Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №756/13962/26 — Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/13962/26

Провадження № 3/756/3953/26

УКРАЇНА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва в складі:

судді Пономаренка А. А.,

за участі:

секретаря судового засідання Пелешенко М. В.,

особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

прокурора Запорожець Х. Ю.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 5 Оболонського районного суду міста Києва адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , яка працює лікарем-отоларингологом Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Оболонського району м. Києва,

УСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, № 927 від 11.08.2026, 01.04.2025 о 13:28 ОСОБА_2 , будучи членом військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , несвоєчасно подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2024 рік, чим порушила вимоги ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції».

Дії ОСОБА_2 особою, уповноваженою на складання адміністративного протоколу, кваліфіковано за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП як несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

У судовому засіданні ОСОБА_2 підтвердила обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Зазначила, що декларацію подала 01.04.2025, а тому вважає, що діяла майже в межах строку, установленого ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції». Також вказала, що у разі визнання факту порушення воно є малозначним, оскільки декларацію подано з різницею в один день.

Прокурор Запорожець Х. Ю. у судовому засіданні просила визнати ОСОБА_2 винуватою в учиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу, оскільки останнім днем подання щорічної декларації за 2024 рік є 31.03.2025.

Дослідивши надані суду матеріали, вислухавши особу, що притягується до адміністративної відповідальності та прокурора, суд дійшов наступних висновків.

Розглядаючи справи про адміністративні правопорушення, суд виконує завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення, передбачені ст. 1 КУпАП, у якій зазначено, що завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до статей 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як установлено під час розгляду справи, ОСОБА_2 з 10.05.2024 була включена до складу військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 як лікар-отоларинголог, а отже є суб`єктом декларування.

Диспозицією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП встановлено відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Отже, диспозиція цієї норми за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших норм, зокрема - Закону України «Про запобігання корупції».

З аналізу положень ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII від 14.10.2014 убачається, що особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства декларацію за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Водночас пунктом 1 частини 2 розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства від 08.11.2023 № 252/23, визначено, що щорічна декларація подається у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, в якому вона подається.

Отже, положення Закону та Порядку по-різному визначають межу строку подання декларації: Закон установлює строк «до 1 квітня», тоді як Порядок пов`язує його закінчення з 00 годинами 00 хвилинами 01 квітня. За правилом ієрархії нормативно-правових актів підзаконний нормативно-правовий акт не може звужувати строк, визначений Законом.

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення № 927 від 11.08.2026, ОСОБА_2 ставиться у вину те, що вона 01.04.2025 о 13:28 подала щорічну декларацію за 2024 рік не пізніше 31.03.2025, тобто несвоєчасно.

Уповноважений суб`єкт, складаючи протокол, виходив з того, що останнім днем подання декларації є 31.03.2025.

Однак визначення останньої дати подання декларації як 31 березня не відповідає прямому положенню Закону, який встановлює строк «до 1 квітня». Словосполучення «не пізніше 31 березня» та «до 1 квітня» не є тотожними.

Для визначення меж строку подання щорічної декларації суд ураховує буквальне значення законодавчого формулювання.

У ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» законодавець застосував прийменник «до» разом із календарною датою - «1 квітня». У такому вживанні прийменник «до» позначає кінцеву календарну дату виконання дії включно.

В українській мові на позначення кінцевої календарної дати вживаються прийменники «до» та «по». У сфері офіційно-ділового мовлення для визначення кінцевої календарної дати чинності або виконання певної дії вживається прийменник «до».

Отже, в офіційному вжитку словосполучення «до 1 квітня» означає, що 1 квітня є останньою датою, у яку може бути виконана відповідна дія.

Слід також урахувати, що питання застосування прийменника «до» вирішувалося Верховним Судом у справах щодо виконання зобов`язань за договорами, а також учинення процесуальних дій у визначений строк.

Зокрема, у рішенні від 09.06.2020 у справі № 419/1965/18 Верховний Суд звернув увагу, що контракт, строк дії якого визначено формулюванням «до 27.06.2018», діє включно до цієї дати.

У постанові Верховного Суду від 27.09.2022 у справі № 918/1195/21 вирішувалося питання перебігу процесуального строку, зокрема останнього дня, протягом якого могла бути вчинена дія - подання апеляційної скарги «до 22.07.2022».

Аналогічні правові позиції щодо застосування прийменника «до» на позначення кінцевої календарної дати висловлені Верховним Судом у справах № 815/1298/17, № 803/1387/17, № 803/350/17, № 815/4720/16, № 814/4170/15, № 927/490/18.

Указані судові рішення ґрунтувалися, зокрема, на листі Інституту української мови НАН України від 31.03.2015 № 307/209, у якому роз`яснено застосування прийменників «до» та «по» для визначення кінцевої календарної дати чинності або виконання певного зобов`язання.

У листі зазначено, що прийменники «до» і «по» в українській мові вживаються на позначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь, водночас «до» є нормативним для офіційно-ділового стилю.

Кінцева дата входить до визначеного строку та є останнім днем чинності або виконання відповідної дії.

Наведений підхід є релевантним для цієї справи, оскільки її предметом є тлумачення законодавчого строку, визначеного із застосуванням прийменника «до» та календарної дати.

За наведених обставин словосполучення «до 1 квітня» слід розуміти як таке, що надає суб`єкту декларування право подати декларацію також 1 квітня.

Ураховуючи викладене, факт несвоєчасного подання щорічної декларації та порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» не доведено, оскільки подання ОСОБА_2 декларації 01.04.2025 відбулося у межах визначеного Законом строку.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Ураховуючи викладене, підстави для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП відсутні, а провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись статтями 9, 24, 27, 33, 40-1, 172-6, 221, 245, 251, 252, 256, 265-1, 268, 276, 277, 283, 284, 285, 289 КУпАП, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, № 927 від 11.08.2026 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП - закрити відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду в десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Оболонський районний суд міста Києва.

Суддя А. А. Пономаренко