Вирок від 16 вересня 2026 р. у справі №759/18628/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/18628/26 пр. № 1-кп/759/1610/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ;

при секретарі - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження за обвинуваченням

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Київ, українець, гр-н України, освіта середньо-спеціальна, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, офіційно не працює, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 , судимий: 19.07.2024 Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 2 років пробаційного нагляду, які не відбув, -

який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор - ОСОБА_4 , обвинувачений - ОСОБА_5 , інші учасники провадження: потерпілий - ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 , маючи умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, вчинив в умовах воєнного стану грабіж за таких обставин.

ОСОБА_5 01 липня 2026 року, приблизно о 20 год. 44 хв., перебуваючи поблизу зупинки громадського транспорту неподалік від станції метрополітену «Святошино» по проспекту Берестейському у м. Києві, помітив раніше незнайомого йому ОСОБА_7 , в ході чого у ОСОБА_8 виник злочинний умисел на відкрите заволодіння майном останнього в умовх воєнного стану. Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи, що за його діями спостерігають потерпілий та сторонні особи, ОСОБА_5 підійшов до ОСОБА_7 та відкрито викрав належний йому рюкзак, усередині якого знаходилися грошові кошти в розмірі 40 000 грн., а також мобільний телефон «Samsung A36» ІМЕI1: НОМЕР_1 -, ІМЕІ2: НОМЕР_2 .

Після цього ОСОБА_5 , тримаючи при собі вищевказаний рюкзак із наявним усередині майном, з місця вчинення злочину втік та розпорядився викраденим на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину за наведених вище обставин визнав у повному обсязі, щиро покаявся і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення злочину, пояснивши що, 01 липня 2026 року, приблизно о 20 год. 44 хв., перебуваючи неподалік станції метрополітену «Святошино» у м. Київ, підійшов до раніше незнайомого ОСОБА_7 та відкрито викрав належний йому рюкзак з грошовими коштами в розмірі 40 000 грн. та мобільний телефон марки «Samsung A36», після чого, з місця вчинення злочину втік. Як також уточнив обвинувачений, він спряв слідству, добровільно видав все викрадене майно потерпілого.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Отже, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_5 01 липня 2026 року відкрито в умовах воєнного стану викрав чуже майно (грабіж), а саме, телефон та грошові кошти, які належать потерпілому ОСОБА_9 , а тому ці дії обвинуваченого кваліфікує за ч. 4 ст. 186 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_10 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст. 12 КК України є тяжким, дані про особу винного, який раніше судимий, характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, відтак відсутні сумніви в його осудності. Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_10 , суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, повне відшкодування шкоди, завданої злочином. Обставиною, що обтяжує покарання, є рецидив кримінального правопорушення.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, а також приймаючи до уваги дані про особу обвинуваченого, суд вважає за неможливе виправлення ОСОБА_8 в умовах без ізоляції від суспільства, а відтак, призначає йому покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк в межах санкції ч. 4 ст. 186 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення.

Остаточне покарання ОСОБА_10 має бути призначено з урахуванням правил ст. 71 КК України із застосуванням принципу часткового приєднання невідбутого покарання за попереднім вироком з урахуванням правил ч. 1 ст. 72 КК України, оскільки він вчинив злочин після постановлення вироку Дніпровського районного суду м. Київ від 19 липня 2024 року, не відбуте покарання за яким у виді пробаційного нагляду становить 2 роки.

Суд не знаходить підстав для залишення без зміни раніше обраного щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту, оскільки строк його дії завершився 03 вересня 2026 року.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ч. 2 ст. 197, ст. ст. 177, 178, 183, 368, 373-376, 615КПК України, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, за якою призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 7 (сім) років.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного за даним вироком ОСОБА_11 покарання частково приєднати невідбуте ним покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 19 липня 2024 року та остаточно призначити ОСОБА_11 покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років та 1 (один) місяць.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_10 рахувати з дня приведення вироку до виконання.

Зарахувати у строк відбуття покарання строк затримання ОСОБА_8 , тобто з 02 по 03 липня 2026 року

Речові докази: мобільний телефон марки «Samsung A36» ІМЕI1: НОМЕР_1 -, ІМЕІ2: НОМЕР_2 , рюкзак чорного кольору, пенсійне посвідчення на ім`я ОСОБА_6 , картка киянина на ім`я ОСОБА_12 № НОМЕР_3 , купюри номіналом 1000 гривень у кількості 19 шт. - повернути потерпілому; DVD-R диск з відеозаписами з камери відеоспостереження системи «Безпечне місто» - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

СУДДЯ: ОСОБА_13