Вирок від 16 серпня 2026 р. у справі №756/5787/26 — Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/5787/26

Номер провадження № 1-кп/756/1390/26

УКРАЇНА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва в складі:

судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 5 Оболонського районного суду міста Києва кримінальне провадження, внесене 18.12.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100050003056, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, який має вищу освіту, проходить військову службу за мобілізацією, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 369 Кримінального кодексу України,

УСТАНОВИВ:

1. Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним.

1.1. 17.12.2025 приблизно о 23 годині 30 хвилин працівники патрульної поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 під час несення служби в складі патрульного екіпажу «Рубін-501» у місті Києві, на заїзді на Північний міст, виявили автомобіль марки «RANGE ROVER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 .

Під час перевірки документів було встановлено, що ОСОБА_5 з 11.03.2025 перебуває в розшуку ІНФОРМАЦІЯ_2 . У зв`язку із цим працівники патрульної поліції повідомили його про зазначену обставину та запропонували проїхати до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для з`ясування всіх обставин.

У цей час у ОСОБА_5 виник умисел, спрямований на пропозицію неправомірної вигоди службовим особам, з метою уникнення передбачених законом правових наслідків та невиконання законної вимоги працівників поліції щодо проїзду до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У подальшому того ж дня, перебуваючи за тією ж адресою, ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що перебуває в розшуку, запропонував поліцейським взводу № 1 роти № 2 батальйону № 1 полку № 1 (з обслуговуванням правого берега) управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які є службовими особами, неправомірну вигоду в розмірі 8 000 грн. Працівники поліції одразу попередили ОСОБА_5 про кримінальну відповідальність за пропозицію надання неправомірної вигоди службовій особі, однак він продовжив висловлювати такі пропозиції.

1.2. Отже, ОСОБА_5 учинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 369 КК України, а саме пропозицію надання неправомірної вигоди службовим особам за невчинення ними в його інтересах дій з використанням наданої їм влади.

2. Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.

2.1. Позиція сторони обвинувачення та сторони захисту.

2.1.1. Прокурор просив визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 369 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2.1.2. Захисник ОСОБА_8 підтримала позицію обвинуваченого. Не заперечувала проти застосування частини третьої статті 349 КПК України щодо обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження, підтримала пропозицію прокурора в судових дебатах щодо призначення покарання в виді штрафу.

2.1.3. ОСОБА_5 свою винуватість визнав повністю, підтвердив викладені в обвинувальному акті час, місце, спосіб та інші фактичні обставини кримінального правопорушення, погодився з їх правовою кваліфікацією та надав показання, що відповідають цим обставинам. Просив урахувати, що він наразі мобілізований та разом із своєю військовою частиною відбувають в зону проведення бойових дій. Погодився на покарання в виді штрафу.

2.2. Підстави, за яких суд не досліджує докази сторони обвинувачення та захисту, а також уважає винуватість доведеною поза розумним сумнівом.

2.2.1. У судовому засіданні ОСОБА_5 у повному обсязі визнав свою винуватість за викладених в обвинувальному акті обставин. Прокурор і захисник не оспорювали цих обставин. Суд пересвідчився, що обвинувачений правильно розуміє їх зміст, добровільно визнає винуватість, усвідомлює наслідки такого порядку розгляду та не перебуває під будь-яким примусом.

Суд роз`яснив обвинуваченому положення частини третьої статті 349 КПК України, зокрема те, що в разі визнання недоцільним дослідження доказів щодо неоспорюваних обставин він буде позбавлений права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку. Обвинуваченому зміст цих положень зрозумілий.

2.2.2. Вислухавши думку учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин, які ніким не оспорюються, та здійснив судовий розгляд у цій частині відповідно до частини третьої статті 349 КПК України.

2.2.3. Допитавши обвинуваченого та перевіривши матеріали кримінального провадження, що його характеризують, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 369 КК України, доведена поза розумним сумнівом.

3. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

3.1. Суд ураховує повне визнання ОСОБА_5 винуватості, підтвердження ним обставин обвинувачення та його ставлення до вчиненого. З огляду на це суд визнає обставиною, яка пом`якшує покарання відповідно до статті 66 КК України, щире каяття.

3.2. Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_5 відповідно до статті 67 КК України, суд не встановив.

4. Мотиви призначення покарання.

4.1. Призначаючи покарання, суд відповідно до статей 50, 65 КК України враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має вищу освіту, офіційно не працевлаштований, а також наявність обставини, що пом`якшує покарання, і відсутність обставин, що його обтяжують. Крім того суд урахував, що обвинувачений наразі мобілізований, тобто проходить військову службу за мобілізацією під час дії воєнного стану.

4.2. Суд також бере до уваги, що потерпілих у кримінальному провадженні немає, шкоди кримінальним правопорушенням не завдано, а цивільний позов не заявлено.

4.3. З урахуванням наведеного суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_5 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень є покарання у виді штрафу в розмір 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч). Саме таке покарання відповідатиме принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання.

5. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

5.1. Ураховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд відповідно до вимог ст. 377 КПК України також не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

5.2. Цивільний позов у рамках даного кримінального провадження не заявлено. Процесуальні витрати у провадженні відсутні.

5.3. Речові докази, а саме диск для систем лазерного зчитування, який перебуває в матеріалах судового провадження, залишити в матеріалах судового провадження протягом усього строку їх зберігання. Грошові кошти у сумі 9090 грн, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження, які перебувають в СВ Шевченківського УП ГУНП в м. Києві, слід конфіскувати.

Керуючись статтями 7, 17, 100, 124, 349, 368-371, 374, 376, 394, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 369 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч).

Роз`яснити ОСОБА_5 , що відповідно до статті 26 Кримінально-виконавчого кодексу України він зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Речові докази:

- диск для систем лазерного зчитування, який перебуває в матеріалах судового провадження, залишити в матеріалах судового провадження протягом усього строку їх зберігання;

- грошові кошти у сумі 9090 грн, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження, які перебувають в СВ Шевченківського УП ГУНП в м. Києві, слід конфіскувати.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до частини другої статті 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору в порядку, визначеному статтею 376 КПК України.

Суддя ОСОБА_1