Вирок від 16 вересня 2026 р. у справі №475/374/25 — Доманівський районний суд Миколаївської області

Доманівський районний суд Миколаївської області

вул. Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400

e-mail:inbox@dm.mk.court.gov.ua

Справа № 475/374/25

Провадження № 1-кп/475/76/26

Провадження слідчих органів № 2025 15 221 0000024

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.09.2026смт. Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю: секретаря с/з ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 (в режимі ВКЗ),

обвинуваченого: ОСОБА_4 ,

захисника: ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі. Доманівка кримінальне провадження №12025152210000024 від 03.02.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Маринівка Доманівського району Миколаївської області, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця по мобілізації на посаді стрільця-гранатометника у військовому званні «сержант», раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

06.04.2023 на виконання Указу Президента України №69/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності військових частин Збройних Сил України та інших формувань, громадянина України ОСОБА_4 призвано на військову службу по мобілізацією та того ж дня направлений до військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.04.2023 солдата ОСОБА_4 призначено на посаду посаді курсанта військової частини НОМЕР_1 , зараховано до списків особового складу вказаної військової частини, поставлено на всі види забезпечення та визначено таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 16.12.2024 № 356 солдата ОСОБА_4 призначено на посаду посаді стрільця-гранатометника військової частини НОМЕР_2 , зараховано до списків особового складу вказаної військової частини, поставлено на всі види забезпечення та визначено таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Відтак, з 06.04.2023, тобто з моменту відправлення ОСОБА_4 у військову частину НОМЕР_1 із територіального центру комплектування та соціальної підтримки, він набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов`язку - проходження військової служби.

Таким чином, на момент вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_4 , мав статус військовослужбовця за мобілізацією.

Так, 01.02.2024 близько 19:00 год., більш точного часу не встановлено, ОСОБА_4 прийшов до місця мешкання ОСОБА_6 , а саме житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , де між останніми виникла сварка на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин.

У ході сварки у ОСОБА_4 виник злочинний умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень у небезпечний для життя та здоров`я спосіб ОСОБА_6 .

З цією метою, 01.02.2024 близько 19:00 год., більш точного часу не встановлено, ОСОБА_4 перебуваючи у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , розуміючи протиправний характер своїх дій, маючи прямий умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , діючи умисно, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у виді тілесних ушкоджень потерпілому, і бажаючи їх настання, наніс йому три удари кулаком правої руки в область обличчя, від чого ОСОБА_6 впав на підлогу та перебував у положенні лежачи на спині.

Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 знову підійшов до лежачого на підлозі ОСОБА_6 та схопивши його лівою рукою за верхні одяг знову наніс кулаком правої руки два удари в область обличчя. Після чого, продовжуючи свої протиправні дії, діючи з єдиним умислом, спрямованим на нанесення тілесних ушкоджень, знову наніс близько 5 ударів правою ногою в область тулуба ОСОБА_6 .

Своїми протиправними діями ОСОБА_4 заподіяв потерпілому ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді синців і саден обличчя, гематоми лівої вушної раковини (відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень), перелому 8-го ребра зправа (відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості), та переломів 3-го, 4-го, 6-го, 7-го ребер зліва з проявами з проявами пневмоторакса і підшкірної емфіземи, які відносять до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя.

Нанесене ОСОБА_4 тілесні ушкодження ОСОБА_6 перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку із тими наслідками, що настали.

Таким чином, сержант ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем по мобілізації та проходячи військову службу на посаді стрільця-гранатометника військової частини НОМЕР_3 , у військовому званні «сержант», обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

З наведеного вбачається, що ОСОБА_7 вчинено кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України, а саме умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Прокурор надав суду для затвердження угоду про визнання винуватості.

Угода укладена 14 липня 2026 року у службовому кабінеті Первомайського відділу Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону між начальником ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 ..

Прокурор також надав суду письмову згоду потерпілого ОСОБА_9 на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.

Згідно з умовами угоди ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Сторони угоди погодились на призначення ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років та звільнення його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком. В свою чергу, сторони не заперечують, якщо судом буде визначено іспитовий строк тривалістю у три роки.

За змістом угоди ОСОБА_4 ознайомлений з наслідками укладення та затвердження угоди, передбаченими ст. 473 КПК України, а також наслідками її невиконання, передбаченими ст. 476 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні просила угоду про визнання винуватості затвердити.

Обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав, запевнив, що у вчиненому розкаюється, повідомив, що угоду уклав добровільно без будь якого тиску на нього.

Захисник проти укладення угоди не заперечував, посилався на те, що угода укладена відповідно до вимог КПК України.

Потерпілий надав письмову згоду прокурору на укладення даної угоди, з умовами якої ознайомлений та яку просив суд затвердити.

Розглядаючи питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, дослідивши її зміст та надані суду матеріали, врахувавши думку учасників провадження, суд дійшов таких висновків.

За приписами статті 468 КПК України, частини четвертої статті 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена, зокрема, у провадженні щодо: кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Згідно з вимогами статті 472 КПК України в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов`язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, умови застосування спеціальної конфіскації, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди. В угоді зазначається дата її укладення та вона скріплюється підписами сторін.

Частиною п`ятою статті 469 КПК України встановлено, що укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Частиною сьомої статті 474 КПК України визначено, що суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону.

Як вбачається із обвинувального акта та угоди про визнання винуватості, дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 1 ст. 121 КК України.

Відповідно до ст. 12 КК України вказане кримінальне правопорушення є тяжким злочином.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Умови укладеної угоди не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод та інтересів сторін чи інших осіб. В угоді відсутні обставини, які б свідчили про очевидну неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань.

При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені пунктом 1 частини четвертої статті 474 КПК України, а також наслідки укладення й затвердження даної угоди, передбачені частиною другою статті 473 КПК України, вид покарання, та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Покарання, узгоджене сторонами, не виходить за межі санкції ч. 1 ст. 121 КК України, та відповідає загальним правилам призначення покарань, встановленим КПК України.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам КПК України та КК України, а також інтересам суспільства, потерпілий надав прокурору письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, врахувавши доводи сторін кримінального провадження, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження даної угоди.

05.02.2025 року слідчим суддею Доманівського районного суду Миколаївської області до ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який продовжувася.

Ухвалою Доманівського районного суду Миколаївської області від 01 жовтня 2025 змінено стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю за адресою: АДРЕСА_3 на строк не більше двох місяців, тобто до 29.11.2025 включно

Тому на підставі ч. 5 ст. 72 КК України слід зарахувати ОСОБА_4 в строк покараннястрок попереднього ув`язнення з 03.02.2025 року по 01.10.2025року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, а також на підставі ч. 7 ст. 72 КК України зарахувати йому в строк покарання строк перебування під цілодобовим домашнім арештом з 01.10.2025 року по 29.11.2025року з розрахунку: три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 474, 475 КПК України, суд

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 14 липня 2026 року між начальником Первомайського відділу Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_8 та обвинувачем ОСОБА_4 , за участю захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні №12025152210000024 від 03.02.2025р за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк в 3 (три) роки.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_4 зарахувати в строк покарання строк попереднього ув`язнення з 03.02.2025 року по 01.10.2025 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, а також на підставі ч. 7 ст. 72 КК України зарахувати йому в строк покарання строк перебування під цілодобовим домашнім арештом з 01.10.2025 року по 29.11.2025року з розрахунку: три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.

Роз`яснити, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Уразі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок суду на підставі угоди між підозрюваним, обвинуваченим і прокурором про визнання винуватості може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України: обвинуваченим (його захисником) виключно з підстав призначення судом покарання суворішого ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, у тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому, згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода не може бути укладена.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1