Рішення від 06 листопада 2025 р. у справі №760/29322/24 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/29322/24

Провадження №2/760/2970/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2025 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва

у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Невеселої Н.Р.,

представника позивача - адвоката Щербатюк Н.В.,

представника відповідача - адвоката Ярошенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дітей та визначення способів участі батька у вихованні і спілкуванні з дітьми,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Щербатюк Н.В. звернулася до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, в якому просить суд:

1) зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкод у спілкуванні ОСОБА_1 з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та надавати можливість батьку дітей ОСОБА_1 , систематично спілкуватися з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , брати участь у їх вихованні.

2) визначити ОСОБА_1 , такий графік побачень із доньками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 :

- кожної першої та третьої суботи о 10 год.00 хв. до 18 год. 00 хв. - спілкування має відбуватись без присутності матері, а за бажанням дітей залишати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на ночівлю у батька в ніч з суботи на неділю до 12 год. 00 хв. неділі;

- кожної другої та четвертої суботи з 12 год.00 хв. до 14 год. 00 хв. - спілкування батька з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по телефону за допомогою телефонного та відео зв`язку;

- кожні весняні/осінні канікули 1 тиждень доньки мають проводити разом з батьком;

- протягом літніх канікул доньки мають проводити разом з батьком два тижні.

Під час дотримання графіку враховувати можливість забезпечення безпеки дітей та навчальний і особистий графік дітей і батька. Під час дотримання графіку враховувати можливість забезпечення безпеки дітей та навчальний і особистий графік дітей і батька.

3) зобов?язати ОСОБА_2 надавати ОСОБА_1 інформацію щодо навчання, здоров?я та подорожей, які тривають більше ніж 2 дні (напрямок, дату від?їзду і дату прибуття), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

4) судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2018 року у справі № 760/1803/18.

Від шлюбу позивач та відповідачка мають двох спільних доньок:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з матір`ю.

Рішенням Солом?янського районного суду м. Києва по справі № 760/6860/17-ц з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 були стягнуті аліменти на утримання доньок у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку з 13 квітня 2017 року та до їх повноліття; в іншій частині позову відмовлено. Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 14 вересня 2017 року рішення Солом?янського районного суду м. Києва від 07 серпня 2017 року змінено в частині стягнення аліментів до повноліття дітей, зазначивши - до досягнення повноліття найстаршою дитиною; в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Постановою Верховного суду України від 15 травня 2019 року рішення Солом?янського районного суду міста Києва від 07 серпня 2017 року в незміненій апеляційним судом частині та рішення Апеляційного суду міста Києва від 14 вересня 2017 року залишити без змін.

30 жовтня 2023 року рішенням Голосіївського районного суду м. Києва було визначено місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю.

На даний час між позивачем та відповідачкою наявний спір щодо порядку участі батька у житті дітей. Відповідачка вчиняє перешкоди у можливості спілкування з доньками та у можливості приймати участь у їхньому житті.

Що стосується меншої доньки ОСОБА_3 , то коли сторони розлучились, дитина була досить маленькою і впродовж тривалого часу матір дитини перешкоджала у спілкуванні позивача з донькою. Зважаючи на вік дитини, відповідачка постійно чинила і чинить перешкоди у спілкуванні та побаченнях з молодшою дитиною. Для усунення перешкод у спілкуванні та побаченнях з ОСОБА_3 позивач неодноразово звертався до відповідачки з проханням надати можливість йому бачитись з дитиною, нажаль, відповідачка ігнорує ці

прохання.

Так, 01 вересня 2023 року молодша донька ОСОБА_3 пішла у 1 клас. Це була досить вагома подія в її житті і відповідачу дуже хотілось в цей день бути присутнім на святі першого дзвоника для того, щоб привітати дитину та показати важливість цього дня не тільки в її житті, але і у своєму також. Проте відповідачка мало того, що заборонила позивачу зустрітись в цей день з донькою, так навіть не надала інформацію, яку саме школу буде відвідувати дитина (номер школи, адресу школи, клас та ПІБ і номер телефону класного керівника). Також відповідачка для унеможливлення спілкування батька з молодшою дитиною взагалі заблокувала номер телефону позивача на телефоні молодшої доньки.

Даний факт ще раз підтверджує те, що відповідачка самостійно і на власний розсуд обмежує позивача у спілкуванні з дітьми, а також в участі у їхньому житті.

Позивач, як батько дітей, морально страждає від ситуації в якій опинився. Адже не отримує достатньо інформації щодо життя та здоров?я дітей та від того, що не має повноцінної можливості з ними спілкуватись. Він дуже любить своїх доньок та ніколи не ставився до них з байдужістю і хоче

приймати участь у їх житті, в їх розвитку та вихованні.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 листопада 2024 року для розгляду визначено суддю Аксьонову Н.М.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 22 листопада 2024 року вказану цивільну справу прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання та зобов`язано орган опіки та піклування Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації надати суду висновок щодо розв?язання спору між сторонами про участь батька у вихованні дітей.

14 січня 2025 року представник відповідача - адвокат Ярошенко О.М. подала відзив, в якому відповідач просила у задоволенні позовних вимог щодо усунення перешкод у спілкуванні з дітьми відмовити, оскільки позивач не надав жодних доказів створення перешкод відповідачем у спілкуванні з дітьми. Відповідач не вбачає спору щодо порядку участі батька у житті дітей, оскільки не чинить позивачу жодних перешкод у спілкуванні з дітьми.

Вказала, що діти проживають разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 .

Після розлучення з позивачем в 2017 році, відповідач ніколи не заперечувала, щодо спілкування батька з дітьми. Завжди відпускала дівчат на побачення з ним. Зі старшою донькою батько спілкувався частіше, молодшу брав на побачення дуже рідко, неохоче і побачення тривали зазвичай декілька годин. Оскільки на момент розлучення молодшій дитині не виповнилося навіть року, вона не мала навичок особистої гігієни, потребувала постійної турботи та уваги, була прив`язана до матері, тому позивачу було складно за нею доглядати. Батько ОСОБА_1 з дітьми зустрічався не регулярно, не частіше декількох разів на місяць. Часто не приїздив по декілька місяців на побачення. Ніколи не возив дітей до репетиторів та на гуртки. Не брав дітей на відпочинок. Бували випадки, що забував привітати доньок з днем народження та зі святами. Не цікавиться здоров`ям дітей.

12 лютого 2024 року ОСОБА_3 робили операційне втручання аппендектомію у медичному центрі Добробут. Батько один раз відвідав дитину у лікарні, привіз іграшку. За медичні послуги сплачувала мати, батько навіть не поцікавився вартістю операції. Після операційного втручання дитина перебувала два тижні вдома, на домашньому режимі, батько знав про це, але не разу не відвідав доньку.

14-15 вересня 2024 року ОСОБА_1 забирав старшу доньку з ночівлею до свого помешкання в місті Круглик. У Позивача залишилося повідомлення від Позивача про те, що ОСОБА_4 буде у мене з ночівлею на вихідних. З приводу того, що він бажає, щоб поїхала і молодша батько не писав і не виявляв такого бажання. Останній раз батько забирав до себе додому молодшу доньку ОСОБА_3 в 2023 році, більше батько не

запрошував до себе в гості молодшу доньку.

З молодшою дитиною ОСОБА_3 батько зустрічався в останній раз в кінці серпня 2024 року. Погуляв годину з нею в парку та повернув заплакану дитину через годину додому.

Дівчата разів з десять їздили з ночівлею до батька за місцем його проживання. Після відвідування батька діти приїздили голодні, оскільки у новій родині батька дотримуються вегетаріанського харчування та повністю не купують м`ясних, молочних страв та солодощів. У дітей після відвідин помешкання батька були брудні шкарпетки, тому можна зробити висновок про те, що дане помешкання не відповідає санітарно-гігієнічним нормам та не придатне для проживання у ньому дітей. Позивач відвідує зі старшою донькою виключно вегетаріанське кафе під час зустрічей, що не відповідає нормам харчування підлітка.

Позивач не проти спілкування батька з дітьми, але таке спілкування має відбуватися в інтересах дітей з урахуванням їх звичного розпорядку дня, відвідування гуртків та репетиторів.

Батько ніколи не виявляв бажання забирати дівчат на канікули. Єдиний раз, у лютому 2022 року він вивіз дітей на Західну Україну. 21 березня 2022 року батько одноособово вирішив відправити спільну ОСОБА_4 за кордон в Австрію у супроводі його дружини ОСОБА_11 . Відповідач не була повідомлена про виїзд дитини та вона не давала згоду на вивіз дитини за кордон. 22 березня 2022 року ОСОБА_2 звернулась з заявою до Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області про те, що ОСОБА_1 самовільно вивіз за кордон їх доньку ОСОБА_4 та просила встановити місце перебування доньки.

В квітні 2022 року ОСОБА_1 повідомив відповідача адресу проживання ОСОБА_4 за кордоном. ОСОБА_2 погодилась, щоб дитина проживала за кордоном до стабілізації ситуації в Україні. Коли донька ОСОБА_4 перебувала в Німеччині вона спілкувалась з мамою за допомогою телефонного зв`язку та у месенджері, розповідала про життя у німецькій родинні, про школу, друзів. З кінця липня дитина ОСОБА_4 перестала відповідати на телефонні дзвінки та не отримувала повідомлення у месенджерах. Мати ОСОБА_2 змушена була знову звернутися до Солом`янського УП ГУНП в м. Києві ї з заявою про зникнення доньки ОСОБА_4 . 1 серпня 2022 року ОСОБА_1 написав, що з дитиною усе гаразд, але не повідомив де перебувала в той час донька ОСОБА_4 .

03 серпня 2022 року ОСОБА_4 повернулась в Україну. Після повернення з Німеччини вона стала проживати в будинку батька разом з ним, його дружиною ОСОБА_11 , дітьми ОСОБА_11 від першого шлюбу ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . Однак, про повернення дитини він матір не повідомив. Лише наприкінці серпня 2022 року ОСОБА_4 зателефонувала дідусю.

5 жовтня 2022 року мати розшукувала доньку за адресою фактичного проживання батька, але він не пустив її до помешкання. Ввечері ОСОБА_1 зателефонував та повідомив, що він не дозволяє ОСОБА_2 спілкуватися з дитиною і в подальшому уся комунікація з ним та дитиною буде відбуватися через його адвокатів.

В грудні 2022 року ОСОБА_4 повернулася до матері і проживає наразі з мамою і сестрою. У зв`язку з протиправною поведінкою позивача, відповідач змушена була звернутися до Голосіївського районного суду м. Києва з позовною заявою про встановлення місця проживання доньок з нею та 30 жовтня 2023 року Голосіївський районний суд м. Києва виніс рішення на її користь.

ОСОБА_4 постійно спілкується з батьком по телефону. Молодша донька не має власного телефону,

однак батько може поспілкуватися з молодшою донькою, по телефону старшої доньки, але він її вкрай рідко просить старшу доньку, покликати до слухавки молодшу.

Батько знає, які заклади освіти відвідують їх діти, однак був у школі Єлизавети лише двічі, а до Софії жодного разу не з`являвся.

Єлизавета відвідує спеціалізовану школу № 71 в понеділок, вівторок, четвер та п`ятницю

з 8:30 до 14:50, в середу з 8:30 до 15:50. Увечері у вівторок та п`ятницю займається англійською мовою з репетитором. В інші дні відвідує спортивні заняття у мережі спорт Лайф. З лютого 2025 року буде додатково відвідувати курси англійської мови кожного тижня у понеділок, середу з 18:40 до 20:00 та неділю з 11:40 до 13:00.

Софія відвідує спеціалізовану школу № 324 з понеділка по п`ятницю з 8:30 до 13:10. У вівторок, п`ятницю з 18:00 до 19:00, суботу з 10:00 до 11:00 години займається бальними танцями. Раз на два місяці відбуваються змагання, зазвичай або в суботу, або неділю. Відвідує навчання у Київській музичній школі № 7 ім. І.Шамо, у вівторок 14:00 -15:00 - сольфеджіо, 15:00 - 16:00 - хор; середа 16:45 - 17:50 - фортепіано, 18:20 - 20:00 - образотворче мистецтво, субота 13:30 - 16.00 - образотворче мистецтво, 16:15 - 17:00 фортепіано.

Тому графік вказаний батьком у позовній заяві не відповідає інтересам дітей. Натомість позивач пропонує батьку визначити час спілкування з дітьми у четвер або неділю у тижні зручні для батька.

Стосовно спілкування батька з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по телефону кожної другої та третьої суботи з 12 до 14 години, просимо відмовити у задоволені даної позовної вимоги. Оскільки старша донька і так спілкується без перешкод з батьком, за своїм бажанням, при чому саме донька частіше телефонує батьку ніж навпаки, тому примушувати дитину протягом цілих трьох годин спілкуватися з батьком по телефону

замість того, щоб відпочивати, робити уроки чи спілкуватися з однолітками не відповідає інтересам дитини. У молодшої дитини не має власного гаджету, оскільки в неї формується залежність від перегляду телефону, окрім того кожну суботу дитина в цей час перебуває на танцях та музичній школі. Для дитини молодшого шкільного віку спілкування з батьком по телефону протягом трьох годин не відповідатиме інтересам та негативно буде відображатися на розвитку дитини. Окрім того батько завжди може поспілкуватися з донькою скориставшись телефоном старшої доньки.

Стосовно канікул, то мати не проти, щоб батько проводив з дівчатами один тиждень весінніх канікул, а осінні канікули доньки проводили з матір`ю, бо весняні/осінні канікули тривають лише тиждень і мати буде позбавлена тривалий час спілкування з дітьми. З приводу літніх канікул, дівчата зазвичай їздять у дитячі табори з кінця червня на початку липня, та на початку серпня. Тому мати не проти, щоб батько визначив, собі конкретно два тижні літнього відпочинку у один з запропанованих періодів або з 1 по 14 червня, або з 17 липня по 31 липня, або з 14 серпня по 28 серпня кожного року.

З приводу зобов`язання мати надавати інформацію щодо навчання, здоров`я дітей, подорожей то дана інформація і так надається матір`ю у раз звернення батька з відповідним проханням, та згідно чинного законодавства мати має право вільно проводити час з дітьми та не давати батьку повний звіт, де вони проводять час.

Отже, мати не створює батьку жодних перешкод у спілкуванні з дітьми. Вважає, що регулярне спілкування з дітьми буде навпаки на користь розвитку дітей. Пропонує батьку брати регулярну та повноцінну участь у житті дітей: возити дітей на гуртки та додаткові заняття, відвідувати школи, де навчаються діти, робити з ними уроки, цікавитися навчанням дітей, подорожувати з дітьми, відвідувати культурні заходи. Однак графік спілкування з дітьми має буде узгоджений з графіком дітей, щоб таке спілкування не йшло на шкоду інтересам дітей та не мало негативний вплив на їх розвиток.

18 березня 2025 року представником позивача подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, у якій просить викласти прохальну частину позовної заяви в наступній редакції:

1) зобов?язати ОСОБА_2 не чинити перешкод у спілкуванні ОСОБА_1 з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

2) надавати можливість батьку дітей ОСОБА_1 систематично спілкуватися з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , брати участь у їх вихованні;

3) визначити ОСОБА_1 такий графік побачень із доньками ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 :

- в першу і третю неділю місяця батько зустрічається з обома доньками о 10.00 і повертає додому о 20:00 - спілкування має відбуватись без присутності матері, а за бажанням дітей залишати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на ночівлю у батька в ніч з неділі на понеділок. Батько зобов`язаний в понеділок, у разі ночівлі дітей за його адресою проживання, відвести дітей до навчальних закладів де навчаються діти, в разі якщо даний період не припадає на навчальний процес то в такому випадку батько зобов`язаний повернути дітей за місцем їх проживання з матір?ю;

- у парні роки весняні, а у непарні роки осінні канікули доньки мають

проводити разом з батьком;

- тиждень зимових канікул дівчата проводять з батьком;

- літні канікули з 14 серпня по 28 серпня кожного року дівчата проводять з батьком;

4) під час дотримання графіку враховувати можливість забезпечення безпеки дітей та навчальний і особистий графік дітей і батька. Під час дотримання графіку враховувати можливість забезпечення безпеки дітей та навчальний і особистий графік дітей і батька;

5) зобов?язати ОСОБА_2 надавати ОСОБА_1 інформацію щодо навчання, здоров?я та подорожей, які тривають більше між 2 дні (напрямок, дату від?їзду і дату прибуття),

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

31 березня 2025 року до суду надійшов відзив на уточнену позовну заяву, в якому позивач зазначає, що погоджується з деякими уточненими позовними вимогами, у разі їх корекції з врахуванням інтересів дітей.

07 квітня 2025 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач наполягає на задоволенні позовних вимог, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

21 квітня 2025 року від представника відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач виклала свої заперечення на обставини, викладені у відповіді на відзив. Зазначила, що мати жодного тиску на дітей не чинила, батько не надав жодного доказу, який би підтверджував налаштування відповідачем дітей проти батька. Діти зустрічаються з батьком так само як і раніше. Вказує, що відповідач не проти, щоб перший тиждень зимових канікул дівчата проводили з батьком, за наявності бажання у дітей.

19 травня 2025 року до суду надійшов висновок органу опіки та піклування Солом`янської районної в місті Києві Києві державної адміністрації про визначення способів участі батька у вихованні та спілкуванні з дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_3

29 травня 2025 року представник позивача подала до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить прохальну частину позовної заяви про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дітей та визначення способів участі батька у вихованні і спілкуванні з дітьми викласти у наступній редакції:

1) зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкод у спілкуванні ОСОБА_1 з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та надавати можливість батьку дітей ОСОБА_1 систематично спілкуватися з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , брати участь у їх вихованні;

2) визначити ОСОБА_1 такий графік побачень із доньками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 :

- в першу і третю неділю місяця батько зустрічається з обома доньками о 10.00 і повертає додому о 20:00 - спілкування має відбуватись без присутності матері, а за бажанням дітей залишати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на ночівлю у батька в ніч з неділі на понеділок. Батько зобов`язаний в понеділок, у разі ночівлі дітей за його адресою проживання, відвести дітей до навчальних закладів де навчаються діти, в разі якщо даний період не припадає на навчальний процес то в такому випадку батько зобов`язаний повернути дітей за місцем їх проживання з матір`ю;

- у парні роки весняні, а у непарні роки осінні канікули доньки мають проводити разом з батьком;

- перший тиждень зимових канікул дівчата проводять з батьком;

- літні канікули з 14 серпня по 28 серпня кожного року дівчата проводять з батьком;

3) зобов`язати ОСОБА_2 надавати ОСОБА_1 інформацію щодо навчання, здоров`я та подорожей, які тривають більше ніж 2 тижні (напрямок, дату від`їзду і дату прибуття), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

4) судові витрати зі сплати судового збору покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 02 червня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила його задовольнити з підстав, зазначених у позові з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначила, що жодних перешкод у спілкуванні батька з доньками, а також у вихованні дітей відповідачем не чинилося. Діти постійно бачиться із батьком. Жодного тиску на дітей немає, оскільки діти самі висловлюють бажання спілкування із батьком. Зауважила, що діти мають власний розпорядок дня, тому графік побачень не повинен цьому заважати. Відповідач частково визнає позовні вимоги.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служби у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, у заяві від 19 травня 2025 року просила розглянути справу без його представника служби.

З`ясувавши доводи та аргументи сторін, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі, який було зареєстровано 27 грудня 2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №2174.

Від шлюбу мають дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 12лютого 2010 року, та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 05 квітня 2016 року

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2018 року у справі №760/1803/18 розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 27 грудня 2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №2174.

З моменту розірвання шлюбу діти постійно проживає з матір`ю ОСОБА_2 . Батько проживає окремо від них.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 07 серпня 2017 року у цивільній справі №760/6860/17-ц, зміненим в частині постановою Апеляційного суду міста Києва від 14 вересня 2017 року, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання дітей у розмірі частини від усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з 13 квітня 2017 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів № 54822982, заборгованість по аліментах станом на 01 липня 2024 року складає 0,00 грн

ОСОБА_1 , звернувшись до суду із позовом про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми, визначення способів участі у їх вихованні та спілкуванні, покликається на те, що після розірвання шлюбу діти залишились проживати з матір`ю. Батько позбавлений можливості спілкуватись із своїми доньками, оскільки матір чинить перешкоди у такому спілкуванні.

Відповідач, заперечуючи проти позову в частині усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дітьми, стверджує, що жодних перешкод у спілкуванні батька з доньками нею не чинилося. Щодо визначення способів участі у вихованні та спілкуванні батька з доньками не заперечувала, однак вважає, що при цьому необхідно врахувати звичний для дітей графік.

Частиною третьою статті 51 Конституції України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

За правилами статті 9 Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статей 18, 27 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою, десятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з частиною першої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Стаття 141 СК України визначає, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).

Відповідно до положень статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно зі статтею 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання.

Частинами першою та другою статті 159 СК України передбачено, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі №189/68/20.

Крім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків (стаття 142 СК України), у тому числі, й на рівне виховання батьками.

У §54 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Olsson v. Sweden» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).

У рішенні ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України» (заява № 2091/13) йдеться про визначення інтересів дитини, їх місця у взаємовідносинах між батьками. У згаданому рішенні ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі у міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.

Таким чином, при оцінці та визначенні найкращих інтересів дитини підлягають врахуванню такі базові елементи: (а) погляди дитини, (б) індивідуальність дитини, (в) збереження сімейного оточення і підтримання відносин, (г) піклування, захист і безпека дитини, (ґ) вразливе положення, (д) право дитини на здоров`я, (е) право дитини на освіту.

Аналіз наведених норм права та практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й передусім повинні бути визначені інтереси дитини, а вже тільки потім - права її батьків.

Отже, положення про рівність прав та обов`язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини.

У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі №189/68/20 (провадження № 61-16244св21), від 08 лютого 2023 року у справі № 334/1202/20 (провадження № 61-7951св22), від 15 серпня 2023 року у справі № 759/4170/20 (провадження № 61-3420св23).

Верховний Суд у постанові від 15 березня 2023 року у справі № 577/3878/21 (провадження № 61-8759св22) зазначив, що «апеляційний суд погодився з рішенням суду в частині зобов`язання ОСОБА_1 не чинити перешкоди відповідачу у спілкуванні з дитиною. Апеляційний суд зазначив, що наслідки особистого конфлікту між батьками негативно впливають на дитину та не сприяють якнайкращому задоволенню її інтересам, які мають пріоритет над інтересами батьків. Натомість існування між сторонами неприязних стосунків ускладнює погодження ними форм та методів спілкування з дитиною, тож зобов`язання матері не чинити відповідні перешкоди батьку дитини, визначене судовим рішенням, сприятиме розумінню того, що права кожного з батьків є рівними. Колегія суддів Верховного Суду погоджується з таким висновком судів, адже такий спосіб участі батька у вихованні сина та спілкуванні з ним у повній мірі відповідатиме інтересам дитини, забезпечує справедливу рівновагу між інтересами дитини та батьків, а також рівність прав батьків щодо дитини».

Згідно з статтею 19 СК України при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо роз`яснення спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення способів участі батька у вихованні та спілкуванні з дітьми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , №108-5540 від 16 травня 2025 року, батьки дітей перебували у шлюбі з 2008 року до 2018 року. Після роз?їзду батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 залишилися проживати з матір`ю. Рішенням Солом?янського районного суду міста Києва від 07 серпня 2017 року в незміненій апеляційним судом частині та рішенням Апеляційного суду міста Києва від 14 вересня 2017 року з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дітей.

Під час бесіди зі працівником служби у справах дітей та сім?ї Солом?янської районної в місті Києві державної адміністрації (далі-Служба) 04.02.2025 діти повідомили, що мають можливість зустрічатись з батьком, останній час частіше з ним проводять вихідні. ОСОБА_4 повідомила, що раніше жила з матір?ю, потім під час повномасштабного вторгнення росії на територію України виявила бажання жити з батьком, який пізніше в цілях безпеки відправив її до Німеччини. У серпні 2022 року дівчинка повернулась до України та продовжила проживати з батьком. Але у грудні 2022 року у зв?язку з тим, що за місцем проживання матері у ОСОБА_4 більше друзів та є можливість відвідувати гуртки вона виявила бажання повернутися до матері. Зазначила, що вона проводить час з батьком частіше, майже кожні вихідні, без обмежень спілкується по телефону. ОСОБА_3 повідомила, що не проти зустрічатись з батьком, але у понеділок та неділю. Має бажання, щоб під час зустрічей батько приділяв їй більше уваги, з ночівлею залишатись буде лише за її згодою. Батько дітей, ОСОБА_1 , працює, матеріально та житлом забезпечений, ознак наркологічних патологій та психіатричних захворювань не виявлено, сплачуєаліменти на утримання дітей. Відповідно до акту обстеження умов проживання від 20.03.2025 складеного працівниками служби у справах дітей та сім?ї Гатнянської сільської ради Фастівського району Київської області за місцем проживання батька для дітей є окремі дитячі кімнати мебльовані усім необхідним.

Враховуючи викладене, виходячи з наявних матеріалів справи та інтересів дітей, враховуючи думку дітей та рішення комісії, Солом?янська районна в місті Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування, вважає за доцільне визначити наступний порядок участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з неповнолітньою ОСОБА_4 , 2010 року народження, та малолітньою ОСОБА_3 , 2016 року народження, а саме, зустрічі кожної І та ІІІ неділі місяця з 10.00 до 20.00, у парні роки весняні канікули, у непарні роки осінні канікули, тиждень взимку, з 14.08 по 28.08 під час літніх канікул для спільного відпочинку та оздоровлення дітей за попередньою домовленістю з матір?ю дітей.

Суд погоджується з висновком органу опіки та піклування, оскільки він є обґрунтованим, та таким, що узгоджується з наявними у справі доказами.

Суд, визначаючи спосіб та порядок участі у спілкуванні та вихованні дітей, враховує, що батько, який проживає окремо від дітей, зобов`язаний брати участь у їх вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з доньками, враховуючи його бажання приймати участь у вихованні дітей.

Матір, яка проживає разом з дітьми, не має права перешкоджати батькові спілкуватися з ними та брати участь у їх вихованні, адже судом не встановлено, що таке спілкування має негативний вплив на нормальний розвиток дітей чи в подальшому може призвести до порушень прав та інтересів останніх.

До того ж, суд наголошує, що для дітей вкрай важлива комунікація батьків у спілкуванні між собою в питаннях виховання останньої.

Суд вважає за необхідне зазначити про те, що саме батьки, як матір, так і батько, несуть відповідальність відносно малолітніх дітей, та саме вони повинні докласти усіх зусиль для того, щоб у їх дітей виникало прагнення бути як із мамою, так і з татом. На обох батьках лежить відповідальність за збереження психічної рівноваги дітей, що досягається шляхом уникнення конфліктних, напружених стосунків між батьками, оскільки, саме це в подальшому може бути причиною початку емоційних розладів у дитини. Важливо підтримувати позитивні, неконфліктні взаємини з колишнім чоловіком (дружиною), зберігати незгоду між собою у таємниці від дитини, досягти співробітництва в інтересах дитини. Наявність між сторонами спорів не повинна впливати на реалізацію права та на виконання обов`язку щодо батьківського спілкування та виховання дитини. Взаємовідносини між батьками дитини не мають відображатися на дитині, дитина не може бути заручником тих чи інших непорозумінь. Дитина має знати батька та матір, має право любити їх, спілкуватися з ними без обмеження.

Враховуючи ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особисту прихильність дітей до кожного з них, вік дітей, стан їх здоров`я, режим дня, поведінку кожного з батьків, бажання дітей спілкуватись із батьком, суд прийшов до висновку, що необхідно визначити такі способи участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з дітьми - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 :

- побачення з обома доньками кожної першої та третьої неділі місяця з 10 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин без присутності матері ОСОБА_2 ;

- побачення з доньками під час весняних канікул - кожен парний рік;

- побачення з доньками під час осінніх канікул - кожен непарний рік;

- побачення з доньками щороку під час зимових канікул тривалістю один тиждень за попередньою домовленістю з матір`ю дітей;

- побачення з доньками з 14 серпня по 28 серпня кожного року.

При цьому відповідно до частини другої статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

У випадку, якщо дитина буде заперечувати проти побачень з батьком, не виявляти бажання проводити з ним час, ніхто не має права її до цього примушувати.

Суд вважає, що такий спосіб участі батька у вихованні дітей буде якнайкраще відповідати інтересам дітей та забезпечить потребу доньок у спілкуванні із батьком, а тому у задоволенні позову в іншій частині необхідно відмовити.

Що стосується позовних вимог щодо зобов`язання ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 , у вихованні та спілкуванні з дітьми, суд зазначає таке.

Позивач, звернувшись до суду з указаним позовом, вказав, що він позбавлений можливості спілкуватись зі своїми доньками, оскільки відповідач чинить опір у цьому спілкуванні та психологічний тиск на дітей, налаштовує їх проти батька.

Відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків,передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків,встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Проте, позивач не надав суду жодних доказів на підтвердження того, що відповідач чинить перешкоди у спілкуванні його із доньками.

А тому в цій частині позовних вимог про усунення перешкод у спілкуванні позивача із доньками необхідно відмовити за недоведеністю.

Щодо вимоги про зобов`язання надавати інформацію про навчання, здоров`я та подорожі дітей, то в цій частині позовних вимог слід відмовити, оскільки позивач не довів, що відповідач чинить йому перешкоди в отриманні такої інформації.

Крім того, той із батьків, хто проживає окремо, не позбавлений права особисто звертатися до навчальних закладів, медичних установ чи органів прикордонної служби для отримання інформації про своїх дітей.

Також суд зауважує, що у справах щодо здійснення батьківських прав та обов`язків суд, враховуючи гостро емоційні і постійно мінливі стосунки між батьками і їхньою дитиною, зростання дитини, остаточність судового рішення можна вважати нестійкою. Правосуддя не в змозі встановлювати, запроваджувати або припиняти сталі чутливі людські стосунки та приписувати чи забороняти почуття прихильності й комфорту, а лише формує у процесуальний спосіб найсприятливіші за конкретних обставин справи умови для цього.

Визначений судом спосіб участі батька у спілкуванні з дітьми та їх вихованні не є перешкодою для підтримки зв`язків між батьком і дітьми у інших формах за погодженням батьків або ж зміни компетентним органом встановленого порядку за наявності обставин, що мають істотне значення.

З урахуванням вікових змін дитини, її розвитку та потреб, порушення інтересів дитини, батьки не позбавлені в майбутньому права змінити встановлений судом спосіб участі у вихованні дитини, що буде відповідати інтересам дітей.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, відповідно до положень ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1211,20 грн в рахунок відшкодування понесених позивачем судових витрат.

Керуючись статтями 10, 12, 89, 141, 200, 206, 258-259, 263-265, 273, 280, 353, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дітей та визначення способів участі батька у вихованні і спілкуванні з дітьми - задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_1 наступні способи участі у вихованні та спілкуванні з дітьми - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 :

- побачення з обома доньками кожної першої та третьої неділі місяця з 10 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин без присутності матері ОСОБА_2 ;

- побачення з доньками під час весняних канікул - кожен парний рік;

- побачення з доньками під час осінніх канікул - кожен непарний рік;

- побачення з доньками щороку під час зимових канікул тривалістю один тиждень за попередньою домовленістю з матір`ю дітей;

- побачення з доньками з 14 серпня по 28 серпня кожного року.

У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок в рахунок відшкодування понесених позивачем судових витрат.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч.1 ст.355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України (ч.3 ст.354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст.273 ЦПК України).

Відомості про учасників справи :

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, місцезнаходження: 03020, м. Київ, просп. Повітряних Сил, буд. 41, ЄДРПОУ 37485506.

Суддя Солом`янського

районного суду міста Києва Н.М. Аксьонова