Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №489/6690/26 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

17.09.2026 Справа №489/6690/26

Провадження №2-о/489/162/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого – судді Рум`янцевої Н.О.,

присяжних – Косенко Н.І., Сребнюк К.Г.,

із секретарем судових засідань – Горецькою П.О.,

за участю: представниці заявниці – Одинцової Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві в порядку окремого позовного провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою, заінтересовані особи – Міністерство Оборони України, Військова частина НОМЕР_1

встановив.

Заявниця, через свою представницю – адвокатку Одинцову Я.В., звернулася до суду із заявою, якою просила оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим, датою смерті вважати – ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцем смерті – м. Соледар Бахмутського району Донецької області; вважати, що смерть ОСОБА_2 пов`язана із захистом Батьківщини, участю у забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відчісі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації проти України. Мотивуючи вимоги тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 02.04.2016. З 01.06.2022 ОСОБА_2 був призваний на військову службу за мобілізацією та проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Згідно сповіщення сім`ї № 275 від 10.01.2023 виданим на ім`я дружини ОСОБА_1 , стрілець – помічник гранатометника 2 аеромобільного взводу 10 аеромобільної роти НОМЕР_2 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 , 29.12.2022 виконуючи бойове завдання у складі підрозділу на тимчасово непідконтрольній Україні території в районі населеного пункту Соледар Бахмутського району Донецької області, в результаті штурму вогневих позицій противника було втрачено зв`язок з солдатом ОСОБА_2 , який не повернувся до підрозділу у зв`язку з ймовірним отриманням бойових ушкоджень, та вважається зниклим безвісти під час захисту Вітчизни. Також, факт участі у період з 01.08.2022 по 04.01.2023 ОСОБА_2 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в н.п. Білогірка Миколаївської області, н.п. Соледар, Бахмутського району Донецької області підтверджується довідкою від 03.04.2025 № 1279. Факт зникнення військовослужбовця ОСОБА_2 за особливих обставин є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023152040000111 від 23.01.2023. Окрім цього, статус ОСОБА_2 , як особи, яка зникла безвісти за особливих обставин, підтверджується офіційними даними уповноважених державних органів. Офіційні документи у своїй сукупності беззаперечно доводять, що ОСОБА_2 не утримується в полоні держави-агресора, не перебуває в статусі затриманого чи інтернованого, а тривала відсутність (три роки сім місяців) будь-яких відомостей про нього (як через офіційні канали МКЧХ, так і з відкритих джерел) за наявності підтвердженого факту його участі у заходах із відсічі збройної агресії безпосередньо на лінії зіткнення, дає всі правові підстави вважати особу загиблою внаслідок воєнних дій. Оголошення ОСОБА_2 померлим необхідне для реалізації особистих та майнових прав заявниці.

Від представника Міністерства оборони України надійшли пояснення по справі, відповідно до яких просить врахувати надані письмові пояснення та розглянути справу без участі представника заінтересованої особи. Вказує, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Згідно наказу Міністерства розвитку громад та територій України “Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією” від 28.02.2025 № 376 (зі змінами) н.п. Соледар Донецької області є територією активних бойових дій до 24.01.2023, з 25.01.2023 вважається тимчасово окупованою територією. Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14.01.2023 № 124 29.12.2022 під час виконання бойових завдань в районі населеного пункту Соледар Бахмутського району Донецької області, в результаті вогневого контакту з противником було втрачено зв`язок з військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_3 . Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи. В матеріалах справи мають бути документи щодо обставин зникнення безвісти військовослужбовця, відповідні відомості щодо можливого перетинання державного кордону військовослужбовцем, перебування у полоні ворога, перебування у лікувальних закладах та інша інформація, що дозволить суду оголосити померлим військовослужбовця ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 28.07.2026, цивільну справу прийнято до розгляду, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті в порядку окремого позовного провадження, витребувано докази.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 02 квітня 2016, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 .

Відповідно до листа Військової частини НОМЕР_1 від 23.07.2022 за вих.. № 2/18, ОСОБА_2 був призваний на військову службу під час мобілізації та проходив службу на посаді стрілець-помічник гранатометника 2 аеромобільного взводу 10 аеромобільної роти НОМЕР_2 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 з 04.04.2022.

Згідно довідки Військової частини НОМЕР_1 від 03.04.2025 за вих.. № 1279 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, ОСОБА_2 в період з 01.08.2022 по ІНФОРМАЦІЯ_3 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України перебуваючи в н.п. Білогірка Миколаївської області, н.п. Соледар Бахмутського району Донецької області.

Як вбачається з витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 124 від 14.01.2023, згідно рапорту командира НОМЕР_2 аеромобільного батальйону авійськової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 від 02.01.2023 за вих.. № 125 стало відомо, що в період з 07:00 по 11:00 годин 29.12.2022 під час виконання бойових завдань в районі населеного пункта Соледар Бахмутського району Донецької області, в результаті вогневого контакту з противником було втрачено зв`язок з військовослужбовцями, зокрема, ОСОБА_2 – стрільцем – помічником гранатометника 2 аеромобільного взводу 10 аеромобільної роти НОМЕР_2 аеромобільного батальйону.

В подальшому, впродовж 29.12.2022 – 14.01.2023 місцезнаходження вказаних військовослужбовців встановити не вдалося, зв`язок з ними відсутній.

З 29.12.2022 визнано безвісно відсутнім під час захисту Вітчизни військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , зокрема, ОСОБА_2 .

Норми права та мотиви їх застосування.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК України).

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Згідно з ч. 1 ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі №177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі №607/159/23.

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі №337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі №753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути, зокрема, письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин. Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року у справі №607/1612/23 (провадження №61-6323св23).

Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну.

У частині 1 ст. 46 ЦК України міститься загальна норма: «фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років» та дві спеціальні: «якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, протягом шести місяців» та «за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».

У частині 2 ст. 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).

Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (ч.ч. 2, 3 ст. 46 ЦК України).

Район воєнних (бойових) дій - це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії (ст. 1 Закону України «Про оборону України»).

Бойові дії - це форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі №755/11021/22 зроблено висновок, що шість місяців, які визначені в реченні 2 ч. 2 ст. 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.

Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що обрахування шестимісячного строку, зазначеного у реченні 2 ч. 2 ст. 46 ЦК України, від дня припинення або скасування воєнного стану в Україні загалом або закінчення воєнних дій, збройного конфлікту на усій її території суперечило б принципу правовладдя (верховенства права) та його складовій правовій визначеності (п.п. 81, 85).

Під час визначення моменту для початку відліку шестимісячного строку, встановленого реченням 2 ч. 2 ст. 46 ЦК України, суд повинен враховувати соціальний контекст та засаду справедливості. Оскільки в умовах російської агресії, яка триває на території України, ситуація в країні залишається недостатньо стабільною, будь-які правові рішення повинні бути чутливими до складних життєвих обставин, в яких опинилися люди.

Відрахування шестимісячного строку з дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту було б непропорційним обмеженням прав та інтересів значної кількості цивільних осіб, членів сімей Захисників і Захисниць України.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що у ч. 2 ст. 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на усій території України.

Також не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений ч. 2 ст. 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв`язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об`єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою (п.п. 94, 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі №755/11021/22).

Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309.

Водночас наказом Міністерства розвитку громад та територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» № 376 від 28.02.2025 (далі Наказ №376), визнаний таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за №1668/39004.

Крім того Наказом №376 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, зі змісту якого суд встановив, що у період часу з 24.02.2022 до 06.08.2024 адміністративні межі н.п. Соледар Бахмутського району Донецької області мав статус території активних бойових дій, а, починаючи з 07 серпня 2024 і дотепер, також мають статус території активних бойових дій.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

10 січня 2023 за вих. № 275, ОСОБА_1 отримала сповіщення про те, що стрілець-помічник гранатометника 2 аеромобільного взводу 10 аеромобільної роти НОМЕР_2 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 виконуючи бойове завдання у складі підрозділу на тимчасово непідконтрольній Україні території в районі населеного пункту Соледар Бахмутського району Донецької області. В результаті штурму вогневих позицій противника було втрачено зв`язок з солдатом ОСОБА_2 , який не повернувся до підрозділу у зв`язку з ймовірним отриманням бойових ушкоджень та вважається зниклим безвісти під час захисту Вітчизни. За час проходження військової служби зарекомендував себе з позитивної сторони. Функціональні обов`язки виконував відмінно, користувався авторитетом серед колег по службі.

Згідно виписки з реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора з Державного підприємства «Український національний центр розбудови миру» від 06.07.2026 за вих. № 08-06/34022, відсутні відомості про перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у полоні держави-агресора.

Із витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин №20250312-1888 від 12.03.2025, суд встановив, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зник безвісти на території бойових дій (під час воєнних дій).

Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023152040000111, до ЄРДР 22.01.2023 були внесені відомості про те, що 29.12.2022 перебуваючи у м. Соледар Бахмутського району Донецької області військовослужбовець НОМЕР_4 окремої аеромобільної бригади, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зник безвісти та місце його перебування на теперішній час не відоме. Правова кваліфікація кримінального правопорушення ч.1 ст.115 КК України .

Відповідно до листа ДП «Український національний центр розбудови миру» від 06.07.2026 за вих. № 08-06/34022, станом на початок липня 2026, інформація від держави-агресора через Центральне агентство з розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до Національного інформаційного бюро не надходила.

Аналізуючи фактичні обставини справи на предмет їх відповідності вищенаведеним положенням законодавства, суд дійшов висновку, що матеріалами справи з достатньою вірогідністю підтверджується загибель військовослужбовця ОСОБА_2 під час виконання військового обов`язку та залучення його до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.

Оцінивши докази у справі з точки зору їх належності, допустимості та достатності, а також проаналізувавши вимоги законодавства, суд дійшов висновку, що дружина військовослужбовця який виконував свій Конституційний обов`язок щодо захисту території України та за об`єктивних обставин був знищений ворожим мінометним обстрілом, про що свідчать обставини встановлені у судовому засіданні, має законне та справедливе право отримати юридичну та моральну сатисфакцію у зв`язку із смертю чоловіка та констатацію цього факту судом.

Відтак, заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 77-80, 263, 308, 354 ЦПК України суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою, заінтересовані особи – Міністерство Оборони України, Військова частина НОМЕР_5 - задовольнити.

Оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва Миколаївської області, померлим.

Датою смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва Миколаївської області, вважати день його зникнення безвісти, а саме 29 грудня 2022 .

Місцем смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва Миколаївської області, вважати населений пункт Соледар Бахмутського району Донецької області.

Встановити, що загибель ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва Миколаївської області, настала в період воєнного стану під час виконання ним обов`язків військової служби по захисту Батьківщини, при здійсненні ним заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Заінтересовані особи:

Міністерство Оборони України, юридична адреса: м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6, ЄДРПОУ 00034022.

Військова частина НОМЕР_1 .

Повний текст судового рішення складено «17» вересня 2025.

Суддя Н.О. Рум`янцева

Присяжні: Н.І. Косенко

К.Г. Сребнюк