Рішення від 29 липня 2026 р. у справі №757/42709/25-ц — Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/42709/25-ц

пр. 2-5257/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Хайнацького Є.С.,

при секретарі судового засідання - Сміян А.Ю.,

за участю:

позивача - не з`явився,

відповідачки - не з`явилась,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном та визначення порядку користування майном, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідачка, ОСОБА_2 ) про усунення перешкод у користуванні майном та визначення порядку користування майном.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 07 червня 2002 року між позивачем та відповідачкою був укладений шлюб.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 18 грудня 2018 року у справі № 757/18749/18-ц шлюб між сторонами було розірвано.

За час перебування у шлюбі сторони придбали квартиру АДРЕСА_1 . Указана квартира була оформлена в частинах, по 1/2 частині на кожного співвласника.

Квартира АДРЕСА_1 має загальну площу 195,5 кв.м., складається з трьох кімнат загальною площею 84,1 кв.м. Має кілька санвузлів та три веранди (лоджії).

Ураховуючи, що шлюб з відповідачкою розірвано, позивач не може потрапити до квартири, оскільки з боку відповідачки чиняться йому відповідні перешкоди, просив суд:

зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у користуванні квартирою АДРЕСА_1 ;

встановити наступний порядок користування квартирою АДРЕСА_1 : виділити у постійне користування ОСОБА_1 приміщення № 4 (житлова кімната площею 23.8 кв.м.) разом із верандою площею 4 кв.м.; приміщення № 6 (житлова кімната площею 35,3 кв.м.), разом із верандою площею 4,5 кв.м.; приміщення № 7 (санвузол площею 8,4 кв.м.), разом 76 кв.м. загальної площі; виділити у користування ОСОБА_2 приміщення (житлову кімнату площею 25 кв.м.); приміщення № 3 (кухню вітальню площею 66 кв.м.); приміщення № 5 (санвузол площею 4 кв.м.) загальною площею 99 кв.м.; коридор площею 20,2 кв.м. лишається в спільному загальному користуванні;

вирішити питання про судові витрати.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10 вересня 2025 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 07 листопада 2025 року.

02 жовтня 2025 року на адресу суду від представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 надійшов відзив на позов, в якому сторона відповідача заперечила проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , посилаючись на те, що позивачем не доведено факту порушення його права на безперешкодне користування спірною квартирою. Зазначає про те, що запропонований варіант користування призведе до порушення прав відповідачки та неповнолітнього сина сторін спору, є неможливим, оскільки приміщення, які мають увійти в користування відповідачки, віднесено до місць загального користування - кухню-вітальню.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07 листопада 2025 року розгляд справи відкладено на 09 лютого 2026 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09 лютого 2026 року по справі оголошено перерву до 14 квітня 2026 року.

09 лютого 2026 року на адресу суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Єрмака О.В. надійшли додаткові письмові пояснення у справі, у яких просить суд позов задовольнити, з мотивів викладених в позовній заяві, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість заперечень сторони відповідача, які викладені у відзиві на позов.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14 квітня 2026 року по справі оголошено перерву до 30 липня 2026 року.

14 квітня 2026 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшли додаткові письмові пояснення по справі у яких вказує на те, що доводи відповідачки, викладені нею у відзиві на позов, не відповідають дійсності.

В судове засідання 30 липня 2026 року учасники процесу не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку; стороною позивача було подано до суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій просили позов задовольнити; представник відповідача подав заяву про розгляд справи без його участі, в якій просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини та приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що з 07 червня 2002 року по 18 грудня 2018 року ОСОБА_5 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано за рішенням Печерського районного суду м. Києва від 18 грудня 2018 року у справі № 757/18749/18-ц.

15 серпня 2002 року між ОСОБА_6 (продавець) та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (покупці) було укладено договір купівлі-продажу, за яким покупці придбали квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 336,70 кв.м.

ОСОБА_2 і ОСОБА_1 переобладнали зазначену квартиру на дві, частину якої продали 02 березня 2007 року окремою площею 131,20 кв.м.

Інша частина квартири площею 195,50 кв.м., яка складається з трьох кімнат загальною площею 84,1 кв.м., після переобладнання на підставі свідоцтва про право власності, виданого Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради від 15 серпня 2005 року, належить ОСОБА_2 і ОСОБА_1 у рівних частинах на праві приватної власності.

В квартирі квартиру АДРЕСА_1 проживає відповідачка.

Відповідно до положень статей 317, 319 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Цими правами власник розпоряджається на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (частина перша статті 356 ЦК України).

Відповідно до статті 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Потрібно розмежовувати порядок поділу спільної власності з метою припинення такого її режиму і порядок встановлення користування спільним майном.

Оскільки спірні правовідносини не стосуються розподілу майна для припинення права спільної часткової власності і такий правовий режим майна зберігається, суд виділяє у користування сторін частину майна у натурі, що співмірна розміру їх часток у праві власності на спільне майно. При цьому допускається можливість відійти в незначних обсягах від відповідності реальних часток ідеальним у зв`язку з неможливістю забезпечити їх точну відповідність. Таке рішення не змінює розміру часток співвласників у праві власності на спільне майно, не порушує їх прав як власників.

Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2016 року у справі № 6-1500цс15 та постанові Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 405/3475/15-ц.

В справі, що розглядається мають місце перешкоди позивачу з боку відповідачки у користуванні житловим приміщенням. Зазначена обставина визнана відповідачкою, яка надіслала до суду відзив.

З огляду на що, вимога про зобов`язання відповідачки не чинити позивачу перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1 , підлягає задоволенню судом.

Однак, разом з тим, у зазначеній квартирі неможливо виділити у користування кожному зі співвласників у натурі частини спірного нерухомого майна, розмір яких був би співмірним розміру частки у праві власності на спільне майно, без порушення їх прав, а тому вимога про встановлення порядку користування житловим приміщенням у саме у запропонованому позивачем варіанті, а саме: виділити у користування ОСОБА_1 приміщення № 4 (житлова кімната площею 23.8 кв.м.) разом із верандою площею 4 кв.м., приміщення № 6 (житлова кімната площею 35,3 кв.м.), разом із верандою площею 4,5 кв.м., приміщення № 7 (санвузол площею 8,4 кв.м.), разом 76 кв.м. загальної площі; виділити у користування ОСОБА_2 приміщення (житлову кімнату площею 25 кв.м.), приміщення № 3 (кухню вітальню площею 66 кв.м.), приміщення № 5 (санвузол площею 4 в.м.) загальною площею 99 кв.м.; коридор площею 20,2 кв.м. лишається в спільному загальному користуванні, не підлягають задоволенню судом.

При цьому, суд звертає увагу на те, що кухню-вітальню, яку позивач просив виділити у користування відповідачці не можна виділити у виключне користування лише одному зі співвласників, оскільки таке приміщення призначене для задоволення потреб усіх мешканців і залишається у спільному користуванні.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та встановлення порядку користування, підлягають частковому задоволенню судом.

За правилами статті 141 ЦПК України, стягненню з відповідачки на користь позивачів підлягає частина від сплаченого судового збору, що пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме 1 211,20 грн.

Виходячи з наведеного, керуючись статтями 2-5, 11-13, 133-141, 196, 200, 258, 259, 263, 268, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном та визначення порядку користування майном - задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 в користуванні квартирою АДРЕСА_1 .

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 211 грн. 20 коп.

Позивач - ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 : АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та підписано 13.08.2026 року.

Суддя Євген ХАЙНАЦЬКИЙ