Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №756/6874/26 — Оболонський районний суд міста Києва

17.09.2026 Справа № 756/6874/26

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_______________________________________________________________________

Унікальний №756/6874/26

Провадження №2/756/6680/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Диба О.В., розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся із позовом до відповідача про стягнення заборгованості, в якому зазначив, що відповідно до укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» кредитного договору № 578540119 від 18.02.2022 ОСОБА_1 надано кредит у вигляді кредитної лінії за продуктом «СМАРТ» шляхом переказу грошових коштів на платіжну картку, першим траншем у розмірі 2500 грн, зі строком повернення кредиту не пізніше 20.03.2022, з фіксованою базовою процентною ставкою 722,7% річних, при цьому загальна сума наданих траншів становила 17000 грн.

28.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, на виконання якого сторонами підписано реєстр прав вимоги № 178 від 25.05.2022, за яким право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс».

В подальшому, 27.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 27/0524-01, на виконання якого підписано реєстр прав вимоги № 1 від 27.05.2024, за яким право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс».

15.07.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено договір факторингу № 15/07/25-Е, за умовами якого на підставі реєстру боржників від 15.07.2025 та акта прийому-передачі реєстру боржників від 15.07.2025 право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором на суму 17 161,42 грн перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС».

Після укладення договору відповідач своїх зобов`язань за вказаним договором належним чином не виконував, не здійснював платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість за вказаним договором, яка станом на 26.12.2025 становить 17161,42 грн, що складається з: 16998,22 грн – заборгованість за тілом кредиту, 163,20 грн – заборгованість за відсотками.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також судовий збір та витрати на правову допомогу.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 29.04.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2026, у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 , визначено головуючого суддю – Дибу О.В.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 17.08.2026 вказану цивільну справу прийнято до провадження судді Диби О.В.

Відповідачу направлялись позовні матеріали та ухвала про відкриття провадження у справі та ухвала про прийняття до свого провадження, які були доставлені до електронного кабінету відповідача 02.05.2026 та 31.08.2026 відповідно. Станом на 17.09.2026 відзиву на позовну заяву на адресу суду не надходило, як і не надходило інших заяв щодо предмету спору.

За наявності відомостей про направлення відповідачу позовних матеріалів та відсутності відзиву на позовну заяву та заперечень проти розгляду позову в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами без повідомлення (виклику) учасників.

Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини.

За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець зобов`язується за кредитним договором надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи убачається, що 18.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 578540119 у формі електронного документа, який підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV5P5T4 після реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця, подання заявки на отримання грошових коштів у кредит та ознайомлення з Правилами надання грошових коштів у позику.

Згідно з паспортом споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до кредитного договору № 578540119 від 18.02.2022 тип кредиту – кредитна лінія, сума (ліміт) кредиту – від 100 до 22000 грн, строк кредитування – 1-65 днів з можливістю продовження строку, базова процентна ставка – 722,7% річних, тип процентної ставки – фіксована, реальна річна процентна ставка – 649%.

Відповідно до п. 7.1 договору сторони дійшли згоди, що сума кредиту за всіма наданими траншами має бути повернена кредитодавцю не пізніше дати закінчення дисконтного періоду кредитування – 20.03.2022, а саме не пізніше ніж через 30 днів від дати отримання першого траншу позичальником.

Згідно п. 8.5.1 договору, якщо позичальник здійснить повернення всієї суми отриманого кредиту до закінчення строку дисконтного періоду, зобов`язання позичальника по сплаті процентів за фактичні дні користування кредитом визначаються за дисконтною процентною ставкою 3,65% річних.

Судом встановлено, що кредитні кошти в обсязі, визначеному договором, були надані Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» відповідачеві ОСОБА_1 окремими траншами на загальну суму 17000 грн, які вона використала у повному обсязі, що підтверджується довідками кредитодавця № 578540119/28062025/Э від 28.06.2025 із зазначенням реквізитів, сум та часу проведення кожної платіжної операції на платіжну картку відповідача.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» належно виконало умови договору, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти.

Право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором послідовно перейшло: до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» – на підставі договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 та реєстру прав вимоги № 178 від 25.05.2022; до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» – на підставі договору факторингу № 27/0524-01 від 27.05.2024 та реєстру прав вимоги № 1 від 27.05.2024; до позивача – на підставі договору факторингу № 15/07/25-Е від 15.07.2025, реєстру боржників від 15.07.2025 та акта прийому-передачі реєстру боржників від 15.07.2025, що підтверджується наданими витягами з відповідних реєстрів.

Однак, ОСОБА_1 систематично не виконує взяті на себе за кредитним договором зобов`язання щодо своєчасного та у повному обсязі погашення кредиту, відсотків за його користування, допустила заборгованість зі сплати кредиту, яка станом на 26.12.2025 складає 17161,42 грн та складається з: 16998,22 грн – заборгованість за тілом кредиту, 163,20 грн – заборгованість за відсотками, що підтверджується розрахунками заборгованості первісного кредитора та Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», а також випискою з особового рахунку за кредитним договором за період з 15.07.2025 по 26.12.2025.

На момент розгляду справи відповідач не сплатив зазначену суму заборгованості.

Доказів оспорювання в судовому порядку укладеного з товариством договору відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Таким чином, виходячи із вищенаведеного суд прийшов до висновку про те, що позивач виконав всі умови договору належним чином, а відповідач ухиляється від виконання взятих на себе договором зобов`язань, що є порушенням норм чинного законодавства України та умов вказаного договору.

Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, розрахунок розміру заборгованості, суд вважає, що відомості, які вони містять, відповідають дійсним обставинам справи.

Отже, зважаючи на наведене вище, суд вважає, що позов є законним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Окрім цього, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» та Адвокатським бюро «Соломко та партнери» укладено договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, додаткову угоду № 25771098137 від 01.09.2025 до нього та складено акт прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025, на підставі яких вартість надання правової допомоги (складання позовної заяви – 5000 грн, вивчення матеріалів справи – 1000 грн, підготовка адвокатського запиту – 500 грн, підготовка клопотання – 500 грн) склала 7 000 грн.

Разом з тим, відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача; у разі відмови в позові – на позивача; у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34 – 36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи положення ст. 28 Правил адвокатської етики (затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

До такого висновку прийшов Верховний Суд у своїй постанові від 13.02.2019 у справі № 756/2114/17 (провадження 61-10774св18).

Судом встановлено, що у справі було відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників, судові засідання у справі не призначались, будь-яких процесуальних документів окрім позовної заяви представник позивача до суду не подавав, тобто фактично правова допомога, яка надавалась позивачу, полягала у складанні процесуальних документів, а саме позовної заяви, а визначені адвокатом дії щодо вивчення матеріалів справи, підготовки адвокатського запиту та підготовки клопотання на загальну суму 2000 грн фактично пов`язані з складанням позовної заяви.

Таким чином, у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн, пропорційно до часу витраченого адвокатом на правову допомогу на складання позовної заяви.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, кв. 13) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, кв. 13) заборгованість за кредитним договором № 578540119 від 18.02.2022 у розмірі 17161,42 (сімнадцять тисяч сто шістдесят одна) грн 42 коп., що складається з: 16998,22 грн – заборгованість за тілом кредиту, 163,20 грн – заборгованість за відсотками.

Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, кв. 13) судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, кв. 13) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складено 17.09.2026.

Суддя Олексій ДИБА