Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №761/19173/21-ц — Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 761/19173/21-ц

пр. 2-1613/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Новака Р.В.,

при секретарі судового засідання - Бурячок А.І.,

справа № 761/19173/21-ц

учасники справи:

представник позивача - адвокат Шепель А.Г.,

представник відповідача Київської обласної прокуратури - Гнатюк М.І.

представник відповідача Міністерства внутрішніх справ України - Какоркіна З.М.

представник відповідача - Замостний О.І.

сторони:

позивач - ОСОБА_1

відповідачі - Держава України в особі Державної казначейської служби України, Держава України в особі Міністерства внутрішніх справ України, Держава України в особі Національної поліції України, Держава України в особі Київської обласної прокуратури, Держава України в особі Державного підприємства МВС України «Інформ-Ресурси»

предмет та підстави позову - відшкодування матеріальної шкоди

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України, Держави України в особі Міністерства внутрішніх справ України, Держави України в особі Національної поліції України, Держави України в особі Київської обласної прокуратури, Держави України в особі Державного підприємства МВС України «Інформ-Ресурси» про відшкодування матеріальної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

позивач звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до Державного бюджету України через ГУ Державної казначейської служби України у місті Києві, МВС України, НП України про відшкодування матеріальної шкоди. В обґрунтування вимог позивач зазначає, що у зв`язку бездіяльністю органів державної влади, позивач, як власник автомобіля «AUDI», модель «Q7», чорного кольору, номер шасі VIN НОМЕР_1 , 2012 року випуску, номер двигуна НОМЕР_2 , позбавлена можливості повернути належний їх транспортний засіб, користуватися та розпоряджатися ним, чим їй, як власнику автомобіля, завдано майнову шкоду (збитки) у розмірі 811951,90 грн (т .1 а.с. 1-124).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 31.05.2021 у справі було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання (т. 1 а.с. 128-129).

30.07.2021 представником відповідача НП України - Тракалом А.В. до суду було подано відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки Національна поліція України є неналежним відповідачем, так як працівниками поліції не здійснювалося досудове розслідування КП № 12013000000000476, в рамках якого, працівниками міліції було здійснено вилучення автомобіля. Відповідно до постанови слідчого ГСУ МВС України від 15.10.2013 вбачається, що автомобіль було передано на безоплатне зберігання на майданчику для автомобілів, який розташований на вул. Озерній, 1 у м. Києві. Отже, на даний час в матеріалах судової справи відсутні відомості про переміщення автомобіля на інші майданчики у період часу з 14.10.2013 по теперішній час, так і відомості про відсутність автомобіля на майданчику за адресою: м. Київ, вул. Озерна, 1. Також зазначав, що державне підприємство «Росток», якому постановою слідчого ГСУ МВС України від 15.10.2013 було передано на зберігання авто, було реорганізовано в державне підприємство МВС України «Інформ-Ресурси». На думку представника відповідача, саме ДП «Інформ-Ресурси» повинно повернути автомобіль позивачу чи відшкодувати його вартість. Також зазначив, що сума витрат заявлених позивачем є неспівмірною відносно складності справи, у зв`язку з чим не підлягає задоволенню (т. 1 а.с. 138-159).

05.08.2021 представником відповідача МВС України - Колгановим І.В. до суду було подано: 1) клопотання про заміну неналежного відповідача ГУ Державної казначейської служби України у місті Києві на належного - Державну казначейську службу України; 2) клопотання про передачу справи до іншого суду (Печерського районного суду м. Києва або Ірпінського міського суду); 3) клопотання для продовження строку на подання відзиву; 4) клопотання про залучення співвідповідачів - Київську обласну прокуратуру, державне підприємство МВС України «Інформ-Ресурси» (т. 1 а.с. 161-177).

12.08.2021 представником відповідача ГУ Державної казначейської служби України у місті Києві - Полковніченко Н.А. до суду було подано відзив на позовну заяву, в якому остання просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, оскільки належне позивачу майно ніколи не перебувало у відповідачів, тому твердження про те, що саме неправомірна поведінка відповідачів завдала позивачу збитків у вигляду вартості неповернутого майна є помилковим та не ґрунтується на матеріалах справи, належним відповідачем є ДП «Інформ-Ресурси» (т. 1 а.с. 179-187).

16.08.2021 представником відповідача ГУ Державної казначейської служби України у місті Києві - Полковніченко Н.А. до суду було подано відзив на позовну заяву, який є аналогічним раніше поданому 12.08.2021 (т. 1 а.с. 188-196).

16.08.2021 представником відповідача МВС України - Колгановим І.В. до суду було подано відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. Зазначав, що МВС України не наділено повноваженнями проводити досудове розслідування чи здійснювати контроль за його проведенням, тому будь-які зобов`язання по відшкодуванню збитків за кримінальним провадженням до МВС України не підлягають задоволенню. Крім того, матеріали справи не містять будь-яких посилань або підтверджень доводів позивача щодо завдання останній шкоди безпосередньо працівниками МВС України. Також зазначив, що сума витрат заявлених позивачем є неспівмірною відносно складності справи у зв`язку з чим не підлягає задоволенню (т. 1 а.с. 197-204).

Відповідно до журналу судового засідання від 16.08.2021, в судовому засіданні головуючим суддею було задоволено клопотання про приєднання відзивів до матеріалів справи та розглянуто клопотання про заміну неналежного відповідача (т. 1 а.с. 206-211).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16.08.2021 було задоволено клопотання представника відповідача МВС України про заміну відповідача та передачу справи за підсудністю. Замінено відповідача ГУ Державної казначейської служби України у місті Києві на належного - Державну казначейську службу України. Справу передано за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва (т. 1 а.с. 212-214).

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Підпалого В.В. від 13.10.2021 позовну заяву залишено без руху (т. 1 а.с. 224-225).

14.11.2022 позивачем до суду подано заяву про усунення недоліків позовної заяви до якої долучено заяву про уточнення позовних вимог. Відповідно до уточненої позовної заяви позивачем визначено відповідачами - Державну казначейську службу України, МВС України та НП України. Також, в прохальній частину зазначено вимоги: 1) стягнути солідарно з Державної казначейської служби України, МВС України, НП України на користь позивача 811951,90 грн у якості відшкодування збитків; 2) покласти на відповідачів всі судові витрати (т. 1 а.с. 229-234).

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Підпалого В.В. від 11.01.2023 позовну заяву залишено без розгляду (а.с. 237-238).

Постановою Київського апеляційного суду від 16.10.2024 було задоволено апеляційну скаргу позивача, ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 11.01.2023 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції (т. 2 а.с. 53-54).

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.05.2025 справу прийнято до провадження судді Новака Р.В. за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання (т. 2 а.с. 66).

19.06.2025 представником відповідача МВС України - Какоркіною З.М. до суду було подано відзив на позовну заяву, в якому остання просила відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. Зазначила, що МВС України не наділено повноваженнями проводити досудове розслідування чи здійснювати контроль за його проведенням, тому будь-які зобов`язання по відшкодуванню збитків за кримінальним провадженням до МВС України не підлягають задоволенню. Крім того, зазначила, що матеріали справи не містять будь-яких посилань або підтверджень доводів позивача щодо завдання останній шкоди безпосередньо працівниками МВС України. Також зазначила, що сума витрат заявлених позивачем є неспівмірною зі складністю справи, у зв`язку з чим не підлягає задоволенню. Крім того, представник відповідача зауважила про необхідність залучення до справи всіх належних відповідачів, зокрема - Київської обласної прокуратури, оскільки державне обвинувачення в КП№ 12013000000000476 здійснювалося прокурорами Бородянського відділу Фастівської прокуратури Київської області, та ДП «Інформ-Ресурси», оскільки, відповідно до матеріалів КП, автомобіль передано ДП на зберігання. (т. 2 а.с. 82-97).

20.06.2025 представником відповідача МВС України - Какоркіною З.М. до суду було подано клопотання про залучення співвідповідачів - Київської обласної прокуратури та ДП МВС України «Інформ-Ресурси» (т. 2 а.с. 98-111).

20.06.2025 представником відповідача Державної казначейської служби України - Тимофєєвою Т. до суду було подано відзив на позовну заяву, в якому остання просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, оскільки казначейство жодних прав та інтересів позивача не порушувало, не вступало у жодні правовідносини (т. 2 а.с. 112-116).

17.07.2025 представником позивача - адвокатом Шепель А.Г. до суду було подано клопотання про заміну відповідача (т. 2 а.с. 117-118).

23.07.2025 представником позивача - адвокатом Шепель А.Г. до суду було подано доповнення до заяви про заміну відповідача, відповідно до якого у разі задоволення судом клопотання про заміну відповідачів, прохальну частину позову викласти у наступній редакції: «Стягнути з Держави України в особі Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 811951,90 грн у якості відшкодування шкоди (т. 2 а.с. 122-123).

23.07.2025 представником позивача - адвокатом Шепель А.Г. до суду було подано заяву про залучення у якості співвідповідачів: Київської обласної прокуратури та Держави України в особі ДП МВС України «Інформ-Ресурси» (т. 2 а.с. 124).

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23.07.2025 було задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шепель А.Г. про заміну відповідачів та представника відповідача МВС України - Какоркіною З.М. про залучення співвідповідачів. Замінено неналежних відповідачів Державну казначейську службу України, МВС України, НП України, на належних - Державу Україну в особі Державної казначейської служби України, Державу Україну в особі МВС України, Державу Україну в особу НП України. Залучено у якості співвідповідачів - Державу Україну в особі Київської обласної прокуратури та Державу Україну в особі ДП МВС України «Інформ-Ресурси» (т. 2 а.с. 127-128).

27.08.2025 представником позивача - адвокатом Шепель А.Г. до суду було подано клопотання про долучення до матеріалів справи виправленої позовної заяви з додатками (т. 2 а.с. 137-251, т. 3 а.с. 1-42).

09.09.2025 представник відповідача Київської обласної прокуратури - Таможня О.О. подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, оскільки вимоги є необґрунтованими. Відзив обґрунтовано тим, що в матеріалах справи відсутні документи що посвідчують право власності позивача на транспортний засіб, а долучений до позовної заяви договір про поділ майна подружжя від 05.08.2013 не породжує правових наслідків переходу права власності від одного з подружжя до іншого та є виключно підставою для реєстрації такого права власності в передбаченому законом порядку, з огляду на що спірний автомобіль у власність позивача не переходив. Позивачем не долучено жодного доказу втрати, знищення та пошкодження автомобіля, інформації стосовно неможливості його повернення законному власнику, що має значення для встановлення обставин заподіяння шкоди. Також в матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що оспорюваний автомобіль вилучала, мала доступ, передавала на зберігання чи зберігала саме Київська обласна прокуратура (т. 3 а.с. 53-61).

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04.11.2025 було закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті (т. 3 а.с. 71).

Відповідно до протоколу судового засідання № 6220337 від 08.04.2026, в судовому засіданні представник відповідача НП України - Невгад Я.В. зазначав, що відомості щодо автомобіля наявні в ДП «Інформ-Ресурс». Представник позивача - адвокат Шепель А.Г. зазначала, що вимогою до відповідачів є визнати бездіяльність органів державної влади, відповідно до уточнено позовної заяви поданої 21.08.2025, проте в прохальній частині цих вимог не зазначено, просила суд надати можливість усунути недоліки. Протокольною ухвалою клопотання представника позивача про усунення недоліків, у зв?язку з пропуском строку заявлення клопотання, залишено без розгляду. Представник відповідача МВС - Отрода Т.Ю. заперечувала проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. Представник відповідача Київської обласної прокуратури - Гнатюк М.І заперечував проти задоволення позову, оскільки позивач не набула права власності на автомобіль. Представник позивача - адвокат Шепель А.Г. зазначала, що вважає, що позивачка набула права власності, але технічний паспорт відсутній. Представник відповідача НП України - Невгад Я.В. заперечував проти задоволення позову. У зв`язку з призначенням розгляду колегіальної справи, у справі оголошено перерву до 07.05.2026 (т. 3 а.с. 83-85).

28.04.2026 представник позивача - адвокат Шепель А.Г. подала до суду додаткові пояснення по справі (т. 3 а.с. 90-97).

У судовому засіданні було досліджено технічний паспорт, договір про поділ майна подружжя та протокол про тимчасовий доступ та вилучення (т. 1 а.с. 22-28). Представник позивача - адвокат Шепель А.Г. надала свої пояснення по суті справи, позовну вимоги просила задовольнити у повному обсязі. Представник відповідача Київської обласної прокуратури - Гнатюк М.І., представник відповідача МВС України - Какоркіна З.М., представник відповідача - Замостний О.І. - надали свої пояснення по справі, просили відмовити в задоволення позову.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач посилався, як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та враховуючи доводи відповідачів викладені у відзивах, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість постановлення по справі рішення.

Судовим розглядом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір про поділ майна подружжя, який було посвідчено приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області 05.08.2013. Відповідно до договору про поділ майна подружжя легковий автомобіль марки «AUDI», модель «Q7», номер шасі VIN НОМЕР_1 , 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , перейшов у приватну власність ОСОБА_1 .

Головним слідчим управлінням МВС проводилося досудове слідство в рамках кримінального провадження № 12013000000000476 за підозрою у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 КК України.

10.10.2013 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва Гладун Х.А. в рамках кримінального провадження № 12013000000000476 винесено ухвалу у справі № 757/21431/13-к про надання тимчасового доступу та вилучення автомобіля чорного кольору «AUDI Q7», ідентифікаційний номер VIN - НОМЕР_4 .

На підставі зазначеної вище ухвали 14.10.2013 у ОСОБА_1 вилучено вищевказаний автомобіль про, що складено протокол про тимчасовий доступ та вилучення.

У рамках кримінального провадження слідчим винесено постанову від 15.10.2013 про передачу ДП «Розвиток» на безоплатне зберігання на майданчику для зберігання автомобілів, який розташований по вулиці Озерній, 1 у місті Києві, автомобіля чорного кольору «AUDI Q 7», ідентифікаційний номер VIN - НОМЕР_4 . Обов`язок виконання постанови покладено на працівників ГУБОЗ МВС України.

Бородянським районним судом Київської області здійснювався судовий розгляд кримінального провадження №12013000000000476 від 24.07.2013 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 КК України.

Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 28.01.2019 у справі № 367/3861/14-к кримінальне провадження №12013000000000476 від 24.07.2013 про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України (в редакції Закону від 18.04.2013 № 221-VII), відносно ОСОБА_2 закрите у зв`язку з його смертю, арешт накладений на автомобіль «AUDI» Q7», чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 , номер двигуна НОМЕР_2 , скасовано, та ухвалено рішення повернути автомобіль його власнику.

Також ще 16.08.2017 Бородянським районним судом Київської області було задоволено клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту вищевказаного автомобіля в рамках кримінального провадження № 42014110040000067, та винесено ухвалу від 16.08.2017 у справі № 367/5357/16-к.

27.02.2019 ОСОБА_1 звернулась з листом до МВС України в якому просила надати інформацію про місце зберігання автомобіля та повернути його.

МВС України своїм листом від 15.03.2019 № М-2106 направило для подальшого розгляду звернення власника майна до НП України.

ГСУ НП України листом від 27.03.2019 № 24/М-1734, надало відповідь, що рішення про повернення вилученого транспортного засобу, а саме легкового автомобіля «AUDI», модель «Q7», чорного кольору, номер шасі VIN НОМЕР_1 , 2012 року випуску, номер двигуна НОМЕР_2 , буде прийняте після надходження до ГСУ НП України ухвали судді Бородянського районного суду Київської області від 28.01.2019, у справі № 367/3861/14-к.

01.08.2019 ОСОБА_1 було направлено лист до ГСУ НП України, до якого додано завірену судом копію ухвали судді Бородянського районного суду Київської області від 28.01.2019 у справі № 367/3861/14-к з проханням надати інформацію про місце зберігання та повернути автомобіль.

У зв`язку з неотриманням відповіді на лист від 01.08.2019 ОСОБА_1 12.11.2019 було повторно направлено лист на адресу ГСУ НП України, щодо надання інформацію про місце зберігання та повернення автомобіля, відповідь на який так і не було отримано. У зв`язку з чим ОСОБА_1 було прийнято рішення звернутись по правову допомогу до адвоката Вітошка В.А., яким, в свою чергу, було надіслано ряд адвокатських запитів до НП України та Офісу Генерального прокурора, у відповідь на які ГСУ НП України в листі від 24.02.2020 № 24/В-13баз було зазначено, що всі матеріали досудового розслідування скеровані до Генеральної прокуратури України, у зв`язку з чим запропоновано звернутись до органу, в якому перебувають матеріали кримінального провадження. Офісом генерального прокурора на адвокатський запит про надання інформації про місце зберігання транспортного та відповідальну особу на яку покладено виконання ухвали судді Бородянського районного суду Київської області від 28.01.2019, у справі № 367/3861/14-к із зазначенням контактних відомостей було скеровано для подальшого розгляду до прокуратури Київської області.

Прокуратура Київської області в свою чергу передала адвокатський запит на розгляд до Фастівської місцевої прокуратури. Фастівська місцева прокуратура листом від 04.06.2020 № 38-88-2697вих-20 повідомила, що легковий автомобіль «AUDI», модель «Q7», чорного кольору, номер шасі VIN НОМЕР_1 , 2012 року випуску, номер двигуна НОМЕР_2 на майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів, що за адресою: АДРЕСА_1 не перебуває, та дійшла висновку про відсутність підстав для вжиття заходів реагування Фастівською місцевою прокуратурою.

На теперішній час, незважаючи на численні звернення позивача, позивачу автомобіль не повернуто.

Для встановлення розміру збитків позивач звернулась до Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, яким було надано висновок експерта за результатами проведення автотоварознавчого дослідження відповідно до якого середня ринкова вартість технічно справного середньостатистичними показниками технічного стану та вказаним пробігом (12184 км) станом на травень 2021 року складає 811951,90 грн.

Враховуючи вищевикладене, на думку позивача, у зв`язку з бездіяльністю органів державної влади України, вона, як власник автомобіля, позбавлена можливості повернути належний їй транспортний засіб, користуватись та розпоряджатись ним, чим позивачу нанесено майнову шкоду (збитки).

Відповідно до ст. 16 ЦК Україна кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно зі статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другою цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється ч. 1 ст. 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування ч. 1 ст. 1176 ЦК України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК України).

Для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами визначається обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків, а саме: неправомірність дій (бездіяльності) цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями (бездіяльністю) і заподіяною шкодою.

Згідно із ч.ч. 2, 4 ст. 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі втрати чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй речового доказу вона зобов`язана повернути володільцю таку саму річ або відшкодувати її вартість. У разі втрати чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй документа вона зобов`язана відшкодувати володільцю витрати, пов`язані з втратою чи знищенням документа та виготовленням його дубліката.

У пункті 20 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104 «Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України», передбачено, що зберігання речових доказів у вигляді автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, здійснюється на спеціальних майданчиках і стоянках територіальних органів НП для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.

Схоронність тимчасово вилученого майна забезпечується згідно з пунктами 1-26 цього Порядку до повернення майна власнику у зв`язку з припиненням тимчасового вилучення майна або до постановлення слідчим суддею, судом ухвали про накладення арешту на майно (пункт 27 Порядку).

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним.

За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює як вказані органи, так і їх посадових чи службових осіб, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.

Так, відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 1173 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою. Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності.

Підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди у такому випадку є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини.

Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Такий елемент як наявність шкоди полягає у будь-якому знеціненні блага, що охороняється законом.

Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об`єктивним наслідком поведінки заподіювана шкоди. Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювана шкоди (умислу або необережності). Вина є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає у психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння. Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювана шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювана та вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

В даному випадку відсутні всі обов`язкові елементи складу цивільного правопорушення, без яких державний орган неможливо притягнути до відповідальності та зобов`язати відшкодувати шкоду.

Також варто зазначити, що необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є факти неправомірних дій цього органу чи його посадових чи службових осіб. При цьому факт неправомірності (незаконності) прийняття неправомірного рішення, вчинення дії чи бездіяльності органів державної влади, що призвели до завдання шкоди, повинен бути встановлений у передбаченому законом порядку, тобто повинен підтверджуватись відповідним рішенням, ухвалою, постановою, вироком суду, яке має преюдиційне значення для справи про відшкодування шкоди. Належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності є відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили.

При розгляді даної справи суду позивачем не надано жодного рішення суду про визнання дій або бездіяльності відповідачів протиправними, внаслідок чого порушено право позивача.

Крім того, бездіяльність відповідачів розцінена позивачем, як незаконні дії, можуть бути предметом оскарження відповідно до правил статті 303 КПК України, тобто є механізмом реалізації прав особи на контроль в порядку кримінального судочинства за діяльністю осіб, уповноважених на здійснення функцій органу досудового розслідування.

Також, суд погоджується з доводами відповідачів щодо того, що позивачем було обрано помилково коло учасників, оскільки відповідальність за збереження даного автомобіля було покладено на ДП МВС України «Розвиток» постанова старшого слідчого ОВГ НСУ МВС України підполковника ОСОБА_3 про передачу автомобіля на зберігання до ДП). Станом на сьогодні, відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ДП МВС України «Розвиток» відповідно до запису від 04.08.2020 припинено, правонаступником є ДП МВС України «Інформ-ресурси».

Порядок зберігання тимчасового вилучених (затриманих) транспортних засобів на спеціальних майданчиках врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1102 «Про затвердження порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках».

У відповідності із п. 2 вказаної постанови, Національній поліції доручено забезпечити функціонування спеціальних майданчиків і стоянок для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів й дозволено територіальним (у тому числі міжрегіональним) органам НП для доставляння та зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів укладати договори з державними підприємствами, які належать до сфери управління МВС або НП. У разі потреби зазначені державні підприємства залучають на конкурсних засадах підприємства, установи та організації недержавної форми власності для надання окремих видів таких послуг.

Таким спеціалізованим підприємством є ДП «Інформ-Ресурси».

У відповідності із п. 14-15 Порядку, на спеціальному майданчику і стоянці ведеться в установленому порядку облік прийняття і видачі тимчасово затриманих транспортних засобів.

У разі заподіяння транспортному засобу шкоди під час його транспортування та/або зберігання завдані збитки відшкодовуються за рахунок суб`єкта господарювання, що надає такі послуги, та/або відповідного страхового відшкодування, що здійснюється за правовідносинами обов`язкового страхування цивільної відповідальності суб`єкта господарювання, що надає послуги з транспортування та/або зберігання транспортних засобів у разі їх тимчасового затримання.

Спори, пов`язані із шкодою, що заподіяна майну, яке перебуває в тимчасово затриманому транспортному засобі, під час транспортування або зберігання на спеціальному майданчику чи стоянці, розв`язуються в установленому законодавством порядку.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, осіб-підприємців та громадських формувань, ДП «Інформ-Ресурси» (код ЄРДПОУ 32248749) з 29.10.2018 перебуває у станів припинення та на теперішній час не ліквідовано.

Проте, матеріали справи не містять доказів того, що позивач зверталася до ДП «Інформ-Ресурси» з вимогою щодо повернення тимчасово вилученого автомобіля чорного кольору «AUDI Q7», з ідентифікаційним номером VIN - НОМЕР_1 . Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не надано, жодних доказів на їх підтвердження. З врахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, у зв`язку їх безпідставністю та необґрунтованістю.

На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 1166, 1174, 1176 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 141, 263, 264, 273 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України, Держави України в особі Міністерства внутрішніх справ України, Держави України в особі Національної поліції України, Держави України в особі Київської обласної прокуратури, Держави України в особі Державного підприємства МВС України «Інформ-Ресурси» про відшкодування матеріальної шкоди- відомовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_4 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5

Відповідач-1: Держава Україна в особі Державної казначейської служби України, 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 6, код ЄДРПОУ 37567646.

Відповідач-2: Держава Україна в особі Міністерства внутрішніх справ України, 01024, м. Київ, вул. Богомольця, буд. 10, код ЄДРПОУ 00032684.

Відповідач-3: Держава Україна в особі Національної поліції, 01024, м. Київ, вул. Богомольця, буд. 10, код ЄДРПОУ 40108578.

Відповідач-4: Держава Україна в особі Київської обласної прокуратури, 01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 27/2, код ЄДРПОУ 02909996.

Відповідач-5: Держава Україна в особі Державного підприємства МВС України «Інформ-Ресурси», 01103, м. Київ, вул. Проїзд військовий, буд. 8, код ЄДРПОУ 32248749.

Суддя Р.В. Новак