Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №486/1667/26 — Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

Суд: Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Дата: 15 вересня 2026 р.

Справа: №486/1667/26

Суддя: Далматова Г. А.

Справа №: 486/1667/26 Провадження № 3/486/457/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Далматової Г.А.,

при секретарі Мельник А.Р.,

учасники справи: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , потерпілий ОСОБА_2 ,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з відділення поліції №3 Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №715094 від 09 липня 2026 року, 02 липня 2026 року о 15:20 год. за адресою: вул. Енергобудівників, №15, м. Південноукраїнськ, Вознесенського району, Миколаївської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Чері державний номерний знак НОМЕР_2 в дворі біля будинку № 15 по бульвару Квітковий в м.Південноукраїнську та під час руху не стежив за дорожньою обстановкою та її змінами, не вибрав безпечної швидкості руху, в результаті чого допустив зіткнення з пішоходом ОСОБА_2 , який отримав незначні тілесні ушкодження, чим завдав біль. Чим порушив п.2.3.б Правил дорожнього руху України – порушення стеження за дорожньою обстановкою, реагування на її зміну, стеження за вантажем.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 з обставинами, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення, погодився.

Потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що 02 липня 2026 року у дворі біля будинку № 15 по бульвару Квітковому у м. Південноукраїнську ОСОБА_1 , керуючи автомобілем, допустив з ним зіткнення, у зв`язку з чим він отримав незначні тілесні ушкодження.

Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, дослідивши матеріали справ про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

При вирішенні питання щодо доведеності вини особи у скоєнні, в тому числі й адміністративного правопорушення, слід виходити з положень ст. 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь.

Такий підхід до тлумачення норм, в тому числі, адміністративного законодавства, відповідає контексту рішення Європейського Суду від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява №7460/03), в якому зазначено, що правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод (далі - Конвенція), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів доведеності вини обвинуваченого.

Отже, стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено Європейським Судом й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02).

Відповідно до Правил дорожнього руху, дорожньо-транспортна пригода - це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Відповідно до ст. 124 КУпАП, відповідальність за вказаною статтею настає коли порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно з п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року №14 «суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху».

Об`єктом правопорушень, будуть суспільні відносини у сфері власності, а об`єктивна сторона має бути доповнена вказівкою на настання наслідків у вигляді майнової шкоди. При цьому слід розмежовувати склад правопорушень та випадки настання цивільно-правової чи кримінальної відповідальності. Зокрема створення небезпеки для життя людей або ж спричинення потерпілому середньої тяжкості чи тяжких тілесних ушкоджень повинно бути кваліфіковано, як злочин за відповідною статтею Кримінального кодексу України.

Також, Верховний Суд у постанові від 02 жовтня 2018 року у справі №493/1096/15-к зазначив, що положення статті 124 КУпАП передбачає покарання у виді штрафу або позбавлення права керувати транспортними засобами за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Проте притягнення до адміністративної відповідальності за спричинення потерпілому тілесних ушкоджень дана норма не передбачає, оскільки це є складом кримінального правопорушення, передбаченого Розділом ІІ КК України.

В порушення вищевказаних норм, до протоколу про адміністративне правопорушення не додано доказів пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Вищезазначене підтверджується протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та схемою до протоколу від 02 липня 2026 року, у яких не зазначено ніяких пошкоджень майна /а.с. 5-11/.

До протоколу про адміністративне правопорушення додано копію рапорту т.в.о. начальника СВ ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області від 07липня 2026 року, в якому зазначено, що в матеріалах перевірки № 3584 відсутні будь-які відомості та докази, які б у своїй сукупності були підставою для реєстрації даного факту до ЄРДР як кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України /а.с. 4/.

Крім того, долучено копії рапорту помічника чергового ВП № 3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області від 02 липня 2026 року про реєстрації заяви в ЄО № 3584, письмові пояснення потерпілого ОСОБА_2 від 02 липня 2026 року, відеозаписи на DVD-R диску, на яких зафіксовано факт складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП та пояснення потерпілого ОСОБА_2 /а.с. 2-3, 12, 13/.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи, що шкода заподіяна не була, а також заподіяні легкі тілесні ушкодження пішоходу, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП суд вважає безпідставним.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, провадження у справах про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п. 1 ст. 247, ст. ст. 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення - за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Південноукраїнський міський суд Миколаївської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Г. А. Далматова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua