Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №756/9303/26 — Оболонський районний суд міста Києва

17.09.2026 Справа № 756/9303/26

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_______________________________________________________________________

Унікальний №756/9303/26

Провадження №2/756/8032/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Диба О.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся із позовом до відповідача про стягнення заборгованості, в якому зазначив, що відповідно до укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс» договору про надання фінансового кредиту №24360080 від 21.10.2021 ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 3300 грн шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок, операції за яким здійснюються з використанням платіжної картки, із строком кредитування 90 календарних днів з 21.10.2021 до 19.01.2022, з пільговою процентною ставкою 2,5% за кожен день користування кредитом у пільговий період з 21.10.2021 по 20.11.2021 та стандартною процентною ставкою 3% за кожен день користування кредитом у стандартний період з 21.11.2021 по 19.01.2022.

01.09.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» укладено договір факторингу №01092025/01, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» належне йому право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Після укладення договору відповідач своїх зобов`язань за вказаним договором належним чином не виконувала, не здійснювала платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів, у зв`язку з чим у неї утворилась заборгованість за вказаним договором, яка станом на 01.09.2025 становить 11715 грн, що складається з: 3300 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 8415 грн. – заборгованість за відсотками.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також витрати пов`язані з розглядом справи.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 04.06.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачу 09.06.2026 направлялись позовні матеріали, що підтверджується копією супровідного листа, наявного в матеріалах справи, однак, кореспонденція повернулась на адресу суду без вручення з відміткою «адресат відсутній». Станом на 17.09.2026 відзиву на позовну заяву на адресу суду не надходило, як і не надходило заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

За наявності відомостей про направлення відповідачу позовних матеріалів та відсутності відзиву на позовну заяву та заперечень проти розгляду позову в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами без повідомлення (виклику) учасників.

Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини.

За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи убачається, що 21.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №24360080 шляхом акцептування відповідачем пропозиції (оферти) товариства, розміщеної в онлайн системі на веб-сайті товариства.

Згідно п. 3.1 договору товариство надає кредит клієнту у розмірі 3300 гривень 00 копійок, з оплатою по процентній ставці, що вираховується в наведеному графіку згідно п. 3.2 цього договору, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити передбачені цим договором проценти у строки та на умовах даного договору.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що за користування кредитом клієнт зобов`язаний сплатити товариству стандартну процентну ставку у розмірі 3%, при цьому клієнт може скористуватись пільговим періодом та отримати пільгову процентну ставку (знижку) у розмірі 2,5% за кожен день користування кредитом. Графіком, наведеним у цьому пункті, визначено пільговий період тривалістю 30 календарних днів з 21.10.2021 по 20.11.2021 та стандартний період тривалістю 60 календарних днів з 21.11.2021 по 19.01.2022.

Відповідно до п. 4.2 договору клієнт зобов`язується повністю повернути кредит та сплатити відсотки, що були нараховані за кредитом, до 19.01.2022 шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок товариства.

Пунктами 7.2.1, 7.2.3 п. 7.2 договору клієнт зобов`язався повністю повернути кредит відповідно до п. 4.2 цього договору та сплачувати товариству проценти за користування кредитом відповідно до пунктів 3.1, 3.2 цього договору.

Згідно п. 5.4, 5.8 договору нарахування процентів за кредитом провадиться кожного календарного дня на суму залишку кредиту за період з дня списання суми кредиту з поточного рахунку товариства до дня повернення клієнтом суми кредиту.

Додатком №1 до договору, який є його невід`ємною частиною (п. 13.14 договору), сторони погодили графік погашення боргу та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, за якою сума кредиту становить 3300 грн., проценти за користування кредитом – 8415 грн., загальна вартість кредиту для споживача – 11715 грн., а реальна річна процентна ставка – 1034%.

Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором (п. 1.8 договору). Як убачається з довідки про ідентифікацію клієнта від 16.02.2026, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс», ОСОБА_1 ідентифікована в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця за реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_1 , номером мобільного телефону НОМЕР_2 та адресою електронної пошти, акцепт оферти здійснено 21.10.2021 з використанням унікального ідентифікатора (коду підпису) 830152, надісланого на зазначений номер мобільного телефону, а той самий код підпису відтворено в реквізитах договору як електронний підпис відповідача.

Судом встановлено, що кредитні кошти в обсязі, визначеному договором, були надані Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс» відповідачу ОСОБА_1 , що підтверджується листом Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» вих. №3152_251023164048 від 23.10.2025, згідно з яким на виконання договору на переказ коштів №ФК-П-21/04-21 від 06.04.2021 21.10.2021 о 19 год 25 хв на платіжну картку № НОМЕР_3 перераховано 3300 грн., номер транзакції в системі iPay.ua – 115567672. Номер зазначеної платіжної картки збігається з номером (маскою) платіжної картки відповідача, указаним у довідці про ідентифікацію клієнта.

01.09.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (фактор) укладено договір факторингу №01092025/01, за умовами якого клієнт передав (відступив), а фактор прийняв реєстр прав вимог до боржників за кредитними договорами, складений за формою згідно з додатком №1 до цього договору, про що 01.09.2025 сторонами підписано акт приймання-передачі реєстру прав вимог.

Згідно з витягом із додатку №1 до договору факторингу, сформованим 01.09.2025, до фактора перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за кредитним договором №24360080 від 21.10.2021 із залишком боргу на дату відступлення права вимоги 11715 грн., з яких 3300 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 8415 грн. – заборгованість за відсотками.

Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» належним чином виконало умови договору, надавши відповідачу кредитні кошти.

Однак, ОСОБА_1 належним чином не виконала взяті на себе за договором зобов`язання, своєчасно не повернула кредит, не сплатила проценти за користування кредитом, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 01.09.2025 складає 11715 грн. та складається з: 3300 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 8415 грн. – заборгованість за відсотками, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №24360080, складеним Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс» станом на 01.09.2025.

На момент розгляду справи відповідач не сплатила зазначену суму заборгованості.

Доказів оспорювання в судовому порядку укладеного з товариством договору відповідачем не надано.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Таким чином, виходячи із вищенаведеного суд прийшов до висновку про те, що позивач виконав всі умови договору належним чином, а відповідач ухиляється від виконання взятих на себе договором зобов`язань, що є порушенням норм чинного законодавства України та умов вказаного договору.

Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, розрахунок розміру заборгованості, суд вважає, що відомості, які вони містять, відповідають дійсним обставинам справи.

Отже, зважаючи на наведене вище, суд вважає, що позов є законним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Окрім цього, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» та фізичною особою-підприємцем Лівак Іванною Миколаївною, яка має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ВЛ №841, видане на підставі рішення Ради адвокатів Волинської області від 24.06.2016 №1/51-4, укладено договір про надання правової допомоги №39493634/01 від 02.01.2026 та додаткову угоду №24360080 до нього, складено детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Лівак І.М., від 08.05.2026 та акт надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 08.05.2026, на підставі яких вартість надання правової допомоги (письмова консультація клієнта щодо спірних правовідносин – 500 грн., правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій – 1500 грн., складання позовної заяви – 3000 грн., формування додатків до позовної заяви – 500 грн.) склала 5500 грн.

Разом з тим, відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача; у разі відмови в позові – на позивача; у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34 – 36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи положення ст. 28 Правил адвокатської етики (затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

До такого висновку прийшов Верховний Суд у своїй постанові від 13.02.2019 у справі № 756/2114/17 (провадження 61-10774св18).

Судом встановлено, що у справі було відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників, судові засідання у справі не призначались, тобто фактично правова допомога, яка надавалась позивачу, полягала у складанні процесуальних документів, а саме позовної заяви, а визначені адвокатом дії щодо письмової консультації клієнта щодо спірних правовідносин, правового аналізу обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій, формування додатків до позовної заяви на загальну суму 2500 грн. фактично пов`язані з складанням позовної заяви.

Таким чином, у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн, пропорційно до часу витраченого адвокатом на правову допомогу на складання позовної заяви.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (код ЄДРПОУ 39493634, місцезнаходження: Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (код ЄДРПОУ 39493634, місцезнаходження: Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1) заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №24360080 від 21.10.2021 у розмірі 11715 (одинадцять тисяч сімсот п`ятнадцять) грн. 00 коп., що складається з: 3300 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 8415 грн. – заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (код ЄДРПОУ 39493634, місцезнаходження: Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1) судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (код ЄДРПОУ 39493634, місцезнаходження: Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складено 17.09.2026.

Суддя Олексій ДИБА