Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №756/10237/26 — Оболонський районний суд міста Києва

17.09.2026 Справа № 756/10237/26

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_______________________________________________________________________

Унікальний №756/10237/26

Провадження №2/756/8429/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Диба О.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся із позовом до відповідача про стягнення заборгованості, в якому зазначив, що відповідно до укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» договору про споживчий кредит № 1533147 від 26.05.2020 ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 5000 грн шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки, зареєстрованої позичальником в особистому кабінеті та визначеної в кредитному договорі, із строком кредитування на 30 днів та відсотковою ставкою у розмірі 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом та стандартною (базовою) відсотковою ставкою у розмірі 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

10.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 55-МЛ, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» відступило позивачу належне йому право вимоги до відповідача, у тому числі на суму заборгованості за основною сумою кредиту та нарахованими процентами.

Після укладення договору відповідач своїх зобов`язань за вказаним договором належним чином не виконував, не здійснював платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість за вказаним договором, яка становить 20015 грн, що складається з: 5000 грн – заборгованість за тілом кредиту, 15015 грн – заборгованість за відсотками.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також витрати пов`язані з розглядом справи.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 17.06.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників.

Відповідачу 19.06.2026 направлялись позовні матеріали, що підтверджується копією супровідного листа, наявного в матеріалах справи, однак, кореспонденція повернулась на адресу суду без вручення з відміткою «адресат відсутній». Станом на 17.09.2026 відзиву на позовну заяву на адресу суду не надходило, як і не надходило інших заяв щодо предмету спору.

За наявності відомостей про направлення відповідачу позовних матеріалів та відсутності відзиву на позовну заяву та заперечень проти розгляду позову в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами без повідомлення (виклику) учасників.

Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини.

За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи убачається, 26.05.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про споживчий кредит № 1533147, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 5 000 грн із строком кредитування із строком кредитування на 30 днів та відсотковою ставкою у розмірі 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом та стандартною (базовою) відсотковою ставкою у розмірі 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Як убачається з анкети-заяви на кредит № 1533147 від 26.05.2020 та довідки про ідентифікацію до кредитного договору, відповідач пройшов реєстрацію в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця, був ідентифікований, а підписання договору здійснено ним шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, надісланим на зазначені відповідачем засоби зв`язку.

Згідно п. 2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Відповідно до п. 2.2.3. Договору проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.6. Цього договору, яка є незмінною протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальником, включаючи строк, що настає за терміном (датою) повернення кредиту, визначеним п. 1.4, якщо позичальник всупереч умовам цього договору продовжує користуватись кредитом, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п.1.5.2 процентна ставка запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п. 1.6 договору. Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то у випадку невиконання позичальником умов цього договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати всіх платежів, проценти з дня наступного за днем визначеним п. 1.4 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п.1.6. Договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов`язань позичальника зі сплати процентів в період правомірного користування кредитом є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний період під час прострочення, це означає, що в період правомірного користування кредитом позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановленою п.1.6 та процентною ставкою визначеною п.1.5.2 договору. Якщо після настання дати встановленої п.1.4 договору позичальник продовжуватиме користуватись кредитом, проценти за стандартною (базовою) ставкою будуть нараховуватись протягом 60 днів, після чого нарахування процентів може бути зупинене або припинено товариством в односторонньому порядку. При цьому сторони погодили, що після зупинення товариством в односторонньому порядку нарахування процентів товариство вправі в будь-який момент без погодження з позичальником відновити нарахування таких процентів до моменту повного виконання позичальником зобов`язань за договором або до моменту припинення нарахування процентів за рішенням товариства.

Пунктом 2.3.1. Договору передбачено, що позичальник за наявності відповідної пропозиції позикодавця має право на продовження строку користування/повернення кредиту на таких самих умовах, на певну кількість днів доступну у пропозиції, відповідно до розділу 6 правил. Для продовження строку користування кредитом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 правил, у т.ч. сплатити комісію за продовження кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.

Відповідно до п. 2.4.1. позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну передбаченого п.1.4. договору.

Пунктом 3.3.1. позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п. 1.1.-1.6. та п. 2.4. цього договору.

Пунктом 7.1 договору встановлено, що договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, права та обов`язки сторін виникають з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника, і договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Згідно з договором відступлення прав вимоги № 55-МЛ від 10.12.2020, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», до позивача перейшло право грошової вимоги до боржників, визначених у реєстрі боржників, що підтверджується актом приймання-передачі реєстру боржників до цього договору та платіжною інструкцією про оплату відступленого права вимоги.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 55-МЛ від 10.12.2020 до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 1533147 від 26.05.2020.

Таким чином, ТОВ «Мілоан» належним чином виконало умови договору, надавши відповідачеві кредитні кошти.

Однак ОСОБА_1 належним чином не виконав взяті на себе за договором зобов`язання, не здійснював платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість за вказаним договором, яка становить 20 015 грн, що складається з: 5 000 грн – заборгованість за тілом кредиту, 15 015 грн – заборгованість за відсотками, що підтверджується випискою з особового рахунка та відомістю про щоденні нарахування і погашення за кредитним договором.

На момент розгляду справи відповідач не сплатив зазначену суму заборгованості.

Доказів оспорювання в судовому порядку укладеного з товариством договору відповідачем не надано.

Як убачається з претензії про погашення кредитної заборгованості вих. № 20274484/4434 від 01.04.2026, позивач звертався до відповідача з вимогою про погашення заборгованості, проте вимогу не виконано.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Таким чином, виходячи із вищенаведеного суд прийшов до висновку про те, що позивач виконав всі умови договору належним чином, а відповідач ухиляється від виконання взятих на себе договором зобов`язань, що є порушенням норм чинного законодавства України та умов вказаного договору.

Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, розрахунок розміру заборгованості, суд вважає, що відомості, які вони містять, відповідають дійсним обставинам справи.

Отже, зважаючи на наведене вище, суд вважає, що позов є законним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Окрім цього, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Апологет» було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, складено акт наданих послуг № Д/25337 від 14.04.2026 та детальний опис наданих послуг до нього, на підставі яких вартість надання правової допомоги (усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції клієнта у справі, складення позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта, подання заяви до суду від імені клієнта) склала 8 000 грн. На підтвердження повноважень представника позивачем надано ордер на надання правничої (правової) допомоги № 1408806 від 20.10.2025 та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2093 від 29.09.2012.

Разом з тим, відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача; у разі відмови в позові – на позивача; у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34 – 36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи положення ст. 28 Правил адвокатської етики (затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

До такого висновку прийшов Верховний Суд у своїй постанові від 13.02.2019 у справі № 756/2114/17 (провадження 61-10774св18).

Судом встановлено, що у справі було відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників, судові засідання у справі не призначались, будь-яких процесуальних документів окрім позовної заяви представник до суду не подавав, тобто фактично правова допомога, яка надавалась позивачу, полягала у складанні процесуальних документів, а саме позовної заяви, а зазначення в описі інших послуг, похідних від складення позовної заяви, є штучним збільшенням витрат на правову допомогу.

Оскільки вартість наданих послуг визначена в акті наданих послуг № Д/25337 від 14.04.2026 виходячи з часу, витраченого адвокатом, із визначеної актом суми 8 000 грн за 6 годин 30 хвилин на складення позовної заяви, якому відповідає 3 години 30 хвилин, припадає 4 307,69 грн.

Таким чином, у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 307,69 грн, пропорційно до часу витраченого адвокатом на правову допомогу на складання позовної заяви.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28) заборгованість за договором про споживчий кредит № 1533147 від 26.05.2020 у розмірі 20015 (двадцять тисяч п`ятнадцять) грн 00 коп., що складається з: 5000 грн – заборгованість за тілом кредиту, 15015 грн – заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28) судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4307,69 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складено 17.09.2026.

Суддя Олексій ДИБА