Вирок від 16 вересня 2026 р. у справі №472/409/26 — Веселинівський районний суд Миколаївської області

Суд: Веселинівський районний суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 16 вересня 2026 р.

Справа: №472/409/26

Суддя: Орленко Л. О.

Справа № 472/409/26

Провадження №1-кп/472/121/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року селище Веселинове

Миколаївської області

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

з участю секретарів

судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду № 3 в с-щі Веселинове Миколаївської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026153190000051 від 06 квітня 2026 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Виноградівка Веселинівського району Миколаївської області, громадянина України, освіта професійно-технічна, пенсіонера, одруженого, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, який не працює, фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст.89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, Учасники судового провадження:

прокурор - ОСОБА_5 ,

обвинувачений - ОСОБА_4 ,

потерпіла - ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_4 05.04.2026 року приблизно о 09:40 годині, перебуваючи на узбіччі дороги поряд з домоволодінням, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , під час сварки, яка виникла безпосередньо перед спричиненням тілесних ушкоджень, вирішив спричинити тілесні ушкодження ОСОБА_6 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, ОСОБА_4 , діючи умисно та цілеспрямовано, наніс не менше трьох ударів кулаком правої руки в ліву частину обличчя ОСОБА_6 .

В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_4 потерпіла ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді синця на підборідді зліва, синця в лівій виличній області, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, визнав повністю, підтвердивши обставини, які викладені в обвинувальному акті, зазначивши, що 05 квітня 2026 року він проїжджав на власному автомобілі по дорозі поряд з домоволодінням, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 та наїхав на камінь. Він його прибрав з дороги. Потім пізніше їхав, то цей камінь знову лежав на дорозі та він його прибрав. Коли він вже їхав втретє, то камінь знову лежав на дорозі, та він пішов знову його прибрати з дороги, але в цей час на дорогу вибігла потерпіла ОСОБА_6 , підбігла до автомобіля та почала підставляти ноги під колеса. Він її штовхнув, а вона сказала йому, що вицарапає йому очі та почала лізти до нього, щоб вицарапати йому очі, але він не дав їй це зробити, та в цей же час тричі ударив її, а саме наніс три удари кулаком правої руки в ліву частину обличчя ОСОБА_6 .

Окрім повного визнання обвинуваченим вини в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, також підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами та показаннями потерпілої:

- Показаннями потерпілої ОСОБА_6 , яка суду показала, що 05 квітня 2026 року зранку приблизно о 09.40 годині, ОСОБА_4 їздив на своєму автомобілі по дорозі біля її домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , а вони з чоловіком на узбіччі поставили камінь, щоб земля не обпадала, та цей камінь ОСОБА_4 не сподобався. Через це в них виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_4 почав наносити їй множинні удари кулаком по обличчю, та припинив бити, коли на вулицю вийшов її чоловік, після того як вона почала кричати. Після спричинених їй ОСОБА_4 тілесних ушкоджень в неї був високий тиск, була депресія, після його ударів в неї болять груди, побив їй обличчя, йшла з носа кров, та в неї пошкодилось 3 зуба.

- Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, від 05.04.2026 року (а.с. 61), відповідно до якого у ОСОБА_6 відібрано усну заяву, яка заявила, що 05.04.2026 року ОСОБА_4 по АДРЕСА_2 спричинив їй тілесні ушкодження.

- Протоколом огляду місця події від 10.04.2026 року та фототаблицею до нього (а.с. 62-64), відповідно до яких ст. дізнавачем Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_7 проведено огляд місця події, в ході якого встановлено: місцем огляду є територія дороги, яка розташована навпроти домоволодіння АДРЕСА_2 . В ході огляду встановлено, що дорога на вказаній ділянці має вибоїни. На відстані 5 м. від входу до подвір`я знаходиться шматок каменю. На момент огляду слідів, зовні схожих на кров, не виявлено. На дорозі наявні ями та частина асфальтованої дороги.

- Медичною довідкою від 06.04.2026 року, виданою лікарем Веселинівської РЛ (а.с. 66), відповідно до якої у ОСОБА_6 мали місце: забій обох вилиць, передніх зубів, носа з невеликою кровотечею.

- Постановою про визнання та приєднання до провадження речових доказів від 06.04.2026 року (а.с. 67), відповідно до якої ст. дізнавач Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_7 визнала речовим доказом медичну довідку від 06.04.2026 року, видану лікарем Веселинівської РЛ, яку долучила до матеріалів кримінального провадження.

- Висновком судово-медичної експертизи № 78 від 10.04.2026 року (а.с. 70-71), відповідно до якого, на підставі даних судово-медичного дослідження ОСОБА_6 , в останньої мали місце тілесні ушкодження у вигляді синця на підборідді зліва, синця в лівій виличній ділянці, які виникли не більше ніж за добу до проведення експертизи, від не менше ніж двократної травматичної дії тупого предмету (предметів), особливості контактної поверхні якого (яких) в морфології ушкоджень не відобразились, могли утворитися від ударів кулаком, взутою ногою та ін., не виключено в строк, за умов та обставин, на які вказала підекспертна. Ушкодження у ОСОБА_6 мають незначні скороминущі наслідки, строком не більше 6-ти днів, і за цим критерієм згідно з наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

- Протоколом проведення слідчого експерименту від 13.04.2026 року та фототаблицею до нього (а.с. 72-75), відповідно до якого ст. дізнавачем Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_7 проведено слідчий експеримент з участю потерпілої ОСОБА_6 в приміщенні СПД № 1 Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області, в ході якого потерпіла ОСОБА_6 розповіла про обставини, які мали місце 05.04.2026 року о 09:40 годині біля домоволодіння по АДРЕСА_2 . Як показала потерпіла, відстань між нею та ОСОБА_4 становила 0,3 м. Далі як показала потерпіла, між нею та ОСОБА_4 виникла сварка, в ході якої ОСОБА_4 кулаком правої руки наніс 5 ударів їй в обличчя, а саме два удари в ділянку носа, один удар в праву сторону обличчя та два удари в ліву сторону обличчя. Далі як показала потерпіла, вийшов її чоловік, який припинив побиття.

- Протоколом проведення слідчого експерименту від 10.04.2026 року та фототаблицею до нього (а.с. 76-78), відповідно до якого ст. дізнавачем Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_7 проведено слідчий експеримент з участю свідка ОСОБА_8 на узбіччі дороги біля домоволодіння по АДРЕСА_2 , в ході якого свідок ОСОБА_8 розповів про обставини, які мали місце 05.04.2026 року о 09:40 годині біля домоволодіння по АДРЕСА_2 . Як показав свідок, відстань між ним та ОСОБА_6 з ОСОБА_4 становила 0,6 м., а відстань між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 становила 1 м. Далі як показав свідок, ОСОБА_9 наніс два удари кулаком правої руки в ліву сторону обличчя ОСОБА_6 . Від ударів у ОСОБА_6 пішла кров з носу. Як показав свідок, він відтягнув ОСОБА_4 від ОСОБА_6 .

Отже, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до переконання, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, доведена, і суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 125 КК України - як умисне легке тілесне ушкодження, оскільки обвинувачений спричинив потерпілій умисно легкі тілесні ушкодження.

При призначенні обвинуваченому виду і міри покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого.

Згідно зі ст. 12 КК України вчинене обвинуваченим ОСОБА_4 кримінальне правопорушення відноситься до категорії кримінальних проступків.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, пенсіонер, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей.

Відповідно до характеристики, виданої Веселинівською селищною радою № 02-10/694 від 08.04.2026 року, скарг та заяв від жителів села відносно поведінки ОСОБА_4 не надходило, до адміністративної відповідальності не притягався.

На підставі наведеного, суд з урахуванням ступеня та характеру суспільної небезпечності вчиненого кримінального проступку, даних про особу обвинуваченого, з огляду на те, що обвинувачений раніше не судимий, отримує пенсію, вважає, що ОСОБА_4 необхідно призначити покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Потерпілою ОСОБА_6 заявлено цивільний позов про відшкодування майнової шкоди в розмірі 56 360 гривень та моральної шкоди в розмірі 50 000 гривень.

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Обвинувачений ОСОБА_4 не визнав цивільний позов повністю.

Потерпіла ОСОБА_6 обґрунтовувала цивільний позов про відшкодування майнової шкоди тим, що внаслідок дій обвинуваченого ОСОБА_4 , а саме спричинення їй ударів в ліву частину обличчя, їй було пошкоджено 24, 35 та 37 зуб, а тому, відчуваючи біль 14.04.2026 року вона звернулась в приватну клініку Dent Park, де їй надали детальний план лікування зубів та розрахували вартість такого лікування, яке становить 56 360 гривень.

Однак, в судовому засіданні не було встановлено, що майнова шкода ОСОБА_6 завдана внаслідок неправомірних дій обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки останньому в обвинувачення не ставиться спричинення потерпілій ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, що призвели до пошкодження їй будь-яких зубів. В обвинувачення ОСОБА_4 ставиться те, що в результаті його протиправних дій потерпіла ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді синця на підборідді зліва, синця в лівій виличній області, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Крім того, варто зазначити, що спричинення ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_6 легких тілесних ушкоджень мало місце 05.04.2026 року, а в приватну клініку Dent Park потерпіла звернулась значно пізніше - 15.04.2026 року. Такий значний період (10 днів) між подією кримінального правопорушення та зверненням до клініки фактично унеможливлює встановити причинно-наслідковий зв`язок між протиправними діями ОСОБА_4 та пошкодженням зубів у потерпілої ОСОБА_6 , оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які документи, які це підтверджують, а також матеріали кримінального провадження не містять відомостей про те, за яких обставин та під впливом яких чинників потерпіла ОСОБА_6 перебувала упродовж цього 10-денного проміжку часу.

Такий значний розрив у часі створює об`єктивні сумніви, адже пошкодження зубів могло стати наслідком інших подій, побутових травм, або отриманої раніше стоматологічної допомоги, що не пов`язані з діями обвинуваченого.

Наявність у первинній медичній довідці від 06.04.2026 року запису про "забій передніх зубів" без відповідного підтвердження у висновку судово-медичної експертизи, свідчить про те, що ушкодження зубів або не було, або воно не потягло за собою зафіксованих наслідків, а забій м`яких тканин або зубів зазвичай проходить безповоротно, в той час, як потерпілою заявлено цивільний позов на суттєву суму протезування чи реставрації зубів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позов в частині відшкодування майнової шкоди не підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Сталою судовою практикою визначено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд вважає суму відшкодування моральної шкоди у розмірі 30 000 гривень такою, що відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості з врахуванням обставин, при яких було спричинено моральну шкоду ОСОБА_6 , і яка на думку суду, буде достатньою для відшкодування моральної шкоди, яку потерпіла отримала внаслідок вчинення кримінального правопоршення, оскільки від завданих тілесних ушкоджень потерпіла ОСОБА_6 перенесла фізичний біль, душевне страждання, моральне переживання, було порушено нормальні життєві зв`язки через неможливість продовження активного громадського життя, порушено стосунки із близькими та знайомими людьми, потерпіла отримала негативні наслідки, як для свого фізичного здоров`я, так і для психічного, оскільки вона стала жертвою фізичного насильства, що викликає у неї в подальшому страх насильства, потерпіла проходила відповідне лікування, що призвело до зміни її звичайного укладу та способу життя.

Відповідно до ст.100 КПК України суд вважає, що речові докази: медичну довідку від 06.04.2026 року, видану лікарем Веселинівської РЛ, - необхідно залишити на зберіганні в матеріалах кримінальної справи № 472/409/26 у Веселинівському районному суді Миколаївської області.

Також, судом встановлено, що у даному кримінальному провадженні процесуальних витрат не має, запобіжний захід не обирався.

Суд вважає, що до набрання вироком законної сили підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу не має, так як відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368-371, 373-374, 376, 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 125 КК України - у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Реквізити для сплати штрафу: отримувач: Миколаїв.ГУК/тг смт. Веселинове/ 21081100, код ЄДРПОУ 37992030, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, р/р UA558999980313010106000014374.

Відмовити в задоволенні цивільного позову ОСОБА_6 до ОСОБА_4 в частині відшкодування майнової шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування (компенсацію) моральної шкоди, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстроване та фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , моральну шкоду в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень.

Речові докази: медичну довідку від 06.04.2026 року, видану лікарем Веселинівської РЛ, - залишити на зберіганні в матеріалах кримінальної справи № 472/409/26 у Веселинівському районному суді Миколаївської області.

У даному кримінальному провадженні процесуальних витрат не має, запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Веселинівський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору, а учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, - не пізніше наступного дня після ухвалення судового рішення.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua