Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №759/20184/26 — Святошинський районний суд міста Києва

Суд: Святошинський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших фактів, з них:.

Дата: 16 вересня 2026 р.

Справа: №759/20184/26

Суддя: Бабич Н. Д.

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/20184/26

пр. № 2-о/759/500/26

17 вересня 2026 року Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючого - судді: Бабич Н.Д.

при секретарі: Олійникової Н.О.

за участю представника заявника: Носенка А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в порядку окремого проваження заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Святошинська районна в м. Києві державна адміністрація про встановлення факту, що має юридичне значення,-

ВСТАНОВИВ:

02.07.2026 р. надійшла вказана заява,в якому ОСОБА_1 просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт невикористання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житлових чеків для приватизації державного житлового фонду у період з 28.10.2004 по 17.08.2006.

Заява обгрунтована тим, що заявник звернувся через представника до органу приватизації Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою та пакетом документів щодо приватизації квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Листом Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 29.04.2026 № 32/65 повідомлено, що поданий пакет документів є неповним, а саме відсутні довідки, що підтверджують невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду ОСОБА_1 , 1988 року народження, у період з 28.10.2004 по 17.08.2006. У зв`язку з цим питання приватизації квартири за адресою: АДРЕСА_1 , може бути розглянуте лише за умови надання повного пакета документів, визначених чинним законодавством України. Відповідно до довідки Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 07.05.2026 № 395, за періоди реєстрації з 25.10.1988 до 28.10.2004, з 17.08.2006 до 12.07.2007 та з 29.07.2010 до теперішнього часу за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 участі у приватизації квартири не брав, право на приватизацію державного житла за цією адресою не використав. Відповідно до листа відділу з питань реєстрації місця проживання/ перебування фізичних осіб Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 27.10.2023, за відомостями форми 16, місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , у періоди з 17.08.2006 по 12.07.2007 та з 29.07.2010 по теперішній час. Також у пункті 11 картки реєстраційного обліку матері заявника наявний запис про нього як малолітню дитину за цією ж адресою у період з 25.10.1988 по 28.10.2004. Листом Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 25.11.2025 повідомлено, що відповідно до картотеки реєстраційного обліку, форми 16 та даних Реєстру територіальної громади м. Києва наявна інформація про реєстрацію ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , у періоди з 25.10.1988 до 28.10.2004, з 17.08.2006 до 12.07.2007 та з 29.07.2010 до теперішнього часу. Водночас у відділі не знайдено жодних даних про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 за вказаною адресою у періоди з 28.10.2004 до 17.08.2006 та з 12.07.2007 до 29.07.2010. Окремим листом Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 25.12.2025 № 66053-010350772 повідомлено, що відповідно до відомостей картотеки реєстраційного обліку, форми 16 та даних Реєстру територіальної громади м. Києва не знайдено жодних даних, які б підтвердили зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 28.10.2004 до 17.08.2006. Таким чином, орган реєстрації не відмовляв у видачі документа, а повідомив про відсутність у наявних відомостях, картотеці реєстраційного обліку та Реєстрі територіальної громади м. Києва даних, які б підтверджували зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 за вказаною адресою у період з 28.10.2004 до 17.08.2006. Крім того, довідкою АТ «Ощадбанк» підтверджується, що ОСОБА_1 значится у списках на приватизацію за адресою проживання: АДРЕСА_1 , що зберігаються у ТВБВ № 10026/0124, однак станом на 08.01.2026 приватизаційний депозитний рахунок за житловими чеками не відкривався. На підставі наведеного просив заяву задовольнити.

Ухвалою суду від 27.07.2026 р. вказаний позов залишено без руху, надано час для усунення недоліків.

03.08.2026 р. до суду надійшла заява про усунення недоліків та докази сплати судового збору.

Ухвалою суду від 04.08.2026 р. у справі відкрито провадження.

Представник заявника у судовому засіданні підтримав заяву, підтвердив обставини викладені в ній та просив суд її задовольнити.

Заінтересована особа - представник Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду були повідомлений належним чином, клопотань до суду не надходило.

Суд, заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, надані докази, приходить до наступного висновку.

Заявник звернувся через представника до органу приватизації Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою та пакетом документів щодо приватизації квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Листом Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 29.04.2026 № 32/65 повідомлено, що поданий пакет документів є неповним, а саме відсутні довідки, що підтверджують невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду ОСОБА_1 , 1988 року народження, у період з 28.10.2004 по 17.08.2006. У зв`язку з цим питання приватизації квартири за адресою: АДРЕСА_1 , може бути розглянуте лише за умови надання повного пакета документів, визначених чинним законодавством України.

Відповідно до довідки Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 07.05.2026 № 395, за періоди реєстрації з 25.10.1988 до 28.10.2004, з 17.08.2006 до 12.07.2007 та з 29.07.2010 до теперішнього часу за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 участі у приватизації квартири не брав, право на приватизацію державного житла за цією адресою не використав.

Відповідно до листа відділу з питань реєстрації місця проживання/ перебування фізичних осіб Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 27.10.2023, за відомостями форми 16, місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , у періоди з 17.08.2006 по 12.07.2007 та з 29.07.2010 по теперішній час. Також у пункті 11 картки реєстраційного обліку матері заявника наявний запис про нього як малолітню дитину за цією ж адресою у період з 25.10.1988 по 28.10.2004.

Згідно відповіді Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 25.11.2025 повідомлено, що відповідно до картотеки реєстраційного обліку, форми 16 та даних Реєстру територіальної громади м. Києва наявна інформація про реєстрацію ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , у періоди з 25.10.1988 до 28.10.2004, з 17.08.2006 до 12.07.2007 та з 29.07.2010 до теперішнього часу. Водночас у відділі не знайдено жодних даних про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 за вказаною адресою у періоди з 28.10.2004 до 17.08.2006 та з 12.07.2007 до 29.07.2010.

Окремим листом Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 25.12.2025 № 66053-010350772 заявника повідомлено, що відповідно до відомостей картотеки реєстраційного обліку, форми 16 та даних Реєстру територіальної громади м. Києва не знайдено жодних даних, які б підтвердили зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 28.10.2004 до 17.08.2006.

Таким чином, орган реєстрації не відмовляв у видачі документа, а повідомив про відсутність у наявних відомостях, картотеці реєстраційного обліку та Реєстрі територіальної громади м. Києва даних, які б підтверджували зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 за вказаною адресою у період з 28.10.2004 до 17.08.2006.

Крім того, довідкою АТ «Ощадбанк» підтверджується, що ОСОБА_1 значится у списках на приватизацію за адресою проживання: АДРЕСА_1 , що зберігаються у ТВБВ № 10026/0124, однак станом на 08.01.2026 приватизаційний депозитний рахунок за житловими чеками не відкривався.

Приватизація житлового фонду здійснюється згідно Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» від 04.09.2008 № 500-VI, Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 16.12.2009 №396 «Про затвердження Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян» та інших нормативно-правових актів щодо приватизації державного житлового фонду.

Згідно п. п. 18, 20 Наказу громадянин, який виявив бажання приватизувати квартиру, повинен подати документ, що підтверджує невикористання ним житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, а саме - довідки з попередніх місць реєстрації (після 1992 року), щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду. Враховуючи вищевикладене, Відділ зможе здійснити процедуру приватизації тільки за умови надання повного переліку документів, визначеного чинним законодавством України в сфері приватизації житла. Частиною 4 статті 82 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Приватизація державного майна є суспільно значимим процесом, у ході якого здійснюється роздержавлення власності, вирішуються питання пільгової участі членів трудових колективів у її придбанні та їх соціального захисту. Згідно статей 30 та 41 Конституції України кожному гарантується недоторканність житла, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним. Відповідно до вимог ст. 345 ЦK України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому Законом. Правові основи приватизації житла, що знаходиться в державній власності, визначені у Законі України «Про приватизацію державного житлового фонду». Відповідно до ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і та ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Статтею 4 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що житлові чеки - це приватизаційні папери, які одержуються всіма громадянами України і використовуються при приватизації державного житлового фонду. Вони можуть також використовуватись для приватизації частки майна державних підприємств, земельного фонду. Номінальна вартість житлового чеку визначається відновною вартістю наявного державного житлового фонду з урахуванням загального індексу зростання вартості майна - 10, прийнятого для розрахунків в Державній програмі приватизації державного майна (606 млрд. крб. за станом на 1 липня 1992 року), з розрахунку на кожного громадянина України - 12 тис. карбованців. Ця сума підлягає періодичній індексації відповідно до рішень Кабінету Міністрів України. Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону. Кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз. Пунктом 18 Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 року №396 «Про затвердження Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян» передбачено необхідний перелік документів для приватизації державного житлового фонду, які громадянин надає до органу приватизації, а саме: заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі; копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї (для осіб, які не досягли 14 років, копії свідоцтв про народження), які проживають разом з ним; копії довідок про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї, які проживають разом з ним (крім випадків, коли через свої релігійні переконання особи відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини між членами сім`ї (свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, тощо); довідки про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї, зареєстрованих у квартирі (будинку), жилому приміщенні в гуртожитку, кімнаті у комунальній квартирі; технічний паспорт на квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) у житловому будинку (гуртожитку), а на одноквартирний будинок - технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок; копія ордера на жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку; документ, що підтверджує невикористання ним та членами його сім`ї житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації відповідно до законодавства (за наявності); заява-згода тимчасово відсутніх членів сім`ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі. У деяких випадках додаються інші документи: нотаріальна довіреність, копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації, які передбачені діючим законодавством; копія свідоцтва про розірвання шлюбу, копія рішення суду, довідка про використання житлового чеку з Ощадного банку України, тощо. Документом, що підтверджує невикористання громадянином житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідка (довідки) видана(і) органом приватизації за попереднім(и) місцем (місцями) проживання (після 1992 року), щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду (крім території проведення антитерористичної операції та тимчасово окупованої території). Частиною 1 статті 15 ЦК України, визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. У п. 3.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №15-рп/2010 від 10 червня 2010 року (справа про безоплатну приватизацію житла) зазначено, що «приватизація державного житлового фонду згідно з Законом відбувається шляхом використання всіма громадянами України приватизаційних житлових чеків. Громадянам надано право змінити цільове використання цих чеків, а тому вони можуть бути використані також для приватизації частки майна державних підприємств, земельного фонду. Зазначене положення Закону дає підстави для висновку, що приватизація державного житлового фонду не є обов`язком громадян України, а є їх правом, яке повинне реалізовуватися ними на власний розсуд, на умовах, у порядку та спосіб, встановлених законом. Системний аналіз положень Закону та ЖК України дає підстави для висновку, що право громадянина України на приватизацію державного житлового фонду вважається реалізованим один раз у повному обсязі, якщо він повністю використав житловий чек та у його власність передано загальну площу житла, що не перевищує встановлену санітарну норму і відповідно, номінальну вартість житлового чека, незалежно від того, відповідає ця площа одній квартирі (будинку) чи кільком. Таким чином тільки повне використання житлових чеків є фактом реалізації один раз права на безоплатну приватизацію житла, передбаченого п.5 ст.5 Закону. У відповідності до п. 7 ст. 19 ЦПК України, окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. У відповідності до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Відповідно до частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. У відповідності до ст. 294 ЦПК України, під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. При ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом. Частиною першою статті 315 ЦПК України передбачено перелік категорій справ, які розглядає суд про встановлення фактів, що мають юридичне значення. У відповідності до частини другої статті 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Відповідно до статті 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт. Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник немає іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Встановлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку, їх встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що, з`ясована мета встановлення юридичного факту та встановлений сам факт, який повністю підтверджується матеріалами справи, що житлові чеки ОСОБА_1 не використовувалися, а неможливість подати окрему довідку саме за період з 28.10.2004 по 17.08.2006 зумовлена відсутністю відповідних реєстраційних даних у розпорядженні органу реєстрації у зв`язку з чим заява підлягає задоволенню у повному обсязі. Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 200, 223, 234, 256, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Святошинська районна в м. Києві державна адміністрація про встановлення факту, що має юридичне значення,- задовольнити. Встановити факт невикористання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житлових чеків для приватизації державного житлового фонду у період з 28.10.2004 р. по 17.08.2006 р. Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з часу його проголошення.

Суддя: Бабич Н.Д.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua