Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №945/2155/26 — Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/2155/26

Провадження № 3/945/657/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Павленко І.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення № 5 Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Берислав Херсонської області, РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Бериславським РВ УДМС України в Херсонській області від 23.04.2013 року, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

18 серпня 2026 року на адресу Миколаївського районного суду Миколаївської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 747055 від 16 серпня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Постановою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 24 серпня 2026 року справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП повернуто до Відділення поліції № 5 Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, для визначення місця вчинення адміністративного правопорушення та в подальшому для подання до належного суду.

03 вересня 2026 року на адресу Миколаївського районного суду Миколаївської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 747055 від 16 серпня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП вдруге.

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 747055, складеного поліцейським СРПП ВП № 5 (м. Миколаїв) Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області старшим лейтенантом поліції Гуменюком В.О., 16 серпня 2026 року о 13:00:00 за адресою: м. Миколаїв, траса Т1507, 4 км, громадянин ОСОБА_1 керував т/з ВАЗ 21063, д/н/з НОМЕР_3 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами згідно рішення Заводського районного суду м. Миколаєва № 487/3628/25 від 18.06.2025 року терміном на 5 років. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1.а) Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 5 ст. 126 КУпАП.

На виконання постанови суду від 24 серпня 2026 року, Відділенням № 5 Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області надано лист-повідомлення за вих № 144674-2026 від 28.08.2026 року, з якого слідує, що місцем вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, є траса Т-1507 (Миколаїв-Парутине-Очаків), 4 км, поблизу с. Зарічне, Миколаївського району, Миколаївської області (а. с. 20).

Разом з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 747055 від 16.08.2026 року до суду подано заяву останнього, датовану 16.08.2026 року, про розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП за його відсутності, в якій ОСОБА_1 зазначив, що з протоколом повністю згоден (а. с. 11).

У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на виклик суду не з`явився, причин своєї неявки не повідомив; про місце, день та час розгляду справ повідомлявся шляхом надсилання судової повістки у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 277-2 КУпАП, за адресою місця проживання останнього, що зазначена у протоколі.

Одночасно про дату, час та місце розгляду справи ОСОБА_1 повідомлявся шляхом направлення судової повістки на номер телефону, що вказаний останнім у заяві про отримання судової повістки в електронній формі, за допомогою sms-повідомлення; відповідно до довідки про доставку SMS, судова повістка про виклик до суду у судове засідання, призначене на 17.09.2026 року о 12:00:00 доставлена одержувачу завчасно 03.09.2026 року о 15:08:06 (а. с. 24).

Про слухання справи ОСОБА_1 також повідомлявся шляхом здійснення телефонограми за номером телефону, що вказаний у протоколі; відповідно до телефонограми секретаря судового засідання від 03.09.2026 року останній повідомив, що з протоколом про адміністративне правопорушення згоден, вину свою визнає, заяву, що міститься в матеріалах справи підтримує в повному обсязі (а. с. 23).

Протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 підписав без будь-яких зауважень щодо даних свого місця проживання та контактного номеру телефона.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 був обізнаний про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та слухання справи у Миколаївському районному суді Миколаївської області, заяв про відкладення її розгляду та поважність причин неявки від нього до суду не надходило, беручи до уваги заяву останнього, подану разом з протоколом, а також позицію особи, повідомлену у телефонограмі, суд вважає за можливе, в силу ч. 1 ст. 268 КУпАП, проводити судові засідання за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов такого.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Згідно з п. 1.1. Правил дорожнього руху України вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п. 1.9. Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 1.10. Правил дорожнього руху України передбачено, що водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Частиною 9 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Відповідно до підпункту а, пункту 2.1. Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно ч. 5 ст. 126 КУпАП, повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тобто за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом та за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, повністю підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, а саме даними, які містяться в: протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 747055 від 16.08.2026 року (а. с. 1); письмовому поясненні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 від 16.08.2026 року, з якого слідує, що 16.08.2026 року останній керував т/з ВАЗ 21063, д/н/з НОМЕР_4 , не маючи посвідчення водія відповідної категорії “В”, яке він ніколи і не отримував; зауважив, що йому відомо про те, що він позбавлений права керування транспортними засобами (а. с. 2); копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7730076 від 16.08.2026 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП (а. с. 3); копії постанови Заводського районного суду м. Миколаєва (справа № 487/3628/25, провадження № 3/487/1001/25) від 18.06.2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 40 800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років (а. с. 7-9); технічному засобі - на дисці, долученому до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 747055 від 16.08.2026 року (а. с. 12).

За такого, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, доведена повністю зібраними по справі доказами в розумінні ст. 251 КУпАП, які оцінено судом у відповідності до норм ст. 252 КУпАП за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на момент вчинення адміністративного правопорушення посвідчення на право керування транспортним засобом не отримував, а також був позбавлений такого права Заводським районним судом м. Миколаєва (а. с. 7-9).

Отже, суд звертає увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши в передбаченому законом порядку посвідчення водія, а тому запобігальна мета додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами в такому разі набуває особливого значення. Підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює запобігальну мету покарання.

Це випливає з висновку об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, зробленого в постанові від 4 вересня 2023 року у справі № 702/301/20, з якого вбачається, що навіть за відсутності в особи посвідчення водія її може бути позбавлено права керувати транспортними засобами.

Що стосується питання про додаткове адміністративне стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, суд приходить до такого висновку.

Згідно зі ст. 28 КУпАП, оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета. Порядок застосування оплатного вилучення і види предметів, які підлягають вилученню, встановлюються цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами), адміністративне стягнення, у виді оплатного вилучення транспортного засобу, не можна накладати на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 747055 від 16.08.2026 року, складеного за ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме графи 6. Транспортний засіб (марка, модель, номерний знак, належність), т/з ВАЗ 21063, д/н/з НОМЕР_3 , належить ОСОБА_2 (а. с. 1), що також підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію тз серії НОМЕР_5 , долученою Відділенням № 5 Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області до протоколу (а. с. 6).

За таких обставин, суд вважає за неможливе застосування до ОСОБА_1 додаткового стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу, який йому не належить.

При накладенні адміністративного стягнення, у відповідності до вимог, передбачених ст. 33 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 34, 35 КУпАП, не вбачається.

Враховуючи обставини справи, характер вчиненого правопорушення яке носить суспільно небезпечний характер, дані про особу правопорушника, суд приходить до висновку про те, що необхідним й достатнім для запобігання вчинення нових правопорушень, слід застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу, передбаченого санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП, в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 гривень 60 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ч. 5 ст. 126, ст. 221, 283, п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу (Отримувач коштів: Миколаїв. ГУК/Микол.обл./21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA438999980313010149000014001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок в дохід держави (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Роз`яснити, що відповідно до положень ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

Документ про сплату штрафу слід подати до суду.

Згідно з положеннями ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 10 днів.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 місяці.

Суддя І.В. Павленко