Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №753/23578/25 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/23578/25

провадження № 3/753/117/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Щасна Т.В., за участю захисника Зеленого М.О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Дарницького районного суду м. Києва надійшов вказаний адміністративний матеріал.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 496095, 28.10.2025 року о 00 год. 30 хв. водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в кабінеті лікаря-нарколога за адресою м. Київ, вул. Чорних Запорожців, 20.

При цьому в протоколі вказано про те, що місце складання протоколу - м. Київ, вул. Чорних Запорожців, 20 (Дніпровський район м. Києва).

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали справи, вислухавши захисника Зеленого М.О. та ОСОБА_1 , які не заперечували щодо повторного направлення матеріалів справи до Київського апеляційного суду для вирішення питання щодо підсудності, суд вважає за необхідне направити матеріали справи до Київського апеляційного суду для визначення територіальної підсудності, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 278 КУпАП, суд при підготовці до розгляду справи зобов`язаний вирішити питання щодо належності справи до його компетенції. Зазначена норма покладає на суд обов`язок перевірити дотримання правил підсудності ще до початку розгляду справи по суті, що є однією з гарантій законності адміністративного провадження.

Згідно з приписами ст. 276 КУпАП, загальним правилом визначення територіальної підсудності є розгляд справи за місцем вчинення адміністративного правопорушення.

При цьому суд звертає увагу на те, що положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Таким чином «суд, встановлений законом» є структурним елементом права на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції.

У рішенні Європейського суду по справі «Сокуренко і Стригун проти України» «...Суд повторює, що, як було раніше визначено, фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії», Комісія висловила думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)».

Однією з умов відповідності критерію «суд, встановлений законом» є юрисдикційна складова, а саме суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції, що відповідно перебуває у зв`язку з підсудністю справи певному суду.

Таким чином, порушення правил територіальної підсудності має наслідком порушення прав особи, зокрема права на «суд, встановлений законом», що є міжнародною гарантією, визначеною статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як вбачається з матеріалів справи інкриміноване правопорушення вчинено ОСОБА_1 по вул. Чорних Запорожців, 20 у м. Києві, що територіально відноситься до Дніпровського району м. Києва.

Разом з тим, у Кодексі України про адміністративні правопорушення відсутня стаття, якою врегульоване питання щодо порядку направлення справи за підсудністю. Разом з тим, оскільки Кримінальний процесуальний кодекс України має відповідну статтю, якою врегульовано вказане питання, у даному випадку правомірним і доцільним буде застосування аналогії закону, а саме положень ст. 34 КПК України.

З огляду на наведене, з метою дотримання правил територіальної підсудності, вважаю за необхідне направити дане кримінальне провадження до Київського апеляційного суду для вирішення питання про визначення підсудності.

Разом з цим, за поданням в.о. голови суду вказані матеріали направлялися до Київського апеляційного суду для вирішення питання щодо вирішення питання передачі вказаного адміністративного матеріалу за підсудністю до Дніпровського районного суду м. Києва.

Постановою Київського апеляційного суду м. Києва від 29.06.2026 р. в задоволенні подання відмовлено та матеріали повернуто до Дарницького районного суду м. Києва для розгляду по суті.

Проте в постанові Київського апеляційного суду помилково викладено посилання на ст. 276 КУпАП в редакції від 22.11.2018, яка передбачає альтернативну підсудність справ за ст. 130 КУпАП, яка в даний час є нечинною.

З урахуванням викладеного, з метою дотримання вимог процесуального закону, забезпечення принципу законності та недопущення порушення правил територіальної підсудності, суд вважає за необхідне повторно направити зазначені матеріали справи до Київського апеляційного суду для вирішення питання про визначення підсудності.

Керуючись ст. 7, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - направити до Київського апеляційного суду для вирішення питання щодо визначення підсудності..

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: