Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №756/8953/26 — Оболонський районний суд міста Києва

Суд: Оболонський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 16 вересня 2026 р.

Справа: №756/8953/26

Суддя: Диба О. В.

17.09.2026 Справа № 756/8953/26

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_______________________________________________________________________

Унікальний №756/8953/26

Провадження №2/756/7792/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Диба О.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся із позовом до відповідача про стягнення заборгованості, в якому зазначив, що відповідно до укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» договору кредитної лінії № 342540735 від 12.02.2025 ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 5 000 грн зі строком кредитування до 1826 днів (дисконтний період кредитування – 15 днів, з можливістю продовження та поновлення), з базовою процентною ставкою 357,70% річних та комісією за надання кредиту у розмірі 250 грн.

31.03.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № МВ-ТП/29, за умовами якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» належне йому право вимоги до відповідача, у тому числі на суму заборгованості за основною сумою кредиту та нарахованими процентами, право на одержання яких належить ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

В подальшому, 30.09.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 30/0925-01, за умовами якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «Юніт Капітал» належне йому право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором на загальну суму 17 256 грн.

Після укладення договору відповідач своїх зобов`язань за вказаним договором належним чином не виконувала, не здійснювала платежів в рахунок погашення суми кредиту, нарахованих процентів та комісії, у зв`язку з чим у неї утворилась заборгованість за вказаним договором, яка станом на 18.03.2026 становить 17256 грн та складається з: 5000 грн – заборгованість за тілом кредиту, 9506 грн – заборгованість за відсотками, 250 грн – заборгованість за комісією, 2500 грн – заборгованість за штрафними санкціями.

Разом з тим, вимоги про стягнення заборгованості за штрафними санкціями позивачем не заявлено, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 14756 грн.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також витрати пов`язані з розглядом справи.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 15.06.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників.

Відповідачу 16.06.2026 направлялись позовні матеріали, що підтверджується копією супровідного листа, наявного в матеріалах справи, однак, кореспонденція повернулась на адресу суду без вручення з відміткою «адресат відсутній». Станом на 17.09.2026 відзиву на позовну заяву на адресу суду не надходило, як і не надходило інших заяв щодо предмету спору.

За наявності відомостей про направлення відповідачу позовних матеріалів та відсутності відзиву на позовну заяву та заперечень проти розгляду позову в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами без повідомлення (виклику) учасників.

Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини.

За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Як убачається з матеріалів справи, 12.02.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 342540735, який підписано відповідачем в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 8839, направленим їй 12.02.2025 о 16 год 48 хв та введеним 12.02.2025 о 16 год 49 хв (п. 4.10 договору).

Паспортом споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до договору № 342540735 від 12.02.2025 обумовлено, що тип кредиту – кредитна лінія, сума кредиту – 5000 грн, строк кредитування – до 1826 днів (дисконтний період кредитування 15 днів, з можливістю продовження та поновлення), базова процентна ставка – 357,70% річних, комісія за надання кредиту – 250 грн, загальні витрати за кредитом за базовою процентною ставкою – 89724 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом – 94724 грн, реальна річна процентна ставка – 2577,72% річних.

Відповідно до п. 2.1 договору кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у формі кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Згідно з п. 2.3 договору кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором у розмірі, що дорівнює загальному розміру кредиту, 12.02.2025, що є датою надання кредиту.

Пунктом 3.1 договору визначено, що позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може отримати черговий транш у рамках кредитної лінії, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення договору строк дисконтного періоду кредитування складає 15 днів від дати отримання позичальником першого траншу.

Відповідно до п. 5.1 договору кожен окремий транш надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця на рахунок позичальника з використанням реквізитів платіжної картки № 4149-51XX-XXXX-8705.

За змістом п. 7.3 договору кінцева дата повернення (виплати) кредиту – 14.03.2030.

Пунктом 7.4 договору встановлено, що протягом дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування, а у разі продовження чи поновлення дисконтного періоду кредитування кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного періоду кредитування. Після закінчення дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно.

Згідно з п. 7.5 договору комісію за надання кредиту позичальник зобов`язаний сплатити не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування, визначеного на момент укладення договору, а саме 27.02.2025.

Пунктами 9.2.2.1, 9.2.2.2 договору позичальник зобов`язалася здійснювати повернення суми кредиту та сплату нарахованих процентів і комісій на поточний рахунок кредитодавця, що вказаний в реквізитах договору, у строки, передбачені договором, а у випадку неповної та/або невчасної сплати кредиту та процентів за користування ним – сплатити також неустойку та інші нарахування, передбачені умовами договору.

Відповідно до п. 12.3 договору за порушення будь-якого з платежів, передбачених договором, на 14 і більше календарних днів кредитодавець має право нарахувати, а позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця неустойку у вигляді штрафу у розмірі 5000% від суми невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання, але не більше половини суми кредиту, яка була в користуванні позичальника на дату, в яку платіж мав бути сплачений.

Таким чином, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» належно виконало умови договору, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти, що підтверджується платіжним дорученням № b7831efe-a9b4-4fe6-90ad-f74053f044eb від 12.02.2025, згідно з яким на платіжну картку № 4149-51XX-XXXX-8705 перераховано 5000 грн з призначенням платежу «Переказ коштів згідно договору № 342540735 від 12.02.2025, ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 , для зарахування на платіжну картку № 4149-51XX-XXXX-8705, без ПДВ».

31.03.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) укладено договір факторингу № МВ-ТП/29, на виконання якого сторонами підписано реєстр прав вимоги № Б/Н від 31.03.2025, за яким до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 342540735 від 12.02.2025.

В подальшому, 30.09.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) та ТОВ «Юніт Капітал» (фактор) укладено договір факторингу № 30/0925-01, відповідно до реєстру прав вимоги № 2 від 30.09.2025 та акта прийому-передачі реєстру прав вимоги від 30.09.2025 до якого право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором на загальну суму 17 256 грн перейшло до позивача.

Однак ОСОБА_1 взяті на себе за кредитним договором зобов`язання щодо своєчасного та у повному обсязі погашення кредиту, процентів за його користування та комісії не виконала, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 18.03.2026 становить 17256 грн та складається з: 5000 грн – заборгованість за тілом кредиту, 9506 грн – заборгованість за відсотками, 250 грн – заборгованість за комісією, 2500 грн – заборгованість за штрафними санкціями, що підтверджується розрахунками заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», а також випискою з особового рахунку за кредитним договором.

Водночас вимоги про стягнення заборгованості за штрафними санкціями у розмірі 2500 грн позивачем не заявлено, а тому предметом розгляду у цій справі є вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту, відсотками та комісією на загальну суму 14756 грн.

На момент розгляду справи відповідач не сплатила зазначену суму заборгованості.

Доказів оспорювання в судовому порядку укладеного з товариством договору відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Таким чином, виходячи із вищенаведеного суд прийшов до висновку про те, що позивач виконав всі умови договору належним чином, а відповідач ухиляється від виконання взятих на себе договором зобов`язань, що є порушенням норм чинного законодавства України та умов вказаного договору.

Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, розрахунок розміру заборгованості, суд вважає, що відомості, які вони містять, відповідають дійсним обставинам справи, тому приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за договором у розмірі 14756 грн.

Окрім цього, між ТОВ «Юніт Капітал» та Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» укладено договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, додаткову угоду № 25771386185 від 21.01.2026 до нього, складено акт прийому-передачі наданих послуг від 20.03.2026, на підставі яких вартість надання правової допомоги (складання позовної заяви – 5000 грн, вивчення матеріалів справи – 1000 грн, підготовка та подання адвокатського запиту – 500 грн, підготовка клопотання – 500 грн) склала 7000 грн.

Разом з тим, відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача; у разі відмови в позові – на позивача; у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34 – 36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи положення ст. 28 Правил адвокатської етики (затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

До такого висновку прийшов Верховний Суд у своїй постанові від 13.02.2019 у справі № 756/2114/17 (провадження 61-10774св18).

Як убачається з акта прийому-передачі наданих послуг, адвокатом були надані послуги щодо складання позовної заяви, вивчення матеріалів справи, підготовки та подання адвокатського запиту та підготовки клопотання, водночас як встановлено судом, у справі було відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників, судові засідання у справі не призначались, тобто фактично правова допомога, яка надавалась позивачу, полягала у складанні позовної заяви, а визначені адвокатом дії щодо вивчення матеріалів справи, підготовки та подання адвокатського запиту та підготовки клопотання на загальну суму 2000 грн фактично пов`язані з складанням позовної заяви.

Таким чином, у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн, пропорційно до часу витраченого адвокатом на правову допомогу на складання позовної заяви.

Отже, зважаючи на наведене вище, суд вважає, що позов є законним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 34, оф. 333) про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 34, оф. 333) заборгованість за договором кредитної лінії № 342540735 від 12.02.2025 у розмірі 14756 (чотирнадцять тисяч сімсот п`ятдесят шість) грн, що складається з: 5000 грн – заборгованість за тілом кредиту, 9506 грн – заборгованість за відсотками, 250 грн – заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 34, оф. 333) судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 34, оф. 333) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складено 17.09.2026.

Суддя Олексій ДИБА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua