Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №758/11496/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/11496/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Мельниченко К.Б., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) звернувся до Подільського районного суду міста Києва з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (надалі за текстом - відповідач), про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 24.06.2026 року відповідачем відносно позивача винесено постанову серії ЕНА № 7436045 у справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі за текстом - КУпАП). Цією постановою до позивача застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Відповідно до змісту постанови, 24 червня 2026 року о 20 год 12 хв, позивач, керуючи транспортним засобом «FORD TOURNEO CONNECT», д.н.з. НОМЕР_1 , за адресою: м. Київ, просп. Європейського союзу, не виконав вимогу ДЗ 4.1. "Рух Прямо" та здійснив поворот праворуч в зоні дії цього знака, чим порушив п. 8.4.г ПДР України - порушення вимог наказових знаків.

На думку позивача, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є незаконною, оскільки відповідачем не доведений у встановленому законом порядку факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Зазначив, що він, діючи відповідно до вимог пунктів 9.2 та 10.1 ПДР України, завчасно переконався у безпечності маневру, увімкнув правий покажчик повороту, поступово та плавно знизив швидкість і, рухаючись із крайнього правого положення, розпочав маневр повороту праворуч до прилеглої території. А дія знака 4.1, установленого на початку дороги або за перехрестям, поширюється на ділянку дороги до найближчого перехрестя, не забороняючи поворот праворуч у двори та на інші прилеглі до дороги території.

У зв`язку із викладеним, просив скасувати постанову серії ЕНА № 7436045, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу передано для розгляду судді Подільського районного суду м. Києва Гребенюку В.В.

Ухвалою суду від 09 липня 2026 року відкрито провадження у справі, вирішено розглянути цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено по даній справі судове засідання.

05.01.2024 року судом отримано відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача мотивував свою позицію тим, що на відеозаписі з нагрудного відео-реєстратора зафіксовано пояснення що давав позивач та свідки на місці вчинення правопорушення, де перший фактично визнає факт здійснення ним повороту праворуч всупереч вимогам дорожнього знаку 4.1 ПДР України. Це випливає також з тверджень представника позивача у позовній заяві, з якої зрозуміло, що позивач по суті не заперечує факту здійснення повороту праворуч з межах дії знаку 4.1 ПДР України. Щодо порушення процедури розгляду справи, представник зазначив, що на відеозаписі з нагрудного відео-реєстратора зафіксовано, як о 00:25:00 відеозапису поліцейським було роз`яснено позивачу, права як особи, що притягається доадміністративної відповідальності. У зв`язку з вищесказаним, просив у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні 15.09.2026 учасники судової справи участь не взяли.

Позивач подав заяву про розгляд справи без його участі та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

За змістом ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні за відсутності учасників справи, запобігаючи при цьому безпідставному затягуванню розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідно до змісту постанови серії ЕНА № 7436045, 24 червня 2026 року о 20 год 12 хв, позивач, керуючи транспортним засобом «FORD TOURNEO CONNECT», д.н.з. НОМЕР_1 , за адресою: м. Київ, просп. Європейського союзу, не виконав вимогу ДР 4.1 Рух прямо та здійснив поворот праворуч в зоні дії цього знаку чим порушив п. 8.4.г ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП (а.с. 7).

Надаючи оцінку спірним правовідносини, суд керується наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п.п. 2, 3 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Відповідно ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

У відповідності до п.п. 1, 2 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, ПДР та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, а також створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам,

Пунктами 1.1, 1.9 ПДР встановлено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватись на вимогах цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Водієві забороняється порушувати вимог наказових знаків, які показують обов`язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження. (ч. 1 ст. 122 КУпАП, 8.4.г ПДР).

Згідно зі ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення ПДР, зокрема правопорушення передбачені ч. 1 ст. 122 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.1 ст. 122 КУпАП).

Частиною 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 251 КУпАП України передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Проте, позивачем не надано суду жодного доказу та не викладено обставин, які підтверджували б неправомірність дій відповідача та відсутність в діях позивача порушення ПДР України.

Поряд з цим, суд відзначає, що спірна постанова року винесена відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, відповідає положенням КУпАП.

З огляду на вищевикладене, оглянувши матеріали відеозапису з нагрудного відео-реєстратора та дослідивши відомості щодо вказівок знаку п. 4.1 ПДР України, суд приходить до висновку про те, що, приймаючи спірну постанову, відповідач діяв в межах наданих йому повноважень та з дотриманням порядку, визначеного КУпАП.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, оскільки підстави для скасування оскаржуваної постанови судом не встановлені, суд доходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 241-246,286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити;

Повне найменування сторін:

позивач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач - Департамент патрульної поліції Національної поліції України (адреса: 03048, Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646);

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Гребенюк