Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №756/9141/26 — Оболонський районний суд міста Києва

17.09.2026 Справа № 756/9141/26

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_______________________________________________________________________

Унікальний №756/9141/26

Провадження №2/756/7895/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Київ

суддя Оболонського районного суду м. Києва Диба О.В.,

розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся із позовом до відповідача про стягнення заборгованості, в якому зазначив, що відповідно до укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» договору про надання фінансового кредиту №01337-10/2024 від 01.10.2024 ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 4600 грн у безготівковій формі з використанням реквізитів платіжної картки, із строком кредитування 120 днів з 01.10.2024 до 28.01.2025, з фіксованою процентною ставкою 1% на день та денною процентною ставкою 0,88%, яка застосовується за умови сплати першого платежу до 30.10.2024.

27.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» та позивачем укладено договір факторингу №27012025, за умовами якого ТОВ «Стар Файненс Груп» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» належне йому право вимоги до відповідача, у тому числі на суму заборгованості за основною сумою кредиту та нарахованими процентами, право на одержання яких належить ТОВ «Стар Файненс Груп».

Відповідач свої зобов`язання за договором не виконує, не здійснює платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 03.03.2026 складає 15318 грн та складається з: 4600 грн – заборгованість за тілом кредиту, 5474 грн – заборгованість за процентами, 5244 грн – заборгованість за пенею (штрафом).

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також судовий збір та витрати на правову допомогу.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 04.06.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників.

Відповідачу 09.06.226 судом направлялись позовні матеріали, 31.08.2026 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні в повному обсязі, посилаючись на недоведеність цілісності та незмінності електронного договору, зв`язку одноразового ідентифікатора з конкретною редакцією договору, факту зарахування кредитних коштів саме на рахунок відповідача первинним платіжним документом, а також відповідності поданих копій договору факторингу, реєстру боржників та платіжної інструкції їх оригіналам. Окремо відповідач зазначив, що вимога про стягнення 5244 грн пені (штрафу) не відповідає п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. На випадок відхилення цих доводів відповідач навів альтернативний розрахунок, за яким сума вимог не може перевищувати 10074 грн, що складається з 4600 грн тіла кредиту та 5474 грн процентів, а також просив витребувати оригінали електронного договору з додатками, первинний технічний журнал його укладення, первинний документ платіжного провайдера та документи факторингу.

Станом на 17.09.2026 будь яких інших заяв, клопотань по суті спору на адресу суду не надходило.

За наявності відзиву на позовну заяву та відсутністю заперечень проти розгляду позову в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами без повідомлення (виклику) учасників.

Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини.

За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як убачається з матеріалів справи, 01.10.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №01337-10/2024, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 4600 грн на строк 120 днів з 01.10.2024 до 28.01.2025 у безготівковій формі з використанням реквізитів платіжної картки, з фіксованою процентною ставкою 1% на день та денною процентною ставкою 0,88%, яка застосовується за умови сплати першого платежу до 30.10.2024.

Пунктом 1.1 договору передбачено, що товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 4600 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 1.4.2 договору передбачено право клієнта до 30.10.2024 сплатити перший платіж відповідно до Графіку платежу з урахуванням знижки, яка застосовується тільки на нараховані відсотки. У разі невикористання клієнтом права на отримання знижки (прострочення сплати першого платежу) він зобов`язаний сплатити перший платіж за перший розрахунковий період у розмірі, визначеному Графіком платежів.

Відповідно до п. 1.6 договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки № 5353 – 05хх – хххх – 7018, протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит вважається наданим у день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.

Пунктом 2.17 договору визначено, що введенням коду на сайті Товариства клієнт підтверджує прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) Товариства на укладення кредитного договору, а пунктом 2.18 – що після здійснення акцепту Товариство накладає на оригінал договору кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника Товариства із кваліфікованою електронною позначкою часу, а оригінал договору завантажується (надсилається) в особистий кабінет клієнта.

Згідно з п. 3.1 договору за користування кредитом товариством нараховуються виключно проценти. Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з графіком платежів, який є невід`ємною частиною цього договору. Порядок нарахування платежів за прострочення клієнтом виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за цим договором передбачено в п.5.3. цього договору.

Відповідно до п. 3.3 договору нарахування процентів за цим договором здійснюється в межах строку кредитування, зазначеного в п.1.2. договору, починаючи з дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на рахунок, вказаний клієнтом). При цьому проценти за користування кредитом нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня.

Пунктом 4.4.2 договору клієнт зобов`язався своєчасно повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитом в порядку, встановленому договором.

Пунктом 5.3 договору встановлено, що у випадку прострочення Клієнтом сплати платежів відповідно до термінів, встановлених в Графіку платежів, Товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу: в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості – на наступний день після терміну сплати, встановленого в Графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період, та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановленим чинним законодавством України. Згідно з п. 5.3.1 договору у випадку, коли сума кредиту не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, неустойка не може перевищувати розміру подвійної суми кредиту, а у випадку встановлених законодавством України мораторіїв (заборон) на нарахування штрафних санкцій штраф протягом періоду мораторію чи заборони не нараховується та відновлюється після їх скасування.

Додатком №1 до договору (Графіком платежів) визначено чотири платежі – 30.10.2024, 29.11.2024, 29.12.2024 та 28.01.2025, загальна сума кредиту становить 4600 грн, загальна сума процентів – 4857,60 грн, а орієнтовна загальна вартість кредиту – 9457,60 грн.

Паспортом споживчого кредиту обумовлено, що процентна ставка становить 1,00% в день, що становить 365,00% річних, загальні витрати за кредитом складають 4857,60 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом – 9457,60 грн, а реальна річна процентна ставка – 2439,14% річних.

Як убачається із заявки-анкети клієнта на отримання фінансового кредиту в ТОВ «Стар Файненс Груп», відповідач зазначив свої персональні дані, номер телефону НОМЕР_1 та номер платіжної картки 5353 – 05хх – хххх – 7018. Згідно з довідкою про ідентифікацію №01337-10/2024 від 01.10.2024 одноразовий ідентифікатор W0427 надіслано 01.10.2024 о 21 год 31 хв 28 с на номер телефону НОМЕР_1 , а договір укладено 01.10.2024 о 21 год 31 хв 37 с, що зазначено в розділі 8 договору разом з електронним підписом клієнта W0427.

Факт перерахування кредитних коштів підтверджується листом Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» вих. №3426_260217115957 від 17.02.2026, згідно з яким 01.10.2024 о 21 год 35 хв 05 с здійснено переказ коштів у сумі 4600 грн на платіжну картку № НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua – 525930187, код авторизації на боці банку – 469926, ПІБ клієнта – ОСОБА_1 . Зазначені реквізити платіжної картки збігаються з реквізитами, указаними в п. 1.6 договору та в заявці-анкеті клієнта.

З матеріалів справи вбачається, що кредитодавець свої зобов`язання виконав належним чином.

Однак ОСОБА_1 належним чином не виконав взяті на себе за договором зобов`язання, у строк до 28.01.2025 кредит не повернув та проценти за користування ним не сплатив, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 03.03.2026 відповідно до наданого позивачем розрахунку складає 15318 грн та складається з: 4600 грн – заборгованість за тілом кредиту, 5474 грн – заборгованість за процентами, 5244 грн – заборгованість за пенею (штрафом).

На момент розгляду справи відповідач не сплатив зазначену суму заборгованості.

27.01.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №27012025, за умовами якого ТОВ «Стар Файненс Груп» відступило позивачу належне йому право вимоги до відповідача за договором про надання фінансового кредиту №01337-10/2024 від 01.10.2024. Відповідно до витягу з Реєстру боржників заборгованість відповідача визначена у складі 4600 грн тіла кредиту, 5474 грн процентів та 5244 грн штрафних санкцій, а всього 15318 грн. Передання Реєстру боржників підтверджується актом приймання-передачі від 27.01.2025, а оплата фактором клієнту за відступлене право вимоги – платіжною інструкцією №1768 від 27.01.2025 на суму 2407514,23 грн.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Водночас, згідно положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд встановив, що проценти нараховані за базовою процентною ставкою 1% на день на залишок фактичної заборгованості за кредитом у межах строку кредитування, визначеного п. 1.2 договору, що становить 5474 грн (4 600 грн х 1% х 119 днів користування кредитом) та відповідає п. 1.4 і п. 3.3 договору. Права на застосування зниженої денної процентної ставки 0,88% відповідач не набув, оскільки першого платежу за Графіком платежів у строк до 30.10.2024 не сплатив. Наведений відповідачем у відзиві альтернативний розрахунок збігається з розрахунком позивача в частині тіла кредиту та процентів, відрізняючись від нього лише невключенням пені (штрафу).

Доводи відповідача про недоведеність цілісності та незмінності електронного договору й зв`язку одноразового ідентифікатора з конкретною його редакцією судом до уваги не беруться. Заперечення факту підписання договору без надання належних і допустимих доказів, які б підтверджували наявність вад волевиявлення відповідача або вчинення електронного підпису іншою особою, не спростовує презумпції правомірності правочину, встановленої ст. 204 ЦК України. Наявні в матеріалах справи докази узгоджуються між собою за часом і реквізитами: одноразовий ідентифікатор W0427 надіслано о 21 год 31 хв 28 с на номер телефону, зазначений відповідачем у заявці-анкеті, договір укладено о 21 год 31 хв 37 с, а кредитні кошти перераховано о 21 год 35 хв 05 с на платіжну картку, реквізити якої відповідач зазначив у заявці-анкеті та які відтворені в п. 1.6 договору. До правоохоронних органів із заявою про вчинення щодо нього шахрайських дій відповідач не звертався, а після отримання кредитних коштів жодних дій для з`ясування їх походження не вчиняв.

Доводи відповідача про недоведеність факту зарахування коштів з посиланням на те, що довідка платіжного провайдера сформована через тривалий час після операції, є необґрунтованими. Позивач не є банківською установою, не має доступу до банківської таємниці щодо рахунку відповідача та не може надати банківську виписку, а тому належним доказом перерахування коштів у такому разі є інформаційний документ платіжного сервісу, через який здійснювався переказ. Формування такого документа на запит пізніше дати самої операції не спростовує достовірності відображених у ньому відомостей про операцію від 01.10.2024, а сам лист містить необхідні реквізити – дату, час, суму, номер картки одержувача, номер транзакції, код авторизації та прізвище, ім`я і по батькові власника картки, які відповідають даним відповідача.

Клопотання відповідача про витребування у позивача та третіх осіб оригіналів електронного договору з додатками, первинного технічного журналу його укладення, первинного документа платіжного провайдера та документів факторингу задоволенню не підлягає. Частина 6 ст. 95 ЦПК України пов`язує витребування оригіналу письмового доказу із сумнівом суду або учасника справи щодо відповідності поданої копії оригіналу за наявності до того конкретних підстав, а не із самим лише запереченням стороною факту укладення договору. Подані позивачем копії засвідчені адвокатом та узгоджуються між собою за сумою, датою, номером договору й номером платіжної картки, у зв`язку з чим підстав для сумніву в їх відповідності оригіналам суд не вбачає. З цих же підстав не підлягає задоволенню і клопотання позивача про витребування підтвердження транзакції в банку – емітенті платіжної картки відповідача, оскільки наявних у справі доказів достатньо для вирішення спору по суті.

Доводи відповідача щодо необхідності перевірки оригіналів договору факторингу, Реєстру боржників та акта приймання-передачі судом до уваги не беруться. Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір факторингу №27012025 від 27.01.2025 у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та недійсним не визнавався, а витяг з Реєстру боржників містить індивідуалізований запис щодо договору про надання фінансового кредиту №01337-10/2024 від 01.10.2024 та розміру заборгованості відповідача за ним.

Інші наявні в матеріалах справи докази та твердження учасників висновків суду не спростовують.

Таким чином, виходячи із вищенаведеного суд прийшов до висновку про те, що позивач виконав всі умови договору належним чином, а відповідач ухиляється від виконання взятих на себе договором зобов`язань, що є порушенням норм чинного законодавства України та умов вказаного договору.

Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, розрахунок розміру заборгованості, суд вважає, що відомості, які вони містять, відповідають дійсним обставинам справи.

Водночас, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені (штрафу) за порушення виконання зобов`язань за укладеним договором задоволенню не підлягають з огляду на п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яким встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Як встановлено судом, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким внесено вищевказані зміни, набув чинності 17.03.2022.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на території України було введено воєнний стан, дію якого на момент розгляду справи не припинено.

Договір про надання фінансового кредиту №01337-10/2024 укладено 01.10.2024, тобто в період дії воєнного стану, а заявлена до стягнення пеня (штраф) у розмірі 5244 грн нарахована за прострочення виконання грошового зобов`язання за цим договором, на що прямо поширюється наведена норма. Таке ж обмеження встановлено і п. 5.3.1 договору.

Отже, зважаючи на вищевикладене, з огляду на те, що відповідно до наданих позивачем розрахунків заборгованості відповідачу нараховано пеню (штраф), суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Окрім цього, між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та адвокатським об`єднанням «Апологет» укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, складено акт наданих послуг правової (правничої) допомоги та детальний опис наданих послуг, видано ордер на представництво інтересів позивача, на підставі яких вартість надання правової допомоги (усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором – 0 год. 30 хв., ознайомлення з матеріалами кредитної справи – 2 год. 00 хв., погодження правової позиції клієнта у справі – 0 год. 30 хв., складення позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта – 3 год. 30 хв., подання заяви до суду від імені клієнта – 1 шт.) склала 8000 грн.

Разом з тим, відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача; у разі відмови в позові – на позивача; у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34 – 36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи положення ст. 28 Правил адвокатської етики (затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

До такого висновку прийшов Верховний Суд у своїй постанові від 13.02.2019 у справі № 756/2114/17 (провадження 61-10774св18).

Судом встановлено, що у справі було відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників, будь-яких процесуальних документів окрім позовної заяви до суду не подавав, тобто фактично правова допомога, яка надавалась позивачу, полягала у складанні процесуальних документів, а саме позовної заяви, а зазначення в описі інших послуг, похідних від складення позовної заяви, є штучним збільшенням витрат на правову допомогу.

Таким чином, у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2832,99 грн, пропорційно до часу витраченого адвокатом на складення позовної заяви (8000 грн х 3 год. 30 хв. : 6 год. 30 хв. = 4307,69 грн) та пропорційно розміру задоволених позовних вимог, виходячи з розрахунку (4307,69 х 10074 : 15318).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28) суму кредитної заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №01337-10/2024 від 01.10.2024 у розмірі 10074 (десять тисяч сімдесят чотири) грн, що складається з: 4600 грн – заборгованість за тілом кредиту, 5474 грн – заборгованість за процентами.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28) судовий збір у розмірі 1750,95 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2832,99 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складено 17.09.2026.

Суддя Олексій ДИБА