ЦК в розмірі 15 000 грн., з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022 року) був запроваджений воєнний стан, який продовжено і на момент ухвалення цього рішення.

За змістом частини 2 статті 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.

Відповідно до висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 10.10.2018 року у справі №362/2159/15-ц, законодавець встановив пріоритет ЦК України у договірних відносинах. Лише у випадку відсутності регулювання на рівні ЦК України застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Тому, з урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині щодо стягнення з відповідача відсотків річних у порядку ст. 625 ЦК України в сумі 15 000 грн. не підлягають задоволенню.

Враховуючи вказані положення ЦК України, суд відмовляє ТОВ «Бізнес позика» у стягнені з ОСОБА_1 відсотків нарахованих за правилами ст. 625 ЦК України розмірі 15 000 грн., нарахування яких не відповідає вимогам чинного законодавства (п.18 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України).

Встановивши дані обставини, враховуючи, що між сторонами по справі виникли кредитні правовідносини, відповідачем грошові кошти отримано, але в порядку та на умовах кредитного договору не повернуто, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Бізнес позика» є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Оцінивши надані докази у їх сукупності, надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором № 543745-КС-003 про надання кредиту від 28 липня 2025 року у розмірі 80 085 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 29 700 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 46 035 грн., суми прострочених платежів за комісією - 4 350 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на відповідача.

Відповідно до платіжної інструкції № 6868 від 13 березня 2026 року при звернені до суду з позовом позивачем сплачений судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає до стягнення судовий збір на користь позивача у розмірі 2 242,40 грн., пропорційно розміру задоволених вимог, відповідно до розрахунку (80 085 х 2 662,40: 95,085).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 76-81, 141, 206, 265-267, 352-355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Позика» заборгованість у розмірі 80 085 (вісімдесят тисяч вісімдесят п`ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Позика» судовий збір у розмірі 2 242 (дві тисячі двісті сорок дві) гривні 40 коп.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Повне найменування сторін:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Позика» (адреса: 01133, м. Київ, б. Лесі Українки, буд. 26, оф. 411, код ЄДРПОУ 41084239);

відповідач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя І.В. Верещінська